Спеціальне розслідування нещасних випадків

 

Спеціальному розслідуванню підлягають:

— нещасні випадки зі смертельними наслідками;

— групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше праців­никами, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження;

— випадки смерті працівників на підприємстві;

— випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадо­вих) обов’язків;

— нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інва- лідизацією потерпілого.

Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідизацією потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується Міністерством охорони здоров’я.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинить тяжкі наслідки, випадок смерті працівника на підприємстві, а також випадок зникнення працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків роботодавець зобов’язаний негайно, використовуючи засоби зв’язку, передати повідомлення про нещас­ний випадок за відповідною формою (дод. 16) до:

— територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною пра­ці за місцезнаходженням підприємства;

— органу прокуратори за місцем настання нещасного випадку;

— робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням під­приємства;

— органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності — до місцевої державної адміністрації);

— установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (у разі гострих професійних захворювань (отруєнь));

— первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий;

— органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуа­цій за місцем настання нещасного випадку.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок зі смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, а також про випадок смерті або зникнення під час виконання робіт особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, робочий орган виконавчої дирекції Фонду зобов’язаний негайно, використовуючи засоби зв’язку, передати повідомлення про нещас­ний випадок за відповідною формою (дод. 16) до:

— територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною пра­ці за місцем настання нещасного випадку;

— органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;

— місцевої державної адміністрації;

— установи державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем на­стання нещасного випадку (у разі гострих професійних захворювань (отруєнь));

— органу з питань захисту населення і території від надзвичайних ситуа­цій.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією, що призначається наказом керівника територіального органу Державного коміте­ту з нагляду за охороною праці за місцезнаходженням підприємства або за міс­цем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

 

До складу комісіїзалучаються:

 

— посадова особа територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці (голова комісії);

— представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнахо­дженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку;

— представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, у разі його відсутності — представник місцевої державної адміністрації;

— керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця;

— представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

— представник профспілкового органу вищого рівня;

— представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасно­го випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно (у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєн­ня));

— представник інспекції державного технічного нагляду Міністерства аграрної політики в тому разі, якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин: тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівних і ме­ліоративних машин, тракторних причепів, обладнання тваринницьких ферм, посівних та збиральних машин.

Крім того, слід зазначити, що залежно від кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії до складу спеціальної комісії можуть бути включе­ні спеціалісти державних установ з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров’я тощо.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 осіб і більше або травмовано 10 осіб і більше, проводиться комісією, до складу якої включається посадова особа Державного комітету з нагляду за охороною праці, органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади, виконавчої дирекції Фонду, галузевого або територіального об’єднання профспілок, роботодавець, а також представники первинних організацій профспілок, членами яких є потерпілі, або уповнова­жені найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілок, представники відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та закладів охорони здо­ров’я.

Якщо Кабінетом Міністрів України прийнято спеціальне рішення щодо утворення комісії з розслідування групового нещасного випадку (аварії, що призвела до нещасних випадків), головою спеціальної комісії призначається посадова особа Державного комітету з нагляду за охороною праці.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 ро­бочих днів. У разі потреби термін спеціального розслідування може бути про­довжений органом, який призначив спеціальну комісію.

 

Комісія зобов’язана:

 

— обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові або усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, праців­ників підприємства та потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб — свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього, тощо;

— визначити відповідність умов праці та стану її безпеки вимогам законо­давства про охорону праці;

— з’ясувати обставини і причини нещасного випадку;

— визначити, чи пов’язаний нещасний випадок, що стався, з виробництвом;

— установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охо­рону праці, а також розробити заходи щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків у майбутньому.

За результатами спеціального розслідування складаються: акти (дод. 17) форм Н-1 та Н-5 стосовно кожного потерпілого, протокол огляду місця події (дод. 18), ескіз місця нещасного випадку (дод. 19), протокол опитування потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (дод. 20).

Орган, до сфери управління якого належить підприємство, у разі його відсутності — місцева державна адміністрація після одержання матеріалів спеці­ального розслідування мають розглянути обставини і причини нещасного ви­падку і за результатами розгляду розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам у майбутньому.

За зверненням Державного комітету з нагляду за охороною праці та його територіальних відділень органи прокуратури надають їм інформацію про рішення, що прийняті на підставі розгляду матеріалів спеціального розслідування.

У разі виявлення під час проведення спеціального розслідування ознак зло­чину керівники Державного комітету з нагляду за охороною праці та його те­риторіальних органів зобов’язані передати в установленому порядку матеріали органам прокуратури для притягнення винних осіб до відповідальності.

 

Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин

 

Роботодавець на підставі актів форм Н-1 та НПВ подає на адресу відповід­них організацій державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Державним комітетом статистики, і несе повну відповідаль­ність за її достовірність.

Роботодавець зобов’язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і, головне, виконувати заходи щодо запобігання подібним випадкам у майбутньому.

Органи, до сфери управління яких належать підприємства, а також місцеві державні адміністрації зобов’язані на підставі актів форми Н-1 проводити ана­ліз обставин і причин нещасних випадків за підсумками кожного півріччя і року в цілому, доводити його результати до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробляти і виконувати заходи щодо запобі­гання подібним випадкам у майбутньому.

Органи державного управління охороною праці, органи Державного комітету з нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі орга­ни, а також профспілки в межах своєї компетенції перевіряють ефективність роботи із запобігання нещасним випадкам.

Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють облік усіх нещасних ви­падків.

Державний комітет з нагляду за охороною праці, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації проводять оперативний об­лік нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню.

Органи державної пожежної охорони ведуть облік осіб, які постраждали під час пожеж, установи державної санітарно-епідеміологічної служби та робочі органи виконавчої дирекції Фонду — облік осіб, які постраждали внаслідок виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь).

Збирання статистичних даних та розроблення форм державної статистичної звітності про осіб, які постраждали від нещасних випадків на підприєм­ствах, здійснюють органи державної статистики.