Тактика нападу зі стандартних ситуацій

Стандартні ситуації виникають у випадках виходу м'яча за межі поля, а також після кожного порушення правил гри. Йдеться про початок гри з центру поля, удар м'яча від воріт, кутовий удар, штрафний і вільний удари, укидання м'яча з-за бічної лінії поля, спірний м'яч.

Під час тактично правильних рішень стандартних ситуацій у гравців розвивається вміння аналізувати, вибирати найоптимальніший варіант здійснення ігрової ситуації і ефективно виконувати її відповідно до конкретних умов.

Під час уведення м'яча в гру ударом від воріт за стандартної ситуації нападаючому слід мати на увазі, що:

1.Удар від воріт є початком атаки команди, і його доцільніше виконувати воротареві, щоб не зменшувалася кількість польових гравців. До того ж, всі футболісти команди, яка атакує, розташовуються на полі так, щоб виманити суперника із зони захисту до середини поля, не зменшуючи простору, оскільки неточний удар приведе до втрати м'яча.

2.Після виходу суперника до середини поля потрібно тримати м'яч під своїм контролем. Один або два гравці підтягуються до своєї зони і точною короткою передачею від своїх воріт розпочинають атаку. Таким чином, гравці команди, що атакує, контролюють гру, оскільки в єдиноборстві з суперником ризикують втратити м'яч уже в зоні підго­товки атаки.

3.Удар від воріт варто спрямовувати на вільних або недостатньо щільно прикритих гравців. В інших випадках на тих, які вміють добиватись успіху в єдиноборстві з суперником на землі та в повітрі або вибива­ють м'яч далеко від воріт, щоб гравці оборони мали достатньо часу зо­рієнтуватися в ситуації.

Атаки під час укидання м'яча з-за бічної лінії. Гравець команди, яка ата­кує, має знати:

1. Руками вкидати м'яч можна точно, і тому цей спосіб введення м'яча в гру використовується досить ефективно. Напрямок укидання м'яча залежить від зони (оборонна, підготовча, атакуюча) поля, особливостей розташування партнерів, суперника і особливостей захисних дій. В оборонній зоні м'яч ніколи не вкидають у центр поля, а тільки уздовж бічної лінії, тому що у випадку перехоплення м'яча суперником воротам загрожує небезпека.

В підготовчій зоні м'яч укидають паралельно бічній лінії на вільних гравців, а в атакуючій - в будь-якому напрямку на партнера, який виходить назустріч. Укидає м'яч гравець, присутність якого в атакуючих і захисних діях не обов'язкова.

2.Прикритому гравцеві м'яч завжди укидають в ноги, що дає можливість взаємодіяти з ним (віддати м'яч тому гравцеві, який виконував укидання з-за бічної лінії).

3.Під час укидання м'яча в зоні атаки гравці користуються сигналами з награних комбінацій, зважаючи на які нападаючі намагаються виходити у вільні зони. М'яч, укинутий гравцеві, який стоїть, неминуче за­кінчується втратою в індивідуальних єдиноборствах.

4.Аби оволодіти далеко вкинутим м'ячем в зоні атаки нападаючі мають відповідно розташовуватися: щоб укинутий м'яч гравець головою міг спрямовувати у ворота або передати партнеру на вихід до подальшого стояка воріт, чи на кут воротарського майданчика.

Під час розігрування м'яча або подачі кутових нападаючим доцільно дотримуватись таких загальних порад:

а) вибір способу виконання кутового удару залежить від технічних і тактичних можливостей команди, яка атакує. Щодо тактики неправильно, якщо нападаючі мають перевагу в рості, а кутовий розігрують коротко. Так само буде допущена помилка, якщо при перевазі рослих захисників кутовий удар подаватиметься верхом, до того ж, коли на воротах високорослий воротар, який добре грає на виходах і є володарем воротарського майданчика;

б) напрямок та оберти м'яча під час виконання кутових ударів потрібно змінювати, щоб ускладнити дії захисників. Для нападаючих, які добре володіють ударами головою, подачу кутового доцільно виконувати без обертів м'яча або з обертами вглиб поля (в таких випадках м'яч віддаляється від воротаря й летить назустріч нападаючому). М'яч з обертами до воріт вигідний тим, що нападаючим досить тільки змінити напрямок його передачі, без додаткових складних підготовчих рухів перед ударом по ньому, щоб досягти успіху;

в) напрямки та висоту подач кутових ударів доцільно змінювати. Ударом м'яча, спрямованим на ближчий або подальший стояк воріт, захисники повинні відтягнутися до лінії воротарського майданчика. Кутовий можна подати і простріленим ударом до ближчого стояка, куди виходять гравці з глибини (які вміють вправно грати головою). Під час подач на подальший стояк у грав­ця є малий кут для удару по воротах, тому м'яч краще передати партнеру, який займає вигіднішу позицію, і так, щоб воротар не мав змоги перехопи­ти м'яч або зіграти на виході з воріт;

г) коротку подачу кутового варто виконувати, якщо суперник має перевагу в рості і добре діє в межах воротарського майданчика. Коротку подачу розігрують по сигналу на удар м'яча і після його ведення виконують пере­дачу партнеру, який виходить на лінію штрафного майданчика з глибини поля і вміє завдавати ударів м'ячем по воротах.

Під час розіграшу вільних та штрафних ударів гравець мусить:

а) максимально використати ситуацію, не віддати м'яч даремно. При розіграші вільних і штрафних ударів першочерговим завданням є виконати точну і швидку передачу, якщо це дозволить суперник. В захисній зоні передачі виконуються здебільшого на короткі відстані (якщо для цього є достатньо часу). В підготовчій зоні передачі також здійснюються на малі відстані, щоб не втратити контроль над м'ячем або щоб підключити до гри футболіста, який висунувся вперед і добре грає головою у воротарському майданчику суперника, та підготувати вигідні для удару умови. Бажаючи не втратити м'яч, гравці звільняються від суперників, виходячи назустріч м'ячу,а якщо захисники повільні, то нападаючі виходять їм за спину. В зо­ні атаки використовуються всі можливості, щоб завдати удару м'ячем по воротах або хоча б ударом відвернути увагу суперника від партнерів;

б) вільні удари мають виконувати розважливі гравці, які можуть ефек­тивно використати свою перевагу в техніці та фізичній підготовці в кон­кретних ситуаціях, врахувати відстань, стан поля, виставлену суперником стінку тощо. Неподалік від штрафного майданчика можна використовува­ти короткі передачі першого або другого партнера (зіграти в стінку). З гострого кута виконують передачі для ударів головою, а також для перене­сення гри у штрафний майданчик (коли перед воротами вишиковують стінку). Удару по воротах завдають після короткого розіграшу м'яча вбік, або назад, якщо суперник вишикував стінку, або легко перекидають м'яч через стінку;

в) у будь-якій зоні гравці мають можливість розіграти м'яч точно і швидко. Якщо це штрафний майданчик доцільно намагатися завдати удару по воротах одразу після установки м'яча з місця порушення правил, поки суперник ще не встиг вишикувати стінку. А якщо вона невдала, її можна прострелити або виконати точний удар через стінку. З гострих кутів м'яч краще передати гравцеві, який виходить з глибини для того, щоб завдати удару головою, використати награні комбінації, як, наприклад, гра в стінку перед стінкою суперника, пробігти вздовж стінки, вихід на перекинутий че­рез стінку м'яч тощо. Вибір того чи іншого рішення залежить від індивіду­альних здібностей гравця та його партнерів по команді, які вміють розваж­ливо взаємодіяти по сигналах;

г) під час розіграшу штрафних ударів з далеких відстаней нападаючим слід рахуватися з тактикою використання суперником штучного положення "поза грою", зате вдало можна застосувати сигнали. Наприклад, вихід з гли­бини на довгу передачу через захисників суперника, індивідуальний прохід через захист суперника, передача через захист з наздоганянням м'яча з на­міром завершити атаку індивідуальними діями.

Штрафні одинадцятиметрові удари пробивають сильно, низом і так, щоб м'яч пролітав на відстані 1 - 1,5 м від стояка воріт. М'яч пробитий неточно напіввисоко чи високо ловити легше. Удар мусить бути чітким, сильним в один із кутів воріт. Такі удари ефективні навіть тоді коли воротар ри­зикуючи передчасно прикриває один із кутів воріт (якщо суддя на це не звер­тає увагу).

Якщо спірний м'яч розігрується близько від воріт суперника, нападаючим потрібно розташуватися так, щоб його можна було перехопити і передати партнеру для нанесення удару по воротах.