КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАДАЧ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ

Клас	Визначальна особливість	Методи рішення	Галузі використання
Перший	Цілком структуровані (формалізова­ні) процедури вироблення рішень	Основані на стандартизації і програмуванні	Бухгалтерський облік; під­готовка виробництва; складський облік і т. ін.
Другий	Слабоструктуровані процедури ви­роблення рішень	Умови неповної інформації, теорії нечітких (розмитих) множин	Поточне планування; оперативно-календарне планування; управління запасами
Третій	Неструктуровані процедури вироб­лення рішень	Творчий підхід на основі поінформованості, кваліфікації, інтуїції і т. ін.	Прогнозування; перспек­тивне планування

 

Перший клас становлять добре структуровані (цілком формалізовані, кількісно сформульовані) проблеми, в яких суттєві залежності визначені настільки повно, що вони можуть бути виражені в числах або символах і тому легко стандартизуються і програмуються. До цих задач належать: облік і контроль; оформлення документів, їх тиражування тощо. У традиційних інформаційних системах (АСУ) такого роду задачі автоматизовані, як правило, повністю (бухгалтерський облік, підготовка виробництва, кадрова система, складський облік тощо). Слова «добре струк­туровані проблеми» зовсім не означають, що ці проблеми легкі. Застосування для їх розв’язання математичних методів, і зокрема методів дослідження операцій, пов’язані із значними труднощами.

Другий клас становлять слабоструктуровані (змішані) проблеми, що мають як кількісні, так і якісні елементи, причому маловідомі й невизначені акценти проблеми виявляють тенденцію до переважання. Для таких задач характерною є відсутність методів розв’язання на основі безпосе­редніх перетворень даних. Постановка задач вимагає прийняття рішень в умовах неповної інформації. Відомі випадки, коли на основі теорії нечітких множин і застосувань цієї теорії були побудовані формальні схеми рішень. До слабоструктурованих задач можна віднести задачі розподілу капіталовкладень, вибору проектів проведення наукових досліджень і розробок, складання плану виготовлення виробів широкого споживання тощо.

Третій клас складають неструктуровані (неформалізовані, якісно виражені) проблеми (задачі), дляяких описані лише важливі ресурси, ознаки і характеристики, а кількісні залежності між ними невідомі. Розв’язання таких задач передбачає неформалізовані процедури, які ґрунтуються на неструктурованій, з високим рівнем невизначеності інформації. До числа таких задач належить значна частина проблем прогнозування, перспективного планування, організаційного перетворення. Більшість неструктурованих проблем вирішується за допомогою евристичних методів, у яких відсутня будь-яка упорядкована логічна процедура пошуку розв’язання, а сам метод цілком залежить від особистісних характеристик людини (поінформованості, кваліфікації, таланту, інтуїції і т. ін.).

До типових слабоструктурованих проблем належать проблеми, для яких характерними є такі особливості:

— рішення, що приймаються, стосуються майбутнього;

— має місце широкий діапазон альтернатив;

— рішення залежить від неповноти поточних технологічних досягнень;

— запропоновані рішення вимагають вкладання великих ресурсів і пов’язані з елементами ризику;

— неповністю визначені вимоги стосовно вартості і часу рішення проблеми;

— проблема складна через необхідність комбінувати різні ресурси для її розв’язання.

Найважливіша особливість слабоструктурованих проблем полягає в тому, що концептуальна модель їх може бути створена тільки на основі додаткової інформації, що надходить від особи, яка бере участь у вирішенні проблеми. Тому такі моделі не можуть бути об’єктивними, неупередженими. Ця обставина — причина невдач у застосуванні «класичних» математичних моделей для дослідження слабоструктурованих проблем, а також стимул для розвитку адекватного інструментального забезпечення.

Розглянута класифікація задач організаційного управлінняможе бути поставлена у відповідність до певних груп працівників організацій і установ. Таких можна виділити три: керівники (головні адміністратори, директори, розпорядники), спеціалісти, технічні працівники(обслуговуючийперсонал) (табл. 7.2).