рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Майнові права громадян і юридичних осіб.

Майнові права громадян і юридичних осіб. - раздел Спорт, Навчальний посібник (для студентів технікумів залізничного транспорту) Зміст Майнових Прав Громадян Визначається Ст. 26 Ци­Вільного Кодексу Украї...

Зміст майнових прав громадян визначається ст. 26 Ци­вільного кодексу України («Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи»). Фізична особа здатна мати усі майнові пра­ва, що встановлені актами цивільного законодавства. З майновими правами також пов'язане право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності.

Зміст майнових прав юридичної особи визначається змістом цивільної правоздатності юридичної особи (ст. 91 Цивільного кодексу України). Юридична особа здатна мати такі самі цивільні права і обов’язки, як фізична особа, крім тих, які можуть належати лише людині.

Юридична особа набуває майнових цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Підставами виникнення майнових цивільних прав та обов'язків у юридичних та фізичних осіб є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, вина­ходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяль­ності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Фізичні та юридичні особи здійснюють свої майнові цивільні права:

- вільно, на власний розсуд;

- можуть відмовитися від свого майнового права;

- можуть за договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом;

- мають право звернутися до суду за захистом свого май­нового права та інтересу;

- мають право на відшкодування збитків, яких їм завдано у результаті порушення їх цивільного права.

Об'єктами майнових цивільних прав фізичних та юридич­них осіб є речі, у тому числі гроші (грошові кошти) та цінні папери, інше майно (окрема річ, сукупність речей), майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуаль­ної, творчої діяльності, інформація.

Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування.

Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у ци­вільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивіль­ного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) нале­жать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на зе­мельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, об­меження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Зміст майнових прав фізичної та юридичної особи конкретизується також у таких положеннях Цивільного кодексу України:

- фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати;

- закріплюється статус підприємницьких товариств, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та подальшого його розподілу між учасниками — господарські товариства (повне товариство, командитне то­вариство, товариство з обмеженою або додатковою відпові­дальністю, акціонерне товариство) або виробничі коопера­тиви:

- підприємство є єдиним майновим комплексом, що ви­користовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності,

- юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном;

- юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним осо­бам — правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, пере­творення) або в результаті ліквідації.

 

7.6. Право власності та його захист. Форми і види власності.

Право власності – це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦКУ).

Право власності

включає в себе:

 

Володіння – фактичне володіння річчю поєднане з наміром вважати річ своєю, перебування речі у своєму господарстві Користування – вилучення з речі корисних властивостей. Головне повноваження власника. Розпорядження – можливість вирішити юридичну і фактичну долю речі.

Власник має право вчинити будь-які дії щодо свого майна, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності; діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності є непорушним.

Формами власності згідно із Конституцією України та Цивільним кодексом України є:

Права власності

 

Українського народу Приватна Державна Комунальна

Органи державної влади та місцевого самоврядування Фізичні та юридичні особи Органи державної влади Територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування

 

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу, виключної морської економічної зони. Ст. 324 ЦКУ Будь-яке майно, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.   Ст. 325 ЦКУ Майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.   Ст.326 ЦКУ Майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.   Ст. 327 ЦКУ

Усі суб’єкти права власності є рівними перед законом (Ст. 318 ЦКУ)

 

7.7. Інтелектуальна власність. Набуття та здійснення прав інтелектуальної власності. Система інтелектуальної власності.

Особливе місце у цивільному праві посідає право інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншими законами.

Право інтелектуальної власності становить особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів інтелектуальної власності визначається Цивільним кодексом України та іншими законами.

До об'єктів права інтелектуальної власності законодавство відносить: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконавство; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торгівельні марки ( знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності ( автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності.

Права інтелектуальної власності.

Особисті немайнові Майнові

1. Право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності. 2. Право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, що може завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності. 3. Інші особисті немайнові права інтелектуальної власності.   1. Право на використання об’єкта права інтелектуальної власності. 2. Виключне право дозволяти використовувати об’єкт права інтелектуальної власності. 3. Виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання. 4. Інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом. Майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, установлених ЦК України, іншим законом чи договором.

Особа, яка має виключне право дозволу використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належить працівникові, який створив цей об'єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з використанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта, а у випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати замовникові. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належить творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену законом чи договором.

Кожна особа має право звернутися до суду щодо захисту свого права інтелектуальної власності.

Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може винести рішення, зокрема про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності, на збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного оборогу товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності;

4) вилучення з цивільного обігу матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності. Розмір визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Авторське право діє протягом усього життя автора і 50 років після його смерті, рахуючи з 1 січня року, який настає за роком смерті автора. Існують різні строки дії прав промислової власності:

- патенти на винаходи і нові сорти рослин – 20 років;

- патент на промисловий зразок 10 років, може бути продовжений – + 5 років;

- свідоцтво на знак для товарів і послуг, може бути продовжений – 10 років + 10 років.

Після закінчення строку дії авторського права чи права промислової власності твір чи об’єкт власності стають спільним надбанням.

 

7.8. Авторське і суміжні права.

 

Авторське право – це сукупність майнових та особистих немайнових прав щодо творів літератури, науки та мистецтва.

Законом України "Про авторське право та суміжні права" охороняються особисті немайнові і майнові права авторів і їх правонаступників, пов'язані з створенням та використанням творів науки, літератури, мистецтва, і право виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення.

Джерелами авторського права є Конституція України, закон "Про власність"(ст.13.14). які встановлюють, що об'єктами права власності є твори науки, мистецтва, вони є об'єктами права інтелектуальної власності, ст.5 Закону "Про авторське право" дає перелік об'єктів авторського права авторського та їх загальні ознаки:

1) творчий характер;

2) виражений в об'єктивній формі.

Суб'єктами авторського права можуть бути: автор твору, а також інші фізичні і юридичні особи, для яких авторське право може виникати в силу закону, договору, спадкування.

Авторське право автора називають первісним, а авторське право правонаступників
похідним, закон визнає також спільне співавторство. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери "С" у колі, імені особи і року першої публікації твору.

Суміжні права - це права на результати творчої діяльності виконавців, права виробників фонограм та права організації мовлення, пов'язані з використанням творів літератури і мистецтва, авторські права, які належать іншим особам. Об'єктами суміжних прав є:

- виконання для фіксації, відтворення і розповсюдження за допомогою технічних засобів;

- записи виконання та інші записи за допомогою технічних засобів;

- трансляція в ефір, по кабелю.

Авторські і суміжні права захищаються законом "Про авторське право та суміжні права". Потерпілі у разі порушення авторського і суміжного прав мають право вимагати:

1. Відшкодування збитків, завданих порушенням, у тому числі втраченої вигоди.

2. Вилучення та спрямування на їх користь прибутків порушника, одержаних ним у результаті порушення авторського права і суміжних прав, замість відшкодування збитків.

3. Виплати компенсацій в розмірі від 10 до 50000 мінімальних розмірів заробітної плати замість відшкодування збитків чи стягнення прибутку. Остаточну суму визначає суд.

4. За порушення авторського чи суміжного прав суд стягує з порушника штраф у розмірі 10% від суми, присудженої судом на користь позивача. Потерпілі мають право поряд з матеріальною шкодою вимагати відшкодування моральної шкоди в розмірі, що визначається судом.

 

7.9. Право промислової власності. Право на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності.

Право промислової власності – це результати науково – технічної творчості, які можуть бути використані на користь людини в будь-якій її доцільній діяльності.

Винахідництво є одним з видів творчої діяльності; це одна з необхідних стадій у "процесі" перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. Відносини, пов'язані з винахідництвом, регулюються правом промислової власності або патентним правом, так як основним правоохоронним документом, яким захищаються об'єкти промислової власності є патент.

Патентне законодавство України досить активно розвивається, оскільки така форма охорони творчої діяльності відповідає вимогам ринкової економіки. Основним джерелом законодавства України про промислову власність є закони: "Про власність", "Про основи державної політики в сфері науки і науково - технічної діяльності" 1991р "Про науково - технічну інформацію" 1993р., "Про охорону прав на винахід і корисні моделі" 1993р "Про охорону прав на промислові зразки" 1993р., "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" 1993р., "Про охорону прав на сорти рослин" 1993р., "Про тваринництво" 1993р.. "Положення про державне відомство України" 1992р.

Важливим джерелом патентного права є міжнародні договори, до яких приєдналась Україна: Паризька конвенція про охорону промислової власності, Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків, договір про патентну кооперацію.

Основними об'єктами промислової власності є результати винахідництва та промислові знаки.

Винахідництво - один із найбільш масових видів творчості, результати якого істотно впливають на рівень виробництва, якість продукції і охороняється законами України.

Винахід - це технічне рішення у будь-якій галузі суспільно-корисної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового виробництва. Він має такі ознаки:

- має винахідницький рівень, тобто це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець ще не знає;

- є промислово придатним, якщо його можна використовувати у промисловості, сільському господарстві, в системі охорони здоров'я та інших галузях;

- технічна можливість його застосування на практиці і корисність винаходу.

Корисна модель - це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислово придатним. Корисна модель визнається новою, якщо вона є частиною рівня техніки. До корисної моделі застосовують всі вимоги, окрім винахідницького рівня.

Промисловий зразок - це нове художньо - конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом. Об'єкти промислового зразка: форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Суб'єктом будь-якого результату творчої праці можуть бути як громадяни України, так і інші особи, незалежно від віку та кількості осіб. Цим суб'єктом може бути фонд винаходів України. Але суб'єктом патентних прав можна стати лише після відповідної кваліфікації даної пропозиції компетентним органом держави.

Патент - це техніко-юридичний документ, який засвідчує визначення заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і права власності на зазначені об'єкти. Оформлення прав на винаходи здійснюється належним чином: через оформлення заявки до Держпатенту України. Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дня подання заявки. На корисну модель - 5 років + подовження на 3 роки. На промисловий зразок - 10 років + подовження на 5 років. Право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки захищаються:

1) з приводу видачі патенту в адміністративному порядку протягом 6-ти місяців:

2) у судовому порядку розглядаються спори про авторство на винахід, встановлення власника патенту, порушення майнових прав власника патенту, укладання та виконання ліцензійних договорів, право попереднього користування, винагороду винахіднику, компенсації.

Суди розглядають також інші спори, пов'язані з охороною прав, що надаються власнику патенту.

 

7.10. Поняття цивільного правочину та цивільного договору.

 

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків( ст. 202).

Цивільним кодексом передбачається загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не повинен суперечити Цивільному кодексу, актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

2. Учасники правочину повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення суб’єкта має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Форма правочину вчинена відповідно до закону.

5. Правочин має бути спрямований на реальне здійснення правових наслідків.

6. Правочин, здійснений батьками щодо неповнолітніх дітей, не повинен суперечити правам та інтересам дітей.

Форми правочину:

а) усна;

б) письмова( якщо підписаний сторонами, обмін телеграмами, електронною поштою між юридичними особами, правочин фізичних осіб на суму, яка не перевищує у 20 і більше разів неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

в) нотаріально-посвідчений (заповіт)

г) державна реєстрація правочину у випадках, встановлених законом.

Невиконання вимог правочину тягне за собою недійсність правочину.

Розрізняють:

1. Нікчемні(абсолютно недійсні) правочини і заперечні(відносно недійсні )правочини.

Нікчемний правочин недійсний з моменту його здійснен­ня, тому судове рішення про визнання його недійсним не потрібне. До нікчемних правочинів відносять: протиправні й аморальні правочини; позастатутні правочини юридичних осіб; правочини, не засвідчені нотаріально, якщо закон ви­магає тільки такої форми правочину; правочини з особами у віці до 14 років.

2. Фіктивні й удавані правочини.

Фіктивний правочин — це дія, що від­бувається для виду, без наміру створити, змінити чи при­пинити цивільні права чи обов'язки.

Удаваний правочин прикриває правочин, який у дійсності сторони уклали. На­приклад, видано довіреність на управління автотранспорт­ним засобом, хоча в реальності він був проданий власнику довіреності.

Заперечний правочин може бути визнаний недійсним у судовому порядку за умови доведеності фактів, що свідчать про пороки правочину. До заперечних правочинів нале­жить: правочини з особами у віці від 14 до 18років; з об­межено дієздатними; з особами що перебували в момент укладання правочину в стані тимчасового розладу психіки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Розгалужена система договорів є надійною основою ді­лових відносин. У сучасному цивільному праві розрізняють такі види договорів:

1.За моментом початку дії розрізняють консенсуальні та реальні договори. Дія консенсуального договору почи­нається з моменту укладення угоди учасниками договору. Наприклад, права та обов'язки продавця і покупця вини­кають у момент укладення договору купівлі-продажу.

2.За наявністю вигоди у контрагентів розрізняють оплатні та безоплатні договори. Якщо виконання договору приносить майнову вигоду обом контрагентам, договір є оплатним. Такі, наприклад, договори купівлі-продажу, оренди, підряду. Якщо договір приносить майнову вигоду тільки одному з контрагентів, він є безоплатним: наприклад, договір дарування.

3.Залежно від розподілу прав і обов'язків між сторона­ми розрізняють односторонні та двосторонні договори. У першому з них один контрагент має тільки права, а ін­ший — тільки обов'язки. Такий, наприклад, договір по­зики: позикодавець має право вимагати повернення нада­ної в борг суми, а позичальник зобов'язаний її повернути. У двосторонньому договорі права та обов'язки мають обидві сторони.

4.За містом регульованої діяльності розрізняють майнові й організаційнідоговори. Майновий договір спрямований на безпосереднє одержання майна чи блага. Такими є більшість цивільно-правових договорів. Організаційний договір призначений для створення передумов одержання майнової вигоди, наприклад, договір про соціальну діяльність.

5.Головні та додаткові договори. Додатковий договір не може існувати без головного договору. З виконанням головного договору припиняється дія додаткового договору. Наприклад, договір позики є головним, а договір застави з забезпечення виконання договору позики – додатковим.

6.Попередніта основнідоговори. Попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються у певний строк укласти основний договір на умовах, встановлених попереднім договором.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Навчальний посібник (для студентів технікумів залізничного транспорту)

Навчальний посібник... для студентів технікумів залізничного транспорту Кременчук...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Майнові права громадян і юридичних осіб.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Теорії походження держави і права.
Держава і право існували не завжди. Про їх походження існує немало теорій, всі вони по – різному трактують причини виникнення держави і права. Основні теорії походження держави і права:

Поняття та ознаки держави
Поняття „держава” сучасному значенні з’явилося на початку XVII ст. Держава - це універсальна політична форма організації людського суспільства, що характеризується політичним і публ

Поняття функцій держави. Внутрішні та зовнішні функції держави.
Функції держави – ценапрямки її діяльності, які відображають суть і соціальне призначення державного управління суспільством. Різноманітність суспільних відносин і форм діяльності

Класифікація держав за їхньою формою.
Основними елементами, що визначають порядок організації та здійснення державної влади (тобто форму держави) є: форма правління, форма державного устрою та форма політичного режиму.

Загальне поняття про громадянське суспільство.
Громадянське суспільство бере початок з античних часів, коли з’явились республіки та інститут громадянства. Громадянське суспільство – це соціально неоднорідне суспільство, яке дося

Поняття та основні ознаки правової держави.
Правова держава розуміється як офіційний владний аналог громадянського суспільства. Це ідеал держави, яка створює необхідні умови для панування права в суспільстві, повновладдя народу, рівності осо

Принципи єдності і розподілу державної влади.
Поділ влади – один з основних принципів конституціоналізму, який ґрунтується на політико – правовій доктрині поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову та інші види влади. Ідея

Право – особливий вид соціальних норм.
Суспільне життя людей тісно взаємопов’язане. Вчинки однієї людини спричиняють наслідки для іншої. Взаємодія людей неможлива без дотримання певних правил. З метою створення взаємовигідних умов спілк

Поняття та ознаки права
Право – це система загальнообов’язкових і формально визначених правил поведінки, що встановлюються, гарантуються і охороняються державою з метою упорядкування суспільних відносин. &

Дність і відмінність права і моралі
Мораль і право характеризується як спільним призначенням в процесі регулювання суспільних відносин, так різним впливом та значенням у забезпеченні системності суспільства. Право

Джерела (форми) права
Джерела (форми)права – це офіційні, закріплені державою, способи зовнішнього прояву правових норм, що засвідчують їх загальну обов’язковість. Розрізняють такі основні джер

Поняття законодавства, його система.
Система законодавства – це сукупність нормативно-правових актів, розташованих у певному порядку. Структура законодавства може розглядатися у трьох аспектах. 1. Вертикаль

Мета і форми систематизації нормативно-правових актів.
Систематизація–це діяльність правотворчих органів щодо упорядкування та вдосконалення правових актів, приведення їх до певної внутрішньо узгодженої системи. Система

Поняття системи права. Поділ права на галузі, правові інститути, правові норми.
Система права – історично створена, об’єктивно зумовлена внутрішня структура права, що полягає в єдності та узгодженості юридичних норм, зосереджених у відносно самостійних їхніх комплексах

Загальна характеристика основних галузей права України
Кожна галузь права має свій предмет регулювання, тобто конкретний вид суспільних відносин, що врегульовуються саме цією галуззю права. 1. Конституційне право – система правових норм

