рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Тема: Моделювання і прогнозування небезпечних ситуацій

Тема: Моделювання і прогнозування небезпечних ситуацій - раздел Охрана труда, Безпека життєдіяльності Мета: Освоїти Метод Побудови Логіко-Імітаційних Модел...

Мета: Освоїти метод побудови логіко-імітаційних моделей небезпечних подій шляхом побудови дерев причин і подій.

Завдання:На прикладі моделі дорожньо-транспортної пригоди, описаної нижче (див. рис. 2.2 – 2.3):

1. Розрахувати ймовірність дорожньо-транспортної пригоди на заданому маршруті за відомими імовірностями настання умов, за яких виникають небезпечні події. Варіанти завдань наведені в таблиці 2.1.

2. Знайти залежність ймовірності дорожньо-транспортної пригоди від психофізіологічного стану пішохода і водія, рівня контролю за технічним станом автомобіля та рівня стану тротуару, тобто :

Таблиця 2.1 - Варіанти завдань для розрахунку ймовірності дорожньо-транспортної пригоди (небезпечної події 18)

№ вар. Р1 Р2 Р3 Р4 Р5 Р6 Р7 Р8 Р18
10-5 10-4 10-4 10-5 10-4 10-5 10-7 10-7  
10-4 10-4 10-4 10-5 10-4 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-3 10-4 10-5 10-4 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-3 10-5 10-4 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-4 10-4 10-4 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-4 10-5 10-3 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-4 10-5 10-4 10-4 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-4 10-5 10-4 10-5 10-6 10-7  
10-5 10-4 10-4 10-5 10-4 10-5 10-7 10-6  
10-4 10-5 10-4 10-5 10-4 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-5 10-3 10-5 10-4 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-3 10-4 10-4 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-4 10-4 10-3 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-4 10-5 10-3 10-4 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-4 10-5 10-4 10-4 10-6 10-7  
10-5 10-4 10-4 10-5 10-4 10-5 10-6 10-6  
10-4 10-5 10-3 10-5 10-4 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-3 10-4 10-3 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-4 10-5 10-3 10-4 10-6 10-6  
10-4 10-5 10-3 10-4 10-4 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-3 10-3 10-4 10-3 10-5 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-3 10-4 10-3 10-4 10-7 10-7  
10-5 10-4 10-3 10-4 10-3 10-4 10-6 10-7  
10-5 10-4 10-4 10-4 10-3 10-4 10-6 10-6  
10-4 10-3 10-3 10-4 10-3 10-4 10-6 10-6  
10-5 10-5 10-4 10-5 10-4 10-6 10-8 10-8  
10-6 10-4 10-5 10-4 10-3 10-5 10-8 10-7  
10-5 10-5 10-4 10-5 10-5 10-6 10-7 10-6  
10-6 10-4 10-5 10-4 10-5 10-6 10-8 10-7  
10-5 10-6 10-4 10-5 10-4 10-6 10-8 10-8  
10-4 10-5 10-4 10-4 10-4 10-4 10-6 10-6  
10-4 10-5 10-4 10-4 10-5 10-4 10-7 10-7  
10-4 10-4 10-4 10-4 10-3 10-4 10-7 10-7  
10-4 10-5 10-4 10-3 10-4 10-4 10-7 10-7  
10-4 10-5 10-6 10-4 10-4 10-4 10-7 10-6  
10-4 10-5 10-5 10-4 10-4 10-3 10-6 10-6  
10-5 10-5 10-6 10-4 10-3 10-4 10-6 10-6  
10-4 10-4 10-6 10-4 10-5 10-4 10-8 10-8  
10-5 10-5 10-6 10-4 10-4 10-4 10-7 10-8  

 

Будь-яка потенційна небезпека має свій логічний процес розвитку і реалізується за певних умов. Сукупність умов, за яких виникає можливість впливу на людину й довкілля шкідливих та небезпечних чинників, зумовлюють небезпечну подію. Ці умови часто називають причинами небезпечних ситуацій. Небезпечна подія може мати як сприятливі, так і несприятливі (небажані) наслідки.

Небезпечні події з несприятливими наслідками мають свої історичні назви, а саме: аварія, стихійне лихо, катастрофа. Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює загрозу життю і здоров'ю людини, призводить до руйнування будівель, споруд, об­ладнання і транспортних засобів, порушення виробничого чи транс­портного процесу, або завдає шкоди довкіллю. Стихійне лихо - це не­безпечна подія природного походження, яка за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю вражає людей, об'єкти еко­номіки та довкілля. Катастрофа - це великомасштабна аварія, стихійне лихо чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків. Стан, який виникає після аварії, стихійного лиха чи ката­строфи, називаються надзвичайною ситуацією. Надзвичайна ситу­ація характеризується порушенням нормальних умов життєдіяль­ності людей, що спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела чи може призвести до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Імовірність несприятливих наслідків різко зростає, якщо кількість небезпечних подій збільшується. Небезпечні події, як і причини їх виникнення, мають випадковий характер, і для визна­чення імовірного настання небажаних наслідків використовують теорію ймовірності.

Моделювання і прогнозування небезпек на практиці прохо­дить три стадії. На першій стадіївизначають матеріальні носії небезпек, тобто небезпечні та шкідливі чинники і умови, за яких во­ни можуть призвести до небажаних наслідків. На другій стадіївизначається головна небезпечна подія і послідовність інших не­безпечних подій та умов, які їй передують. На цій стадії будується логічна схема розвитку небезпеки у вигляді дерева небезпечних подій та причин. Для побудови таких схем використовують певні позначення, показані на рис. 2.1 Небезпечні події можуть відбу­ватися послідовно одна за одною, паралельно (одночасно) одна одній, а найчастіше - за змішаною послідовно-паралельною схе­мою. Для відображення схем реалізації небезпечних подій вико­ристовують логічні оператори та "АБО". Логічний оператор показує, що подія А відбудеться, якщо одночасно відбудуться всі події, які їй передують, тобто і Б і В. Імовірність настання такої події встановлюють згідно з теорією ймовірності за формулою: , (2.1)

де - імовірності настання подій А, Б і В відповідно. Логічний оператор "АБО" показує, що подія А відбудеться, якщо відбудеться одна із подій, яка їй передує, тобто або Б, або В. Імовірність настання згідно з теорієюймовірності за формулою:

, (2.2)

 

Рис.2.1 - Типові схеми розвитку небезпечних подій та умовні позна­чення, які використовують під час їхньої побудови.


 

 

Шляхом послідовного визначення імовірностей небезпеч­них подій за логічною схемою визначають імовірність виникнен­ня головної небезпечної події.

Як приклад моделювання і прогнозування небезпечних си­туацій наводимо побудову моделі дорожньо-транспортної приго­ди при рухові пішохода за заданим маршрутом, який подано на рис. 2.2. Подібним маршрутом, при якому необхідно пройти два перехрестя (нерегульоване НП і регульоване РП), більшість з нас проходить щодня. Модель побудована для випадку, коли спостерігається неперервний потік автомобілів чи пішоходів, і відповідає умовам години пік у великих містах, тобто проектує найнебезпечнішу ситуацію.

Побудова моделі починається із визначення головної події - дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення пішохода з транс­портним засобом) і продовжується пошуком всіх комбінацій подій, які можуть призвести до настання головної події. Можлива схема моделі дорожньо-транспортної пригоди на заданому марш­руті показана на рис. 2.3.

Виникнення небезпечних подій у цій моделі визначають вісім умов, а саме:

1 — рівень знань пішохода (РЗП);

2 — психофізіологічний стан пішохода (ПФСП);

3 — професійний рівень водія (ПРВ);

4 — психофізіологічний стан водія (ПФСВ);

5 — рівень контролю за технічним станом автомобіля (РКТСА);

6 — рівень контролю за технічним станом світлофора (РКТСС);

7 — рівень стану тротуару (РСТ);

8 — рівень стану проїзної частини (РСПЧ).

Настання наведених умов може спричинити виникнення однієї із десяти небезпечних подій (їх пронумеровано згідно з по­значеннями на рис. 2.3):

9 — вихід пішохода на нерегульоване перехрестя без впевне-

ності у відсутності небезпеки для себе та інших учас­ників руху (ВПНП);

10 — виїзд автомобіля на нерегульоване перехрестя без

зменшення швидкості (ВАНП);

11 — вихід пішохода на проїзну частину вулиці між перехре-

стями (ВППЧ);

12 — виїзд автомобіля на тротуар між перехрестями (ВАТ);

13 — вихід пішохода на регульоване перехрестя (ВПРП);

14 — виїзд автомобіля на регульоване перехрестя (ВАРП);

15 — дорожньо-транспортна пригода на нерегульованому

перехресті (ДТП на НП);

16 — дорожньо-транспортна пригода між перехрестями

(ДТП між перехрестями);

17 — дорожньо-транспортна пригода на регульованому пе-

рехресті (ДТП на РП);

18 — дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - головна не-

безпечна подія.

 

 

Puc. 2.2 - Схема маршруту переміщення пішохода

Рис. 2.3 - Логіко-імітаційна модель дорожньо-транспортної пригоди

(дерево подій і причин)

Оскільки всі події та умови їх виникнення є випадковими, то для розрахунку імовірності реалізації дорожньо-транспортної пригоди використовують знання з теорії ймовірності та булевої алгебри. Імовірності настання умов 1 - 8, за яких виникають не­безпечні події, визначають емпірично або оцінюють статистични­ми методами. Імовірності небезпечних подій 9-18 розраховують за формулами (2.1) і (2.2) відповідно до схеми реалізації подій та настання умов, а саме:

Р9 = Р1 + Р2 – Р1 × Р2

Р10 = Р3 + Р4 + Р5 ×- ( Р3 × Р4 + Р3× Р5 + Р4 × Р5)+ Р3×Р4× Р5,

Р11 = Р2 + Р7 – Р2 × Р7,

Р12 = Р4 + Р8 + Р5 ×- ( Р4 × Р8 + Р5× Р4 + Р5 × Р8)+ Р4×Р5× Р8,

Р13 = Р1 + Р2 + Р6 ×- ( Р1 × Р2 + Р1× Р6 + Р2 × Р6)+ Р1×Р2× Р6,

Р14 = Р3 + Р4 + Р5 6 - ( Р3 × Р4 + Р3× Р5 + Р3 × Р6 + Р4×Р5 + Р4×Р65×Р6)+ Р3×Р4×Р5+ Р3×Р5 Р6 + Р4×Р5× Р6 + Р3×Р4× Р6 + Р3×Р4× Р5× Р6,

Р15 = Р9 × Р10,

Р16 = Р11 + Р72 – Р11 × Р12,

Р17 = Р13 × Р14,

Р18 = Р15 + Р16 + Р17 ×- ( Р15 × Р16 + Р15× Р17 + Р16 × Р17)+ Р15×Р16× Р17,

Для виконання п.2 завдання на практичну роботу потрібно визначити як змінюється ймовірність Р18 від Р1, Р4, Р5, Р7.

Найпростіший спосіб – це підстановка різних значень Р1, Р4, Р5, Р7 у відповідні вирази залежностей (2.3).

Наприклад, при незмінних інших значеннях ймовірностей, підставляти Р1 = 10-6,

Р1= 10-5, Р1= 10-4 і проаналізувати, як буде відповідно змінюватись ймовірність кінцевої події Р18. Аналогічно визначається залежність Р18 від інших подій.

Запитання для самоконтролю

1. Опишіть модель життєдіяльності людини.

2. О пишіть соціально-економічну систему безпеки.

3. Наведіть визначення коефіцієнта індивідуального ризику.

4. Обґрунтуйте розподіл коштів між соціально-еко­номічною та технічною системами безпеки.

5. Наведіть визначення небезпеки та описати кількісні
оцінки небезпек.

6. Опишіть технічну систему безпеки.

7. Сформулюйте головні умови безпечної життєдіяль­ності.

8. Сформулюйте головне завдання безпеки життєдіяльності.

9. Опишіть порядок вивчення небезпек та визначення рівня
ризику.

10.Сформулюйте головні принципи забезпечення безпеч­ної життєдіяльності.

11.Наведіть визначення небезпечних та шкідливих чин­ників і проведіть їх класифікацію.

12.У якій залежності перебувають коефіцієнт індивідуаль­ного ризику та середній вік життя людини як кількісні
оцінки небезпечності середовища перебування людини?

а) не мають взаємозв'язку;

б) перебувають у прямій залежності;

в) перебувають в оберненій залежності;

г) перебувають у логарифмічній залежності.

13. Який з методичних підходів до оцінки коефіцієнта
індивідуального ризику використовує результати опиту­вання населення

а) експертний;

б) інженерний;

в) соціологічний;

г) модельний.

14. У якому рядку чинники, які призводять до нещасних ви­падків, знаходяться у послідовності зменшення їх ре­алізації ?

а) техніка -> людський -> чинник -> середовище перебування;

б) людський -» чинник -> техніка -> середовище перебування;
в) середовище -> перебування -> людський чинник -> техніка;

г)людський чинник -» середовище перебування -> техніка.

15.У населеному пункті А в результаті дорожньо-транс­портних пригод загинуло 100 осіб за рік. Визначити
рівень ризику для цього чинника та категорію діяль­ності за рівнем ризику, якщо в пункті А проживає
500 тис. осіб.

16.Яку концепцію використовує сучасна наука про безпеку
життєдіяльності людини?

а) концепцію допустимого ризику;

б) концепцію абсолютної безпеки середовища;

в) концепцію невизначеного ризику;

г) концепцію мінімального ризику.

17. За рахунок чиєї енергії виявляється дія механічних не­
безпечних чинників?

а) їх енергії;

б) енергії людини;
в)опосередковано;

г) їх енергії та енергії людини.

18 Коефіцієнт індивідуального ризику на об'єкті господа­рювання - це:

а) відношення кількості працівників на об'єкті господарю­вання до кількості потерпілих за рік;

б) відношення кількості нещасних випадків за рік до
кількості працівників на об'єкті господарювання;

в) відношення кількості нещасних випадків з летальним
наслідком за рік до кількості працівників на об'єкті господарю­вання;

г) відношення кількості нещасних випадків з летальним
наслідком за рік до загальної кількості нещасних випадків.

 

 

 


Практичне заняття 5

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Безпека життєдіяльності

Методичні вказівки безпека життєдіяльності для студентів факультету механізації сільського.. зміст структурно модульна схема з дисципліни.. структурно модульна схема..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Тема: Моделювання і прогнозування небезпечних ситуацій

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Методичні вказівки
з дисципліни “Безпека життєдіяльності ”   для студентів факультету механізації сільського господарства спеціальності 6.091 902 &qu

МОДУЛЬ 1
Практична робота 1 Тема: Психо - фізиологічні особливості людини та безпека життєдіяльності Контрольні запитання 1.Чи часто у Вас бувають спади і піднесення настрою?

Життєдіяльності.
Мета: Показати вплив психофізіологічних особливостей людини на її безпеку. Завдання: Оцінити окремі елементи психофізіологіч

Практичне заняття 2
Тема: Раціональне та здорове харчування. Мета: Обґрунтувати необхідність харчування відповідно до енер­гозатрат. Завданн

Тема: Статистична оцінка небезпечних і шкідливих чинників для життя людини.
Мета:Усвідомити концепцію допустимого ризику та визначити небезпечні й шкідливі чинники для життя людини, що най­частіше трапляються, шляхом соціологічного опитування студен

Тема: Моделювання і прогнозування небезпечних ситуацій
Мета: Освоїти метод побудови логіко-імітаційних моделей небезпечних подій шляхом побудови дерев причин і подій. Завдання:На прикладі моделі

Методика виконання роботи
  Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних відносять не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини,

Визначення ступеню руйнувань під час вибуху
  Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (DР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, в свою

ПРИКЛАД 1
Умова. Визначити можливу ступінь руйнування будівлі цеху зі збірного залізобетону, що знаходиться на відстані 800jw від вибухонебезпечного сховища, де зберігаються 300/и зрі

Визначення очікуваного характеру пожеж
Внаслідок вибухів на промислових об'єктах можуть виникати окремі або суцільні пожежі. Окрема пожежа виникає в окремій будівлі чи споруді. Суцільна пожежа характеризу

ПРИКЛАД 2
Умова: Визначити можливу пожежну обстановку після вибуху, якщо в районі розташування столярного цеху надлишковий тиск ударної хвилі 25кПа. Будівля цеху має в

Оцінка ступеню можливих уражень персоналу
Ударна хвиля уражає незахищених людей безпосередньо, а також непрямим шляхом. Безпосередній вплив на людей відбувається через надлишковий тиск ударної хвилі. Залежно від величини надлишкового тиску

ПРИКЛАД З
Умова:Визначити ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у одноповерховій будівлі цеху зі збірного залізобетону, якщо під час вибуху величина надлишкового тиску ударно

ПРИКЛАД З
Умова:Визначити ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у одноповерховій будівлі цеху зі збірного залізобетону, якщо під час вибуху величина надлишкового тиску ударно

ПРИКЛАД З
Умова:Визначити ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у одноповерховій будівлі цеху зі збірного залізобетону, якщо під час вибуху величина надлишкового тиску ударно

Категорії пожежної небезпеки виробництв
    Категорія Приклади виробництв А Цехи обробки металевого натрію і калію, водневі станції, склади бало

Додаток 4
Ступені вогнестійкості будівель Ступінь Елементи будівель   Несучі стіни П

Варіанти вихідних даних для виконання завдання
  № варі­анту Зід стань до місця вибуху, L, м Маса вибухової эечовини пропану), Q, тонн Будівля цеху (1...2-Х повер­хова)

Тема: Оцінка хімічної обстановки
Мета: надати студентам практику з розв'язання типових задач з оцінки хімічної обстановки, формулюванні висновків та визначенні заходів захисту людей в умовах виникнення хімі

Визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення
  Зона хімічного забруднення, що створюється на місцевості, може бути прогнозована у вигляді рівнобічного трикутника (мал. 1)  

Визначення часу уражаючої дії СДОР
Час уражаючої дії СДОР tур(тривалість забруднення місцевості) визначається часом випаровування СДОР з поверхні розливу t вип.:  

Хімічного ураження
Осередком хімічного ураження називають об'єкт або населений пункт, які потрапили в зону хімічного забруднення. Під час забруднення об'єкту чи населеного пункту люди можуть знаходитись як в

Тема: Оцінка радіаційної обстановки в надзвичайних умовах
Мета:Надання студентам практики у розв'язанні типових задач з оцінки радіаційної обстановки, формуванні висновків та визначенні заходів, які необхідно вжити для захисту люде

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА
на тему: Оцінка радіаційної обстановки Група_________ прізвище та ім'я студента, № Варіанту____ Зміст 1. Умова, вихідні д

ЗАДАЧА 1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні радіоактивного забруднення
Розв'язання цієї задачі дозволяє оцінити ступінь небезпеки перебування людей на забрудненій місцевості та своєчасно здійснити заходи щодо їх захисту. Вихідні дані

ЗАДАЧА 1. Визначення можливих доз радіації під час перебування в зоні радіоактивного забруднення
Розв'язання цієї задачі дозволяє оцінити ступінь небезпеки перебування людей на забрудненій місцевості та своєчасно здійснити заходи щодо їх захисту. Вихідні дані

ЗАДАЧА 2. Визначення допустимої тривалості перебування людей у зоні РЗ при установленій граничній дозі радіації
Посилаючи людей на забруднену місцевість, насамперед треба визначити, скільки часу люди можуть там перебувати. Вихідні дані: Рі — рівень радіації н

ЗАДАЧА 3. Визначення можливих втрат людей під час перебування на радіаційно забрудненій місцевості
Можливі втрати людей розраховують, виходячи з отриманої дози радіації та часу, упродовж якого ця доза отримана. Якщо люди раніш вже отримали якусь дозу радіації, то треба врахувати ще і залишкову д

Коефіцієнти перерахунку рівня радіації
на будь-який час / після аварії на АЕС (для реактора типу ВВЕР) t, год. Кt t ,zод. К

Та тривалості перебування tp людей в зонах радіоактивного зараження
[Час роботи, tp, І2год 8год бгод 5год 4год Згод 2год 1год 0,5 год 0,2 год  

Варіанти вихідних даних для завдань оцінки радіаційної обстановки
№ варі­анту Рівень ра­діації на 6:15, Р«м Р/год Відносний час почат­ку роботи взоніРЗ, (п годин

Тема: Перша медична допомога
Теоретичні відомості При нещасних випадках виникають не тільки місцеві пошкодження але і загальні порушення діяльності всього організму (знепретомлення, колапс і тр

Тема: Оцінка захисних споруд
Мета:заняття є надання студентам практики з оцінки надійності захисту людей в захисних спорудах під час аварій на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах та визначенні за

Методика виконання роботи
  Укриття в захисних спорудах є одним з найбільш ефективних способів захисту людей в умовах надзвичайних ситуацій. Захисні споруди, що знаходяться на об'єкті можуть забезпечи

Оцінка місткості захисних споруд
Для захисних споруд існують норми приміщень по площі та по об'єму, тому оцінку треба робити окремо. Кількість місць за площею (МП) визначають так:

Оцінка системи повітропостачання
У сховищах можуть бути реалізовані такі режими повітропостачання: 1. Режим І — чистої вентиляції (вмикається при радіаційному забрудненні); 2. Режим II - фільтровентиляції (вмикає

Оцінка системи водопостачання
Водопостачання сховища забезпечують від зовнішньої водопровідної мережі. Крім того, в сховищі створюють аварійний запас води з розрахунку 3 л води на добу на кожну людину. Визначають, на с

Загальні висновки
1. Чи забезпечують існуючі захисні споруди надійний захист виробничого персоналу. 2. Які вимоги надійного захисту не виконуються. 3. Рекомендації, що спрямовані на підвищ

Вихідні дані
1. Кількість людей в працюючій зміні — 420 чол. 2. Характеристики сховища: а) площа приміщень для тих, що укриваються, - 178 м2. б) площа допоміжних при

Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
Відповідно до вихідних даних, система повітропостачання повинна забезпечити усі три режими роботи. В режимі І повітрям можуть бути забезпечені (формула 9.3):

Оцінюємо систему водопостачання.
Визначаємо, скільки людей може бути забезпечено наявним аварійним запасом води. За формулою (9.6) маємо:

Загальні висновки.
1. Сховище не забезпечує надійного захисту виробничого персоналу під час можливої аварії, оскільки в режимі І не витримуються норми повітропостачання. 2. Для підвищення надійності захисту

Практична робота 10
Тема: Засоби ідивідуального захисту Теоретичні відомості Засіб Індивідуального захисту (3І3) — це засіб захисту, що надягає

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги