Вибухове перетворення речовини

Взалежності від хімічного складу і зовнішніх умов, в яких стається вибухове перетворення речовини, розрізняють швидке горіння, вибух і детонацію.

Швидке горіння - це процес, що розповсюджується зі швидкістю не більше декількох метрів за секунду. Якщо процес відбувається на відкритому повітрі, то він не супроводжується ніякими звуковими ефектами. В закритому приміщені процес проходить енергійніше, з різким звуком. Наростання тиску стається більш чи менш плавно, по досягненні визначеного значення продукти горіння - гази виконують роботу для виходу з закритого приміщення шляхом найменшого опору.

Вибух - процес розкладання вибухової речовини, який відбувається з великою швидкістю, - до декількох сотень метрів у секунду. Тиск в середині замкненого простору наростає так швидко, що стається руйнування оточуючих місце вибуху перепон і їхнє подрібнення.


3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 221

Детонація - процес розкладання вибухової речовини при швидкостях декількох тисяч метрів за секунду. Детонація стається не тільки від загорання зибухової речовини, а від вибуху в безпосередній близькості чи на певній відстані вибухової речовини (детонатора). При цьому в початковому об'ємі тиск підвищується так швидко, що руйнівний ефект настає не лише при розміщенні в середині закритого об'єму, але і зовні.

3.13.2. Вплив використання різного типу зброї на життєдіяльність людини

Ступінь поранення вогнепальною зброєю залежить від типу метального снаряду (куля, картеч), його форми, маси, швидкості польоту. Найнебезпечніші поранення наносять боєприпаси розривного типу, також кулі що мають нестійкий характер польоту.

Поранення осколками звичайних снарядів, мін і бомб мають множинний характер, внаслідок чого уражується іноді вся поверхня тіла з проникненням осколків на велику глибину. Кінетична енергія осколків може бути досить значною, наприклад у разі розриву снаряда їхня швидкість може становити 4 000 м/с, а маса - до декількох кілограмів і більше. Важкість пошкоджень унаслідок поранень осколками снаряда можна легко уявити, якщо врахувати, що осколок вагою менше 0,5 г може спричинити перелом бедреної кістки. Через довільну форму поверхні осколки спричинюють рвані поранення, іноді до відриву кінцівок. Незважаючи на велику кінетичну енергію, осколки боєприпасів завдяки неправильній формі часто застрягають у тканинах і спричинюють сліпі поранення. При цьому найменші осколки, які залишають ледве помітний слід у місці поранення, можуть проникати на значну глибину і наносити серйозні ушкодження.

Дія куль, осколків спричинює також ураження людини вторинними снарядами, якими є фрагменти оточуючих людину предметів. Цими фрагментами можуть бути шматки дерева, каменю, цегли, скла, ґудзиків, годинника та інших предметів. Після удару осколка чи кулі ці фрагменти набувають кінетичної енергії і спричинюють до поранень.

Хімічна зброя - це зброя масового ураження, дія якої ґрунтується на токсичних властивостях деяких хімічних речовин. До неї належать бойові отруйні речовини, засоби їхнього застосування і доставки до цілі.

Отруйні речовини (ОР) - хімічні сполуки, здатні уражати людей і тварин на великих площах, проникати в споруди, заражати місцевість і водойми. Отруйні речовини класифікують за характером токсичної дії:

1) Нервово-паралітичної дії (табун, зарин, зоман, Ві-Ікс) - уражують неза-хищену людину у разі потрапляння в організм ознаки ураження: звуження зіниць, світлочутливість, утруднене дихання, біль у грудях. Вони мають властивість осідати в організмі (кумулятивна дія). Захист - засоби захисту шкіри, протигаз, засіб з аптечки АИ-2 (у випадку отруєння ОР).

2) Шкірнонаривні (іприт, люзит) - мають різносторонню уражувальну дію на незахищених людей через органи дихання, шкіряні покриви і шлунково-кишковий тракт. Діють на шкіру і очі. Володіють кумулятивним ефектом. Ознаки ушкодження шкіри: почервоніння тіла через 2-6 год після впливу, утворення язв на місці тріснувших пухирців через 2-3 доби. Заживання язв триває приблизно 30 діб. Потерпілий отримує запалення очей, аж до втрати