Усиновлення – це прийняття усиновителем у свою родину особи на правах сина чи дочки, здійснене на підставі судового рішення.
Усиновленою може бути неповнолітня дитина, а у виняткових — повнолітня особа, що не має матері, батька або позбавлена їхнього піклування.
Усиновителем може бути повнолітня дієздатна особа, старша від усиновленої не менше ніж на 15років (при усиновленні повнолітньої особи — на 18 років). Не має права бути усиновителем особа, позбавлена батьківських прав, що зловживає спиртними напоями чи наркотичними речовинами, не має постійного місця проживання і постійного доходу.
Громадяни України, що бажають усиновити дитину, беруться на облік відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування, а іноземні громадяни —Центром усиновлення дітей. Категорично заборонена посередницька і комерційна діяльність з усиновлення дітей.
Переважне право на усиновлення має громадянин України:
- в сім'ї якого виховується дитина;
- який усиновляє кількох дітей, які є братами, сестрами;
- який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновляється;
- який є родичем дитини;
- переважне право на усиновлення дитини має подружжя.
3 моменту здійснення усиновлення припиняються всі права й обов'язки між батьками та родичами за походженням особи, яку усиновили, а виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між усиновлювачем та усиновленою ним особою.