Ст.1 Конституції України проголосила нашу державу правовою соціальною державою, яка повинна визнавати та забезпечувати основні соціальні права людини і громадянина.
Конституція України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Одним із елементів соціального захисту громадян є соціальне забезпечення (ст..46).
Розвиток і вдосконалення державної політики, спрямованої на забезпечення соціальних прав громадян, неможливий без відповідної галузі права – права соціального захисту.
Право соціального захисту – це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації, охорони і захисту соціальних прав людини і громадянина.
Одним із елементів соціального захисту громадян є соціальне забезпечення.
Соціальне забезпечення – це передбачена законодавством система матеріального забезпечення й обслуговування непрацездатних громадян.
Види соціального забезпечення:
1) пенсії;
2) соціальна допомога (наприклад, державна допомога сім’ям з дітьми);
3) пільги (надання права безкоштовного проїзду в громадському транспорті окремим категоріям громадян);
4) утримання непрацездатних громадян у будинках для старих та інвалідів.
Соціальне забезпечення здійснюється за рахунок спеціальних фондів державного бюджету.