Варіанти нападу

Тактика гри з висунутим вперед центральним нападаючим застосовується тоді, коли в команді є швидкі нападаючі, які володіють точними ударами по воротах. Тут відтягнутий назад крайній нападаючий виконує функції розігруючого, відтягуючи захисників суперника в глиб поля, що і створює умови для швидкої атаки (довгі, повздовжні передачі). Цей спосіб атаки використовується у випадках, коли команда має перевагу над суперником, а також під час позиційних атак.

Атака двома центральними нападаючими. Цей спосіб гри, використовується коли у складі команди є двоє швидких нападаючих, які вміють завершувати атаки ударом по воротах. Важливого значення він набуває за умов, коли суперник в захисті застосовує принцип "кожен свого". Тут гравці мають можливість застосовувати косі й поперечні передачі м'яча як між висунутими вперед гравцями, так і між тими, котрі підтримують атаку, а це дає змогу проводити дії досить плавно, еластично.

Якщо суперник використовує комбінований захист (з відтягнутим назад центральним захисником), гру розтягують в напрямку бічних ліній поля, через висунутих уперед центральних нападаючих, що збільшує зону гри і ус­кладнює дії центрального захисника суперника.

Атаки з відтягнутим центральним нападаючим застосовуються у випадках, коли в складі команди є гравець, який здатний ефективно керувати ата­куючими діями партнерів. Якщо центральний захисник не виходить уперед, тоді нападаючий може вільно розігрувати м'яч (передавати партнерам) або здійснювати індивідуальні атаки. Як тільки захисник залишить зону, піде за нападаючим вглиб поля, блискавично мусить здійснюватися передача у звільнену захисником зону, це дає можливість завершити атаку з позиції півсереднього або крайнього нападаючого.

Атака проти суперника, який застосовує положення "поза грою". Цей спосіб оборони ґрунтується на узгодженні дій під час використання командою, яка атакує, передач і подач м'яча у вільні зони поля, на вихід, за спини захисників. Подачі і передачі м'яча доцільніше спрямовувати на крайніх нападаючих, оскільки з їхніх позицій добре видно всю ширину поля, а отже і розташування захисників та партнерів по команді. Якщо намір передати м'яч захисниками розгаданий і вони намагаються штучно створити положення "поза грою", гравець застосовує сольні проходи до воріт суперника. Атака проти посиленого захисту здійснюється шляхом:

– забезпечення власних воріт надійним прикриванням висунутих вперед гравців суперника;

– витягування суперника із зони його воріт через переведення гри до середини поля;

– застосування подачі м'яча на вільну територію поля;

– уникнення проведення атаки, розташувавшись в лінію;

– переведення м'яча з одного краю поля на інший;

– нанесення ударів по воротах здалеку;

– застосування зміни місць.