Поняття та структура правовідносин. Юридичні факти.

Суспільні відносини регулюються різними нормами: моральними, корпоративними, релігійними. Але значна частина суспільних відносин будується на основі правових норм. Ці відносини називаються правовими відносинами.

Правовідносини – це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права і юридичні обов’язки, що забезпечуються державою.

Ознаки правовідносин:

1. Суспільні відносини, що виникають на основі норм права.

2. Відносини, що охороняються державою і становлять основу державного примусу.

3. Зв'язок між особами через суб’єктивні права і юридичні обов’язки.

4. Відносини, для яких потрібна наявність волі хоча б одного з учасників.

Структуру правовідносин складають такі елементи: суб’єкти, об’єкти, юридичний і фактичний зміст.

Суб’єкти правовідносин – наділені правосуб’єктністю їх учасники. В юридичній науці розрізняють такі елементи правосуб’єктності:

· правоздатність – здатність бути носієм суб’єктивних прав і юридичних обов’язків; виникає з моменту народження особи і припиняється з її смертю;

· дієздатність – здатність своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб’єктивні права й виконувати юридичні обов’язки (розрізняють повну дієздатність – з 18 років, неповна – 14-18 років, часткова – особи до 14 років).

Недієздатність особи визначається лише судом.

Структуру правовідносин перегляньте по таблиці:

1. Суб’єкти правовідносин

 

фізичні особи: - громадяни; - іноземці; - особи без громадянства; - народи, нації; - національні меншини;

юридичні особи: - підприємства; - установи; - організації; - держава; - адміністративні одинці.

 

2. Об’єкти правовідносин – соціальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають у відносини.

Розрізняють:

матеріальні цінності - речі (рухоме і нерухоме майно); - цінні папери (гроші, акції, облігації, документи).

нематеріальні цінності - особисті немайнові блага (життя, честь, гідність); - результати інтелектуальної праці; - послуги виробничого і невиробничого характеру.

 

3. Зміст правовідносин – права та обов’язки сторін характеризуються синтезом фактичного і юридичного змісту.

Юридичний зміст – це суб’єктивні юридичні права та обов’язки суб’єктів правовідносин, які потенційно визначають межі можливої поведінки.

Фактичний зміст – це сама поведінка суб’єктів, їхня діяльність, у якій реалізуються суб’єктивні юридичні права.

Юридичні факти – це конкретні життєві обставини, з настанням яких виникають, змінюються чи припиняються правовідносини.

Юридичні факти поділяються на: дії, що залежать від волі особи; події , що не залежать від волі особи.