Поведінка людей регулюється правовими нормами. Правова поведінка поділяється на два типи: правомірна і неправомірна.
Правомірна поведінка – це поведінка, що відповідає приписам правових норм. Ознаками правомірної поведінки є:
1) відповідальність праву; 2) соціальна корисність;
3) передбачуваність дій; 4) масовість.
За мотивами розрізняють такі види правомірної поведінки:
1) Соціально–активна.Людина глибоко вірить у справедливість правових розпоряджень і свідомо неухильно додержується їх. Правосвідомість і поведінка такої людини перебувають у повній гармонії.
2) Звична. Людина не дуже замислюється над розпорядженнями права, діє за інтеграцією, за звичкою, дотримуючись сформованого стереотипу.
3) Конформістська.Людина додержується не своїх переконань або звичок, а копіює дії свого оточення, діє „як усі”.
4) Маргінальна.Людина діє правомірно внаслідок особистого розрахунку або страху перед покаранням. Правосвідомість такої людини розходиться з приписами правових норм.
Правомірна поведінка – норма для абсолютної більшості громадян правової демократичної держави.
Неправомірна (протиправна) поведінка протилежна за своїм змістом, значенням та наслідками правомірній поведінці.
Протиправність поведінки суб’єктів:
- є формою свавілля певних суб’єктів у сфері правовідносин;
- має свідомо-вольовий характер, відображає негативне ставлення правопорушника до інтересів суспільства;
- має протиправний характер, тобто порушує вимоги правових норм;
- має суспільно небезпечний, шкідливий характер для суб’єктів суспільних відносин.
Протиправність поведінки полягає в ігноруванні призначення права як регулятора суспільних відносин.
Протиправна поведінка людей породжує правопорушення.