Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за злочини проти безпеки руху на залізничному транспорті.
Під транспортним злочином слід розуміти передбачені кримінальним законодавством суспільно небезпечні діяння, що посягають на безпеку руху та експлуатації всіх видів механічного транспорту, а також магістрального трубопровідного транспорту.
Ст.276 Кримінального кодексу України визначає злочини проти правил безпеки руху або експлуатації залізничного транспорту, яке може проявлятися у:
1) перевищенні швидкості руху;
2) неуважності при проведенні маневрових робіт;
3) у проїзді на сигнал світлофора, що забороняє рух
Порушення правил експлуатації транспорту полягає у:
1) недотриманні габаритів;
2) порушенні порядку укладання вантажів та їхнього закріплення;
3) недотриманні вимог щодо технічного стану засобів транспорту, окремих його механізмів
Ст. 277 Кримінального кодексу України передбачається відповідальність за пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів.
Аварією (ч.1 ст.277) є сход рухомого складу з рейок, пошкодження транспортних засобів, їх зіткнення. Як наслідок, зривається рух транспорту по залізниці, затримується доставка вантажів і пасажирів.
Ст.278 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за угон або захоплення залізничного рухомого складу.
Захоплення – протиправне заволодіння транспортними засобами будь-якою особою із застосуванням насильства чи погроз для здійснення поїздки на ньому, зміни напрямку руху.
Ст. 280 Кримінального кодексу України – примушування працівника транспорту до невиконання службових обов’язків: особи, яка управляє транспортним засобом, забезпечує безпеку руху.
Одним із злочинів, передбачених ст.. 283 Кримінального кодексу України, є самовільне без нагальної потреби, зупинення поїзда (без екстремальної ситуації).
Екстремальна ситуація може виникнути:
а) при пожежі;
б) під час стихійного лиха;
в) при виникненні загрози для життя і здоров’я;
г) при несправностях рухомого складу, що загрожують безпеці руху залізничного транспорту
Зупинка поїзда може здійснюватися:
а) стоп-краном;
б) шляхом роз’єднування повітряної гальмової магістралі;
в) подача сигналів зупинки, переключення зеленого сигналу світлофора на червоний;
г) включення автоблокування, а також за допомогою ручного гальма
Кримінальним кодексом України передбачаються різні види покарань за злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту:
- угон або захоплення залізничного рухомого складу (позбавлення волі від 3-х до 6 років);
- незаконне заволодіння транспортним засобом (штраф 1000-1200 неоподатковуваних мінімумів або 5 років позбавлення волі)
Запитання та завдання для самостійної перевірки знань
1. Що таке злочин? Охарактеризуйте його ознаки.
2. Перелічіть обставини, що виключають суспільно небезпечні діяння.
3. Дайте визначення поняття „співучасть у злочині”, охарактеризуйте співучасників злочину.
4. Види покарань за Кримінальним кодексом України.
5. Проаналізуйте злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту на залізничному транспорті.
Тестові завдання
1. Закон, що посилює кримінальну відповідальність:
а) не має зворотної сили;
б) має зворотну силу.
2. Вина може виражатися у формі:
а) умислу;
б) діяльності;
в) бездіяльності;
г) необережності.
3. Допишіть види злочинів за ступенем тяжкості:
а) особливо тяжкі злочини;
б) ........................;
в) ........................
г) злочини, які не являють великої суспільної небезпеки
4. Викресліть зайве. Ознаками злочину є:
а) протиправність;
б) жадність;
в) вина;
г) мотив.
5. Серед співучасників розрізняють:
а) ....................................;
б) ....................................;
в) підбурювач;
г) ...................................
6. Видами кримінального покарання є:
а) застереження;
б) обмеження дозвілля;
в) позбавлення права займатися певною діяльністю;
г) обмеження волі.
7. Пом’якшуючою обставиною є вчинення злочину:
а) інвалідом;
б) групою осіб;
в) у стані алкогольного сп’яніння;
г) неповнолітнім.
юридичний практикум
1. М. працював на будівництві. Щоб перейти працювати в сусідній під’їзд, М. вирішив скористатися шляхом через балкони. Він поклав дошку на два сусідні балкони. Зіскакуючи з дошки, похитнув її, і дошка полетіла з третього поверху вниз, де в цей час працював Н. Дошка впала на Н. і нанесла тяжкі тілесні пошкодження. Як визначається форма вини М. у даному випадку?
2. Троє підлітків Андрій (14 р.), Сергій (15 р.) та Вадим (16 р.) у міському парку зупинили громадянина Вовченка і забрали у нього годинник та гроші. Визначте ознаки та склад злочину?
3. Група неповнолітніх, серед яких було двоє дівчат і хлопці, поверталися додому з дискотеки. Коли вони проходили повз кладовище, 17-літній Гладій та 15-літній Мелешко, перебуваючи напідпитку, пошкодили два могильних пам’ятника і тут же були затримані сторожем. У своїх показаннях хлопці стверджували, що у стані сп’яніння вони не розуміли, що роблять. Чи є дії хлопців злочинними? Які міри можуть бути застосовані до них?
4. Школяр переходив дорогу в недозволеному місті, був збитий автомашиною, водій якої, як виявилось, не міг своєчасно загальмувати. Доставивши потерпілого в лікарню, водій через деякий час дізнався, що підліток помер. Які обставини буде враховувати суд при розгляді справи?
Використана література
1. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. – К.: Україна, 1991. - 8 с.
2. Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – №38. – Ст. 502
3. Закон України „Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №46. – Ст.617
4. Конституція України. Конституція Автономної Республіки Крим. – К.: Юрінком, 2007. – 96с.
5. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №52. – Ст.490; 1995. - №34. – Ст.268
6. Закон України „Про громадянство України”: Прийнятий 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №4. – Ст.65
7. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №47. ст. 256.
8. Закон України „Про об’єднання громадян”, прийнятий 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №34. ст. 504.
9. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 18 жовтня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – №201-202 – 2 листопада.
10. Закон України „Про адвокатуру”: Прийнятий 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. 1993. - №9. Ст.62
11. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. - №49. – Ст. 272
12. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 р. №3018-ІІІ // Юридичний вісник України. - №13. – 2002. – 30 березня – 5 квітня
13. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” (За станом на 5 березня 2001р.): Офіційне видання/ Верховна Рада України. – К.: Парламентське вид-во, 2001. – 68с.
14. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 р.// Відомості Верховної Ради України. 1994. - №51. – Ст. 446
15. Про залізничний транспорт: Закон України від 4 липня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. 1996. - №40. – Ст. 183
16. Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період: Закон України від 20 жовтня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. 1998. – №52. – Ст.318
17. Про транзит вантажів: Закон України від 20 жовтня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. 1999. - №51. – Ст. 446
18. Про перевезення небезпечних вантажів: Закон України від 6 квітня 2000р. - №28. – Ст.222
19. Статут залізниць України // Офіційний вісник України – 1998. - №14. – Ст. 50
20. Правила технічної експлуатації залізниць України: Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р. №411// Офіційний вісник України.–1997.–Число 8. – Том 2. – Ст.212
21. Правила обслуживания железнодорожных подъездных путей, утвержденные приказом Минтранса от 21.11.2000 г. №644
22. Конституційне право України: Навч. Посібник/ О.В.Совгиря, Н.Г.Шукліна.–К.:2007.–632с.
23. Основи правового регулювання діяльності залізниць України: М.В.Макаренко, В.Б.Голубничий, Н.С.Нечипоренко; За ред. М.В.Макаренка.- К.: Київський університет економіки і технології транспорту, 2005 – 216 с.
24. Правознавство: Підручник/ За відп. ред. О.В.Дзери, 10-е виданн, перероб. і доповн. – К.: - Юрінком Інтер, 2007. – 848 с.
25. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.1999.
26. Теорія держави і права: Академічний курс/ За ред. О.В.Зайчука, Н.М.Оніщенко. – К., 2006. – 688 с.
27. Фризький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 536с.