рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Практична робота 10

Практична робота 10 - раздел Охрана труда, Безпека життєдіяльності Тема: Засоби Ідивідуального Захисту ...

Тема: Засоби ідивідуального захисту

Теоретичні відомості

Засіб Індивідуального захисту (3І3) — це засіб захисту, що надягається на тіло працівника або його частину, або використовується під час праці. 313 застосовують тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією та розміщенням

устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішен­нями та іншими засобами колективного захисту.

Відповідно до Закону України «Про охорону пращ* на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, в особливих температурних умовах, у забрудненому середовищі робітникам та службовцям безплатно видається спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту. Перелік робіт та професій, що дають право на одержання 313, складається на основі галузевих норм адміністрацією підприєм­ства та погоджується з місцевими органами Держнаглядохоронпраці. Порядок видачі, зберігання та використання 313 визначається «Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту». Наказом Держстандарту України від 14.06.1999 р. № 322 313 внесені до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

313 поділяються на: засоби захисту органів дихання, спецодяг, спецвзуття, засо­би захисту рук, голови, обличчя, очей, органів слуху, засоби захисту від падіння з висоти та ін.

Захист органів дихання здійснюється за допомогою протигазів та респіра­торів. За принципом дії протигази поділяються на фільтрувальні та ізолювальні. Фільтрувальні протигази подають у зону дихання очищене повітря із робочої зони, а ізолювальні — повітря із спеціальних ємкостей або чистого середовища, що зна­ходиться поза робочою зоною. Принцип захисної дії фільтрувальних протигазів (рис. 1, а) заснований на очищені забрудненого повітря з робочої зони за допо­могою фільтрувально-поглинальної коробки. Працювати у такому протигазі більше З годин протягом робочого дня не допускається. У випадку наявності в повітрі невідомих речовин (більше 0,5% за об'ємом), а також при зменшеному вмісті кис­ню (менше 18% при нормі 21%) застосовувати фільтрувальні протигази не можна. В таких випадках, а також при роботі у колодязях та ємкостях застосовують лише ізолювальні протигази: шлангові (рис.1, б), у яких подача повітря для дихання здійснюються з чистої зони шлангом, або автономні (рис. 1, в), які підрозділяють­ся на резервуарні та генераційні.

Рис.10.1

а) – фільтрувальні ; б) – ізолювальні шлангові; в) – ізолювальні автономні.

 

У резервуарних автономних протигазах увесь запас повітря для дихання збе­рігається у резервуарі або балоні, а його видихання здійснюється в атмосферу. В генераційних протигазах повітря, що видихається після очищення від діоксиду вуглецю і добавлення кисню із запасу, що зберігається в апараті повторно вико­ристовується для дихання. Тому час використання генерацїйного протигаза дещо більший ніж резервуарного.

Респіратор — полегшений засіб захисту органів дихання від шкідливих газів, парів, аерозолів, пилу. Він, як правило, складається з двох елементів: пів­маски, що ізолює органи дихання від забрудненої атмосфери, та фільтрувальної частини. За призначенням респіратори поділяються на протигазові, протипилові та універсальні.

Найбільш часто в різних галузях промисловості застосовуються: протипилові респіратори ШБ-1 «Лепесток» (вітчизняний аналог «Росток»), У-2к, Ф-62Ш (рис. 2); протигазовий — РПГ-67; універсальний — РУ-60МУ (вітчизняний ана­лог «Тополя»).

Рис.10.2. Респіратори:

а«Лепесток»; бРУ-60; вФ-62Ш; г У-2к

До спецодягу належать: костюми, куртки, комбінезони, халати, плащі, фартухи тощо. Основні вимоги, яким повинен відповідати спецодяг зводяться до наступно­го: забезпечувати необхідний захист від дії несприятливих чинників, бути зручним, не обмежувати рухових можливостей працівника. Відповідно до ГОСТ 12.4.103-80 спеціальний одяг залежно від захисних властивостей поділяється на групи (підгру­пи), які мають наступні позначення: М — для захисту від механічних пошкоджень; З — від загальних виробничих забруднень; Т — від підвищеної чи пониженої температури; Р — від радіоактивних речовин; 3 — від електричного струму, елек­тричних і електромагнітних полів; П — від пилу; Я — від токсичних речовин; В — від води; К — від розчинів кислот; Щ — від лугів; О — від органічних розчинників; Н — від нафти, нафтопродуктів, мастил та жирів; Б — від шкідливих біологічних чинників.

Виходячи із необхідних захисних властивостей, вибираються матеріали для ви­готовлення спецодягу.

Спеціальне взуття (рис.3) класифікується в залежності від захисних властивостей аналогічного спецодягу, До спецвзуття належать: чоботи, півчоботи, черевики, півчеревики, валянки, бахіли, калоші, боти і т. п. Працівників необхідно забезпечити спецвзуттям при виконанні будівельних, ливарних, сталеплавильних, ковальських робіт, коли існує небезпека падіння предметів, а також у приміщеннях, де підлога залита водою, мастилами і т. п. Деякі види спецвзуття мають посилену підошву для захисту стопи від гострих предметів (наприклад цвяхів, що можуть стирчати на будівельному майданчику). Взуття із спеціальними підметками призначене для таких умов праці, при яких існує ризик падіння на слизькій підлозі. Знаходить застосування на виробництві й спеціальне вітрозахисне взуття

 

.


 

Рис. 10.3. Спеціальне взуття:

а — чоботи комбіновані, для захисту від механічних впливів та низьких температур; б — чоботи гумові; в — діелектричні боти; е — калоші; д — черевики шкіряні ВЗР для працівників запилених та вибухонебезпечних цехів; е — черевики, для захисту від контакту з нагрітими поверхнями

Засоби захисту рук — це різні види рукавиць та рукавичок, які використовують­ся для захисту від механічних впливів, підвищених та знижених температур, кислот і лугів, нафти і нафтопродуктів, вібрації, електричної напруги (діелектричні). Рукавиці та рукавички виготовляють із бавовни, льону, шкіри, шкірозамінника, гуми, азбесту, полімерів та ін. 313 рук за захисними властивостями класифікуються відповідно до єдиної класифікації (ГОСТ 1.4.103-80) аналогічно спецодягу та спецвзуттю.

Засоби_захисту_голови запобігають травмуванню голови при виконанні монтаж­них, будівельних, навантажувально-розвантажувальних робіт, при видобутку корис­них копалин.

Найбільш розповсюджені засоби захисту голови — каски, які поділяються на каски захисні загального призначення (каска будівельна склопластикова, тексто­літова), каски шахтарські, каски спеціального призначення (для електрозварювальників).

Рис. 10.4. Засоби захисту рук

а, б, в – рукавиці спеціальні (тип А, Б, В); г — рукавиці хутряні (тип В); д — рукавиці зимові тканинні двопальцеві; е — рукавички п'ятипальцеві тканинні

До засобів захисту обличчя належать ручні, наголовні та універсальні щитки. Найбільш часто на виробництві використовуються: щиток електрозаврювальника універсальний ЩЗУ-1, щиток захисний ЩЗ, захисна маска С-40, захисна сітчаста маска С-39.

Для захисту очей від твердих часточок, бризок кислот, лугів та Інших хімічних речовин, а також випромінювань застосовують такі засоби індивідуального захисту, як окуляри. Тип окулярів добирається за ГОСТ 12.4.013-85 залежно від виду роботи. Деякі типи захисних окулярів, які часто використовуються в різних галузях промис­ловості наведені на рис. 10.5.

Рис. 10.5. Індивідуальні засоби захисту очей:

а — окуляри захисні С-2; 6 — окуляри захисні 03Н; в — окуляри-рамка для сталеварів; г — окуляри захисні сітчасті С-15; д — окуляри герметичні П0-2;е — окуляри захисні від електромагнітних випромінювань ОРЗ-5

Засоби захисту органів слуху застосовуються тоді, коли рівень шуму на робо­чому місці перевищує допустимі значення. До засобів захисту органів слуху належать протишумові вкладки, навушники, шумозаглушувальні шоломи. Навуш­ники (рис.10.6, а) складаються з двох чашечок (з пористими чи рідинними наповнювачами), що з'єднані між собою дужкою. Протишумові вкладки (рис. 6, в) виготовляють різних видів з різноманітних шумопоглинальних матеріалів. Най-розповсюдженішим видом протишумових вкладок є «Беруші» одноразового (з тонковолокнистого матеріалу) та багаторазового (з еластичного матеріалу типу гуми) використання.

Правильне та постійне застосування 3І3 органів слуху дозволяє суттєво знизи­ти шумове навантаження, а відтак — запобігти появі професійних захворювань у працівників шумних виробництв.

Дерматологічні засоби захисту застосовуються в тих випадках, коли при вико­нанні технологічних процесів має місце контакт з речовинами та матеріалами, які негативно впливають на шкіру. Для захисту шкіри, зазвичай, використовують пасти та мазі, які поділяються на гідрофільні та гідрофобні. Гідрофільні — легко розчиняються у воді. Вони захищають шкіру від жирів, мастил, нафтопродуктів. Гідрофобні пасти не розчиняються у воді, їх використовують для захисту шкіри від розчинів солей, кислот та лугів низької концентрації. На чисту та здорову шкіру рук, а при необхід­ності й лиця, перед початком роботи наносять спеціальну пасту чи мазь, яку пізніше змивають. Вибір засобів захисту шкіри залежить від характеру роботи та шкідливої речовини, з якою працівник контактує.

Рис. 10.6. Засоби індивідуального захисту органів слуху:

а — навушники; б — шумозаглушувальний шолом; в — протишумові вкладки

 

Останнім часом намітилась тенденція до створення комплексних ЗІЗ но-менклатура яких постійно розширюється. Вони забезпечують комплексний за­хист працівника від небезпечних та шкідливих чинників, здійснюючи одночасно захист органів зору, слуху, дихання, а також окремих частин тіла людини (рис. 10.7)

Рис. 10.7. Комплексні ЗІЗ

Застосування ЗІЗ призводить до деяких незручностей: обмежує зону огляду; утруднює дихання; створює певні незручності при пересуванні. В тих випадках, коли робоче місце є постійним, уникнути таких незручностей вдається шляхом застосування захисних кабін, які оснащені системами кондиціонування повітря, вібро- та шумоізо­ляції, захисту від випромінювання та електричних полів. Такі кабіни застосовуються на транспортних засобах, в гарячих цехах, машинних залах ТЕС та Ін.

Безпека виконання робіт забезпечується також шляхом застосування індиві­дуальних захисних пристосувань. Так, при роботі на висоті, в колодязях та інших обмежених об'ємах необхідно використовувати крім 313 ще й запобіжні пояси, страхувальні канати та деякі інші захисні пристосувань

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Безпека життєдіяльності

Методичні вказівки Безпека життєдіяльності для студентів факультету механізації сільського... Зміст Структурно модульна схема з дисципліни... Структурно модульна схема...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Практична робота 10

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Методичні вказівки
з дисципліни “Безпека життєдіяльності ”   для студентів факультету механізації сільського господарства спеціальності 6.091 902 &qu

МОДУЛЬ 1
Практична робота 1 Тема: Психо - фізиологічні особливості людини та безпека життєдіяльності Контрольні запитання 1.Чи часто у Вас бувають спади і піднесення настрою?

Життєдіяльності.
Мета: Показати вплив психофізіологічних особливостей людини на її безпеку. Завдання: Оцінити окремі елементи психофізіологіч

Практичне заняття 2
Тема: Раціональне та здорове харчування. Мета: Обґрунтувати необхідність харчування відповідно до енер­гозатрат. Завданн

Тема: Статистична оцінка небезпечних і шкідливих чинників для життя людини.
Мета:Усвідомити концепцію допустимого ризику та визначити небезпечні й шкідливі чинники для життя людини, що най­частіше трапляються, шляхом соціологічного опитування студен

Тема: Моделювання і прогнозування небезпечних ситуацій
Мета: Освоїти метод побудови логіко-імітаційних моделей небезпечних подій шляхом побудови дерев причин і подій. Завдання:На прикладі моделі

Тема: Моделювання і прогнозування небезпечних ситуацій
Мета: Освоїти метод побудови логіко-імітаційних моделей небезпечних подій шляхом побудови дерев причин і подій. Завдання:На прикладі моделі

Методика виконання роботи
  Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних відносять не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини,

Визначення ступеню руйнувань під час вибуху
  Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (DР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, в свою

ПРИКЛАД 1
Умова. Визначити можливу ступінь руйнування будівлі цеху зі збірного залізобетону, що знаходиться на відстані 800jw від вибухонебезпечного сховища, де зберігаються 300/и зрі

Визначення очікуваного характеру пожеж
Внаслідок вибухів на промислових об'єктах можуть виникати окремі або суцільні пожежі. Окрема пожежа виникає в окремій будівлі чи споруді. Суцільна пожежа характеризу

ПРИКЛАД 2
Умова: Визначити можливу пожежну обстановку після вибуху, якщо в районі розташування столярного цеху надлишковий тиск ударної хвилі 25кПа. Будівля цеху має в

Оцінка ступеню можливих уражень персоналу
Ударна хвиля уражає незахищених людей безпосередньо, а також непрямим шляхом. Безпосередній вплив на людей відбувається через надлишковий тиск ударної хвилі. Залежно від величини надлишкового тиску

ПРИКЛАД З
Умова:Визначити ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у одноповерховій будівлі цеху зі збірного залізобетону, якщо під час вибуху величина надлишкового тиску ударно

ПРИКЛАД З
Умова:Визначити ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у одноповерховій будівлі цеху зі збірного залізобетону, якщо під час вибуху величина надлишкового тиску ударно

ПРИКЛАД З
Умова:Визначити ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у одноповерховій будівлі цеху зі збірного залізобетону, якщо під час вибуху величина надлишкового тиску ударно

Категорії пожежної небезпеки виробництв
    Категорія Приклади виробництв А Цехи обробки металевого натрію і калію, водневі станції, склади бало

Додаток 4
Ступені вогнестійкості будівель Ступінь Елементи будівель   Несучі стіни П

Варіанти вихідних даних для виконання завдання
  № варі­анту Зід стань до місця вибуху, L, м Маса вибухової эечовини пропану), Q, тонн Будівля цеху (1...2-Х повер­хова)

Тема: Оцінка хімічної обстановки
Мета: надати студентам практику з розв'язання типових задач з оцінки хімічної обстановки, формулюванні висновків та визначенні заходів захисту людей в умовах виникнення хімі

Визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення
  Зона хімічного забруднення, що створюється на місцевості, може бути прогнозована у вигляді рівнобічного трикутника (мал. 1)  

Визначення часу уражаючої дії СДОР
Час уражаючої дії СДОР tур(тривалість забруднення місцевості) визначається часом випаровування СДОР з поверхні розливу t вип.:  

Хімічного ураження
Осередком хімічного ураження називають об'єкт або населений пункт, які потрапили в зону хімічного забруднення. Під час забруднення об'єкту чи населеного пункту люди можуть знаходитись як в

Тема: Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних умовах
Мета:Надання студентам практики у розв'язанні типових задач з оцінки радіаційної обстановки, формуванні висновків та визначенні заходів, які необхідно вжити для захисту люде

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА
на тему: Оцінка радіаційної обстановки Група_________ прізвище та ім'я студента, № Варіанту____ Зміст 1. Умова, вихідні д

ЗАДАЧА 1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні радіоактивного забруднення
Розв'язання цієї задачі дозволяє оцінити ступінь небезпеки перебування людей на забрудненій місцевості та своєчасно здійснити заходи щодо їх захисту. Вихідні дані

ЗАДАЧА 1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні радіоактивного забруднення
Розв'язання цієї задачі дозволяє оцінити ступінь небезпеки перебування людей на забрудненій місцевості та своєчасно здійснити заходи щодо їх захисту. Вихідні дані

ЗАДАЧА 2. Визначення допустимої тривалості перебування людей у зоні РЗ при установленій граничній дозі радіації
Посилаючи людей на забруднену місцевість, насамперед треба визначити, скільки часу люди можуть там перебувати. Вихідні дані: Рі — рівень радіації н

ЗАДАЧА 3. Визначення можливих втрат людей під час перебування на радіаційно забрудненій місцевості
Можливі втрати людей розраховують, виходячи з отриманої дози радіації та часу, упродовж якого ця доза отримана. Якщо люди раніш вже отримали якусь дозу радіації, то треба врахувати ще і залишкову д

Коефіцієнти перерахунку рівня радіації
на будь-який час / після аварії на АЕС (для реактора типу ВВЕР) t, год. Кt t ,zод. К

Та тривалості перебування tp людей в зонах радіоактивного зараження
[Час роботи, tp, І2год 8год бгод 5год 4год Згод 2год 1год 0,5 год 0,2 год  

Варіанти вихідних даних для завдань оцінки радіаційної обстановки
№ варі­анту Рівень ра­діації на 6:15, Р«м Р/год Відносний час почат­ку роботи взоніРЗ, (п годин

Тема: Перша медична допомога
Теоретичні відомості При нещасних випадках виникають не тільки місцеві пошкодження але і загальні порушення діяльності всього організму (знепретомлення, колапс і тр

Тема: Оцінка захисних споруд
Мета:заняття є надання студентам практики з оцінки надійності захисту людей в захисних спорудах під час аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах та визначенні за

Методика виконання роботи
  Укриття в захисних спорудах є одним з найбільш ефективних способів захисту людей в умовах надзвичайних ситуацій. Захисні споруди, що знаходяться на об'єкті можуть забезпечи

Оцінка місткості захисних споруд
Для захисних споруд існують норми приміщень по площі та по об'єму, тому оцінку треба робити окремо. Кількість місць за площею (МП) визначають так:

Оцінка системи повітропостачання
У сховищах можуть бути реалізовані такі режими повітропостачання: 1. Режим І — чистої вентиляції (вмикається при радіаційному забрудненні); 2. Режим II - фільтровентиляції (вмикає

Оцінка системи водопостачання
Водопостачання сховища забезпечують від зовнішньої водопровідної мережі. Крім того, в сховищі створюють аварійний запас води з розрахунку 3 л води на добу на кожну людину. Визначають, на с

Загальні висновки
1. Чи забезпечують існуючі захисні споруди надійний захист виробничого персоналу. 2. Які вимоги надійного захисту не виконуються. 3. Рекомендації, що спрямовані на підвищ

Вихідні дані
1. Кількість людей в працюючій зміні — 420 чол. 2. Характеристики сховища: а) площа приміщень для тих, що укриваються, - 178 м2. б) площа допоміжних при

Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
Відповідно до вихідних даних, система повітропостачання повинна забезпечити усі три режими роботи. В режимі І повітрям можуть бути забезпечені (формула 9.3):

Оцінюємо систему водопостачання.
Визначаємо, скільки людей може бути забезпечено наявним аварійним запасом води. За формулою (9.6) маємо:

Загальні висновки.
1. Сховище не забезпечує надійного захисту виробничого персоналу під час можливої аварії, оскільки в режимі І не витримуються норми повітропостачання. 2. Для підвищення надійності захисту

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги