Особливості експлуатації і технічного обслуговування ПС в осінньо-зимовий період

 

Обслуговування ПС в умовах низьких температур має ряд особливостей, які повинні бути враховані при плануванні і підготовці ПС до польоту:

- необхідність охорони ПС від обмерзання на стоянці;

- видалення льоду, снігу та інею з поверхні ПС при підготовці до польоту;

- необхідність підігріву двигуна і пасажирських кабін;

- виконання додаткових вимог, які висуваються до обслуговування систем і агрегатів.

 

Особливості виконання робіт

При забезпеченні стоянки літака

 

Снігопад, ожеледь і дощ в умовах негативних температур ускладнюють буксирування літака. Тому буксирування до місця стоянки слід робити з особливою обережністю, дотримуючи необхідних заходів безпеки. Швидкість буксирування не повинна перевищувати 10 км/год, а вночі і при несприятливих метеоумовах (снігопад, дощ, ожеледь) – не більш ніж 5 км/год.

Перед буксируванням літака під час снігопаду, заметілі і дощу потрібно установити на повітрозбирачі, приймачі тиску і дренажні патрубки заглушки і чохли і перевести в прибране положення елементи механізації крила, щоб виключити влучення снігу і води в порожнині механізмів. Перед буксируванням потрібно переконатися в тому, що колеса не примерзли до бетону. У випадку примерзання відігріти їх теплим повітрям.

Після зупинки двигунів оглядаються повітрозбирачі, видаляються сніг і волога, що потрапили в них. Заглушки на повітрозбирачах встановлюються після охолодження двигунів, щоб не допустити утворення конденсата в проточній частині, скупчування його в нижніх точках і примерзання лопаток компресора двигуна. При несталій погоді (снігопад, град, обмерзання, заметіль, дощ) заглушки на повітрозбирачі установлюються відразу після зупинки двигунів.

Місце стоянки літака повинне бути очищене від льоду, снігу і бруду. Особлива увага звертається на місця установки коліс шасі, щоб запобігти можливому примерзанню пневматиків.

Виконуючи роботи на крилі, фюзеляжі та оперенні, потрібно дотримуватись особливої обережності, користуватися спеціальним взуттям, а в деяких випадках і прив'язними (страхувальними) ременями.

Якщо має бути стоянка, при якій можливе охолодження повітря усередині фюзеляжу до температури нижче 0⁰ С, товода із системи водопостачання зливається і покидьки видаляються відразу ж після зупинки двигунів, до охолодження фюзеляжу. При цьому знімаються заглушки заправних штуцерів і кришки зливальних горловин, відкриваються водяні запірні крани в буфетах, кухнях, санвузлах, щоб уникнути замерзання рідини в них. Відключення обігріву зливальних насадків системи, видалення відходів робиться після закінчення зливу, а промивання цієї системи робиться підігрітою водою чи хімрідиною.

Перед убиранням предкрилків і закрилків після посадки треба переконатися, що немає снігу, льоду в щілинах і кишенях, на замках і сергах підвіски шасі, а також усередині відсіків шасі. Сніг може потрапити при посадці на засніжену ЗПС із увімкнутим реверсом.

При стоянці більше 12 годин, якщо температура зовнішнього повітря мінус 25⁰С та нижче, знімаються акумуляторні батареї.

Для запобігання літака від обмерзання під час стоянки при негативних температурах літак, включаючи колеса і зовнішні антени, зачохляється, а його поверхні також обробляються рідинами проти обмерзання типу «Арктика». Зачохління робиться після виконання робіт з технічного обслуговування чи по забезпеченню стоянки.

 

При огляді й обслуговуванні

 

Перед різким зниженням температури зовнішнього повітря обшивка літака ретельно очищається від мокрого снігу, не очікуючи кінця технічного обслуговування. Перевіряється надійність закриття вхідних дверей і люків. Переконуються у відсутності скупчення вологи (льоду і снігу) у механізмах закрилків. При необхідності волога видаляється гарячим повітрям (з температурою не більше ніж 60⁰ С) від наземного підігрівача.

При обслуговуванні сантехнічного устаткування переконуються в герметичності водяних і каналізаційних комунікацій, у відсутності льоду в підпільному просторі літака. При обслуговуванні систем літака особлива увага звертається на герметичність трубопроводів паливних, масляних і гідравлічних систем у місцях з'єднань.

На колеса шасі літаків установлюються не менш 50 % авіашин, що мають чіткий малюнок протектора – для поліпшення їхнього зчеплення з ЗПС.

При перевірці систем керування літаком, перед випуском і убиранням механізації крила оглядається обшивка рухливих елементів і вузли підвіски рулів, елеронів і засобів механізації і переконуються у відсутності льоду і снігу.

Перед вивішуванням літака гідропідйомники встановлюються на площадку, очищену від льоду і снігу. Вивішування літака при швидкості вітру 10 м/с і більше, а також в умовах поганої видимості забороняється.

Запуск і випробування двигунів виконується тільки на спеціально виділених і обладнаних для цієї мети стоянках, очищених від снігу і льоду до сухого бетону, покритих піском чи дрібним шлаком. Під колеса головних ніг шасі встановлюються колодки зі стяжками, літак надійно швартується до швартовочних пристосувань.

Перед запуском потрібно переконатися, що в каналах повітрозбирачів немає льоду і снігу, перевірити легкість обертання компресорів.

Якщо ротор не обертається, то продути газоповітряний тракт двигуна (з боку входу) гарячим (не вище за 100⁰ С) повітрям, щоб усунути примерзання лопаток компресора.

При низькій температурі зовнішнього повітря та мастила (обговореної для кожного типу літака – звичайно нижче мінус 25⁰ С) двигуни і ДСУ (допоміжна силова установка) прогріваються гарячим повітрям і температурою на виході з рукава підігрівника не більше 100⁰ С. При цьому важливіше за все прогріти маслобак, трубопроводи маслосистеми, маслорадіатор, стартер, коробки приводів агрегатів. Критерієм закінчення прогріву є досягнення визначеної температури масла на вході в двигун (звичайно +5⁰ С).

Випробування двигунів в умовах можливого зледеніння (при температурі +5⁰ С та нижче і наявності опадів у вигляді дощу, що мрячить, мокрого снігу) робиться з включеними протиобмерзальними системами двигунів і повітрозбирачів.

Перед включенням реверса при випробуванні двигунів потрібно прибрати з зони працюючих двигунів сторонні предмети, щоб виключити ушкодження обшивки планера і влучення їх у двигуни.

Через 10 – 15 хвилин після вимикання двигуна канал повітрозбирача і сопло двигуна повинні бути закриті заглушками або чохлами, а при несталій погоді (снігопад, град, обмерзання, заметіль, сильний вітер, дощ) заглушки повинні бути установлені відразу ж після вимикання двигуна.

 

При забезпеченні вильоту

 

Потрібно переконатися в тому, що на поверхні літака, у повітрозбирачах, у вузлах підвіски рулів і механізації крила, а також у приймачах повітряного тиску і патрубках дренажу немає льоду, снігу й інею. Якщо літак обмерзнув, покритий снігом чи інеєм, то вони видаляються.

У випадках, коли очікується обмерзання, ожеледь, замерзання снігу, що випав, і утворення інею, робиться профілактична обробка поверхні літака рідиною проти обмерзання.

Не допускається стоянка ПС із незаповненими паливом баками. Це приводить до утворення інею на стінках баків, руйнуванню гермопокриття і відмовленню паливної системи.

При заправленні паливом та мастилом потрібно виключити влучення снігу і води в заправні горловини. Примерзлі клапани і крани зливу конденсату підігріваються гарячим повітрям від наземного джерела.

Під час підігріву кабін літака за допомогою наземних підігрівачів потрібно стежити за тим, щоб температура повітря, яке подається в кабіни, не перевищувала 80⁰ С. Перевищення температури може викликати короблення, плавлення пластмасових виробів внутрішнього облицювання літака. Забороняється залишати без догляду працюючі засоби підігріву.

Після стоянки літака при негативних температурах зовнішнього повітря водяна система заправляється водою, підігрітою не нижче 50⁰ С, а приймальні баки санвузлів – хімрідиною з температурою 30 ¸ 40⁰ С, і тільки після підігріву кабін. Запірні клапани прогріваються теплим повітрям. Перед заправленням водою потрібно переконатися у відсутності закупорки дренажного трубопроводу, щоб уникнути роздуття бака.

 

Особливості авіаційної техніки, які вимагають підвищеної уваги при експлуатації в осінньо-зимовий період:

- підвищена усадка амортстояків шасі і пневматиків коліс;

- обмерзання кінцевих вимикачів, замків і серег підвіски шасі;

- обмерзання механізації крила при посадці на ЗПС, покриту вологою, снігом;

- попадання кристалів льоду на сітки паливних фільтрів через наявність вільної води в паливі;

- скупчення вологи в незаповнених паливних баках.

 

Основні недоліки при технічній експлуатації авіаційної техніки в осінньо-зимовий період:

- неповне видалення льоду і снігу з поверхні літаків приводить до відмови систем керування і погіршенню аеродинамічних якостей;

- негерметичність водяної і каналізаційної систем санвузлів може привести до появи льоду в підпільному просторі і, як наслідок, до відмов систем АіРЕО, порушенню центрівки і збільшенню ваги літака;

- несвоєчасне зливання відстою з паливних баків приводить до нагромадження в них значної кількості води, до відмов паливної системи;

- порушення інструкції з техніки безпеки й експлуатації наземних підігрівників, залишення їх без нагляду може спричинити пожежу на літаку;

- відсутність чіткого зв'язку між людьми, які здійснюють буксирування літаків, і буксирування бригадою не в повному складі приводить до ушкодження літаків;

- запуск і випробування двигунів на стоянках з не вилученим льодом, снігом, поганим швартуваннямлітака призводить до небезпечних ушкоджень планера і двигунів;

- несвоєчасна установка заглушок і обробка літака від льоду і снігу при знятих заглушках призводить до відмов мембрано-анероїдних приладів, ушкодженню двигунів й інших наслідків.