Цей метод оснований на використанні кубічного опису булевих функцій. Для опису роботи логічних елементів використовуються сингулярні куби:
Таблиця 1. Булеві функції
Х1 | Х2 | Х1Х2 | Х1ÈХ2 | Х1Х2 | Х1ÈХ2 |
Для елемента 2І
0 | ||
Х | ||
Х | ||
Х | ||
Х | ||
Для елемента 2або
0 | ||
Для елемента 2І-ні
1 | ||
Х | ||
Х | ||
Для елемента або-ні
0 | ||
Х | ||
Х | ||
Ці сингулярні куби використовуються для отримання d-кубів, при описанні яких користуються символами 0, 1, Х, d, d, де d=0 при =1 та d=1 при =0.
d-куб — це перетинання двох сингулярних кубів із різними значеннями по вихідній координаті.
Правила перетинання наступні:
0 Ç 0 = 0, Х Ç 0 = 0, 0 Ç Х = 0, 1 Ç 1 = 1, 1 Ç Х = 1, Х Ç 1 = 1,
Х Ç Х = Х, 1 Ç 0 = d, 0 Ç 1 = d.
Наприклад, примітивний d-куб несправності =0 для 2і-ні буде мати вигляд 00d,де d=1 в справному стані та d=0 в несправному стані.
Правила перетинання d-кубів наступні:
A=(a1, a2,…, an), B=(b1, b2,…, bn),
1) XÇ bi= bi, XÇ ai= ai,
2) Якщо аi¹Х, bi¹Х,
a) ai Ç bi= ai, якщо ai=bi
b) ai Ç bi= Æ (порожня множина), якщо ai¹bi.