Практичне заняття №9

 

Тема. Знезаражування. Засоби і способи обробки транспорту та засобів технічного обслуговування

Мета роботи – ознайомити майбутніх фахівців у галузі автотранспорту, дорожнього і аеродромного будівництва із організацією та проведенням знезаражування транспортних засобів і територій.

 

Рекомендації щодо підготовки до практичного заняття

¨ Вивчаючи матеріал цієї теми слід знати мету, зміст, спо­соби і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, необхідні сили і засоби, які залучаються для їх виконання.

¨ Мати уявлення про спеціальну обробку персоналу і населення, методи і способи знезараження території, техніки, приміщень, продуктів харчування, води.

¨ Під час розгляду навчального матеріалу звернути увагу на порядок приготування спеціальних розчинників і норми їх витрат під час виконання дегазації, дезактивації чи дезинфекції.

Основні контрольні запитання:

¨ Визначення основних понять і термінів: санітарна обробка, часткова санітарна обробка, повна санітарна обробка, спеціальна обробка дезактивація, дезинфекція, дегазація, дератизація, демеркуризація,

¨ Назвіть засоби та способи знезаражування транспорту.

¨ Що таке дезактивація та способи її здійснення.

¨ Алгоритм проведення санітарної обробки людей (часткової та повної).

¨ Що таке дезинфекція та способи її здійснення.

¨ Алгоритм проведення спеціальної обробки техніки (часткової та повної).

¨ Що таке дегазація та способи її здійснення.

¨ Способи знезаражування території, будівель, споруд, одягу

¨ Порядок проведення часткової санітарної обробки людей.

¨ Особливості проведення спеціальної обробки авто техніки та майна.

¨ Що таке , демеркуризація, та способи її здійснення.

Матеріали для обов’язкового вивчення:

¨ Методичні вказівки до вивчення навчальної дисципліни « Безпека

життєдіяльності » / Укладачі : В.П.Матейчик, Г.Ф.Гусєв – К. НТК,

2013.

¨ Практикум з нормативної навчальної дисципліни «Безпека

життєдіяльності » / Укладачі : Г.Ф.Гусєв, П.І.Чуваєв, Г.В.Харькова,

Г.М.Харамда, С.Т.Сусло, Т.М.Пальчик – за ред.В.П.Матейчика. – К.

НТУ, 2013 - с

¨ Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни безпека життєдіяльності / Укладачі С.Т. Сусло, Г.Ф. Гусєв. – К. НТУ, 2009. – С.72 - 81

¨ Сусло С.Т.,Заплатинський В.М.,Харамда Г.М.Цивільний захист: Навчальний посібник за редакцією М.О.Біляковича –К.: Арістей, 2007.- С.309 -326.

Завдання для практичного заняття:

 

1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.Проанулізувати надзвичайну ситуацію :

«…Після аврії на ГО з викідом радіоактивних або хімічних отруйних речовин виникла необхідність у проведенні знезаражування території, техніки та спеціальної обробки людей…»

Завдання :

¨ скласти алгоритм виконання знезаражування території

¨ скласти алгоритм виконання повної спеціальної обробки техніки та майна.

¨ скласти алгоритм проведення санобробки на зараженій місцевості

¨ скласти алгоритм виконання повної санітарної обробки людей.

Завдання для самостійної роботи студентів.

 

1. Розробити схему управління аварійно - рятувальними роботами в

навчальному закладі при виникненні НС. Розглянути шляхи та способи

евакуації при виникненні пожежі чи затоплення. Скласти план аварійно -

рятувальних дій в навчальному закладі при виникненні НС

 

 

Тест для контролю засвоєності матеріалу тем: “ .Заходи та засоби захисту населення у надзвичайних ситуаціях». «Засоби і способи знезаражування . Обробка автомобільного транспорту та засобів технічного обслуговування .”

¨ Зазначте медичні засоби індивідуального захисту населення:

Пакет перев’язувальний індивідуальний

Респіратор

Легкий захисний костюм

Індивідуальний протихімічний пакет

Аптечка індивідуальна

 

¨ За якими принципами здійснюються евакуація та тимчасове розселення громадян:

Соціальний (працюючі, непрацюючі, пенсіонери) та економічний

Територіальний та виробничий

Віковий ( діти, дорослі, громадяни похилого віку) та статевий

 

¨ Діти евакуюються :

Разом з батьками

Зі школами, дитсадками

¨ Для евакуації використовують транспорт:

Залізничній, автомобільний, водний

Громадський, індивідуальний

Усі види транспорту та піші колони

¨ При аварії на АЕС чи передбачається евакуація з 30-ти кілометрової зони пішими колонами?

Так Ні

¨ За розмірами вертикального обхвату голови випускають фільтруючі протигази ГП-7:

3-х розмірів 4-х розмірів 5-ти розмірів

¨ За розмірами висоти обличчя випускають респіратори Р-2:

3-х розмірів 4-х розмірів 5-ти розмірів

 

¨ Залежно від зросту людини прогумований плащ загальновійськового захисного комплекту (ЗЗК) випускається:

3-х розмірів 4-х розмірів 5-ти розмірів

 

¨ Залежно від захисних властивостей захисні споруди розподіляють на:

Залізобетонні укриття

Цегляні укриття

Дерев’яні, обсипані землею укриття (бліндажі)

Дерев’яні укриття

Сховища, протирадіаційні укриття, простіші укриття

 

¨ Вбудоване сховище (у жилому будинку) повинне мати виходів:

Два Три Чотири

 

¨ При аварії на АЕС чи передбачається евакуація з 30-ти кілометрової зони пішими колонами?

Так Ні

¨ Регенеративний патрон ізолюючого протигаза слугує для:

Поглинання СО

Поглинання СО₂ та виділення кисню

Поглинення пари води та виділення кисню

Поглинення СО₂ , пари води та виділення кисню

 

¨ При виявлені радіоактивного забруднення люди проходять на пунктах спеціальної обробки (ПуСО):

Дегазацію Санітарну обробку Дезактивацію

 

¨ Гопкалітовий патрон може застосовуватися тільки в інтервалі температур (^оС):

-20 – +10 0 – +20 0 – +40 +5 – +40

¨ Сховища повинні мати основні приміщення висотою не менше (м):

2,0 2,2 2,7 3,0

¨ Постачання сховищ зовнішнім повітрям забезпечується мінімум у двох режимах: у режимі чистої вентиляції та у режимі фільтровентиляції. У режимі чистої вентиляції зовнішнє повітря очищається від:

Радіоактивного пилу

Радіоактивного пилу, ОР

Біологічних засобів ураження

¨ За ступенем захисту від ударної хвилі й у залежності від коефіцієнтів захисту від γ- і нейтронного випромінювання сховища поділяють на 4 класи. Сховища якого класу розраховані на надлишковий тиск ударної хвилі на менше 3 кгс/см² (300 кПа) і мають К _зах = 3000?

1-го кл 2-го кл. 3-го кл. 4-го кл.

 

¨ Чи згодні Ви з тим, що РіНР при ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно за такими етапами:

Перший етап – екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації

Другий етап–ліквідація наслідків НС

Третій етап – розв’язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації?

 

Так Ні

 

¨ Що з перерахованого не належить до мети проведення РіНР в мірний та воєнний час? (Потрібне відмітити):

Порятунок людей, надання першої медичної допомоги постраждалим та евакуації їх у лікувальні установи;

Локалізація аварій і усунення пошкоджень;

Забезпечення життєдіяльності міст і ОГ;

Створення умов для наступного проведення відбудовних робіт;

Відбудова зруйнованих та пошкоджених будівель і споруд.

 

¨ РіНР організують і проводять до повного їх завершення (необхідне відмітити):

На протязі світлового дня

Вдень і вночі

У будь-яку погоду

У відсутності опадів (дощу та снігопаду) та ожеледиці

¨ Що з наведеного нижче належить до невідкладних робіт? (Потрібне відмітити):

Санітарна обробка людей та знезараження їх одягу

Дезактивація та дегазація місцевості, споруд, техніки, засобів захисту

Пошук та знешкодження боєприпасів, що не розірвались, та інших вибухонебезпечних предметів

Відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд

¨ Для полегшення дезактивації (потрібне виділити):

Застосовують розчини синтетичних миючих засобів

Підігрівають розчини

Користуються промисловими відходами, які можуть пом’якшати воду

¨ Дегазація може проводитися хімічним, фізико-хімічним і фізичним способами. При дегазації фізико-хімічним способом (розчинниками):

Отруйні речовини взаємодіють з розчинником

Внаслідок чого виникають нетоксичні речовини

¨ Повна спеціальна обробка проводиться:

Спеціалізованими формуваннями

Невоєнізованими формуваннями

Підрозділами Збройних Сил

¨ При дезактивації одягу, взуття та засобів індивідуального захисту верхній одяг знімають:

Ставши спиною проти вітру

Ставши обличчям проти вітру

 

4.3. Рекомендована тематика рефератів

1. БЖД як наука та навчальна дисципліна.

2. Системний аналіз та його застосування у БЖД. Правило емерджентності.

3. Система “людина – життєве середовище” та її компоненти.

4. Принципи та проблеми забезпечення БЖД людини.

5. Поняття “безпека” та “небезпека”. Які суттєві ознаки безпеки?

6. Джерела небезпеки та їх класифікація.

7. Номенклатура, таксономія та квантифікація небезпек.

8. Вражаючі, небезпечні, шкідливі фактори та їх класифікація.

9. Кількісна характеристика небезпек. Ризик як критерій небезпеки.

10. Людський чинник у формуванні небезпечної ситуації.

11. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Концепція прийнятного (допустимого) ризику

12. Будова, властивості аналізаторів. Психофізіологічний закон Вебера – Фехнера, його сутність і наслідки.

13. Характеристика основних аналізаторів та їх роль у безпеці життєдіяльності.

14. Біоритми та їх роль у життєдіяльності людини.

15. Психофізіологічні особливості людини та її психічні характеристики.

16. Адаптація організму до дії зовнішніх факторів середовища.

17. Гомеостаз та його роль у забезпеченні здоров’я та безпеки людини.

18. Природне середовище та середовище життєдіяльності людини, їх характеристика.

19. Хімічні фактори небезпеки. Поняття гранично допустимої концентрації (ГДК).

20. Сильнодіючі отруйні речовини, їх класифікація.

21. Надзвичайна ситуація, її ознаки, види, рівні.

22. Загальні причини виникнення природних небезпек. Літосферні, гідросферні та атмосферні стихійні лиха.

23. Небезпеки техногенного характеру. Види аварій, їх характеристика. Наслідки аварії на ЧАЕС.

24. Соціально-політичні конфлікти. Види та форми перебігу конфліктів. Постконфліктний синдром.

25. Війна як крайній прояв політичного конфлікту. Причини і наслідки війн.

26. Сучасний тероризм. Види терактів. Індивідуальні та колективні дії під час терактів. Стратегія захисту від терактів.

27. Природно-техногенні небезпеки.

28. Природно-соціальні небезпеки: причини їх виникнення та наслідки.

29. Соціальні хвороби (туберкульоз, венеричні захворювання, СНІД). Шляхи профілактики цих захворювань.

30. Види та основні характеристики іонізуючих випромінювань. Одиниці вимірювання радіоактивних випромінювань.

31. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.

32. Організація ліквідації наслідків НС.

33. Евакуація населення в разі НС.

4.4. Рекомендована тематика та форми науково-дослідної роботи

студентів

 

Науково-дослідна робота студентів включає самостійне наукове дослідження наступних питань.

 

1. Аксіоми безпеки життєдіяльності.

2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності.

3. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.

4. Модель життєдіяльності людини.

5. Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання.

6. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності.

7. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій.

8. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.

 

Форми науково-дослідної роботи студентів: аналіз літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, обґрунтування та розробка заходів. Одержані результати представляються у вигляді статей, виступів на конференціях тощо.

4.5. Контрольні завдання для проведення підсумкового контролю

1. Предмет, завдання і мета дисципліни «Безпека життєдіяльності». Структура курсу.

2. Основні поняття і терміни: життєдіяльність, безпека, небезпека, прихована небезпека, реалізована небезпека, ризик, прийнятий ризик, небезпечні та шкідливі фактори, потенціал фактора, системний підхід, закон емерджентності, «дерево подій», «дерево відмов», «логічне дерево подій, «імовірність події» і «імовірність ризику».

3. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності.

4. Номенклатура, таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Загальний аналіз ризику його види за ступенем припустимості.

5. Концепція прийнятного ризику в життєдіяльності людини.

6. Методологічні підходи до визначення ризику (статистичний метод, метод аналогій, експертні методи).

7. Основні поняття і терміни: природні небезпеки, тектонічні стихійні лиха, топологічні стихійні лиха, метеорологічні стихійні лиха, інфекційні захворювання людей.

8. Природне середовище та його значення у життєдіяльності людини.

9. Природні небезпеки, їх класифікація.

10. Стихійні природні явища та природні катаклізми, їх характеристика.

11. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.

12. Вражаючі фактори небезпечних метеорологічних явищ.

13. Небезпечні гідрологічні процеси і явища.

14. Пожежі у природних екосистемах .

15. Погодно - метеорологічні фактори.

16. Залежність самопочуття та працездатності людини від погодно-

метеорологічних факторів.

17.Основні поняття і терміни: негативні фактори, фізичні фактори небезпеки, аварії, катастрофи, електромагнітні поля та випромінювання, електричні фактори, електротравми, іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека, хімічні фактори небезпеки, біологічні фактори небезпеки, гранично допустима концентрація (ГДК).

18.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.

19.Аварії та катастрофи, їх причини та наслідки. Характеристика аварій І та ІІ категорій.

20.Фізичні фактори небезпек: віброакустичні шкідливі чинники. шум, вібрація, електромагнітні поля та випромінювання, іонізуюче випромінювання.

21.Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.

22.Хімічні фактори, їх класифікація. Гранично допустима концентрація (ГДК) забруднюючих речовин.

23.Визначення основних понять і термінів: опік, опікова хвороба, електротравма.

24.Термічні опіки, їх характеристика, алгоритм першої медичної допомоги.

25.Хімічні опіки, їх характеристика, алгоритм першої медичної допомоги.

26.Характеристика місцевої і загальної дії електричного струму на організм людини, алгоритм першої медичної допомоги.

27.Визначення основних понять і термінів: отруєння, отрута, отруєння,

28.антидот, утоплення, асфіксія, ″синє″ утоплення, ″біле″ утоплення,

29.Класифікація отруєнь в залежності від умов, де сталося отруєння, характеру дії отрути, ступеня тяжкості.

30.Загальні принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєнях.

31.Алгоритм надання першої медичної допомоги при отруєнні:

рослинними отрутами.

отруйними грибами.

зміїною отрутою.

алкоголем, ліками.

32.Утоплення, ознаки, способи порятунку, алгоритм першої медичної допомоги.

33.Основні поняття і терміни:соціально-політичне середовище, соціальні небезпеки, політичні небезпеки, конфлікт, тероризм, натовп.

34.Соціальні небезпеки: ВІЛ-інфекція, алкоголізм та наркоманія, злочинність.

35.Політичні небезпеки, принципи їх розвитку.

36.Конфлікт, його види та форми перебігу.

37.Тероризм, як суспільно-соціальна небезпека. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактории. Поведінка людини під час терористичного акту.

38.Поняття ,загальні властивості та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.

39.Основні поняття і терміни: управління, суб‘єкт управління, об‘єкт управління, функція прогнозування та планування, функція організації та координації, облік, аналіз та оцінка показників, контроль, фінансування та стимулювання, аварія, катастрофа, надзвичайна подія, надзвичайна ситуація, осередок ураження, зона зараження.

40.Загальні принципи управління безпекоюжиттєдіяльності. Цілі та завдання управління. Система правового забезпечення життєдіяльності людини.

41.Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.

42.Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.

43.Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення у природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності.

44.Принципи, заходи та засоби забезпечення безпеки у разі виникнення НС.

45.Основні поняття і терміни: Пожежа, горіння, самозаймання

46.Основні причини пожеж та етапи їх розвитку.

47.Небезпечні і шкідливі фактори, пов’язані з пожежами.

48.Процес горіння ,його види та їх характеристика.

49.Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності.

50.Система пожежного захисту як комплекс методів, заходів та засобів, спрямованих на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

51.Способи і засоби гасіння пожежі

52.Визначення основних понять і термінів: радіація, радіаційна безпека, радіаційна обстановка, доза випромінювання, променева хвороба.

53.Джерела радіаційного випромінювання.

54.Дози радіаційного випромінювання та одиниці їх вимірювання за системою СІ.

55.Загальні відомості про гостру променеву хворобу.

56.Правила поведінки в радіаційно зараженій місцевості.

57.Принципи оцінки радіаційної обстановки.

58.Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження.

59.Основні способи та засоби захисту співробітників і населення.

60.Основні поняття і терміни: евакуація, сховища, укриття, карантин, дезактивація, дезинфекція, дегазація, дератизація.

61.Основні принципи захисту населення у надзвичайних ситуаціях.

62.Організаційні заходи в умовах надзвичайних ситуацій.

63.Засоби індивідуального захисту, їх призначення і класифікація.

64.Захисні споруди, їх призначення та алгоритм поведінки людини.

65.Евакуація. Сутність евакуаційних заходів, способи і принципи проведення евакуації.

66.Знезаражування. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції

67.Визначення основних понять і термінів: санітарна обробка, часткова санітарна обробка, повна санітарна обробка, спеціальна обробка дезактивація, дезинфекція, дегазація, дератизація, демеркуризація,

68.Назвіть засоби та способи знезаражування транспорту.

69.Способи здійснення дезактивація .

70.Способи здійснення дезинфекція.

71.Способи здійснення дегазація.

72.Порядок проведення часткової санітарної обробки людей.

73.Способи здійснення демеркуризації.

74.Основні поняття і терміни: управління,менеджмент.

75.Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації.

76.Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.

77.Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС.

78.Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.

79.Визначення основних понять і термінів: хімічно - небезпечний об‘єкт, хімічна обстановка, сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), токсодоза, вертикальна стійкість повітря :: інверсія, конвекція, ізотермія.

80.Сильнодіючи отруйні речовини (СДОР) ,їх класифікація.

81.Алгоритм прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха.

82.Що таке зона хімічного зараження і осередок хімічного ураження. .

83.Ступені вертикальної стійкості повітря.

84.Основні заходи та засоби для захисту співробітників і населення від ураження СДОР у зоні лиха.