рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Державна реєстрація банків з іноземним капіталом і представництв іноземних банків в Україні

Державна реєстрація банків з іноземним капіталом і представництв іноземних банків в Україні - раздел Экономика, Банківське право Аналізуючи Доцільність Доступу Іноземного Капіталу На Національні Ринки Банкі...

Аналізуючи доцільність доступу іноземного капіталу на національні ринки банківських послуг, можна дійти виснов­ку про наявність декількох взаємопов'язаних, але водночас протилежних за метою чинників. З одного боку, для спожи­вача банківських послуг очевидні перспектива і доцільність широкого залучення іноземного капіталу до банківської сис­теми, оскільки це створить додаткові можливості не лише лля інвестування, а й для застосування сучасних банківських технологій, розширення спектру банківських послуг.

З іншого боку, існують аргументи і проти такої лібералі­зації, що належить національним постачальникам банківсь­ких послуг, які вносять свою частку податків до державно­го бюджету, надають робочі місця і відіграють роль рушія економічного розвитку. Актуальною з погляду національ­ного споживача банківських послуг залишається і проблема ефективного нагляду за іноземними постачальниками бан­ківських послуг.

Водночас слід зауважити, що об'єктивні процеси глобалі­зації виявляються у тенденції лібералізації доступу на фі­нансові ринки, яка закріплюється міжнародно-правовими документами. При цьому поширення іноземного володін­ня банками на ринках, що формуються, є одним з аспектів процесу консолідації банківських систем як на цих, так і на розвинених ринках. Результатом глобалізації індустрії фінансових послуг стала конкуренція з боку небанківських фі­нансово-кредитних установ (особливо на ринку цінних па­перів). Це впливає на маржу відсоткової ставки та прибутку, які сподівається отримати банк.

Додаткові суттєві витрати в банківській діяльності пов'я­зані сьогодні також із тим, що банківська справа є інфор­маційно, технічно та комунікаційно інтенсивною галуззю. Одним із результатів конкуренції стало зниження прибут­ковості банківської діяльності, що змусило провідні банки диверсифікуватися географічно, а також запроваджувати нові види діяльності.

Тому чимало банків розв'язують проблеми конкурентно­го тиску не лише шляхом розробки нових фінансових про­дуктів та послуг, а й шляхом забезпечення регіональної при­сутності.

Результати досліджень, проведених фахівцями Світового банку під час вивчення питання виходу іноземних банків на ринки банківських послуг Центральної та Східної Європи, свідчать про те, що банківська криза та поліпшені макроекономічні умови спричинили зростання іноземної участі та контролю. Разом із тим серед 145 країн — членів СОТ лише 31 не має обмежень у фінансовому секторі. У США, зокрема, діє закон про регіональні реінвестиції, який вимагає від усіх учасників ринку фінансувати різні програми регіонального розвитку, кредитування (у тому числі пільгового) відсталих регіонів. Хоча, з іншого боку, саме США активно добивають­ся від України дозволу на відкриття на її території філій іно­земних банків та страхових компаній.

Ринок банківських послуг в Україні цікавить іноземних інвесторів. Сьогодні в Україні працюють 20 банків з інозем­ним капіталом, 7 із них мають стовідсотковий іноземний ка­пітал. Доля іноземних капіталів у банківській сфері України складає 12,4% загального обсягу. Хоча вітчизняні банківсь­кі структури неоднозначно ставляться до питання входжен­ня філій іноземних банків до банківської системи України. Зокрема, у 2002 р. Київський банківський союз пропону­вав обмежити кількість філій іноземних банків 25% діючих в Україні банків. Достатньо обережно сприймає намір НБУ дозволити іноземним банкам відкривати свої філії в Україні й АУБ. Про це представники Асоціації неодноразово заяв­ляли протягом 2002—2003 років. Крім того, побоювання з приводу відкриття філій, за словами президента АУБ, ма­ють і зареєстровані в Україні дочірні підприємства інозем­них банків.

Офіційна пропозиція, яку Україна зробила СОТ і яка стосувалася сфери банківської діяльності, представлена у грудні 2001 р., не передбачала для іноземних банків будь-якої можливості безпосередньо відкривати філії в Україні («безпосереднього створення банківських філій»). Цю за­борону містить і чинне банківське законодавство, зокрема Закон України «Про банки і банківську діяльність». Хоча на парламентських слуханнях, що відбулися 2 квітня 2003 р. у Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів та бан­ківської діяльності, акцентували увагу на тому, що для по­дальшої лібералізації валютного ринку та збільшення кон­куренції в банківському секторі необхідно законодавчо дозволити іноземним банкам відкривати свої філії на тери­торії України.

З цього приводу іноземні фахівці зауважують, що, не­зважаючи на задекларовану Нацбанком готовність дозволи­ти іноземним банкам відкривати філії на території України замість дочірніх банків, низький рейтинг України не дозво­ляє західним банкам активно приймати позитивні рішення з цього питання. Іноземні банки можуть працювати за дво­ма схемами. Одна, дозволена в Україні, — відкриття дочір­ніх банків. Друга — відкриття філії головного офісу. Така філія не матиме власного капіталу в Україні, але відпові­дальність за її зобов'язаннями нестиме головний офіс іно­земного банку. На Заході банки відкривають філії в тих краї­нах, чий інвестиційний рейтинг відповідає рівням А, АА або ААА. Тому провідні банки Західної Європи, Японії та США не почнуть здійснювати інтервенцію на український ринок банківських послуг навіть якщо дозволити їм відкривати філії. Це пояснюється в першу чергу тим, що, відкриваю­чи філії в країні з низьким рейтингом, іноземний банк буде змушений на 100% резервувати свої активи.

Відповідно до ст. 117 ГК України іноземне підприємс­тво — це унітарне чи корпоративне підприємство, створе­не згідно із законодавством України, що діє виключно на ос­нові власності іноземців чи іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, що є власністю цих осіб. Діяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств, створених згідно із законодавством інших де­ржав, здійснюється на території України відповідно до зако­нодавства України.

Банк з іноземним капіталом законодавство визначає як банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 %. За цією ознакою банк з іно­земним капіталом визнається підприємством з іноземними інвестиціями (п. 1 ст. 116 ГК України).

Проте слід звернути увагу на те, що законодавство України не містить терміна «дочірній банк іноземного бан­ку» або «філія іноземного банку», реєструвати які поки що не дозволено національним законодавством.

Для державної реєстрації банків з іноземним капіталом крім загальних документів, що їх подають для реєстрації банку (ст. 17 Закону «Про банки і банківську діяльність) іно­земний інвестор або за його дорученням банк — емітент ак­цій, андеррайтер чи будь-яка інша юридична або фізична особа, яка має доручення від іноземного інвестора, подає додатково такі документи:

• нотаріально засвідчену за місцем видачі копію рішен­ня уповноваженого органу управління іноземного інвестора про участь у банку в Україні;

• письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку в Україні, видану державним або іншим уповноваженим кон­тролюючим органом країни, в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора, якщо законодавство цієї країни вимагає одержання зазначеного дозволу, або письмове за­певнення іноземного інвестора у відсутності вимог щодо по­передньої згоди на здійснення інвестиції за кордон;

• нотаріально засвідчений за місцем видачі витяг із торго­вого (банківського) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного учасника у країні, у якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора;

• нотаріально засвідчену за місцем видачі копію виснов­ку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного кален­дарного року. Якщо висновок складає іноземна аудиторська організація, яка не належить до переліку іноземних ауди­торських організацій, визнаних НБУ, він має бути підтверд­жений українською аудиторською організацією.

Зазначені документи (крім письмового запевнення іно­земного інвестора) мають бути легалізовані в установлено­му порядку (у тому числі шляхом проставляння апостилю), якщо інше не передбачено міжнародними договорами, зго­ду на обов'язковість яких дала Верховна Рада України.

Якщо іноземний інвестор — фізична особа, він подає:

• письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку в Україні, видану державним або іншим уповноваженим кон­тролюючим органом країни, якщо законодавство цієї краї­ни вимагає зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора у відсутності вимог у законодавстві країни перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон. Письмова згода має бути легалізована в консульській установі України, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого дала Верховна Рада України;

• анкету, яка має містити, зокрема, інформацію про від­сутність судимості.

Якщо документи, зазначені в цій статті, складені інозем­ною мовою, вони мають супроводжуватися нотаріально за­свідченим перекладом українською мовою.

Відсутність хоча б одного з вищезазначених документів є підставою для відмови з боку НБУ в державній реєстрації банку з іноземним капіталом. У цьому разі відмову надають у письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

В усіх інших випадках банк з іноземним капіталом діє в на­ціональному режимі, тобто режимі, встановленому для бан­ків, засновниками яких виступають резиденти України. Для таких банків зараз немає додаткових вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу (які мали місце до 2001 р.), на них поширюються економічні нормативи та адміністра­тивне регулювання й нагляд, що його здійснює НБУ.

Не містить вітчизняне законодавство й обмежень щодо кількості банків з іноземним капіталом, які можна заснува­ти в Україні.