Поняття та структура правовідносин. Юридичні факти.
Суспільні відносини регулюються різними нормами: моральними, корпоративними, релігійними. Але значна частина суспільних відносин будується на основі правових норм. Ці відносини називаються право

Правопорушення та юридична відповідальність. Характеристика правомірної і протиправної поведінки.
Поведінка людей регулюється правовими нормами. Правова поведінка поділяється на два типи: правомірна і неправомірна. Правомірна поведінка – це поведінка, що відповідає приписам прав

Поняття, причини та види правопорушень.
Правопорушення – протиправне, винне, суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), за яке настає юридична відповідальність. Ознаками правопорушення є: 1)

Соціальна і юридична відповідальність.
Поняття відповідальності доволі містке. Воно охоплює почуття відповідальності, підвищення відповідальності та зняття з себе відповідальності, притягнення до відповідальності та звільнення від неї.

Поняття і види юридичної відповідальності.
Юридична відповідальність– це застосування до порушника або злочинця передбачених законом заходів державного примусу особистого, організаційного чи майнового характеру. До основ

Функції та мета юридичної відповідальності.
Юридична відповідальність є наслідком правопорушення. Ціль (мета) юридичної відповідальності: 1. Формування правомірної поведінки не тільки у осіб, які скоїли правопорушення, а й усіх інши

Законодавство про залізничний транспорт України
  Загальна схема формування транспортного законодавства включає джерела права, що базуються на Конституції України. Їх можна переглянути по схемі.

Основні положення Статуту залізниць України.
  Важливе значення в регулюванні діяльності усього транспортного комплексу України має затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 6 квітня 1998 року №457, Статут залізниць України

Конституція України – Основний Закон держави. Загальна характеристика Конституції України.
Термін «конституція» походить від латинського constitunio – установлення, устрій. Конституція є таким законом, що встановлює форму держави, систему державних органів, визначає порядок

Конституційна форма правління, державного устрою та політичного режиму.
Форма Української держави має важливе значення для розуміння механізмів її функціонування. Конституція України як Основний Закон займає центральне місце у сис­темі законодавства і є основн

Державні символи та державна мова України.
Державні символи - це встановлені Конституцією або спеціальними законами офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, які в лаконічній формі виражають одну або декілька ідей п

Умови прийняття до громадянства України та виходу з громадянства України.
Іноземці та особи без громадянства можуть бути за їх клопотанням прийняті до громадянства України за умов: 1) визнання і дотримання Конституції та законів України; 2) неперебуванн

Міжнародні стандарти в галузі прав людини і громадянина.
У міжнародній сучасній практиці права людини визнаються пріоритетними порівняно з правами громадянина. Справа в тому, що права людини поширюються на всіх лю­дей, які проживають у тій чи іншій країн

Поняття прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
Права людини — це права, нерозривно пов'язані з самим існуванням людини: право на життя, на свободу в усіх її проявах, право на повагу до людської гідності, на опір гноб­ленню. Ці п

Конституційні обов’язки людини і громадянина.
Конституційні обов'язки — це встановлені Конституцією України види належної поведінки осіб, які постійно читимчасово перебувають на території України. Одним із важливих правових при

Гарантії та механізми захисту прав і свобод людини і громадянина.
Гарантії прав і свобод людини і громадянина - це си­стема умов, засобів і способів, що забезпечують їх реалізацію та охорону. Розрізняють економічні, політичні, ідеологічні та юри­д

Поняття та форми здійснення народного суверенітету.
Слово «суверенітет» походить від латинського «suverenus» (володар) і означає «повновладдя». Це поняття було введено Жаном Боденом (90-ті роки 16 ст.) саме як повновладдя монарха, яке в час феодальн

Поняття та види референдумів в Україні.
  Конституція України закріпила основні форми безпосередньої демократії: вибори і референдум, не виключаючи при цьому й інші форми. Наприклад, у діяльності місцевого сам

Засади виборчого права та види виборчих систем.
Вибори є формою безпосередньої демократії саме тому, що це – засіб реалізації волі народу, коли він безпосередньо обирає своїх представників в органи влади: насамперед народних депутатів, Президент

Система органів державної влади в Україні.
Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють сво

Верховна Рада України, її склад та повноваження.
Ст. 75 Конституції України закріплює, що „єдиним органом” законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Проголошення Верховної Ради парламентом свідчить про те, що Україна сприй

Президент України, його повноваження
  Згідно зі ст. 102 Конституції Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, до

Органи державної виконавчої влади України.
  Система органів виконавчої влади складається з вищих, центральних та місцевих органів виконавчої влади. Вищий орган виконавчої влади. Ст.113 Конституції України та с

Органи місцевої державної виконавчої влади України.
  Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністра­ції. Голови місцевих державних адміністрацій призна­чаються і звільняються з

Місцеве самоврядування в Україні.
  Правову основу місцевого та регіонального самоврядування в Україні складають Конституція України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р.

