Основні терміни з питань охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (ст. 1 Закону України" Про охорону праці").

Роботодавець- власник підприємства, установи, організаціїабо уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю (ст. 1 Закону України" Про охорону праці").

Працівник особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом), (ст. 1 Закону України" Про охорону праці").

Гігієна праці - галузь практичної і наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників у його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці (п.4.61 ДСТУ 2293-99).

Відповідно до гігієнічної класифікації праці гігієна праці - галузь профілактичної медицини, що вивчає умови та характер праці, їх вплив на здоров'я, функціональний стан людини, розробляє наукові основи гігієнічної регламентації

станом виробництва ( п.4.5 ДСТУ 2293-99).

Гранично допустиме значення шкідливого (виробничого) чинника -граничне значення величин шкідливого виробничого чинника, вплив якого на людину в разі його щоденної регламентованої тривалос не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та у наступний періс життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров'я нащадків (п.4.20 ДСТУ 2293-99).

Виробничий травматизм - явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасні-випадків на виробництві ( п.4.23 ДСТУ 2293-99).

Нещасний випадок на виробництві - раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівнин під час виконування ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочі зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника ( п.4.25 ДСТУ 2293-99).

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечног виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідс яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове держави соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинил втрату працездатності").

Робоче місце- місце постійного або тимчасового перебування працівника під час виконування ни трудових обов'язків (п.4.36 ДСТУ 2293-99).

Постійне робоче місце - робоче місце, на якому працівник перебувг половину або більшу частину свого робочого часу (понад дві години безперервне Примітка. Якщо за цих обставин робота виконується на різних дільницях робочої зони, постійним робочи місцем вважається вся зона ( п.4.37 ДСТУ 2293-99).

Тимчасове робоче місце - робоче місце, на якому працівник перебуває менше половини або менш частину (менше 2 годин неперервно) тривалості щоденної роботи (зміни), ( п.4.38 ДСТУ 2293-99).

Тяжкість праці - характеристика трудовоїдіяльності людини, яка визначає ступінь залученості до робот м'язів та відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження (ДСТУ 3038- 95).

Важкість праці - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаженн на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), щ забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженняк масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розмірої статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі. (Гігієнічн класифікація).

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переваж» на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника (Гігієнічна класифікація).

Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючог за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасов або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвесті до порушення здоров'я нащадків (Гігієнічна класифікація).

Виробничий травматизм - явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасни випадків на виробництві (п.4.23 ДСТУ 2293-99).

Професійне захворювання - патологічний стан людини, обумовлений надмірним напруженням організм) або дією шкідливого виробничого чинника під час трудовоїдіяльності (п.4.54 ДСТУ 2293-99).

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльнос? застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робії та інших факторів, пов'язаних з роботою (ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальні страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрат) працездатності".)

Виробниче середовище -сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних та інших чинників, ще діють на людину під час виконування нею трудових обов'язків (п.4.30 ДСТУ 2293-99).

Гігієнічні нормативи умов праці (ГДК, ГДР, ОБРВ тощо)-рівні шкідливих виробничих факторів, які пру щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі, але не більш 40 годин на тиждень протягом усього робочогс стажу не повинні викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасним» методами досліджень у процесі роботи або у віддалені періоди життя нинішнього та наступних поколіні При більшій (ніж 8-годинна) тривалості зміни у кожному конкретному випадку можливість виконанні роботи повинна бути погоджена з закладами (установами) державної санітарно-епідеміологічної служб» Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров'я в особ з підвищеною чутливістю

факторі в виробничого середовища і трудового процесу,практичні заходи, спрямовані на профілактику шкідливої і небезпечної їх дії на працюючих.

Умови праці - сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконування нею трудових обов'язків (п.4.29 ДСТУ 2293-99).

Безпечніумови праці- стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунуто, або вплив шкідливих виробничих чинників не перевищує гранично допустимих значень. (п.4.14 ДСТУ 2293-99).

Небезпечний (виробничий) чинник - виробничий чинник, вплив якого на працівника у певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров'я або до смерті. ( п.4,18 ДСТУ 2293-99).

Виробничий ризик - імовірність ушкодження здоров'я працівника під час виконання ним трудових обов'язків, що обумовлена ступенем шкідливості та (або) небезпечності умов праці та науково-технічним

станом виробництва ( п.4.5 ДСТУ 2293-99).

Гранично допустиме значення шкідливого (виробничого) чинника -граничне значення величин шкідливого виробничого чинника, вплив якого на людину в разі його щоденної регламентованої тривалос не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та у наступний періс життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров'я нащадків (п.4.20 ДСТУ 2293-99).

Виробничий травматизм - явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасні-випадків на виробництві ( п.4.23 ДСТУ 2293-99).

Нещасний випадок на виробництві - раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівнин під час виконування ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочі зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника ( п.4.25 ДСТУ 2293-99).

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечног виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідс яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове держави соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинил втрату працездатності").

Робоче місце- місце постійного або тимчасового перебування працівника під час виконування ни трудових обов'язків (п.4.36 ДСТУ 2293-99).

Постійне робоче місце - робоче місце, на якому працівник перебувг половину або більшу частину свого робочого часу (понад дві години безперервне Примітка. Якщо за цих обставин робота виконується на різних дільницях робочої зони, постійним робочи місцем вважається вся зона ( п.4.37 ДСТУ 2293-99).

Тимчасове робоче місце - робоче місце, на якому працівник перебуває менше половини або менш частину (менше 2 годин неперервно) тривалості щоденної роботи (зміни), ( п.4.38 ДСТУ 2293-99).

Тяжкість праці - характеристика трудовоїдіяльності людини, яка визначає ступінь залученості до робот м'язів та відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження (ДСТУ 3038- 95).

Важкість праці - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаженн на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), щ забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженняк масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розмірої статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі. (Гігієнічн класифікація).

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переваж» на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника (Гігієнічна класифікація).

Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючог за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасов або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвесті до порушення здоров'я нащадків (Гігієнічна класифікація).

Виробничий травматизм - явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасни випадків на виробництві (п.4.23 ДСТУ 2293-99).

Професійне захворювання - патологічний стан людини, обумовлений надмірним напруженням організм) або дією шкідливого виробничого чинника під час трудовоїдіяльності (п.4.54 ДСТУ 2293-99).

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльнос? застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робії та інших факторів, пов'язаних з роботою (ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальні страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрат) працездатності".)

Виробниче середовище -сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних та інших чинників, ще діють на людину під час виконування нею трудових обов'язків (п.4.30 ДСТУ 2293-99).

Гігієнічні нормативи умов праці (ГДК, ГДР, ОБРВ тощо)-рівні шкідливих виробничих факторів, які пру щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі, але не більш 40 годин на тиждень протягом усього робочогс стажу не повинні викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасним» методами досліджень у процесі роботи або у віддалені періоди життя нинішнього та наступних поколіні При більшій (ніж 8-годинна) тривалості зміни у кожному конкретному випадку можливість виконанні роботи повинна бути погоджена з закладами (установами) державної санітарно-епідеміологічної служб» Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров'я в особ з підвищеною чутливістю

Гігієнічна класифікація).

Граничнодопустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (ГДК ) - концентрація речовини, яка за умов регламентованої тривалості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більш ніж 40 годин протягом тижня) не повинна викликати в експонованих осіб захворювань або відхилень у стані здоров'я, які можуть бути діагностовані сучасними методами досліджень протягом трудового стажу або у віддалені періоди їх життя або життя наступних поколінь ( Гігієнічна класифікація).

Гігієнічна характеристикаумов праці- визначення і оцінка стану умов праці (робочого місця, виробничого середовища, трудового процесу) щодо відповідності їх державним санітарним нормам, правилам, гігієнічним нормативам (п.4.63 ДСТУ 2293-99).

Атестація робочих місць за умовами праці- комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової дільності.

Засіб індивідуального захисту (працівника) - засіб захисту, що надягається на тіло працівника або його частину, або використовується працівником під час праці (п.4.58 ДСТУ 2293-99).

Засіб колективного захисту (працівників) - засіб захисту, конструктивно і (або) функціонально пов'язаний з виробничим обладнанням, виробничим процесом, виробничим приміщенням (будівлею) або виробничим майданчиком (п. 4.59 ДСТУ 2293-99).

Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання (ст. 27 Закону України" Про охорону праці).

Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи (санітарні норми) - обов'язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки та (або) нешкідливості для людини факторів навколишнього середовища і вимоги щодо забезпечення оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини.

Державний нагляд за охороною праці - діяльність уповноважених державних органів і посадових осіб, що спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання і працівниками вимог актів законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці (п.4.65 ДСТУ 2293-99).