рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НШВФ), їх класифікація

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НШВФ), їх класифікація - раздел Охрана труда, Життєдіяльності Згідно Гост 12.0.002 – 80 Ссбт Умови Праці Визначаються Сукупністю Факторів В...

Згідно ГОСТ 12.0.002 – 80 ССБТ умови праці визначаються сукупністю факторів виробничого середовища, які впливають на здоров’я і працездатність людини у процесі праці. Умовно ці чинники підрозділяються на небезпечні і шкідливі. Визначення цих факторів було наведено у другому питанні лекції. Відповідно до ГОСТ 12.0.003 – 74 ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация». Вони діляться на чотири групи:

- фізичні;

- хімічні;

- біологічні;

- психофізіологічні.

В основу цієї класифікації покладена природа їх дії на людину. Розглянемо фактори в тій послідовності, у якій вони наведені.

До фізичних факторів відносяться: підвищена швидкість руху повітря; підвищена або понижена вологість; підвищений або понижений атмосферний тиск; недостатня освітленість; конструкції, що руйнуються; електричний струм; підвищений рівень статичної електрики; розміщення обладнання на висоті; підвищений рівень шуму і вібрації; гострі кромки обладнання тощо (всього 14 факторів). Зрозуміло, що ці фактори проявляють фізичну дію на організм людини.

До хімічних факторів відносять: хімічні елементи, речовини та сполуки, що перебувають у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому); речовини, які різними шляхами проникають в організм людини, тобто через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірний покрив, слизові оболонки носа, рота і очей; речовини , які різко змінюють реактивність організму, тобто проявляють сенсибілізуючу і алергічну дію на організм; речовини, які мають мутагенну дію або впливають на репродуктивну функцію людини.

Біологічні фактори розподіляються на патогенні (хвороботворні) мікроорганізми і макроорганізми.

Мікроорганізми проникають до організму людини у вигляді бактерій, вірусів, рикетсій (бактеріоподібні нерухомі мікроорганізми, які викликають гострі інфекційні захворювання), грибів і найпростіших.

Макроорганізми розподіляються на організми рослинного і тваринного походження. Вони можуть бути в харчовій сировині (зернові культури, бобові, соняшник тощо), в харчових виробництвах (хлібопекарському, цукровому, бродильному тощо) і є причиною захворювання працівників.

Психофізіологічні фактори розподіляються на фізичні і нервово-психічні перевантаження. До перших відносяться статичні, динамічні навантаження і гіподинамічні (обмежена рухова активність). Рівень статичного навантаження визначається величиною необхідного зусилля, часом його підтримки і положенням тіла працівника (позою) при виконанні роботи. Динамічні навантаження характерні при піднятті і переміщенні вантажів. Вони бувають легкі і важкі. Легкі відповідають підняттю вантажу масою до 5 кг з підлоги або переміщенню вантажу за зміну до 4 т, а важкі відповідно 40 кг і 6 т.

Нервово-психічні перевантаження розподіляються на розумове, переван-

таження аналізаторів, монотонність праці і емоційні перевантаження.

Розумове перевантаження не є характерним для харчових виробництв, тому що роботи в основному виконуються згідно з інструкціями або вирішенням задач за відомим алгоритмом.

У харчових виробництвах переважають монотонні роботи, які включають одні і ті ж багатоповторювальні операції або роботи, в яких працівнику відводиться роль пасивного спостерігача за ходом виробничого процесу.

Емоційні навантаження всіх категорій характерні для харчових виробництв. Вони бувають мало напруженими, помірно напруженими, напруженими і дуже напруженими. Це відповідає роботам за поточним графіком, в умовах дефіциту часу і підвищеної відповідальності, в умовах ризику і відповідальності за безпеку інших працівників.

Структурна схема класифікації НШВП згідно ГОСТ 12.003 – 74 ССБТ наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2 – Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ).

5. Соціальні та економічні аспекти значення охорони праці (ОП)

Соціальна державна політика України безпосередньо визначає соціальне значення охорони праці. Її основні аспекти визначаються у сприянні росту ефективності суспільного виробництва за рахунок:

- поліпшення умов праці;

- підвищення безпеки праці;

- зниження виробничого травматизму і профзахворювань;

- зменшення робочих місць, які не відповідають вимогам ОП.

Підвищення соціального статусу ОП має вже конкретні результати в наступному проявленні:

- зростанні продуктивності праці;

- збереженні трудових ресурсів;

- збільшенні сукупного національного продукту.

Зростання продуктивності праці досягається за рахунок підвищення ефективності праці внаслідок зниження мікротравм і часу на їх лікування, впровадження раціональних режимів праці і відпочинку, які виключають передчасне стомлення і покращення умов праці.

Збереження трудових ресурсів спрямоване на підвищення тривалості активної виробничої діяльності працівника, що сприяє підвищенню професійного рівня, кваліфікації, майстерності і можливості виховання наступного покоління працівників сучасної кваліфікації.

Збільшення сукупного національного продукту відбувається як результат покращання факторів продуктивності праці і трудових ресурсів.

Економічне значення охорони праці важко переоцінити. Для цього достатньо установити ієрархічну структуру виробництва, в якій, безапеляційно, перша роль належить трудовим ресурсам, їх якісному складу та їх відтворенню. Досвід праці відомих фірм ЄС і країн світу вказує на те, що стабільність їх роботи в значній мірі залежить від рівня охорони праці. Він однозначно показує, що порушувати вимоги правил охорони праці економічно невигідно як для роботодавця, так і для працівника. Слід відмітити, що в Україні не завжди роботодавець і особливо власник сприяють впровадженню у життя досягнень цього досвіду. У результаті рівень травматизму в Україні залишається високим і в 2-3 рази, а в окремих сферах діяльності людини і більше, перевищує середньостатистичній у країнах Євросоюзу (ЄС). Його види до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) наведені в табл. 1.1. Тому стан охорони праці в Україні не можна признати задовільним.

Загальна статистика нещасних і смертельних випадків у світі за даними міжнародної організації праці ( МОП ) має наступний характер:

- близько 125 млн. людей за рік травмується на виробництві;

- кожні 3 хвилини гине одна людина;

- кожні 2 секунди травмується 8 осіб;

- ціна помилки однієї людини безперервно зростає з 2-4 (1945 р.) до 10-12 (2007 р.).

У країнах Євросоюзу:

- 10 млн. осіб на рік потерпають від нещасних випадків та профзахворювань;

- 8000 осіб щороку гине на виробництві.

В Україні:

- 80 – 85 осіб травмується щоденно на виробництві;

- з них до 10 % стають інвалідами і до 2 % гине.

 

Таблиця 1.1 – Стан виробничого травматизму в Україні

Види нагляду, адаптовані до КВЕД Кількість потерпілих, осіб
Всього Зі смертельним наслідком
Всього
Вугільна промисловість
Гірничорудна й нерудна промисловість
Нафтогазовидобувна промисловість. Геологорозвідка
Охорона надр
Металургійна промисловість
Будівництво та промисловість будматеріалів
Енергетика
Котлонагляд та підйомні споруди
ЖКГ-1. Підприємства та об'єкти теплокомуненерго, міського освітлення, ремонтно-будівельного підприємства, здавання в оренду власного нерухомого майна
Хімічна, нафтохімічна, нафтопереробна промисловість (у т.ч. об'єкти підвищеної небезпеки)
Об'єкти виробництва вибухових речовин
Газова промисловість
Целюлозно-паперова промисловість.
ЖКГ-2 (підприємства та об'єкти водопровідно-каналізаційного господарства)
Машинобудування
Залізничний транспорт, метрополітени
Водний транспорт
Автодорожній транспорт
Інші види транспорту (підприємства авіаційного транспорту, міського електротранспорту, будівництва та експлуатації магістральних і міських автодоріг, спецкомунтрансу, комунмашу)
Пошта, зв'язок
Сільське господарство
Рибне господарство
Лісове господарство
Харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів
Видавнича справа
Легка, текстильна промисловість та пошиття одягу
Виробництво деревини та виробів з деревини
Соціально-культурна сфера та торгівля
ЖКГ-3. Здавання в оренду власного нерухомого майна, облаштування ландшафту, ритуальне обслуговування населення, сільська комунальна служба

Причини виникнення нещасних випадків ( НВ )

Аналіз причин виникнення НВ показує, що з них:

- 70 % мають організаційний характер;

- 20 % припадає на технічні причини;

- 10 % становлять причини психофізіологічного характеру.

Організаційні причини:

- порушення трудової та виробничої дисципліни;

- незадовільна організація робочих місць і безпечного виконання робіт;

- порушення технологічної дисципліни тощо.

Технічні причини:

- незадовільний технічний стан виробничих об’єктів і засобів виробництва;

- недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;

- конструктивні недоліки ( 80 % обладнання не відповідають вимогам ОП );

- тощо.

Психофізіологічні причини:

- алкогольне (в Україні приблизно 700 тис. алкоголіків), наркотичне сп’яніння;

- токсикологічне отруєння;

- безвідповідальне ставлення керівників виробництва та безпосередніх ви-конавців до вимог ОП;

- протиправні дії інших осіб.

У результаті нещасних випадків країна, крім іншого, несе значні матеріальні збитки. На 01.01.2007 р. надано соціальних послуг і виплачено страхових виплат потерпілим на суму 2113,3 млн. грн. У зв’язку зі стійкою втратою професійної працездатності одноразову допомогу отримали 16090 потерпілих (в середньому по 15,2 тис. грн.), тобто біля 244 млн. грн. Ця цифра не включає вартість росту, навчання і підготовки до самостійної роботи людини, яка коштує:

- у США від 120 до 400 тисяч доларів;

- в Україні 56 – 200 тисяч гривень.

Виконання вимог з охорони праці за даними досліджень багатьох авторів дозволяє у значній мірі підвищити економічні показники виробництва, а саме:

- підвищити продуктивність праці як наслідок впровадження заходів з покращання умов праці - на 15-20 %, раціональної організації робочого місця – на 21 %, використання функціональної музики – на 12-14 %, естетичного фарбування приміщень – на 25 %, зниження виробничого шуму – до 20 %;

- знизити простої на робочому місці на 20-40 % як наслідок зниження комплексної дії на людину кількох НШВФ;

- знизити витрати робочого часу внаслідок зниження тимчасової непрацездатності до 10 % тощо.

Резюмуючи економічні аспекти охорони праці, можна констатувати, що її економічне значення полягає в:

- зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів для покращання умов праці;

- підвищення якості продукції;

- збільшення фонду робочого часу;

- зниження непродуктивних витрат часу і праці;

- зниження витрат, які пов’язані з плинністю кадрів через умови праці;

- економія витрат на пільги і компенсації за роботу у несприятливих умовах праці.

Теми рефератів:

1. Охорона праці в роботах великих вчених світу.

2. Причини незадовільного стану охорони праці в Україні.

3. Статистика нещасних і смертельних випадків в країнах і на континентах.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Життєдіяльності

Одеська національна академія харчових технологій.. Кафедра безпеки життєдіяльності..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (НШВФ), їх класифікація

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Додаткова
7. Купчик М.П., Гандзюк П.П. Основи охорони праці. К.: Основа. 2000. – 416 с. 8. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з курсу “Основи охорони праці” для бакалаврів денної та

ДСТУ 2293 – 99
Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на зб

Державна політика в галузі охорони праці
Державна політика України в галузі охорони праці почала активно формуватися в перші роки незалежності разом з менш активною розробкою законодавчої бази. Об’єктивною підставою для цього був існуючий

Законодавча база України про охорону праці
Законодавча база України про охорону праці розвивалась на підставі державної політики в галузі охорони праці з випереджаючими темпами по відношенню до загальної законодавчої бази. Так, закон "

Нормативно-правові акти з охорони праці
Нормативно –правові акти з охорони праці є невід'ємною частиною законодавства України про працю і призначені для конкретизації положень Законів про працю. Згідно зі ст. 157 Кодексу законів

Організація охорони праці на виробництві
Сучасні виробництва представляють собою достатньо складні технічні системи, які характеризуються багатомірністю, розгалуженістю і складністю взаємозв’язків і взаємодії їх елементів. Ефекти

Охорона праці як необхідний елемент системного підходу при розробці і проектуванні технологічних процесів та технологій
Сучасні харчові технології можна розглядати як складні технічні системи (СТС), тому що вони відповідають основним ознакам СТС, а саме: - багатомірністю системи (вел

Колективні засоби захисту небезпечних зон умовно розділяють на: огороджувальні, запобіжні, сигнальні, дистанційного управління.
Огороджувальні засоби бувають стаціонарними, знімними і переносними. Стаціонарні – постійно закривають доступ до небезпечної зони і демонтуються при огляді, рем

Заходи безпеки при проектуванні технологічних процесів та експлуатації технологічного обладнання харчових підприємств
Розробка заходів і засобів безпеки від відомих та вірогідних НШВФ – основне завдання при розробці і проектуванні сучасних технологічних процесів і технологій. Ідеологія цього завдання визн

Монтажні прорізи у перекриттях будівель повинні бути передбачені не менш ніж на 1 м більше габаритів змонтованого обладнання.
Основне технологічне та допоміжне обладнання повинно виготовлятися відповідно до наступних ергономічних вимог: антропометричних, психофізіологічних та естетичних. Відповідність антропометр

Вимоги безпеки при експлуатації обладнання під тиском
У технологічних процесах харчових виробництв широко використовуєть- ся посудини, що працюють під тиском. Це випарні апарати, автоклави, бродильні апарати, сепаратори, ресивери, котли, паро

Актуальність теми. Основні визначення і нормативні документи
Статистичні дані виробничого травматизму в Україні і за кордоном свідчать про те, що випадки уражень людини електричним струмом достатньо рідкі і складають приблизно один відсоток. Однак при цьому

Класифікація та значення чинників, що впливають на важкість ураження електричним струмом
Чинники, що впливають на важкість ураження електричним струмом прийнято класифікувати на: - електричні; - неелектричні; - виробничого середовища. Електри

Висновок. Постійний струм у 4 -5 разів безпечніший змінного.
Час дії струму зменшує опір тіла людини. Ця аксіома пояснюється зволоженням шкіри від поту та електролітичними процесами в тканинах. Неелектричні чинники:

Дія електричного струму на організм людини
Електричний струм при проходженні крізь організм людини чинить на нього термічний, електролітичний і біологічний вплив. Термічний проявляється в нагріві до високої температури крово

Основні причини і умови ураження людини електричним струмом
В безпеці праці прийнято ділити причини травматизму на технічні, організаційно-технічні, організаційні і організаційно-соціальні. В електробезпеці, як основному напряму безпеки праці, необхідність

Мережі „в” і „г” найбільш розповсюджені на підприємствах промисловості.
Схеми включення людини в електричні мережібагатоваріантні, але найбільш розповсюдженими і ймовірними схемами в мережі трифазного перемінного струму є: - між проводом і зем

Такий струм, безумовно, є летальним для людини.
При двофазному включенні сила струму, який проходить через людину, не залежить від режиму нейтралі, стану підлоги, взуття, опору ізоляції проводів. Навколишнє середовище може тільки посилювати дію

Захист від ураження електричним струмом
Захист від ураження людини електричним струмом представляє собою сукупність систематизованих засобів і заходів щодо електробезпеки, які систематизовані і поділені на технічні, електричні і організа

Умовах виробництва
План лекції 1. Аналіз небезпек життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва. Вибір найбільш небезпечних за умовами наслідків. 2. Поняття пожежі, умови виникнення пожеж, пожеж

Поняття пожежі, терміни та визначення. Актуальність теми, умови виникнення пожеж, пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
Поняття пожежі, терміни та визначення наведено у ДСТУ 2272-93. Горючий матеріал –це матеріал, який під впливом вогню або високої температури запалюється, або тліє, або

Поняття пожежі, терміни та визначення. Актуальність теми, умови виникнення пожеж, пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
Поняття пожежі, терміни та визначення наведено у ДСТУ 2272-93. Горючий матеріал –це матеріал, який під впливом вогню або високої температури запалюється, або тліє, або

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги