ВИСНОВКИ

ВИСНОВКИ. рунт виступає основним засобом у виробництві сільськогосподарської продукції, тому втручання людини у природні біоценози є неминучим.

З кожним роком орні землі ПОСП “Гошівське” зазнають дедалі більшої деструктивної зміни, а відновити втрачений в результаті ерозії родючий шар ґрунту неможливо. 2. В зв’язку з цим мною запропоновано модель раціонального землекористування даного господарства, виконану за допомогою програми “Map Info”. 3. Для розробки моделі сталої агроекосистеми було проведено агроекологічне групування земель господарства та уточнено контури деяких полів. Реалізація запропонованої моделі в ПОСП “Гошівське” дозволить сформувати агроландшафт з вищим рівнем екологічної безпеки та стійкості на основі зменшення прояву ерозійних процесів та оптимізації техногенного навантаження на нього.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Бакка М.Т Стрельченко В.П Божок П.Т Основи ведення сільського господарства та охорона земель: Навчальний посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000 366 с. 2. Ванин Д.Е. Почвозащитные аспекты земледелия в районах водной эрозии// Земледелие. –1982 №6. –с. 24-26. 3. Галич М.А Стрельченко В.П Агроекологічні основи використання земельних ресурсів Житомирщини. – Житомир: Волинь, 2004ю –181 с. 4. Ігнатенко О.Ф Сірий А.І Дацько Л.В Сташкевич І.В. Наслідки деградації ґрунтів // Ґрунтознавство та агрохімія на шляху до сталого розвитку України. Під ред. В.В. Медведєва. – Х.: ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського”. – 2002. –Кн. 2. –С. 44-45. 5. Городній М.М Мельник С.І Малиновський А.С. та ін. Агрохімія. – К.: Алефа, 2003. –775 с. 6. Гудзон Н. Охрана почвы и борьба с эрозией. – М.: Колос, 1974. – 303 с. 7. Иванов В.Д. Стокорегулирующая и почвозащитная эффективность растительности // Весник с. – х. наук –1983. -№7. –С. 101-106. 8. Кузнецов М.С. Противоэрозийная стойкость почв. –М.: Изд-во Московск. Унив 1981. –135 с. 9. Стрельченко В.П Кравчук М.М. Вплив глейового процесу на де гуміфікацію дерново –підзолистих ґрунтів // Вісник аграрної науки. –2004. -%7 С.18-20. 10. Татарко Ю.О. Розробка ґрунтозахисних ресурсо – та енергозберігаючих систем ведення сільськогосподарського виробництва з використанням комп’ютерного програмного комплексу: Методичні рекомендації. К.: Нора друк, 2002 122с. 11. Тимченко І. Так борються з ерозією // Земледелие. –1997. -№7. –с.8-10. 12. Торжевский В.И. Влияние обработки почв на микрофлору // Земледелие. –1983 №11. с. 16-17. 13. Якість ґрунтів та сучасні стратегії удобрення / За ред. Д. Мельничука, Дж. Хофман, М. Городнього. –К.: Арістей, 2004. –488 с. ДОДАТКИ Додаток 1 Агроекологічне групування земель Полісся I. Землі, придатні для всіх культур, що районовані в зоні. Група включає глинисто –піщані, супіщані та легкосуглинкові відміни дерново – підзолистих, ясно –сірих і сірих опідзолених ґрунтів неоглеєних, або слабоповерхнево оглеєних, а також глейові осушені ґрунти, що утворилися на морені та супіщаних і суглинистих відкладах. На землях даної групи проектуються сівозміни плодозмінного типу з чергуванням культур за класичною схемою: просапні – ярі зернові – багаторічні трави – озимі зернові. II. Землі, придатні для всіх культур за умови обробітку й сівби поперек схилу (крутизна 1-3°). До цієї групи належать слабкозмиті родові відміни ґрунтів, а також незмиті при розміщенні їх на схилах крутизною до 3°. III. Землі, переважно придатні для ярих культур.

Дана група об’єднує глеюваті родові відміни дерново –підзолистих, ясно –сірих лісових опідзолених ґрунтів, що не осушуються.

Сезонне пере зволоження обмежує їхню придатність для вирощування озимих зернових, їх доцільніше використовувати під кормові сівозміни з високою питомою вагою багаторічних трав. IV. Землі, придатні під районовані культури, крім льону, люпину; малопридатні під картоплю. Це переважно перегнійно – карбонатні ґрунти (рендзини), а також дерново –підзолисті при підстиланні з глибини 0,5 –1,0 м карбонатними породами та дерново –підзолисті, ясно –сірі й сірі опідзолені ґрунти, що провапновані високими нормами для обмеження міграції радіонуклідів. На землях цієї групи проектуються польові й кормові сівозміни з вирощуванням озимих і ярих зернових культур, коренеплодів, кукурудзи, конюшини й однорічний трав. V. Землі, придатні для суцільної сівби (схили крутизною 3-5°). Включаються середньозмиті ґрунти, а також слабозмиті та незмиті ґрунти на схилах крутизною 3-5°. Землі цієї агроекогрупи потрібно використовувати під зерно – трав’яні польові кормові ґрунтозахисні сівозміни. VI. Землі, переважно придатні для люпину, вівса, жита озимого, картоплі. До цієї агроекологічної групи належать бідні за родючістю піщані дерново – підзолисті ґрунти, що утворилися на піщаних і супіщаних материнських породах з неглибоким (0,7-1,0 м) підстиланням більш важкими за гранулометричним складом породами.

На них рекомендується впроваджувати польові сівозміни з обмеженим набором культур.

VII. Землі сінокісного призначення.

До даної групи належать ґрунти, що сформувалися в заплавах річок і озер, які регулярно та періодично затоплюються, а також гідроморфні ґрунти понижених елементів рельєфу, у тому числі дерново –підзолисті: глейові та сильно глейові, лучно – болотні, торф’яна – болотні, торф’яники і дернові ґрунти.

VIII. Землі схилів, що потребують постійного залуження (крутизна понад 5°). Група включає дерново –підзолисті, ясно –сірі і сірі лісові опідзолені сильнозмиті ґрунти, а також слабкозмиті та незмиті їхні відміни, що залягають на схилах крутизною понад 5°. IX. Землі пасовищного призначення.

Відносяться до цієї групи дерново –підзолисті ґрунти з неглибоким (30-50 см) підстеленням масивно – кристалічними породами, комплексі виділи зональних ґрунтів з сильнокам`янистими відмінами, а також купинні лучно – болотні та важкі за гранулометричним складом глейові ґрунти.

X. Землі лісогосподарського призначення.

Група включає дерново – прихованопідзолисті (борові піски) та дернові слаборозвинуті ґрунти на потужних піщаних відкладах, інші ґрунти, зайняті лісом. Агроекологічне групування ґрунтів Полісся Номер групи Назва агроекогрупи Бал оцінки І Землі, придатні для всіх культур, що районовані в зоні 1 ІІ Землі, придатні для всіх культур за умови обробітку й сівби поперек схилу (крутизна 1-3°) 2 ІІІ Землі, переважно придатні під ярі культури і малопридатні під озимі 3 IV Землі, придатні під районовані культури крім льону, люпину малопридатні під картоплю 4 V Землі, придатні під культури суцільного посіву (схили крутизною 3-5°) 5 VI Землі, переважно придатні для люпину, вівса, озимого жита, картоплі 6 VII Землі сінокісного призначення 7 VIIІ Землі схилів, що потребують залуження (крутизна більше 5°) 8 IX Землі пасовищного призначення 9 X Землі лісогосподарського призначення 10 Додаток 2 Модель агроекологічної оптимізації земель господарства.