БІОХІМІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Міністерство освіти і науки України

Ужгородський національний університет

Факультет фізичного виховання і спорту

 

 

Фабрі З. Й., Чернов В. Д.

БІОХІМІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту

 

Ужгород-2009

Фабрі З. Й., Чернов В. Д.

БІОХІМІЧНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

УДК 577.1: 796.011.3

Фа 12

ББК 28.072

Фабрі З. Й., Чернов В. Д. Біохімічні основи фізичної культури і спорту. Навчальний посібник для…  

Зміст

Передмова ....................................................................
1. Біохімія м'язів і біоенергетика м'язового скорочення
1.1. Типи м'язів ..........................................................
1.2. Хімічний склад м'язової тканини .........................
1.3. Молекулярні механізми скорочення м'язового волокна .....................................................................
1.4. Скорочення гладеньких м'язів ............................
1.5. Джерела енергії м'язової роботи ........................
1.6. Енергетичний обмін у серцевому м'язі ……………
2. Біохімічні зміни в організмі при виконанні вправ різної потужності і тривалості .................................................
2.1. Загальна направленість змін біохімічних процесів при м'язовій діяльності .............................................
2.2. Транспорт кисню до працюючих м'язів та його споживання при м'язовій діяльності …………………...
2.3. Особливості біохімічних змін в окремих органах і тканинах під час роботи м'язів ..................................
2.4. Класифікація фізичних вправ за характером біохімічних змін під час роботи м'язів .......................
3. Біохімічні основи розвитку втоми ..............................
3.1. Біохімічні основи й фактори розвитку втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної та субмаксимальної потужності .....................................
3.2. Біохімічні основи й фактори розвитку втоми при виконанні тривалих вправ великої та помірної потужності .................................................................
4. Біохімічні основи процесів відновлення при м'язовій діяльності .................................................................
4.1. Динаміка біохімічних процесів відновлення після м'язової роботи .................. ..............................................................
4.2. Послідовність відновлення енергетичних запасів після м'язової роботи ........................... .....................................................
4.3. Усунення продуктів розпаду під час відпочинку після м'язової роботи ......................................... ......
4.4. Використання особливостей відновлювальних процесів при організації спортивного тренування ......
5. Біохімічні основи спортивної працездатності ............
5.1. Фактори та механізми підвищення працездатності спортсменів ..............................................................
5.2. Біохімічні основи ефективності тренування ... ......
5.3. Вік та спортивна працездатність .................... ......
6. Біохімічні основи розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів .................................................
6.1. Біохімічна характеристика швидкісно-силових якостей .....................................................................
6.2. Біохімічні основи методів швидкісно-силової підготовки спортсменів …………………………………...
7. Біохімічні основи витривалості спортсменів .............
7.1. Біохімічні фактори витривалості .................................................... ............................
7.2. Методи тренування, які сприяють розвитку витривалості .............. ..................................................................
8. Біохімічні основи адаптації у процесі спортивного тренування ....................................................................
8.1. Фізичні навантаження, адаптація і тренувальний ефект .. ..............................................................................
8.2. Закономірності розвитку біохімічної адаптації та принципи тренування ....................................................
8.3. Специфічність адаптаційних змін в організмі під час тренувань ................................................................
8.4. Зворотність адаптаційних змін під час тренувань
8.5. Послідовність адаптаційних змін під час тренувань .......................................................................
8.6. Взаємодія тренувальних ефектів у процесі тренування ...................................................................
8.7. Циклічність розвитку адаптації в процесі тренування ...................................................................
9. Біохімічні основи раціонального харчування спортсменів ..................................................................
9.1. Принципи раціонального харчування спортсменів
9.2. Енергетичні потреби організму та його залежність від виконуваної роботи ............................
9.3. Збалансованість харчових продуктів у раціоні спортсмена ...................................................................
9.4. Роль окремих хімічних компонентів їжі у забезпеченні м'язової діяльності ...............................
9.4.1. Роль вуглеводів у забезпеченні роботи м'язів ..
9.4.2. Роль жирів (ліпідів) у забезпеченні діяльності м'язів .............................................................................
9.4.3. Роль білків у забезпеченні роботи м'язів ...........
9.4.4. Роль вітамінів у забезпеченні роботи м'язів ......
9.4.5. Роль мінеральних речовин у режимі харчування спортсменів .............................................
9.4.6. Харчові добавки і регуляція маси тіла ...........
10. Біохімічний контроль у спорті ..................................
10.1. Завдання, види та організація біохімічного контролю ......................................................................
10.2. Об'єкти досліджень і основні біохімічні показники ......................................................................
10.3. Зміни найважливіших біохімічних показників крові та сечі під час діяльності м'язів ........................
10.3.1. Показники вуглеводного обміну .......................
10.3.2. Показники ліпідного обміну ...............................
10.3.3. Показники білкового обміну ..............................
10.3.4. Показники кислотно-лужного стану (КЛС) організму ........................................................................
10.3.5. Біологічні регулятори метаболізму .................
10.3.6. Біохімічний контроль стану енергозабезпечення організму під час роботи м'язів
11. Біохімічний контроль за рівнем тренованості, втоми й відновлення організму спортсменів ............................
11.1. Контроль за станом організму спортсменів ……
11.2. Контроль за використанням допінгу в спорті ......
Рекомендована література ................................................

Передмова

Біохімічні процеси відіграють важливу роль в адаптації організму до фізичних навантажень, у пошуках і розробці адаптивних засобів і методів… У навчальному посібнику викладені сучасні дані про біохімію м'язового… Знання та вирішення цих важливих питань сприятиме підвищенню ефективності цілеспрямованого управління процесом…

Типи м'язів

Структурною одиницею м'язової тканини є м’язове волокно (міоцит), що представляє собою багатоядерну клітину, яка оточена плазматичною мембраною –…

Хімічний склад м'язової тканини

У м'язах розрізняють три види білків: білки саркоплазми, білки міофібріл та білки строми. У саркоплазмі містяться білки, що розчиняються у воді. Тут… Ліпіди. У м'язах знаходяться нейтральні жири, стериди, фосфоліпіди. Вміст… Екстрактивні речовини представлені нуклеотидами, креатинфосфатом (КрФ), креатиніном, карнозином, ансерином, карнітином…

Молекулярні механізми скорочення м'язового волокна

Цикл утворення і розщеплення поперечних містків, що зумовлює переміщення тонких філаментів назустріч товстим, здійснюється наступним чином:… Коли на волокно перестають надходити нервові імпульси, вихід Са2+ із цистерн…

Скорочення гладеньких м'язів

Джерела енергії м'язової роботи

У звичайних умовах ресинтез АТФ відбувається переважно аеробно, а при напруженій м’язовій роботі, коли надходження кисню до м'язів ускладнене, у… м'язів  

Субстратне

лювання Кр. АДФ

ЦТК, м’язове

тіла КоА окисне скорочення фосфорилювання  

АДФ Фн

Жирні +

кислоти Жирні АДФ

Крові кислоти

 

АМФ

 

 

Рис. 1.1. Механізми ресинтезу АТФ у м'язах

До анаеробних механізмів належать:

а) гліколітичний (лактатний) механізм, який забезпечує ресинтез АТФ у процесі ферментативного анаеробного розщеплення глікогену м'язів або глюкози крові й закінчується утворенням молочної кислоти (лактату);

б) креатинфосфокіназний (алактатний або фосфогенний) механізм, який забезпечує ресинтез АТФ за рахунок перефосфорилювання між креатинфосфатом (КрФ) і АДФ;

в) аденілаткіназний (міокіназний) механізм, що здійснює ресинтез АТФ за рахунок реакції перефосфорилювання між двома молекулами АДФ за участю ферменту міокінази (аденілаткінази). Процес проходить за реакцією:

2 АДФ ↔ АТФ + АМФ

Аеробний механізм ресинтезу АТФ включає переважно реакції окислювального фосфорилювання, що проходять у мітохондріях. Енергетичними субстратами аеробного окислення слугують глюкоза, жирні кислоти, частково амінокислоти, а також проміжні метаболіти гліколізу – молочна кислота, окислення жирних кислот – кетонові тіла.

Даний механізм має різні енергетичні можливості, які характеризуються за наступними критеріями оцінки механізмів енергоутворення: максимальна потужність, швидкість розгортання, метаболічна ємність і ефективність.

Максимальна потужність – це найбільша швидкість утворення АТФ у даному метаболічному процесі. Вона лімітує граничну інтенсивність роботи, що виконується за рахунок даного механізму.

Швидкість розгортання оцінюється часом досягнення максимальної потужності даного шляху ресинтезу АТФ від початку роботи.

Метаболічна ємність відображає загальну кількість АТФ, яка може бути отримана у даному механізмі ресинтезу за рахунок величини запасів енергетичних субстратів; ємність лімітує обсяг виконаної роботи.

Метаболічна ефективність – це та частина енергії, яка накопичується в макроергічних зв'язках АТФ; вона визначає економічність виконаної роботи й оцінюється загальним значенням коефіцієнта корисної дії (ККД), що є відношенням всієї корисно затраченої енергії до її загальної кількості, яка виділяється у даному метаболічному процесі.

Креатинфосфокіназний і гліколітичний механізми мають велику максимальну потужність і ефективність утворення АТФ, але короткий час утримання максимальної потужності та незначну ємність – із-за малих запасів енергетичних субстратів.

Аеробний механізм має майже в три рази меншу максимальну потужність порівняно з креатинфосфокіназним, але підтримує її на протязі тривалого часу, а також практично невичерпну ємність завдяки великим запасам енергетичних субстратів у вигляді вуглеводів, жирів і частково білків. Так, за рахунок запасів жирів організм може безперервно працювати на протязі 7-10 днів, у той час як запаси енергетичних субстратів анаеробних механізмів енергоутворення менш значні.

Анаеробні механізми є основними в енергозабезпеченні короткочасних вправ високої інтенсивності, а аеробні – під час тривалої роботи помірної інтенсивності.

При легкій і помірній фізичній роботі скелетні м'язи покривають енергетичні затрати шляхом окисного фосфорилювання, тобто за рахунок аеробного окислення таких субстратів, як глюкоза, вільні жирні кислоти й кетонові тіла. При тривалій м’язовій роботі поступово зменшується використання глюкози, а збільшується – жирів, які мобілізуються з жирових депо.

При максимальних фізичних навантаженнях, наприклад, під час спринтерського бігу, доставка кисню до м'язів стає недостатньою для забезпечення енергетичних потреб. Основним шляхом ресинтезу АТФ стає анаеробний гліколіз. Глікоген м'язів і глюкоза крові розпадаються до молочної кислоти. При цьому один залишок глюкози забезпечує утворення 2-х молекул АТФ. Анаеробний розпад глікогену досягає максимального рівня через 40-50 секунд безперервної роботи м'яза. Посилення гліколізу ініціюється збільшенням рівня АМФ, який є активатором фосфофруктокінази – основного регуляторного ферменту гліколізу. Як відомо, АМФ утворюється в аденілаткіназній реакції, оскільки при скороченні м'язів збільшується вміст АДФ:

2 АДФ ↔ АТФ + АМФ

При напруженій фізичній роботі накопичення в м'язах молочної кислоти і зниження рН, а також підвищення температури знижують ефективність обміну. Молочна кислота дифундує у кров і захоплюється печінкою та серцем. У серцевому м'язі за участю ЛДГ₁ молочна кислота окислюється в піровиноградну й далі аеробним шляхом. У печінці частина молочної кислоти окислюється, а частина перетворюється шляхом глюконеогенезу в глюкозу, яка виходить у кров і потрапляє в м'язи, де використовується для відновлення запасів глікогену (цикл Корі) (рис. 1.2).

М'язи Печінка

Глюкоза Глюкоза

Аеробне Піруват Аланін Аланін Піруват Аеробне

окислення окислення

Лактат Лактат

 

Рис. 1.2. Цикл Корі (глюкозолактатний і глюкозоаланіновий цикли)

Ці процеси перебігають у відновний період після інтенсивної м'язової роботи, коли завдяки частому і глибокому диханню в організм надходить додатковий кисень, який використовується для окислення лактату, пірувату, інших субстратів, і для відновлення нормальної концентрації у м'язах АТФ і креатинфосфату.

Встановлено, що у стані спокою м'язи містять близько 5 мкмоль АТФ на 1 г тканини й у 3-8 разів більше за іншу високо енергетичну сполуку – креатинфосфат. Останній утворюється з АТФ і креатину за реакцією, яку каталізує креатинкіназа:

NH NH

|| ||

C-NH₂ C-NH≈PO₃H₂

| |

N-CH₃ + АТФ N-CH₃ + АДФ

| |

CH₂ CH₂

| |

COOH COOH

Реакція зворотна: коли наявний у м'язах АТФ використовують для роботи, КрФ швидко передає фосфатну групу на АДФ, завдяки чому відновлюється вихідний… Порівняно з іншими тканинами м'язи запасають більший рівень макроергічних… М'язові волокна поділяються на червоні, білі й проміжні. М'язи людини здебільшого містять усі три типи волокон, але в…

Енергетичний обмін у серцевому м'язі

Субстратами окислення в міокарді є широке коло сполук: вищі жирні кислоти, глюкоза, кетонові тіла, молочна й піровиноградна кислоти, які… Креатинфосфат у серцевому м'язі відіграє подвійну роль – енергетичного резерву…

Контрольні питання до розділу 1.

2. Охарактеризуйте типи м'язових волокон та їхню роль у м'язовій діяльності. 3. Назвіть структурні та скорочувальні елементи м'язового волокна та їхнє… 4. Як відбувається відновлення зруйнованого м'язового волокна?

Біохімічні зміни в організмі при виконанні вправ різної потужності і тривалості

Ступінь зміни біохімічних процесів в організми при м'язовій діяльності залежить від типу виконуваної вправи, її потужності та тривалості, а також від тренованості спортсмена. В першу чергу такі зміни стосуються механізмів аеробного та анаеробного енергоутворення.

Загальна направленість змін біохімічних процесів при м'язовій діяльності

Так, під час бігу на 100 м енергетичне забезпечення роботи м'язів здійснюється лише за рахунок анаеробних процесів (50% від загального… Під час бігу на 200 м КрФ і анаеробний гліколіз також використовуються… Під час бігу на 400 м у підтримці швидкості бігу беруть участь три джерела енергії: розпад КрФ (10% від загальних…

Транспорт кисню до працюючих м'язів та його споживання при м'язовій діяльності

Швидкість доставки кисню до тканин – один із найважливіших чинників, які впливають на енергозабезпечення м'язів, через що ресинтез АТФ у… Кисень дифундує у кров через стінки легеневих альвеол і кровоносних капілярів.… Концентрація вільного кисню у капілярах тканин є вищою за його концентрацію у внутрішньоклітинному просторі, тому в…

Особливості біохімічних змін в окремих органах і тканинах під час роботи м'язів

Головний мозок. Під час роботи м'язів у клітинах головного мозку посилюється аеробний енергетичний обмін, що виражається у збільшенні споживання… Скелетні м'язи. Біохімічні зміни, що відбуваються у скелетних м'язах під час…

Класифікація фізичних вправ за характером біохімічних змін під час роботи м'язів

Локальна робота (стрільба, шахи) може викликати зміни в м'язах, проте в цілому біохімічні зміни в організмі незначні. Регіональна робота (елементи гімнастичних вправ, удар по м'ячу, стоячи на… Глобальна робота (ходьба, біг, плавання, лижні гонки) викликає значні біохімічні зміни у всіх органах організму. Вона…

Контрольні питання до розділу 2.

2. Яка послідовність включення біохімічних систем енергозабезпечення організму під час роботи різної потужності та тривалості? 3. Які енергетичні ресурси забезпечують м'язову роботу різної потужності та… 4. Яка роль гемоглобіну і міоглобіну у забезпеченні організму киснем?

Біохімічні основи й фактори розвитку втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної та субмаксимальної потужності

Крім указаних вище факторів, на розвиток утоми в умовах короткочасних вправ максимальної та субмаксимальної потужності виражений вплив справляє… Помітний внесок у розвиток утоми вносять порушення електрохімічного сполучення…

Біохімічні основи й фактори розвитку втоми при виконанні тривалих вправ великої та помірної потужності

Значна доля у ресинтезі АТФ приходиться на окислення глюкози. Окислення жирів характерне лише для вправ, відносна потужність яких не перевищує 50%… За тривалої роботи змінюється динаміка основних біохімічних показників крові.… Конкретні причини втоми за тривалої роботи можуть бути обумовлені нездатністю працюючих м'язів підтримувати задану…

Контрольні питання до розділу 3.

1. Що розуміють під станом утоми? Яка її роль у побудові системи спортивного тренування?

2. Які біохімічні зміни в організмі призводять до розвитку втоми?

3. Назвіть основні біохімічні фактори втоми при виконанні короткочасних інтенсивних вправ.

4. Які основні причини втоми при тривалій м'язовій роботі?

5. Як впливає на розвиток втоми вихідний рівень енергетичних субстратів (КрФ, глікогену) у працюючих м'язах?

 

Біохімічні основи процесів відновлення при м'язовій діяльності

В ході процесів відновлення після м'язової роботи виділяють три фази: термінове, відкладене та сповільнене відновлення. У першій фазі (перші 30 хв)…

Динаміка біохімічних процесів відновлення після м'язової роботи

   

Послідовність відновлення енергетичних запасів після м'язової роботи

Реставрація резервів глікогену відбувається на протязі багатьох годин і навіть днів. Субстратами можуть бути переважно молочна кислота і глюкоза.

Усунення продуктів розпаду під час відпочинку після м'язової роботи

Біля 60% молочної кислоти (лактату), що утворюється під час роботи м'язів, окисляється повністю до СО2 і Н2О. За рахунок енергії аеробного окислення… Поряд із усуненням лактату в період відпочинку повертаються до вихідних… Інтенсивні вправи на протязі тривалого часу призводять до посилення розпаду білків у працюючих м'язах, що…

Використання особливостей відновлювальних процесів при організації спортивного тренування

Як уже зазначалося вище, відновлення різних енергетичних і пластичних компонентів клітини, іонної та гормональної рівноваги відбувається… У практичному відношенні вивчення процесів “термінового” відновлення має…

Контрольні питання до розділу 4.

1. Що входить у поняття “відновлення”?

2. Дайте характеристику трьом фазам процесу відновлення.

3. Яка спрямованість біохімічних процесів у період відпочинку після роботи м'язів?

4. Назвіть шляхи усунення лактату в період відпочинку?

5. Як використовуються особливості протікання відновлювальних процесів при побудові спортивного тренування?

 

Біохімічні основи спортивної працездатності

Фактори та механізми підвищення працездатності спортсменів

У проявах м'язової сили та потужності суттєва роль належить структурній організації та ферментативним властивостям скорочувальних білків і м'язів.… Найважливішими факторами, які лімітують фізичну працездатність людини, є її… В залежності від природи біоенергетичних процесів виділяють три основні функціональні особливості людини, які…

Біохімічні основи ефективності тренування

Тренування – це адаптація організму до фізичних навантажень. Після завершення тренування процес деадаптації розвивається у зворотному порядку: перш… При направленому тренуванні найбільші темпи розвитку і тривалість підтримання…

Вік та спортивна працездатність

Вказані особливості вікової динаміки показників фізичної працездатності людини повинні враховуватися при розробці програм з фізичного виховання…

Контрольні питання до розділу 5.

1. Назвіть головні фактори, які лімітують фізичну працездатність.

2. Які біоенергетичні процеси визначають фізичну працездатність людини? Охарактеризуйте їх.

3. Як впливають біоенергетичні фактори на рівень працездатності у вашому виді спорту?

4. Як впливає спеціалізоване тренування на розвиток аеробної та анаеробної здатності спортсмена?

5. Як впливають вікові зміни на працездатність спортсмена?

 

Біохімічні основи розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів

Найбільш важливими швидкісно-силовими якостями спортсмена є сила, швидкість і потужність м'язового зусилля при його розвиванні. Їхній прояв залежить від низки психологічних, фізіологічних і біохімічних особливостей організму.

Біохімічна характеристика швидкісно-силових якостей

Величина максимального м'язового зусилля прямо пропорційна довжині саркомеру або довжині товстих міозинових ниток та загальному вмісту в м'язах… Довжина саркомеру, або ступінь полімеризації міозину у товстих нитках… Друга фундаментальна залежність має місце між максимальною швидкістю скорочення м'яза, довжиною саркомера й відносною…

Біохімічні основи методів швидкісно-силової підготовки спортсменів

Для тренування здібностей до максимального прояву швидкісно-силових якостей застосовуються вправи, близькі за біодинамічною структурою до змагальних… Граничний обсяг вправ з максимальним проявом сили, швидкості або потужності… Метод повторних граничних вправ застосовують для посилення синтезу скорочувальних білків та збільшення м'язової маси.…

Контрольні питання до розділу 6.

2. Які біохімічні фактори впливають на розвиток швидкісно-силових якостей? 3. Які умови розвитку максимальної м'язової сили, максимальної швидкості й… 4. Які біохімічні зміни у м'язах необхідні для розвитку швидкісно-силових якостей?

Біохімічні основи витривалості спортсменів

Витривалість перш за все визначає рівень працездатності спортсмена. Вона характеризується тривалістю роботи на заданому рівні потужності до перших ознак вираженої втоми, що призводить до зниження працездатності. Витривалість визначають тривалістю роботи, виконаної до граничної спроможності, тобто граничним (кінцевим) часом.

Біохімічні фактори витривалості

Виділяють три складових компоненти витривалості – алактатний, гліколітичний та аеробний. Вплив окремих компонентів у проявах витривалості змінюється… Таким чином, показники витривалості залежать як від аеробних, так і анаеробних…

Методи тренування, які сприяють розвитку витривалості

У тренуванні, спрямованому на розвиток алактатного анаеробного компоненту витривалості, частіше за все застосовують методи повторної та інтервальної… На відміну від методу повторного тренування, при якому інтервали відпочинку не… За розвитку гліколітичного анаеробного компоненту витривалості можна використати методи одноразової граничної,…

Контрольні питання до розділу 7.

2. За допомогою яких біоенергетичних критеріїв можна оцінити рівень розвитку витривалості? 3. Як змінюється метаболічний стан організму зі збільшенням тривалості… 4. Які методи тренування використовують для розвитку окремих компонентів витривалості?

Біохімічні основи адаптації у процесі спортивного тренування

Спортивне тренування слід розглядати як процес спрямованої адаптації (пристосування) організму до дії фізичних навантажень. Фізичні вправи, що виконуються, викликають відповідні адаптаційні зміни в організмі.

Фізичні навантаження, адаптація і тренувальний ефект

Адаптація організму до впливу фізичних навантажень носить фазовий характер. Виділяють два етапи адаптації – етап термінової та етап довготривалої… Етап термінової адаптації – це безпосередня відповідь організму на одноразову… Етап довготривалої адаптації охоплює більший проміжок часу, розвивається поступово, пов'язаний з виникненням в…

Закономірності розвитку біохімічної адаптації та принципи тренування

Принцип специфічності вказує, що найбільш виражені адаптаційні зміни під впливом тренування відбуваються в органах і системах, які найбільш… Принцип зворотності дії базується на непостійності адаптаційних змін в… Принцип позитивної взаємодії полягає в тому, що кумулятивний ефект, який виникає після багаторазового повторення…

Специфічність адаптаційних змін в організмі під час тренувань

У відповідності з характером засобів і методів тренувань у процесі систематичних занять спортом в організмі розвиваються лише ті функціональні… Певний режим тренувань, як і інтенсивність вправ, справляють безпосередній… Загальна спрямованість дії навантажень найбільш повно проявляється у величині та характері біоенергетичних процесів. …

Зворотність адаптаційних змін під час тренувань

При короткочасних інтервалах між повторними навантаженнями, недостатніми для виникнення суперкомпенсації, як і при занадто тривалих інтервалах, за… Розвиток адаптації в період після припинення тренування відображає особливості… Для підтримання тренувальної функції на досягнутому рівні після змін загальної спрямованості роботи достатньо зберегти…

Послідовність адаптаційних змін під час тренувань

Як уже зазначалося, під впливом навантажень в енергетичному обміні найбільш чіткі та швидкі зміни спостерігаються в алактатному анаеробному процесі… Адаптація окремих біоенергетичних систем під час тренування відбувається також… Таким чином, у процесі тренування найвищі темпи розвитку і більш тривалий період підтримування максимально високого…

Взаємодія тренувальних ефектів у процесі тренування

Взаємодія тренувальних ефектів навантажень може мати позитивний, негативний або нейтральний характер. У процесі тренування найбільш виражені адаптаційні зміни в провідній функції… До ефектів взаємодії навантажень у процесі довготривалої адаптації належить також добре відомий феномен обумовленості…

Циклічність розвитку адаптації в процесі тренування

По-перше, потрібно забезпечити необхідну міру впливу на кожну з провідних функцій. По-друге, загальний вплив фізичного навантаження на окремих… Виконання вказаних умов у підготовці спортсменів призводить до появи… Тренувальні мікроцикли розрізняють за величиною впливу, що досягається, та його акцентуванню на розвиток однієї з…

Контрольні питання до розділу 8.

2. Які основні біохімічні принципи спортивного тренування? 3. Дайте характеристику “термінових”, “відставлених” і “кумулятивних”… 4. У чому полягає специфічність біохімічної дії різних фізичних навантажень?

Біохімічні основи раціонального харчування спортсменів

Деякі спортсмени застосовують не лише природні продукти, але й спеціальні – ергогенні речовини, які підвищують рівень фізичної роботи, у т. ч.…

Принципи раціонального харчування спортсменів

Основні принципи збалансованого харчування включають: 1) рівновагу між енергією харчових продуктів і енергією, що витрачається… 2) задоволення потреб людини у певній кількості та збалансованому співвідношенні окремих харчових продуктів;

Енергетичні потреби організму та його залежність від виконуваної роботи

Енергія надходить в організм людини з їжею у вигляді вуглеводів, жирів і білків. У клітинах в процесі їхніх хімічних перетворень енергія… Енергозатрати спортсменів різних спеціалізацій залежать від інтенсивності… Затрати енергії залежать також від спортивної майстерності. З ростом спортивної майстерності затрати енергії при…

Збалансованість харчових продуктів у раціоні спортсмена

Найбільш сприятливе задоволення енергетичних і пластичних потреб досягається при збалансованому надходженні в організм вуглеводів, жирів і білків у… Збалансованість окремих продуктів харчування. Збалансованість різних продуктів денного раціону досягається при дотриманні наступних співвідношень: 1/3 денного…

Роль окремих хімічних компонентів їжі у забезпеченні м'язової діяльності

Основними хімічними компонентами їжі є: постачальники енергії (вуглеводи, жири, білки), незамінні амінокислоти, незамінні жирні кислоти, вітаміни, мінеральні речовини й вода. Кожен із них виконує свої специфічні функції.

Роль вуглеводів у забезпеченні роботи м'язів

Добова потреба у вуглеводах залежить від енергозатрат організму і складає в середньому 300-400 г/добу. Для спортсменів норми споживання вуглеводів… Зменшення вмісту вуглеводів в їжі нижче від 300 г посилює розпад білків,… Спортивний результат значною мірою залежить від запасів глікогену в м'язах і печінці. Швидкість відновлення запасів…

Роль жирів (ліпідів) у забезпеченні діяльності м'язів

До складу ліпідів входять тригліцериди (98% від загальної кількості ліпідів), а також фосфоліпіди та холестерин (2%). Добова потреба в жирах складає в середньому 80-100 г, тобто 30-35% від… Споживання жирів залежить від добових енергозатрат і може бути наступним: при енергозатратах 1500 ккал – 42 г, 2000…

Роль білків у забезпеченні роботи м'язів

Кількість білка, що має надходити до організму, залежить від статі, маси тіла, інтенсивності виконуваної роботи. Норми білків, які рекомендує ВООЗ… Для спортсменів, які спеціалізуються у видах спорту на витривалість, потреба в… Надмірне споживання білків призводить до перенавантаження шлунково-кишкового тракту, гниттю їх у товстому кишківнику,…

Роль вітамінів у забезпеченні роботи м'язів

Добова потреба у вітамінах спортсменів в окремих видах спорту суттєво збільшена порівняно з людьми, які ведуть малорухомий образ життя. Це пов'язане… В залежності від спрямування харчуванню та специфіки м'язової діяльності в… Лише постійно збалансований за вітамінами й мінеральними речовинами харчовий раціон дозволяє спортсменові покращувати…

Роль мінеральних речовин у режимі харчування спортсменів

Кальцій бере участь у процесі скорочення м'язів, побудови кісткової тканини, посилює засвоєння фосфору. Основним джерелом кальцію є молоко і сир. … За напруженої м'язової діяльності можливі втрати калію, що викликає зміни… Недостатнє надходження заліза негативно впливає на спортивні результати, особливо у видах спорту на витривалість, а…

Харчові добавки і регуляція маси тіла

1) збільшення маси м'язів; 2) корекція компонентного складу тіла; 3) підвищення швидкості метаболізму та енергоутворення;

Контрольні питання до розділу 9.

Біохімічний контроль у спорті

Під час адаптації до фізичних навантажень або перетренованості в організмі змінюється обмін речовин, що призводить до появи в тканинах та біологічних рідинах окремих метаболітів, які відображають функціональні зміни й можуть слугувати біохімічними тестами або показниками їхнього функціонального стану.

Завдання, види та організація біохімічного контролю

У річному тренувальному циклі підготовки виділяють різні види біохімічного контролю: а) поточні обстеження (ПО), які проводяться щоденно; б) етапні комплексні обстеження (ЕКО), що проводять 3-4 рази на рік;

Об'єкти досліджень і основні біохімічні показники

У повітрі, яке видихається, визначають параметри енергетичного обміну – кількість кисню і вуглекислого газу, що є показниками інтенсивності… Кров – один з найбільш важливих об'єктів, аналіз крові свідчить про стан… Аналіз сечі відображає функцію нирок, а також динаміку процесів метаболізму в різних органах і системах. При різних…

Зміни найважливіших біохімічних показників крові та сечі під час діяльності м'язів

Показники вуглеводного обміну

Слід зауважити, що короткочасні навантаження субмаксимальної інтенсивності можуть викликати підвищення вмісту глюкози в крові за рахунок підсиленої… Молочна кислота (лактат) утворюється як кінцевий продукт анаеробного… За вмістом лактату в крові визначають анаеробну гліколітичну можливість організму, що важливо при відборі спортсменів,…

Показники ліпідного обміну

Кетонові тіла. Їхній рівень в крові повною мірою відображає швидкість окислення жирів. Збільшення вмісту кетонових тіл в крові та їхня поява в сечі… Продукти перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Під час фізичних навантажень…

Показники білкового обміну

Міоглобін – це білок м'язів, який транспортує та депонує кисень. Під впливом фізичних навантажень при патологічних станах організму він виходить із… Актин. Вміст актину збільшується в м'язах у процесі тренування. За його… Сечовина. Це головний кінцевий продукт азотистого обміну. Він використовується для оцінки можливості перенесення…

Показники кислотно-лужного стану (КЛС) організму

1) рН крові (7,36-7,44); 2) рСО2 – парціальний тиск вуглекислого газу крові (35-45 мм.рт.ст.); 3) SB – стандартний бікарбонат плазми крові НСО3 (22-26 мекв/л).

Біологічні регулятори метаболізму

Вміст гормонів у крові залежить від потужності та тривалості навантажень, від ступеня тренованості спортсмена. Крім того, за зміною вмісту гормонів… Ферменти. У спортивній практиці часто визначають активність низки індикаторних… Вітаміни. Визначення вітамінів у сечі входить у діагностичний комплекс характеристики стану здоров'я спортсменів,…

Біохімічний контроль стану енергозабезпечення організму під час роботи м'язів

Так, для оцінки потужності та ємності креатинфосфокіназного механізму енергоутворення використовують показники загального алактатного кисневого… Для характеристики гліколітичного механізму енергоутворення використовують… Для оцінки потужності аеробного механізму енергоутворення частіше за все використовують рівень максимального…

Контрольні питання до розділу 10.

2. Назвіть форми біохімічного контролю, і які особливості їхнього застосування? 3. Які групи біохімічних показників використовуються при біохімічному контролі… 4. Назвіть основні біохімічні показники складу крові й сечі, які використовують при біохімічному контролі в спорті? …

Біохімічний контроль за рівнем тренованості, втоми й відновлення організму спортсмена

Контроль за станом організму спортсменів

1) незначне накопичення лактату, що пов'язане зі збільшенням долі аеробного енергозабезпечення; 2) збільшення накопичення лактату при виконанні граничної роботи, що пов'язане… 3) підвищення потужності роботи, під час якої різко зростає рівень лактату в крові у тренованих осіб у порівнянні з…

Контроль за використанням допінгу в спорті

Кожен спортсмен, тренер, лікар команди повинен знати заборонені для використання препарати. Класифікація допінгів. Допінги – це біологічно активні речовини, які використовують у спорті для підвищення спортивної майстерності та…

Контрольні питання до розділу 11.

1. За якими показниками можна визначити рівень тренованості спортсмена?

2. За якими показниками визначають відновлення і стомлення організму після фізичних навантажень?

3. Назвіть головні біохімічні показники, за якими визначають реакцію організму на фізичні навантаження.

4. Назвіть основні класи допінгів та наведіть приклади.

5. Що таке допінгконтроль, ким і як він проводиться?

 

Рекомендована література

2. Биохимия: Учебник для институтов физической культуры / Под ред. В. В. Меньшикова, Н. И. Волкова. – М.: Физкультура и спорт, 1986. – 384 с. 3. Виру А. А., Кырге П. К. Гормоны и спортивная работоспособность. – М.:… 4. Виру А. А. Гормональные механизмы адаптации и тренировки. – Л.: Наука, 1981. – 156 с.