Судова влада в Україні.
  Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (судовою владою). Основні завдання судової влади в Україні: - зміцнення законності; - охорона від посягань на вла

Правовий статус Конституційного Суду України.
Порядок формування, функціонування і компетенція Конституційного Суду визначаються розділом XII Конституції України і Законом України «Про Конституційний Суд України» (16 жовтня 1996 р.);

Поняття та система правоохоронних органів, їх завдання.
Правоохоронні органи- це державні та недержавні органи, головним завданням і функцією яких є охорона правопорядку, захист прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб, держави.

Правовий статус міліції України
Міліція України — це державний озброєний орган ви­конавчої влади, який захищає життя, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протипра

Адвокатура в Україні
  Адвокатура є добровільним професійним громадським об'єднан­ням, покликаним сприяти захисту прав і свобод та представляти законні інтереси фізичних і юридичних осіб та надавати їм ін

Конституція України – Основний Закон держави
1. Дайте визначення поняття „конституція”, охарактеризуйте структуру Конституції України 2. Проаналізуйте статті 1 розділу „Загальні засади”, які характеризують форму держави 3. П

Громадянство України
1. Що таке громадянство? Якими правовими актами регулюються відносини з приводу громадянства? 2. Умови ступу до громадянства України 3. Охарактеризуйте підстави припинення та втра

Права та свободи людини і громадянина
1. Дайте визначення поняття „права”, „свободи”, „обов’язки людини” 2. Які міжнародні стандарти в галузі прав людини вам відомі? 3. Класифікація прав і свобод людини і громадянина

Представницька демократія в Україні
1. Що таке вибори, референдум? 2. Перелічіть принципи виборчого права 3. Охарактеризуйте види виборчих систем. Виборча система України   тестовий контроль

Система органів державної влади. Верховна Рада України
1. Охарактеризуйте систему органів державної влади за Конституцією України   Тестовий контроль 1. Чергові вибори до Верховної Ради України проходять: а) в о

Президент України
  тестовий контроль 1. Гарантом прав і свобод людини і громадянина є: а) Верховний Суд України; б) Конституційний Суд України; в) Президент України

Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади
  Тестовий контроль 1. Вищим органом у системі органів виконавчої влади України є: а) Верховна Рада України; б) Президент України; в) Кабінет Мініс

Судова влада в Україні
  Тестовий контроль 1. З наведеного переліку оберіть відповідь, яка визначає статус судів в Україні: а) суди належать до системи законодавчої влади; б) суди

Правоохоронні органи України
Тестовий контроль 1. Генеральний прокурор України призначається та звільняється з посади: а) Верховною Радою України; б) Президентом України; в) за згодою Верхов

Загальна характеристика Цивільного кодексу.
Основним джерелом цивільного права є Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), прийнятий 16.01.2003 р., що набрав чинності з 01.01.2004 р. Кодекс складається з шести книг, які поділяються на ро

Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин.
Юридична особа — це організація, створена і зареєстро­вана у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відпо

Договір купівлі-продажу
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) продає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти товар і с

Договір дарування.
За договором дарування, одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власні

Договір підряду.
За договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони( замовник), а замовник зобов’язується прийняти та оплатит

Договір позики
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язуєтьс

Договір перевезення
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються ЦКУ, ін. законами, транспортними кодексами (статутами),

Загальні положення про спадкування.
Спадкове право - це сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав та обов'язків померлої особи до спадкоємців. Спадкуваннямє перехід прав та обов'я

Спадкування за заповітом
Спадкоємство може відбуватися двома шляхами — за законом і за заповітом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт

Здійснення права на спадкування.
  Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спа­дщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умо­вою чи застереженням. Для придбання спадщин

Виконання заповіту. Оформлення права на спадщину.
Законом передбачено можливість виконання заповіту, згідно з яким заповідач може доручити виконання заповіту фізичній особі з повною цивільною дієздатністю або юридичній особі (виконавцю запо

Шлюбний договір.
  Особи, які беруть шлюб, мають право за власним бажанням укла­дати угоду про вирішення питань сім’ї (шлюбний договір), у якій передбачити майнові права і обов'язки подружжя.

Підстави і порядок розірвання шлюбу.
  Законодавством передбачений певний порядок розірвання шлюбу: Підстави для припинення шлюбу: 1. Внаслідок смерті одного з подружжя або визна

Визнання шлюбу недійсним.
Недійсним визнається шлюб, який зареєстрований: 1) з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; 2) між особами, які є родичами прямої лінії спорідне

Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
  Сімейний кодекс закріплює права подружжя на: 1) материнство і батьківство. Небажання чи нездатність мати дитину може бути причиною для розірвання шлюбу; 2)

Взаємні права та обов’язки батьків і дітей.
  Батько та мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей незалежно від того, чи проживають вони в шлюбі, чи шлюб припинено. Розрізняють особисті немайнові та майнові

Позбавлення батьківських прав.
  Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків може мати різні правові наслідки, один із них – позбавлення батьківських прав.Згідно зі ст. 164 Сімейногокодексу матір

Усиновлення
Усиновлення – це прийняття усиновителем у свою ро­дину особи на правах сина чи дочки, здійснене на підставі судового рішення. Усиновленою може бути неповнолітня дитина, а

Опіка та піклування. Патронат.
  Для виховання неповнолітніх дітей, що залишилися без батьківського піклування, захисту їх прав та законних інтересів встановлюються опіка та піклування.  

Колективний договір.
Особливістю галузі трудового права є регулювання трудових відносин актами соціального партнерства – колективними договорами й угодами, що укладаються на державному, галузевому, регіональному рівнях

Трудовий договір. Поняття, сторони та зміст трудового договору.
Трудові відносини працівників підприємств, установ і організацій залізничного транспорту України регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, чинними міжнародними договорам

Контракт – особлива форма трудового договору.
  Особливою формою трудового договору є контракт. Відповідно до ст. 21 КЗпП України термін дії контракту, права, обов’язки і відповідальність сторін, розірвання контракту визначаються

Умови та порядок прийняття на роботу.
Для оформлення на роботу працівник має написати заяву і пред’явити трудову книжку, паспорт, для військовозобов’язаних – військовий квиток чи посвідчення офіцера, а також, якщо це необхідно, докумен

Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Юридичні підстави звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (випадки, коли працівник не бажає звільнятися з роботи, але на такому звільненні наполягає керівник підпр

Робочий час і його види.
Робочий час – час, протягом якого працівник, відповідно до закону, колективного і трудового договору, правил внутрішнього трудового розпорядку організації, повинен виконувати доручену йому р

Поняття і види часу відпочинку.
Час відпочинку –це час, протягом якого працівник звільняється від виконання трудових обов’язків і використовує його на свій розсуд. Право на відпочинок закріплюється ст.. 45 Конституції Укр

Оплата праці, її правове регулювання.
Оплата праці–будь-якийзаробіток, як правило, у грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або

Трудова дисципліна.
Трудова дисципліна–це порядок взаємостосунків учасників трудової діяльності, це сукупність нормативно-правових приписів, які регулюють трудові обов’язки робітників і службо

Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту.
Залізничний транспорт являє собою основу транспортної системи України і забезпечує своєчасне, повне, якісне задоволення потреб населення, вантажовласників в перевезеннях. З метою забезпече

Правила внутрішнього трудового розпорядку.
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах і організаціях залізничного транспорту, як і на всіх інших підприємствах, установах і організаціях України, визначається правилами внутрішнього

Види дисциплінарних стягнень. Порядок накладання і зняття дисциплінарних стягнень.
За порушення службових обов’язків, трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку як працівник, так і власник або уповноважений ним орган несе дисциплінарну відповідальність.

Відповідальність за прогул. Відповідальність за появу на роботі у нетверезому стані.
Прогул–невихід на роботу без поважних причин протягом робочого дня, у тому числі відсутність на роботі більше 3-х годин протягом робочого дня без поважних причин.

Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству.
Матеріальна відповідальність працівника – це його обов’язок відшкодувати в установленому законом порядку і розмірах пряму дійсну шкоду, заподіяну підприємству (установі, організації) протип

Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів.
Трудовий спір–це розбіжність між адміністрацією підприємства, установи, організації і працівником з питань застосування діючих нормативно-правових актів про працю (наприкла

Законодавчо-нормативна база з питань охорони праці.
Ст.43 Конституції України закріплює, що “кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом”. Правове забезпечення охорони прац

Поняття права соціального захисту та соціального забезпечення.
Ст.1 Конституції України проголосила нашу державу правовою соціальною державою, яка повинна визнавати та забезпечувати основні соціальні права людини і громадянина. Конституція України зак

Правові основи загальнообов’язкового соціального страхування
Загальнообов’язкове соціальне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпе

Пенсійне забезпечення
  Основними нормативно-правовими актами, що регулюють пенсійне забезпечення в Україні, є Конституція України, Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне с

Державна соціальна підтримка сім’ї, материнства й дитинства.
  Правове регулювання цього виду соціального забезпечення здійснюється на підставі Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (нова редакція від 22 березня 2001 р.). Закон

Фінансова діяльність та фінансове право України
Фінансове право — це галузь права, що регулює суспіль­ні відносини в галузі мобілізації, розподілу і використання державних фінансових коштів. Фінансове право регулює виключно відно

Бюджет і бюджетна система
Бюджет - це план формування та використання фінансових ре­сурсів, необхідних для функціонування держави протягом бюджетно­го періоду. За своєю суттю

Законодавство України про банки і банківську діяльність
  Структуру банківської системи, економічні, організаційні та пра­вові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон "Про банки і банківську діял

Поняття, предмет і метод адміністративного права.
Адміністративне право – це галузь права, що регулює суспільні відносини управлінського характеру, які виникають у процесі організації і здійснення органами держави виконавчої і розпорядчої д

Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення затверджений 7.12.1984 р., введений в дію з 1.06.1985р.; охоплює 5 розділів. 33 глави, 330 статей. Основні завдання Кодексу Укра

Поняття і види адміністративних проступків
Адміністративне правопорушення (проступок)–протиправна, суспільно-небезпечна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський пор

Склад адміністративного правопорушення.
  Адміністративне правопорушення має свою юридичну модель (склад) – передбачені у законі об’єктивні і суб’єктивні ознаки, які у своїй сукупності характеризують певне діяння як

Поняття і види адміністративної відповідальності.
Адміністративна відповідальність–це вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністративне правопорушен

Види адміністративних стягнень.
Адміністративне стягнення–необхідний правовий наслідок порушення (невиконання) адміністративних заборон, що полягає в осуді поведінки порушника і обмеженні його особистих бл

Адміністративна відповідальність неповнолітніх.
Щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративне правопорушення, можуть застосовуватися заходи адміністративного впливу, а саме: · зобов’язання публічно, або в іншій формі, попросити

Поняття і система кримінального законодавства України. Загальна характеристика Кримінального кодексу України
Кримінальне законодавство — це система встановлених кримінальних законів, які визначають основи і принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, які саме суспільно небезпечні діяння є

Поняття і ознаки злочину. Склад злочину
Злочин є певною протиправною поведінкою особи, що має об’єктивні і суб’єктивні ознаки. Поведінці притаманні мотивація і цілеспрямованість, що є проявом волі і свідомості людини.

Обставини, що виключають суспільну небезпечність діяння
  Кримінальний кодекс України визначає обставини, що виключають суспільну небезпечність і протиправність діяння, а саме: · Необхідна оборона (дії, вчинені з метою захи

Стадії вчинення злочину
Стадії вчинення злочину – це певні етапи підготовки і здійснення навмисного злочину, які різняться за характером дій на кожному етапі. Існують три стадії вчинення злочину: готування до зл

Поняття неосудності
Суб’єктом злочину є осудна фізична особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії або керувати ними. Кримінальний кодекс України дає характеристику осудності, о

Види кримінальних покарань
Кримінальне покарання — це особливий захід державного примусу, що застосовується судом від імені держави до особи, винної у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні п

Обставини, які пом’якшують покарання
  Закон враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання за вчинений злочин. Так, згідно зі ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання, визнаються:

Обставинами, які обтяжують покарання
  Ними є: а) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів; б) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; в) вчинення злочину на ґрун

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
  Неповнолітні несуть кримінальну відповідальність на тих самих засадах, що й дорослі злочинці. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16

Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
  Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за злочини проти безпеки руху на залізничному транспорті. Під транспортним злочином слід розуміти

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги