Час дії струму зменшує опір тіла людини. Ця аксіома пояснюється зволоженням шкіри від поту та електролітичними процесами в тканинах.
Неелектричні чинники:
- шлях струму через людину;
- індивідуальні особливості і стан організму;
- час, раптовість і непередбачуваність дії струму.
Шляхи струму через тіло людини в електробезпеці отримали назву петлі струму. Їх назва визначається елементами тіла, які контактують з електромережею. Найбільш розповсюдженими і відомими є наступні:
- „рука – рука”;
- „голова – ноги”;
- „рука – ноги”.
Важкість ураження людини електричним струмом суттєво визначається петлями струму. Статистичні дані свідчать про те, що найбільша кількість важких і смертельних наслідків відбувається за наступними петлями:
- „рука – рука” до 40 %;
- „права рука – ноги” до 20 %;
- „ліва рука – ноги” до 17 %;
- „голова – руки”, „голова – ноги” до 100 %.
Індивідуальні особливості і стан організму характеризуються:
- психічними особливостями та рисами характеру (холерик, сангвінік, меланхолік);
- станом збудження нервової системи;
- наявністю депресії, алкогольного та наркотичного сп’яніння ;
- захворюванням шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів;
- температурою тіла, пітливістю тощо.
Аналіз електротравматизму показує, що холерики, меланхоліки і люди, які психічно і фізично нездорові, менш стійкі до дії електричного струму. Найбільш важкі випадки ураження людини електричним струмом спостерігаються у стані алкогольного і наркотичного сп’яніння. Тому законодавство України з охорони праці категорично забороняє роботу людини у такому стані.
Раптовість і непередбачуваність дії струму. Установлено, що значення порогових струмів на 30...50 % вищі для людини, яка усвідомлює загрозу і наслідки. В цьому випадку спостерігається повна аналогія з відомою істиною: „Попереджений - отже захищений”.
Збільшення часу дії електроструму зменшує опір тіла людини за рахунок інтенсифікації біохімічних процесів в організмі і створює умови збігу максимального імпульсу струму через серце з фазою Т кардіоциклу, що негативно впливають на функцію серця.
Санітарно-гігієнічні показники виробничого середовища безпосередньо впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом, а саме:
- температура повітря в приміщенні;
- вологість повітря;
- запиленість повітря;
- наявність в повітрі хімічно-активних домішок тощо.
За чинниками виробничого середовища ПУЕ виділяють такі категорії приміщень:
- без підвищеної небезпеки;
- з підвищеною небезпекою;
- особливо небезпечні.
Категорія визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або
особливої небезпеки електротравм. До чинниківпідвищеної небезпеки відносяться:
- температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35 оС;
- відносна вологість більше 75 %, але менше повного насичення (100 %);
- струмопровідна підлога – металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;
- струмопровідний пил;
- можливість одночасного доторкання людини до неструмопровідних частин електроустановки і металоконструкцій, що мають контакт із землею.
Чинники особливої небезпеки:
- відносна вологість, яка близька до насичення (до 100 %);
- агресивне середовище, що пошкоджує ізоляцію.
Приміщення з відсутніми чинниками підвищеної і особливої небезпеки належать до приміщень без підвищеноїнебезпеки.
Приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки електро-травм при наявності одного з чинників підвищеної небезпеки.
Приміщення вважається особливо небезпечним при наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки.