Поняття законодавства, його система.

Система законодавства – це сукупність нормативно-правових актів, розташованих у певному порядку.

Структура законодавства може розглядатися у трьох аспектах.

1. Вертикальна (ієрархічна) структура законодавства зумовлюється різницею юридичної сили актів, які приймаються різними нормотворчими органами, а також різними формальними ознаками актів, що приймаються одним органом. Вертикальна структура законодавства України складається з таких елементів:

· Конституція України;

· конституційні та звичайні закони;

· підзаконні акти;

· постанови Верховної Ради України;

· Укази Президента України та ін.

2. Горизонтальна (галузева) структура законодавства заснована на поділі нормативних актів за сферами суспільних відносин, які становлять предмет правового регулювання. Вона значною мірою наближається до структури системи права, хоча цілком з нею не збігається.

3. Державно-організаційна структура законодавства відображає особливості форми державного устрою. Як відомо, законодавство діє не лише в межах певних відносин та юридичної сили акта, а й у межах певної території держави, відображаючи особливості її устрою.

Законодавство унітарної держави є єдиним. Воно ґрунтується на єдиній конституції та системі нормативних актів, що мають вертикальну й горизонтальну структуру.

Закон – нормативно-правовий акт прийнятий найвищим представницьким органом державної влади чи шляхом безпосереднього волевиявлення народу (референдум), що регулює найбільш важливі суспільні відносини і має найвищу юридичну силу в системі законодавства країни. Основним законом кожної держави є Конституція. Норми звичайних законів не можуть суперечити нормам конституційних законів.

Види законів:

- конституційний - нормативний акт вищої юридичної сили, що містить юридичні норми, які регулюють найважливіші питання організації політичної системи суспільства і правового становища особистості в ній;

- надзвичайний - приймається у певних, передбачених Конституцією, випадках;

- звичайний - нормативний акт вищої юридичної сили, що містить юридичні норми, які регулюють певні сфери суспільних відносин

Підзаконний нормативно-правовий акт – це нормативний акт компетентних органів держави, що видається на підставі закону, відповідно до закону, і з метою його виконання.

Підзаконні нормативно-правові акти поділяються на:

Загальні	Розповсюджуються на всю територію і населення (Указ Президента, розпорядження Кабінету Міністрів України, постанова ВРУ, розпорядження Президента).
Відомчі	Розповсюджуються на певну сферу суспільних відносин (накази, інструкції та розпорядження міністерств і відомств, державних комітетів та інших органів).
Місцеві	Мають владу на території певної адміністративної одиниці (рішення місцевих рад: сільської, міської, районної, обласної, державних адміністрацій та державної адміністрації міст Києва та Севастополя).
Локальні	Регламентують діяльність конкретних підприємств, установ, організацій (накази та розпорядження директора, генерального директора, начальника, командира).