Лекція №3.

Тема: Структура та характеристики економічної інформації(ЕІ)

План:

1. Поняття економічної інформації.

2. Структура ЕІ.

3. Характеристики ЕІ.

Контрольні запитання :

1. Що таке економічна інформація?

2. За якими ознаками класифікуеться ЕІ?

3. Що таке економічний показник?

4. Поняття реквізиту.

5. Реквізіти основи та ознаки.

6. Структура інформації(логічна, фізична), з чим пов’язані?

Література: Л1[10-13]

Економічна інформація (ЕІ)— це сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами і колективами людей у виробничій і невиробничій сферах.

До характеристик економічної інформації слід віднести:

· великі обсяги;

· багаторазове повторення циклів її отримання і перетворення у встановлені часові періоди (місяць, квартал, рік
і т. ін.);

· різноманіття джерел і споживачів;

· значна питома вага рутинних процедур під час її опрацювання.

Економічну інформацію (ЕІ) можна класифікувати за цілою низкою ознак, а саме:

а) за функціями управління:

— планова;

— нормативна;

— облікова;

— аналітична;

б) за відношенням до об’єкта управління:

в) за моментом виникнення:

— первинна;

— похідна;

г) за сталістю змісту:

— умовно-стала;

— умовно-змінна;

д) за характеризованими сутностями:

— інформація про предмети (деталі, вироби, устаткування);

— інформація про процеси (технологія опрацювання, технологія виготовлення);

е) за елементами структури:

— реквізит;

— показник;

— масив;

— інформаційний потік;

— інформаційна база.

Розгляньмо дещо детальніше останню ознаку класифікації ЕІ, оскільки вона визначає характер можливих дій з цим видом інформації.

З погляду логіки управління та розміщення інформації на носіях прийнято розрізняти логічну та фізичну структури інформації. Фізична структура визначається типом відповідного носія (папір, магнітна стрічка, магнітний диск тощо).

Під логічною структурою інформації мають на увазі таку структуру, яка враховує погляд користувача (управління). Наведемо приклад — аналогію з процесу природного спілкування (обміну інформацією) між людьми. Серед елементів та рівнів такого спілкування традиційно виділяють такі: літера ® склад ® слово ® речення ® абзац тощо.

В ЕІ подібна логічна структура може бути подана таким чином:

Символ

Реквізит

Показник

Масив

Інформаційний потік

Інформаційна база

Під символом розуміють елементарний нетрадиційний сигнал інформації, яка не має самостійного значення (літера, цифра, знак).

Реквізит — це найпростіша структурна одиниця інформації, яка є неподільною на смисловому рівні і яка відображає кількісну чи якісну характеристику сутностей (об’єктів, процесів тощо) предметної області.

Реквізит-ознака (R_оз) містить якісну характеристику суттєвості, що дозволяє виділити (ідентифікувати) об’єкт із множини різних об’єктів.

Реквізит-основа (R_ос) містить кількісну характеристику об’єкта, що визначає його стан.

Поділ реквізитів на різновиди можна подати таким чином (рис. 1.5):

Рис. 1.5. Поділ реквізитів на кількісні та якісні

Розрізняють форму і значення реквізитів. Форма реквізиту виявляється в його назві (наприклад професія), а значення реквізиту «професія» — це назва конкретної професії (наприклад токар, фрезерувальник, технолог тощо).

У процесі опрацювання інформації реквізити-основи і реквізити-ознаки мають різне призначення, а саме: над реквізитами-основами виконують арифметичні операції, над реквізитами-ознаками — логічні.

Економічний показник — це інформаційна сукупність з мінімальним складом реквізитів-ознак (R_оз) і реквізитів-основ (R_ос), достатнім для створення елементарного документа. Символічна формула для утворення показника має такий вигляд:

. (1)

Зазначимо, що характер дій над R_ос і R_оз визначає і правила позначення їх за побудови відповідних показників, а саме:

а) реквізити-основи позначаються великими літерами алфавіту (зазвичай латинського) і слугують основними елементами під час побудови формули;

б) реквізити-ознаки групуючі позначаються маленькими літерами і слугують в якості індексів у формулах;

в) реквізити-ознаки довідкові ніяким чином не позначаються і виконують роль, що випливає з їхньої назви (довідкові).

Для ілюстрації наведених правил розгляньмо таку інформаційну сукупність, як «Відомість завантаження верстатів механічного цеху машинобудівного підприємства на місяць під виробничу програму». Реквізити, що можуть міститися у цьому документі, опишемо за допомогою такої таблиці:

Таблиця 1.1

Реквізит	Ідентифікатор	Умовне позначення реквізиту в формулі	Характеристика реквізиту
Назва цеху	NC	—	Якісний довідковий
Код цеху	КC	с	Якісний групуючий
Назва місяця	NMIS	—	Якісний довідковий
Код місяця	KMIS	m	Якісний групуючий
Назва верстата	NVER	—	Якісний довідковий
Код верстата конкретного виду	KVER	i	Якісний групуючий
Кількість верстатів конкретного виду в цеху	NKVER	N	Кількісний фактичний
Ефективний місячний фонд роботи одного верстата конкретного виду	EFOND	F	Кількісний плановий
Трудомісткість місячної виробничої програми цеху в розрізі конкретного виду верстатів	TRUD	T	кількісний плановий
Коефіцієнт завантаження конкретного виду верстатів	KZAV	K	кількісний розрахунковий

Виходячи з наведеної таблиці та враховуючи наведені вище правила, перелічимо деякі показники:

N_icm — кількість верстатів і-го виду в с-му цехові в т-му місяці;

F_iсm — ефективний фонд роботи одного верстата і-го виду в
с-му цехові в т-му місяці;

Т_iсm — трудомісткість виробничої програми с-го цеху в т-му місяці в розрізі і-го виду верстатів;

K_iсm = Т_iсm / (F_iсm · N_icm) — коефіцієнт завантаження і-го виду верстатів в с-му цеху під виробничу програму т-го місяця.

Процес перетворення економічної інформації у відповідні дані можна подати таким чином (рис. 1.6):