У більшості європейських країн законодавство встанов­лює спеціальні або додаткові щодо місцевих банків вимо­ги зі створення філій іноземних банків. До них можна від­нести вимогу щодо надання документів, які характеризують іноземний банк (статуту, фінансової звітності тощо), та зго­ди (дозволу) органу банківського нагляду країни, у якій роз­ташований банк, на відкриття ним філії за кордоном. Крім того, у ряді європейських країн існують специфічні вимо­ги до порядку створення філій іноземних банків. Зокрема, у Словаччині, Чехії рішення про надання ліцензії централь­ний банк приймає лише за погодженням із Міністерством фінансів. У Польщі таке рішення приймає за погодженням із Міністерством фінансів Комісія з банківського нагляду.

У Румунії рішення приймає центральний банк країни. В Естонії під час винесення рішення про заснування філії іноземного банку Рада банку Естонії враховує умови здійс­нення діяльності естонськими банками та їхніми філіями у країні розташування іноземного банку. У Болгарії ліцензія може бути надана лише першокласним банкам, які діють на міжнародних фінансових ринках або мають гарантії таких банків. Центральні банки Болгарії та Словенії можуть від­мовити в наданні ліцензії (дозволу), якщо здійснення бан­ківського нагляду у країні розташування іноземного банку не узгоджується з вимогами, встановленими відповідними законами. Філії іноземних банків підлягають внесенню до відповідного Реєстру (Комерційного реєстру, Реєстру ком­паній, Реєстру банків тощо).

За законодавством іноземні банки можуть відкривати в Україні власні представництва, які, однак, не можуть здійс­нювати банківські операції.

Для реєстрації представництва банку-нерезидента уповно­важена особа подає до НБУ такі документи:

• клопотання про реєстрацію представництва, засвід­чене підписом уповноваженої особи та відбитком печатки банку;

• витяг із банківського (торговельного) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію банку;

• положення про представництво в чотирьох примірни­ках;

• доручення іноземного банку керівникові представниц­тва на право здійснення представницьких функцій.

Зазначені документи та їх копії (за виключенням кло­потання про реєстрацію представництва іноземного бан­ку) подають мовою оригіналу з доданням перекладів ук­раїнською мовою, засвідчені в нотаріальному порядку. Документи мають бути легалізовані в консульських устано­вах України (якщо інше не передбачено міжнародними до­говорами, згоду на обов'язковість яких дала Верховна Рада України).

Документи для реєстрації представництва розглядають Генеральний департамент банківського нагляду, Юридич­ний департамент (у разі потреби — інші департаменти), після чого їх подають на розгляд до Комісії Національного банку. Після прийняття схвального рішення представниц­тву видають свідоцтво про державну реєстрацію.

НБУ може відмовити в реєстрації представництва іно­земного банку в разі: порушення порядку реєстрації; невідповідності поданих документів чинному законодавству України; недостовірності інформації або перевищення представництвом своїх повноважень (комерційна діяльність, ви­конання банківських операцій).

Для забезпечення своєї діяльності представництво від­криває поточний рахунок в уповноваженому банку. Банк, у якому відкрито поточний рахунок представництва, під час проведення операцій з обслуговування рахунку дотримується вимог законодавства України. Представництва іно­земних банків мають в місячний строк повідомляти НБУ про всі зміни, внесені до документів представництва, надси­лаючи клопотання про їх реєстрацію і пакет відповідних документів.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Банківське право

Івано франківський університет права.. Імені короля Данила Галицького.. Кафедра екологічного трудового..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Державна реєстрація банків з іноземним капіталом і представництв іноземних банків в Україні

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Банк і його операції. Правова природа банківської діяльності
Ринкова економіка породжує нові інститути, притаманні ринковим умовам господарювання, та змінює старі, що іс­нували під час державної монополії. Змінюються принци­пи, на яких будуються взаємовіднос

Банківське право: предмет та методи правового регулювання
У юридичній науці триває дискусія щодо визначення міс­ця банківського права у правовій сисгемі, віднесення його до комплексної галузі права або до комплексного правового ін­ституту. Свого часу М. М

Банківські правовідносини
Банківські відносини підпадають під регулювання норм права, тому є правовідносинами. Відповідно, їх можна кваліфікувати та класифікувати, виходячи із загальних стан­дартів правової науки. Слід заув

Банківське законодавство
В умовах побудови ринкової економіки країни континен­тального права створюють цілі комплексні масиви законодавс­тва, що містять норми різних правових галузей (що стосують­ся сфери транспорту, інфор

Джерела банківського права
Аналізуючи законодавчу діяльність та практику впро­вадження прийнятих компетентними органами правових норм, які регулюють банківські відносини, слід зважати на необхідність реалізації принципів, пр

Місце центрального банку в банківській системі
До основних факторів, що мають визначати місце цент­рального банку (і НБУ у тому числі) в економіці держави, слід віднести: а) систему чинних законів; б) взаємозв'язок полі­тики центрального банку

Принципи діяльності Національного банку України
Національний банк організується та функціонує відповід­но до найбільш загальних правових принципів, які прита­манні більшості державних органів. Згідно зі ст. 22 Закону «Про Національний банк Украї

Керівні органи Національного банку України
Прийнятий у 1999 р. Закон України «Про Національний банк України» заклав нові підходи до організаційної струк­тури та правового статусу органів управління центрально­го банку України. Згідно з Конс

Правовий статус територіальних управлінь Національного банку України
Аналізуючи правовий статус філій (територіальних уп­равлінь) Національного банку України, слід зазначити, що вони є найважливішими структурними елементами систе­ми центрального банку. Наявність філ

Функції Національного банку України
Основна функція центрального банку держави полягає у забезпеченні стабільності національної грошової одиниці. В Україні таку норму закріплено в ст. 99 Конституції України та в Законі України «Про Н

Поняття, ознаки та компетенція комерційного банку
Термін «комерційний банк» виник на початку розвит­ку банківської справи, коли банки обслуговували переважно торгівлю (соmmеrсе), товарообмінні операції та платежі, які здійснювали торгівці (звідси

Майно комерційного банку, статутний капітал і порядок його формування
Реформування банківського сектору пов'язане з діями на рівні національної банківської системи, що тягне за собою як закриття або реорганізацію банків (які не можуть викона­ти вимоги НБУ щодо капіта

Правові засади створення та державної реєстрації банків
Порядок створення та державної реєстрації банків ви­значають закони «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України», а також Положення НБУ про порядок створення і державної реє

Правовий статус і порядок відкриття відокремлених структурних підрозділів банків
Чимало банків надають послуги клієнтам через свої струк­турні підрозділи, оскільки територіальна наближеність установи і досі залишається одним із найважливіших кри­теріїв при обранні клієнтом банк

Реорганізація та ліквідація банківських установ
Як і будь-яке інше підприємство, банк може прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію. Реорганізація банку здійснюється в загальноприйнятих пра­вових формах шляхом злиття, приєдн

Договір банківського вкладу
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), яка надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові

Договір банківського рахунку
За договором банківського рахунку банк зобов'язується при­ймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (во­лодільцеві рахунку), кошти, що надходять для нього, викону­вати розпорядження

Правові основи захисту банківської таємниці
Принцип дотримання банківської таємниці слід реалізо­вувати через діяльність окремих кредитно-фінансових інс­титутів, у першу чергу комерційних банків. Водночас саме центральний банк може сп

Значення активних операцій для банків
У міжнародній банківській практиці якість активів по­ряд із достатністю капіталу є фундаментальною умовою, що визначає фінансовий стан банку, його благополуччя. Достатність капіталу значною мірою з

Правові засади банківського кредитування
Поняття та види кредиту.Кредитування є основним ви­дом активних операцій комерційних банків, який дає мож­ливість банкам отримувати значні доходи, але водночас супроводжується певн

Іпотечне кредитування
Одним із важливих завдань національної економічної політики є формування платоспроможного попиту різних верств населення на житловому ринку. Однак житло є до­рогим товаром тривалого користування, і

Банки як учасники ринку цінних паперів
В умовах ринкової економіки цінні папери посідають важливе місце у платіжному обігу кожної держави. Завдяки випуску й обігу цінних паперів забезпечуються інвестицій­ні процеси, пересування коштів у

Порядок здійснення банками операцій з акціями
Акція — це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного това­риства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та пра­во н

Порядок здійснення банками операцій з акціями
Акція — це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного това­риства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та пра­во н

Застосування деривативів у банківській діяльності
Деривативи — стандартні документи (похідні цінні папе­ри), що засвідчують право та (або) обов'язок придбати або прода­ти цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а та­кож кошти на пев

Використання векселів у банківській діяльності
Вексель — це цінний папір (борговий документ), який засвід­чує безумовне грошове зобов'язання однієї особи сплатити після настання строку, визначеного у векселі, певну суму коштів влас­никові ве

Використання векселів у банківській діяльності
Вексель — це цінний папір (борговий документ), який засвід­чує безумовне грошове зобов'язання однієї особи сплатити після настання строку, визначеного у векселі, певну суму коштів влас­никові ве

Правове регулювання грошового обігу в Україні
Гроші існують у готівковій формі (формі грошових зна­ків) або в безготівковій (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускають у вигляді банкнот і монет, що ма­ють зазначену на них но

Правові засади здійснення безготівкових розрахунків в Україні
Безготівкові розрахунки займають провідне місце в опе­раціях підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та видів діяльності. Близько % припадає на розрахунки за товарними операц

Підстави, порядок списання коштів із рахунку клієнта й арешт коштів на рахунку клієнта
Накладення арешту та звернення стягнення на кошти, що перебувають у банку, є самостійними стадіями обме­ження (а зрештою і припинення) права власника рахунку або вкладника, що передбачені законодав

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна література Законодавча та нормативна:

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги