Банківське право: предмет та методи правового регулювання
Банківське право: предмет та методи правового регулювання - раздел Экономика, Банківське право У Юридичній Науці Триває Дискусія Щодо Визначення Місця Банківського Права У...
У юридичній науці триває дискусія щодо визначення місця банківського права у правовій сисгемі, віднесення його до комплексної галузі права або до комплексного правового інституту. Свого часу М. М. Агарков зазначав, що під терміном «банківське право» можна розуміти сукупність юридичних норм, які регулюють організацію та діяльність банків (кредитних установ). Банківське право в основному становить спеціальний розділ торговельного права, присвячений банкам.
Деякі автори відносять банківське право виключно до фінансового права, або банківське законодавство — суто до внутрішньогалузевого законодавства, яке є складовою фінансового законодавства. Однак у цьому разі виникає слушне запитання щодо доцільності обмеження регулювання суспільних відносин, які існують у сфері банківської діяльності, лише набором правових засобів, характерним для фінансового права. Безумовно, не можна заперечувати величезну роль адміністративно-правових та фінансово-правових норм у складі банківського законодавства, але це зовсім не применшує значення норм цивільного та господарського права, які супроводжують здійснення банківської діяльності.
Слід вказати і на помилковість розуміння банківського права як невідокремленої складової частини цивільного права або тяжіння його до господарського права, як на цьому наголошують деякі автори.
Останніми роками все більшого поширення набуває думка про поступову трансформацію банківського права у самостійну галузь права (як, зокрема, це сталося із аграрним, інформаційним, житловим, екологічним правом), що має ознаки галузі права другого порядку і поєднує в собі ознаки та методи базових галузей. Тому логічною виглядає концепція розуміння банківського права як самостійної (комплексної) галузі права, висловлена в роботах багатьох науковців.
Серед чинників, які дають підстави так вважати, називають:
— наявність суспільної потреби та зацікавленості держави в самостійному правовому регулюванні галузі, що зумовлено особливою значущістю банківської системи для здійснення економічної реформи;
— наявність самостійного предмета правового регулювання, зумовленого чітким виокремленням специфіки регульованих цією галуззю суспільних відносин;
— потреба в особливому методі правового регулювання;
— наявність або потреба в особливих (спеціальних) джерелах права;
— конституційне та (або) законодавче закріплення принципів цієї галузі права;
— наявність специфічної (притаманної лише цій галузі права) системи понять і категорій.
Водночас низка дослідників вважають, що поки що немає підстав говорити про розуміння банківського права як галузі права, а доцільно вивчати і досліджувати його правовий комплексний інститут.
Отже, розглядаючи зазначене утворення, слід розуміти складність правового регулювання відносин у сфері банківської діяльності. З одного боку, банківське право — це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють товарно-грошові відносини, що з'являються при здійсненні банками та іншими кредитно-фінансовими інститутами, які виконують банківські операції, діяльності у кредитно-банківській сфері. З іншого — сюди належить сукупність фінансово-правових та адміністративно-правових норм, які забезпечують регулювання банківської діяльності та управління державними фінансами з боку уповноважених суб'єктів банківської системи.
Предметом банківського права є суспільні відносини у сфері здійснення банківської діяльності та організації банківської справи. Чинне законодавство України під банківською діяльністю розуміє сукупність операцій, які здійснюють банківські установи, у тому числі залучення у вигляді вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення їх від власного імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Методами правового регулювання банківських відносин є методи, характерні для публічних та приватних галузей права. Вони поєднують у собі, з одного боку, обов'язковість регулювання з боку держави, видання державних приписів та можливість застосування державного примусу, а з іншого — допускають рівність сторін у ряді банківських відносин. Відповідно, при регулюванні банківських відносин застосовують комплекс імперативних та диспозитивних засобів.
Превалювання того чи іншого методу регулювання залежить від конкретних правовідносин. Наприклад, якщо говорити про відносини НБУ та окремих банків із приводу здійснення банківського нагляду, то переважатимуть імперативні засоби. В організації діяльності самого центробанку превалюють адміністративно-правові та господарсько-правові методи. У проведенні грошово-кредитної політики - як фінансово-правові, так і цивільно-правові та господарські, залежно від того, який інструмент використовує НБУ. При організації міжбанківських відносин, учасниками яких виступають банки, застосовують диспозитивний метод регулювання.
Значне поширення імперативних норм при регулюванні банківської діяльності не підриває цивільно-правової природи банківських відносин. Ці норми ґрунтовані на рівноправності, автономії, самостійності та свободі поведінки учасників майнових та пов'язаних із ними особистих немайнових відносин, що виникають у процесі здійснення банківської діяльності, у першу чергу за договірних відносин. Договори між банками і клієнтами є публічними договорами та договорами приєднання, якщо інше не передбачено правилами банків.
Важливою особливістю регулювання відносин між банками та клієнтами є те, що на банки покладено певні публічні функції (функції агентів валютного контролю, контролю за проведенням касових операцій, за цільовим використанням наданих кредитів тощо). Це створює певну нерівність у відносинах банків і клієнтів. Проте навіть публічні функції банків мають своєю підставою цивільно-правові відносини: зазначені функції здійснюють щодо клієнтів, які перебувають із банками у договірних та інших цивільно-правових відносинах.
Отже, банківське право становить сукупність норм, що регулюють суспільні відносини, котрі виникають у зв'язку з функціонуванням банківської системи України, проведенням банківського регулювання й нагляду та здійсненням банківської діяльності. Зрештою правове регулювання банківських відносин спрямоване на підтримку стабільності національної валюти, забезпечення належних умов для розвитку ринкової економіки та насичення її «здоровими» фінансами.
Банк і його операції. Правова природа банківської діяльності
Ринкова економіка породжує нові інститути, притаманні ринковим умовам господарювання, та змінює старі, що існували під час державної монополії. Змінюються принципи, на яких будуються взаємовіднос
Банківські правовідносини
Банківські відносини підпадають під регулювання норм права, тому є правовідносинами. Відповідно, їх можна кваліфікувати та класифікувати, виходячи із загальних стандартів правової науки. Слід заув
Банківське законодавство
В умовах побудови ринкової економіки країни континентального права створюють цілі комплексні масиви законодавства, що містять норми різних правових галузей (що стосуються сфери транспорту, інфор
Джерела банківського права
Аналізуючи законодавчу діяльність та практику впровадження прийнятих компетентними органами правових норм, які регулюють банківські відносини, слід зважати на необхідність реалізації принципів, пр
Місце центрального банку в банківській системі
До основних факторів, що мають визначати місце центрального банку (і НБУ у тому числі) в економіці держави, слід віднести: а) систему чинних законів; б) взаємозв'язок політики центрального банку
Принципи діяльності Національного банку України
Національний банк організується та функціонує відповідно до найбільш загальних правових принципів, які притаманні більшості державних органів. Згідно зі ст. 22 Закону «Про Національний банк Украї
Керівні органи Національного банку України
Прийнятий у 1999 р. Закон України «Про Національний банк України» заклав нові підходи до організаційної структури та правового статусу органів управління центрального банку України. Згідно з Конс
Функції Національного банку України
Основна функція центрального банку держави полягає у забезпеченні стабільності національної грошової одиниці. В Україні таку норму закріплено в ст. 99 Конституції України та в Законі України «Про Н
Поняття, ознаки та компетенція комерційного банку
Термін «комерційний банк» виник на початку розвитку банківської справи, коли банки обслуговували переважно торгівлю (соmmеrсе), товарообмінні операції та платежі, які здійснювали торгівці (звідси
Правові засади створення та державної реєстрації банків
Порядок створення та державної реєстрації банків визначають закони «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України», а також Положення НБУ про порядок створення і державної реє
Реорганізація та ліквідація банківських установ
Як і будь-яке інше підприємство, банк може прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію.
Реорганізація банку здійснюється в загальноприйнятих правових формах шляхом злиття, приєдн
Договір банківського вкладу
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), яка надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові
Договір банківського рахунку
За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), кошти, що надходять для нього, виконувати розпорядження
Правові основи захисту банківської таємниці
Принцип дотримання банківської таємниці слід реалізовувати через діяльність окремих кредитно-фінансових інститутів, у першу чергу комерційних банків. Водночас саме центральний банк може сп
Значення активних операцій для банків
У міжнародній банківській практиці якість активів поряд із достатністю капіталу є фундаментальною умовою, що визначає фінансовий стан банку, його благополуччя. Достатність капіталу значною мірою з
Правові засади банківського кредитування
Поняття та види кредиту.Кредитування є основним видом активних операцій комерційних банків, який дає можливість банкам отримувати значні доходи, але водночас супроводжується певн
Іпотечне кредитування
Одним із важливих завдань національної економічної політики є формування платоспроможного попиту різних верств населення на житловому ринку. Однак житло є дорогим товаром тривалого користування, і
Банки як учасники ринку цінних паперів
В умовах ринкової економіки цінні папери посідають важливе місце у платіжному обігу кожної держави. Завдяки випуску й обігу цінних паперів забезпечуються інвестиційні процеси, пересування коштів у
Порядок здійснення банками операцій з акціями
Акція — це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право н
Порядок здійснення банками операцій з акціями
Акція — це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право н
Застосування деривативів у банківській діяльності
Деривативи — стандартні документи (похідні цінні папери), що засвідчують право та (або) обов'язок придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на пев
Використання векселів у банківській діяльності
Вексель — це цінний папір (борговий документ), який засвідчує безумовне грошове зобов'язання однієї особи сплатити після настання строку, визначеного у векселі, певну суму коштів власникові ве
Використання векселів у банківській діяльності
Вексель — це цінний папір (борговий документ), який засвідчує безумовне грошове зобов'язання однієї особи сплатити після настання строку, визначеного у векселі, певну суму коштів власникові ве
Правове регулювання грошового обігу в Україні
Гроші існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або в безготівковій (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускають у вигляді банкнот і монет, що мають зазначену на них но
Правові засади здійснення безготівкових розрахунків в Україні
Безготівкові розрахунки займають провідне місце в операціях підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та видів діяльності. Близько % припадає на розрахунки за товарними операц
Новости и инфо для студентов