Одним з найважливіших аспектів людської життєдіяльності є критичні ситуації, які в найзагальнішому плані можуть бути визначені як ситуації потенційної можливості і неможливості, конфлікту. В критичній ситуації суб'єкт стикається з труднощами реалізації внутрішніх необхідностей свого життя (мотивів, прагнень, цінностей та ін.).
Критична ситуація "захоплює" людину зненацька, наприклад під час надзвичайних ситуацій: під час катастроф, стихійних лих, бойових дій нормальні люди переживають психічні стани, які можуть перейти у психічні розлади. Так при 10-бальному землетрусі у Скопе (Югославія) у 1963 р. санітарні втрати тільки за рахунок психічних розладів становили 10% чисельності населення міста (220 000 чол.). Першою реакцією на землетрус чи пожежу було вискакування з вікон багатоповерхових будинків.
Звичайна на перший, суб'єктивний погляд життєва ситуація (непорозуміння, конфлікт тощо) також може перетворитись у надзвичайно серйозну провокацію амбівалентної поведінки, яка може суттєво загрожувати здоров'ю і життю особистості.
Існують чотири ключові поняття, якими описують критичні життєві ситуації. Це поняття стресу, фрустрації, конфлікту та кризи (табл. 8).