Безпека життєдіяльності

Зміст: 1.Що є об’єктом вивчення у безпеці життєдіяльності, який основний метод застосовує ця дисципліна 3 2.Що таке фактори небезпек, як вони класифікуються 4 3.Які методи використовуються для оцінки ризику 5 4.Яка методика застосовується під час виробу конкретних заходів та засобів, спрямованих на підвищення рівня безпеки 5.Поясніть вплив якостей людини на безпеку життєдіяльності………… 7 6.Що таке індекс людського розвитку, як він визначається 7.Проаналізуйте, в чому полягає культурно-побутова сфера людського життя…8.Дайте характеристику прийнятих допустимих рівнів опромінювання людини… 9.Поясніть дію отруйних речовин на організм людини… 10.Дайте пояснення енерговитратам у процесі праці… 11.У чому полягає особливість аварій, пов’язаних із викидом радіоактивних речовин 13 12.Що таке наркоманія, в чому полягає її небезпека 13.Наведіть розгорнуту характеристику регіональної надзвичайної ситуації… 15 14.Як проводиться евакуація і тимчасове розселення громадян у безпечних районах 16 15.Які зобов’язання держави щодо забезпечення безпеки життєдіяльності встановлені Конституцією України 17 16.Хто очолює Державну санітарно-епідеміологічну службу України, які органи входять до неї 18 17.Література 19 1.Що є об’єктом вивчення у безпеці життєдіяльності, який основний метод застосовує ця дисципліна? Безпека життєдіяльності – це галузь знань та практичної діяльності, які спрямовані на формування ідеології безпеки, попередження прояву небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей появи та розвитку небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту людини та середовища її життя, а також на розробку та реалізацію засобів і методів створення та підтримки здорових і безпечних умов життя та діяльності людини в умовах побуту, виробництва і надзвичайних ситуацій. Об’єктом вивчення БЖД є людина і людське співтовариство, середовище, що їх оточує, процес взаємодії людини з навколишнім середовищем (тобто життєдіяльність) і небезпеки, які при цьому виникають.

Основним методом дослідження в БЖД є системний аналіз, оскільки і людина, і середовище є складною, багатофункціональною та багатоелементною системою. 2.Що таке фактори небезпек, як вони класифікуються? Небезпека – це явища, процеси, об’єкти, інформація і самі люди, які можуть викликати небажані наслідки і призводити до погіршення стану здоров’я чи смерті й об’єктам господарської діяльності. Фактор – причина, рушійна сила будь-якого процесу, що визначає його характер чи окремі його риси. Усі фактори діляться на вражаючі, небезпечні і шкідливі. Вражаючі фактори призводять до руйнування систем життєзабезпечення і загибелі людини.

Небезпечні фактори призводять до травм, раптового погіршення здоров’я (головний біль, погіршення зору, слуху, зміни психологічного і фізичного стану) і навіть до раптової смерті. Шкідливі фактори можуть спричинити захворювання чи зниження працездатності людини як у явній, так і в прихованій формах і можуть викликати смерть як результат захворювання.

За характером і природою дії всі небезпечні і шкідливі фактори поділять на п’ять груп: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні і соціальні. 3.Які методи використовуються для оцінки ризику? Існує ризиковий баланс між відомими перевагами та недоліками консервантів, що використовуються у харчовій промисловості, між відомими перевагами використання радіації для медичної діагностики і лікування (наприклад, рентгенівська діагностика, радіаційна терапія) та відомі загрозами людському здоров’ю від упливу радіації. Під час виконання багатьох задач оцінки ризику досить якісна оцінка рівня ризику небезпеки, яка базується на побудові матриць ризику без виконання числових розрахунків. Для побудові матриці необхідні якісні показники серйозності небезпеки та ймовірності, з якою ця небезпека може проявитися. 4.Яка методика застосовується під час виробу конкретних заходів та засобів, спрямованих на підвищення рівня безпеки? Основним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки.

Для того щоб підвищити рівень безпеки необхідно: 1.повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки; 2.заміна небезпечних операцій іншими – менш небезпечними; 3.удосконалення технічних систем та об’єктів; 4.розробка та використання спеціальних засобів захисту; 5.заходи організаційно-управлінського характеру.

Для того щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам або певному їх комплексу, порівнюють витрати на ці заходи та засоби і рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження.

Такий підхід до зменшення ризику небезпеки є однією з форм реалізації на практиці методики управління ризиком. 5.Поясніть вплив якостей людини на безпеку життєдіяльності. Найбільше значення у забезпеченні безпеки життєдіяльності мають чотири аналізатори: зоровий, слуховий, шкірний та вісцеральний.

У житті людини зір відіграє першочергову роль. Більше 90 % інформації про зовнішній світ людина одержує через зоровий аналізатор. Людина розрізняє приблизно 150 відтінків кольорів. Слуховий аналізатор – є другим за значенням для сприйняття людиною навколишнього середовища та її безпеки.

Коливання повітря, що діють із визначеною частотою і характеризуються періодичними появами областей високого і низького тиску, сприймаються нами як звуки.

Шкірний аналізатор відіграє безумовно виняткову роль у житті людини, особливо під час його взаємодії із зоровим і слуховим аналізаторами при формуванні у людини цілісного сприйняття навколишнього світу. У разі витрати зору і слуху людина за допомогою тактильного аналізатора завдяки тренуванню і різноманітним технічним пристосуванням може «чути», «читати», тобто діяти і бути корисним суспільству.

Вісцеральний аналізатор відіграє особливу роль у здоров’ї і житті людини.

Якщо зовнішні аналізатори попереджають людину про явну небезпеку навколишнього середовища, то цей аналізатор визначає небезпеки схованого, неявного характеру. 6.Що таке індекс людського розвитку, як він визначається? Якість життя кожної окремої людини суттєво залежить від рівня розвитку країни або регіону, де вона мешкає. Традиційно рівнем розвитку країни вважався економічний показник – валовий національний продукт, що припадає на душу населення.

Однак якість життя вимірюється не економічними показниками.

У зв’язку з цим у Доповіді ООН про розвиток людини 1990 року для такої оцінки було введено новий показник – індекс людського розвитку. ІЛР є інтегральним показником трьох компонентів: довголіття, рівня освіти і економічного рівня життя. Довголіття вимірюється тривалістю життя, що очікується під час народження.Рівень освіти визначається комбінацією двох показників – письменності дорослого населення (на дві третини) і середньої кількості років навчання (на одну третину). Економічний рівень життя вимірюється величиною валового національного продукту, що припадає на душу населення. 7.Проаналізуйте, в чому полягає культурно-побутова сфера людського життя.

Культурно-побутова сфера – це такі явища, як виробництво культурних цінностей, життя сім’ї, побутові проблеми, освіта, виховання тощо. Усі сфери суспільного життя взаємопов’язані. Важливу роль у суспільстві відіграють соціальні взаємини, які втілюють в собі норми економічного, політичного, правового, морального життя суспільства, а також суспільні правила життєдіяльності й поведінки людей.

Соціальні взаємини виникають між людьми у процесі їхньої діяльності та спілкування. Вони характеризують життєдіяльність людини і діляться на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культурні, побутові, сімейні та інші. В основі суспільних відносин лежать індивідуально-суспільні інтереси та потреби людей.У суспільстві постійно виникають і вирішуються різноманітні суперечності, зіткнення інтересів, суспільних цінностей, відносин.

Завершальним етапом механізму вирішення суперечностей у системі суспільних взаємин є соціальний конфлікт. 8.Дайте характеристику прийнятих допустимих рівнів опромінювання людини. Небезпека різних радіоактивних елементів для людини визначається спроможністю організму їх поглинати і накопичувати.Радіоактивні ізотопи надходять до організму з пилом, повітрям, їжею або водою і поводяться по-різному: деякі ізотопи розподіляються рівномірно в організмі (тритій, залізо), деякі накопичуються в кістках (радій, фосфор, стронцій), інші залишаються в м’язах (калій, рубідій, цезій), щитовидній залозі (йод), у печінці, нирках, селезінці (полоній, ніобій) і т.д. Розрізняють дві форми променевої хвороби – гостру і хронічну. Гостра форма виникає в результаті опромінення великими дозами за короткий проміжок часу. За доз порядку тисяч рад ураження організму може бути миттєвим. Хронічна форма розвивається в результаті тривалого опромінення дозами, що перевищують граничнодопустимі. Більш віддаленими наслідками променевого враження можуть бути променеві катаракти, злоякісні пухлини та інше. 9.Поясніть дію отруйних речовин на організм людини.

Бойові отруйні – це речовини, які призводять до враження всіх живих організмів, особливо людей та тварин.

Шляхів проникнення бойових отруйних речовин в організм людини існує дуже багато – через шкіру, органи дихання, рани, шлунок тощо. Ступінь ураження отруйними речовинами залежить від їх токсичності, вибірковості дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних властивостей.

За токсичністю отруйні речовини можна поділити на: нервово-паралітичної дії (зарин, зоман) – викликають бронхоспазми, задуху, параліч; загально токсичної дії (синильна кислота, хлорціан) – викликають набряк, кому, параліч, судоми, прискорене серцебиття; подразнюючої дії (Сі-Ар, Сі-Ес) – викликають подразнення слизових оболонок носа, ротової порожнини; шкірнонаривної дії (іприти) – викликають місцеві запалення та некротичні зміни у поєднанні із загально токсичними явищами. 10.Дайте пояснення енерговитратам у процесі праці. Відомо, що життєдіяльність людини постійно супроводжується витратами енергетичних запасів, які і визначають важкість праці. Енергетичні втрати поновлюються харчуванням.

Це необхідно для забезпечення постійного обміну енергії, що є умовою функціонування організму. Навіть, коли людина перебуває у стану спокою, енерговитрати теж є, вони потрібні для роботи серця, інших органів та систем.

Ці енерговитрати називають енергією основного обміну. Витрати енергії на основний обмін залежать від статі, віку, стану центральної нервової системи, інтенсивності функцій ендокринної та ферментної систем і багатьох інших факторів. Фізичні зусилля, що витрачаються людиною в її трудовій діяльності, оцінюються у формі енергетичних витрат (вимірюються в кДж/хв, кДж/год або кКал/хв чи кКал/год). Їх величина залежить від інтенсивності навантаження. 11.У чому полягає особливість аварій, пов’язаних із викидом радіоактивних речовин? Радіаційне забруднення величезних територій та водоймищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які тривалий час проживають на забруднених територіях дає підстави назвати масштаби Чорнобильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною.

Одним із наслідків аварії на Чорнобильській станції є також довгострокове опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в продуктах харчування та воді. За впливу малих доз іонізуючого випромінювання відбувається поступовий розвиток патологічних процесів. 12.Що таке наркоманія, в чому полягає її небезпека? Наркоманія – хвороба, що характеризується не переробним потягом до наркотику і яка викликає в малих дозах ейфорію, а у великих – приголомшення, наркотичний сон. Наркотиком називають природну або синтетичну речовину, яка під час введення до організму може збуджувати або пригнічувати ЦНС, викликати галюцинації, нечутливість до болю та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної та/або фізичної залежності. Систематичне вживання наркотику викликає потребу у збільшенні доз. У людини виникає психологічна та фізична залежність від наркотиків. 13.Наведіть розгорнуту характеристику регіональної надзвичайної ситуації. Надзвичайна характеристика регіонального рівня – це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. 14.Як проводиться евакуація і тимчасове розселення громадян у безпечних районах? Евакуація – це організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон. Безпосередньою евакуацією займається штаб цивільної оборони, всі організаційні питання вирішують евакуаційні комісії. Евакуація розпочинається з прийняття рішення начальником цивільної оборони, надзвичайною комісією або органами влади.

Для проведення евакуації використовуються всі види транспорту: залізничний, автомобільний, водний та індивідуальний.

Евакуація населення здійснюється через збірні евакуаційні пункти, які розташовують поблизу місць посадки на транспорт або на вихідних пунктах пішого руху. Про початок та порядок евакуації населення повідомляють мережею сповіщення. Тимчасове розселення громадян у безпечних районах передбачає максимальний захист людей від радіоактивного забруднення, хімічного враження при аваріях або катастрофах на радіаційно або хімічно небезпечних об’єктах, а також запобігає загибелі людей у випадках катастрофічного затоплення районів проживання.

У місцях розселення звільняються приміщення для розміщення евакуйованих громадян, готуються (за необхідності) колективні засоби захисту. 15.Які зобов’язання держави щодо забезпечення безпеки життєдіяльності встановлені Конституцією України? Україна, як і кожна суверенна держава в нормах законодавства гарантує, стимулює та охороняє права і свободи своїх громадян, передбачає профілактичні заходи, а також покарання за протиправні дії. Згідно з Конституцією (Основним Законом) України, забезпечення безпеки життєдіяльності, захист населення від надзвичайних ситуацій є обов’язком держави.

Здійснення обов’язків держави, визначених Основним Законом, покладається на виконавчі органи державної влади та органи місцевого самоврядування, повноваження яких у цій сфері визначені законодавством.

До основних галузей безпеки життєдіяльності, які регулюються на державному рівні, належать цивільний захист населення, цивільна оборона, охорона здоров’я, санітарно-епідемічний стан, стан навколишнього середовища, охорона праці. 16.Хто очолює Державну санітарно-епідеміологічну службу України, які органи входять до неї? Законодавство України про охорону здоров’я базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров’я та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у цій галузі. Основи законодавства України проголошують, що кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за його рівень і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв’язання екологічних проблем, удосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Література: 1.Алексєєв Н.А. Стихійні явища у природі. Просвіщення. 1998р. 2.Білявський Г.О. Основи загальної екології. Либідь. 1993р. 3.Буянов М.И. Размышления о наркомании.

Просвещение. 1990г. 4.Вредные химические вещества.

Радиоактивные вещества.

М.: Химия. 1990г. 5.Мищенко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. Кіровоград. 1998р.