рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Правові засади створення та державної реєстрації банків

Правові засади створення та державної реєстрації банків - раздел Экономика, Банківське право Порядок Створення Та Державної Реєстрації Банків Ви­Значають Закони «Про Банк...

Порядок створення та державної реєстрації банків ви­значають закони «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України», а також Положення НБУ про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень.

Процес реєстрації банку, як було зазначено вище, мож­на умовно поділити на декілька етапів.

Перший етап підготовчий. Засновники банку мають до­сягти попередньої згоди щодо створення банку та сформу­вати ініціативну групу. На цьому етапі визначають органі­заційно-правову форму новостворюваного банку, форми власності, кількісні параметри участі кожного із засновників у формуванні статутного капіталу банку. Узгоджують най­менування банку та готують статутні документи.

Наступний — етап державної реєстрації. Відповідно до чинного законодавства для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа або голова спостережної ради подає до територіального управління НБУ за місцем створення банку такі документи:

• заяву про реєстрацію банку, засвідчену підписом упов­новаженої особи або голови спостережної (наглядової) ради;

• установчий договір, підписаний засновниками (учасни­ками) банку та засвідчений відбитком їхньої печатки;

• статут банку, затверджений установчими зборами (збо­рами учасників) і підписаний головою правління банку;

• протокол установчих зборів (зборів учасників);

• бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк пла­нує здійснювати, на поточний рік і стратегію діяльності на наступні три роки (на кожен рік окремо), засвідчений під­писами засновників банку та (або) головою спостережної ради;

• документи, що дозволяють зробити висновок про без­доганну ділову репутацію голови, його заступників та членів спостережної (наглядової) ради банку (у тому числі довід­ки банків, у яких отримано кредити, про стан виконання зобов'язань щодо їх повернення, анкету);

• копії платіжних документів про сплату юридичними та фізичними особами — учасниками банку внесків до ста­тутного капіталу;

• висновки аудиторських фірм (аудиторів), складені за підсумками перевірки фінансової звітності юридичних осіб — учасників банку, незалежно від їхньої організаційно-правової форми та форми власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно з чинним законодавством України;

• фізичні особи — учасники банку, які вносять кошти до статутного капіталу банку в розмірі, що перевищує 200 не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян, установлених на день сплати коштів, для підтвердження джерел походження цих коштів та наявності доходів у розмірі, достат­ньому для внесення до статутного капіталу банку, подають довідки органів Державної податкової адміністрації України про доходи, що залишилися після оподаткування, за остан­ній фінансовий рік;

• фінансову звітність юридичних осіб — учасників банку, які братимуть активну участь в управлінні банку, за останні чотири звітні періоди;

• установчі документи учасників банку (нотаріально за­свідчені копії);

• копію свідоцтва про державну реєстрацію учасників, засвідчену в нотаріальному порядку;

• копію ліцензії Державної комісії з цінних паперів і фон­дового ринку на здійснення діяльності зберігача або торгов­ця цінними паперами, виданої засновникам (акціонерам), учасникам банку (якщо вони здійснюють таку діяльність);

• копію рішення органів Антимонопольного комітету України про згоду на створення відповідного банку у випад­ках, передбачених чинним законодавством України;

• документи, які підтверджують ділову репутацію юри­дичних осіб — учасників банку (крім місцевого кооператив­ного банку), які мають істотну участь;

• копії установчих документів власників істотної участі в юридичній особі — учаснику банку, яка матиме істотну участь у банку, засвідчені в нотаріальному порядку, їхню фі­нансову звітність за останні чотири звітні періоди (квартали) та висновки аудиторських фірм (аудиторів) про підтверд­ження їхньої звітності за останній звітний період (квартал);

• анкету, заповнену фізичною особою, яка має істотну участь в юридичній особі — учаснику банку;

• документи, що підтверджують ділову репутацію фізич­них осіб — учасників банку (крім місцевого кооперативного банку), які матимуть істотну участь у банку;

• копію платіжного документа про внесення плати за де­ржавну реєстрацію банку.

До НБУ подається інформація про суму коштів, вкладе­них в інші банки на умовах субординованого боргу.

Документи для отримання учасником дозволу на прид­бання істотної участі в банку подають одночасно з докумен­тами для державної реєстрації банку.

Зміст вищезазначених документів, порядок їх заповнення та оформлення, специфіку документів залежно від органі­заційно-правових форм та форм власності банків визначає Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень.

У разі потреби НБУ має право вимагати від засновників банку додаткові документи, які містять інформацію, потрібну для прийняття рішення про реєстрацію банку (зокрема, установчі документи засновників (акціонерів), учасників — власників істотної участі банку — оригінали або копії, засвід­чені в нотаріальному порядку), фінансову звітність юридич­них осіб за встановленими формами, а також інформацію про відсутність заборгованості за платежами до бюджету).

При поданні документів на створення та державну реєст­рацію банку його акціонери та учасники мають до дня скликання установчих зборів та державної реєстрації бан­ку сплатити кошти в розмірі не менше 30% (для закритих акціонерних товариств — 50%) номінальної вартості ак­цій (часток) — але не менше розміру, передбаченого ст. 31 Закону «Про банки і банківську діяльність», — та оплатити повну вартість акцій (часток) у строки, передбачені установ­чими документами — але не пізніше 12 місяців з часу де­ржавної реєстрації банку.

Територіальне управління НБУ за місцезнаходженням банку в місячний строк з дати отримання від банку повного пакета документів готує висновок про:

• загальну оцінку фінансового стану, платоспроможність і ділову репутацію учасників банку, які матимуть істотну участь у банку, наявність власних коштів для внесення до статутного капіталу банку і підтвердження внесення на на­копичувальний рахунок банку коштів до статутного капіта­лу кожним учасником у передбачених Законом розмірах;

• наявність приміщення, придатного для розміщення бан­ку та будівництва касового вузла (перевіряється на місці);

• ділову репутацію голови, його заступників та членів спостережної ради банку; голови, його заступників та членів правління (ради директорів) банку і головного бухгалтера та його заступників;

• професійну придатність голови, його заступників та членів правління (ради директорів) банку і головного бух­галтера та його заступників;

• відповідність установчих документів банку вимогам чинного законодавства України.

Документи для реєстрації банку розглядає Генеральний департамент банківського нагляду та, в разі потреби, інші департаменти, потім їх подають на розгляд Комісії націо­нального банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків.

НБУ в особі Правління приймає рішення про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації банку не піз­ніше як за три місяці з часу подання повного пакета доку­ментів.

Після реєстрації банку в територіальному управлінні НБУ за його місцезнаходженням відкривається кореспон­дентський рахунок, на який не пізніше наступного дня після його відкриття із накопичувального рахунку перераховують зібрані кошти, що утворюють статутний капітал банку.

Законодавство містить перелік підстав, на яких НБУ може відмовити в державній реєстрації банку. У цьому разі кошти з накопичувального рахунку повертаються учасникам банку за їхньою заявою протягом трьох робочих днів. Рішення про відмову в державній реєстрації банку може бути оскаржене в судовому порядку.

Однією з передумов діяльності банків є наявність у його засновників (учасників) істотної участі в банку. Згідно із Законом «Про банки і банківську діяльність» під істотною участю розуміють пряме або непряме, самостійне або спіль­не з іншими особами володіння десятьма і більше відсотка­ми статутного капіталу чи права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежну від формального во­лодіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Акціонери (учасники) банку (юридичні та фізичні особи), які володіють істотною участю в банку, у разі її збільшен­ня, внаслідок якого їхня перевищить 25, 50 та 75% статутно­го капіталу банку чи права голосу придбаних акцій (паїв) в органах управління банку, зобов'язані отримати письмовий дозвіл НБУ на володіння істотною участю в банку у встанов­леному законодавством порядку. Для отримання письмо­вого дозволу на придбання чи збільшення істотної участі в банку юридична особа через уповноважену особу, а фізич­на особисто або через уповноважену особу має право звер­нутися до НБУ (доручення оформлюють відповідним чи­ном).

У разі неотримання акціонерами (учасниками) банку та іншими відповідними особами письмового дозволу НБУ на володіння істотною участю в банку в установлений строк НБУ може застосовувати до них відповідні заходи впливу.

Банки мають право придбавати власні акції або паї з наступним письмовим повідомленням НБУ про укладені угоди, яке має бути надіслане протягом п'яти робочих днів із дати ук­ладення угоди. Банкам не дозволено придбавати власні акції, якщо це може призвести до падіння регулятивного капіталу до рівня нижчого за мінімальний. Про власний намір банку придбати загальну кількість власних акцій або паїв у розмірі десяти і більше відсотків загальної емісії банк зобов'язаний письмово повідомити НБУ за 15 календарних днів до укла­дення угоди. У свою чергу, НБУ має право заборонити банку купівлю власних акцій або паїв, якщо це може призвести до погіршення фінансового стану банку.

Для банків з іноземним капіталом законодавство передба­чає спеціальний порядок державної реєстрацій. Одночасно з поданням документів для державної реєстрації банк на­дає НБУ документи для отримання ліцензії на здійснення банківської діяльності та відповідних письмових дозволів на здійснення окремих банківських операцій згідно з вимо­гами, встановленими ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність», та в порядку, встановленому Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвер­дженому НБУ. Видача ліцензій залежить від розміру регулятивного капіталу банку, наявності спеціального обладнан­ня, професійних кадрів тощо.

Одним із можливих, хоча й не обов'язкових етапів діяль­ності банків, є етап розширення кола виконуваних операцій, не­обхідність якого визначає сам банк. Для розширення кола операцій банк в установленому законодавством порядку вносить зміни до установчих документів та звертається до територіального управління НБУ з пакетом відповідних до­кументів для подальшої державної реєстрації таких змін.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Банківське право

ІВАНО ФРАНКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА... ІМЕНІ КОРОЛЯ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО... Кафедра екологічного трудового...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Правові засади створення та державної реєстрації банків

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Банк і його операції. Правова природа банківської діяльності
Ринкова економіка породжує нові інститути, притаманні ринковим умовам господарювання, та змінює старі, що іс­нували під час державної монополії. Змінюються принци­пи, на яких будуються взаємовіднос

Банківське право: предмет та методи правового регулювання
У юридичній науці триває дискусія щодо визначення міс­ця банківського права у правовій сисгемі, віднесення його до комплексної галузі права або до комплексного правового ін­ституту. Свого часу М. М

Банківські правовідносини
Банківські відносини підпадають під регулювання норм права, тому є правовідносинами. Відповідно, їх можна кваліфікувати та класифікувати, виходячи із загальних стан­дартів правової науки. Слід заув

Банківське законодавство
В умовах побудови ринкової економіки країни континен­тального права створюють цілі комплексні масиви законодавс­тва, що містять норми різних правових галузей (що стосують­ся сфери транспорту, інфор

Джерела банківського права
Аналізуючи законодавчу діяльність та практику впро­вадження прийнятих компетентними органами правових норм, які регулюють банківські відносини, слід зважати на необхідність реалізації принципів, пр

Місце центрального банку в банківській системі
До основних факторів, що мають визначати місце цент­рального банку (і НБУ у тому числі) в економіці держави, слід віднести: а) систему чинних законів; б) взаємозв'язок полі­тики центрального банку

Принципи діяльності Національного банку України
Національний банк організується та функціонує відповід­но до найбільш загальних правових принципів, які прита­манні більшості державних органів. Згідно зі ст. 22 Закону «Про Національний банк Украї

Керівні органи Національного банку України
Прийнятий у 1999 р. Закон України «Про Національний банк України» заклав нові підходи до організаційної струк­тури та правового статусу органів управління центрально­го банку України. Згідно з Конс

Правовий статус територіальних управлінь Національного банку України
Аналізуючи правовий статус філій (територіальних уп­равлінь) Національного банку України, слід зазначити, що вони є найважливішими структурними елементами систе­ми центрального банку. Наявність філ

Функції Національного банку України
Основна функція центрального банку держави полягає у забезпеченні стабільності національної грошової одиниці. В Україні таку норму закріплено в ст. 99 Конституції України та в Законі України «Про Н

Поняття, ознаки та компетенція комерційного банку
Термін «комерційний банк» виник на початку розвит­ку банківської справи, коли банки обслуговували переважно торгівлю (соmmеrсе), товарообмінні операції та платежі, які здійснювали торгівці (звідси

Майно комерційного банку, статутний капітал і порядок його формування
Реформування банківського сектору пов'язане з діями на рівні національної банківської системи, що тягне за собою як закриття або реорганізацію банків (які не можуть викона­ти вимоги НБУ щодо капіта

Правовий статус і порядок відкриття відокремлених структурних підрозділів банків
Чимало банків надають послуги клієнтам через свої струк­турні підрозділи, оскільки територіальна наближеність установи і досі залишається одним із найважливіших кри­теріїв при обранні клієнтом банк

Державна реєстрація банків з іноземним капіталом і представництв іноземних банків в Україні
Аналізуючи доцільність доступу іноземного капіталу на національні ринки банківських послуг, можна дійти виснов­ку про наявність декількох взаємопов'язаних, але водночас протилежних за метою чинникі

Реорганізація та ліквідація банківських установ
Як і будь-яке інше підприємство, банк може прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію. Реорганізація банку здійснюється в загальноприйнятих пра­вових формах шляхом злиття, приєдн

Договір банківського вкладу
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), яка надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові

Договір банківського рахунку
За договором банківського рахунку банк зобов'язується при­ймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (во­лодільцеві рахунку), кошти, що надходять для нього, викону­вати розпорядження

Правові основи захисту банківської таємниці
Принцип дотримання банківської таємниці слід реалізо­вувати через діяльність окремих кредитно-фінансових інс­титутів, у першу чергу комерційних банків. Водночас саме центральний банк може сп

Значення активних операцій для банків
У міжнародній банківській практиці якість активів по­ряд із достатністю капіталу є фундаментальною умовою, що визначає фінансовий стан банку, його благополуччя. Достатність капіталу значною мірою з

Правові засади банківського кредитування
Поняття та види кредиту.Кредитування є основним ви­дом активних операцій комерційних банків, який дає мож­ливість банкам отримувати значні доходи, але водночас супроводжується певн

Іпотечне кредитування
Одним із важливих завдань національної економічної політики є формування платоспроможного попиту різних верств населення на житловому ринку. Однак житло є до­рогим товаром тривалого користування, і

Банки як учасники ринку цінних паперів
В умовах ринкової економіки цінні папери посідають важливе місце у платіжному обігу кожної держави. Завдяки випуску й обігу цінних паперів забезпечуються інвестицій­ні процеси, пересування коштів у

Порядок здійснення банками операцій з акціями
Акція — це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного това­риства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та пра­во н

Порядок здійснення банками операцій з акціями
Акція — це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного това­риства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та пра­во н

Застосування деривативів у банківській діяльності
Деривативи — стандартні документи (похідні цінні папе­ри), що засвідчують право та (або) обов'язок придбати або прода­ти цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а та­кож кошти на пев

Використання векселів у банківській діяльності
Вексель — це цінний папір (борговий документ), який засвід­чує безумовне грошове зобов'язання однієї особи сплатити після настання строку, визначеного у векселі, певну суму коштів влас­никові ве

Використання векселів у банківській діяльності
Вексель — це цінний папір (борговий документ), який засвід­чує безумовне грошове зобов'язання однієї особи сплатити після настання строку, визначеного у векселі, певну суму коштів влас­никові ве

Правове регулювання грошового обігу в Україні
Гроші існують у готівковій формі (формі грошових зна­ків) або в безготівковій (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускають у вигляді банкнот і монет, що ма­ють зазначену на них но

Правові засади здійснення безготівкових розрахунків в Україні
Безготівкові розрахунки займають провідне місце в опе­раціях підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та видів діяльності. Близько % припадає на розрахунки за товарними операц

Підстави, порядок списання коштів із рахунку клієнта й арешт коштів на рахунку клієнта
Накладення арешту та звернення стягнення на кошти, що перебувають у банку, є самостійними стадіями обме­ження (а зрештою і припинення) права власника рахунку або вкладника, що передбачені законодав

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література Законодавча та нормативна:

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги