1.Баричне поле – це розподіл атмосферного тиску:
1) на суходолі;
2) на водній поверхні;
3) на площині.
2.Горизонтальний баричний градієнт – це зміна атмосферного тиску:
1) на кожні 100 м;
2) на кожні 100 км;
3) на кожні 10 км.
3. При однаковій швидкості вітру найбільша сила Коріоліса спостерігається:
1) на полюсах;
2) на екваторі;
3) на широті 450.
4. При піднятті в атмосферу швидкість вітру:
1) не змінюється;
2) збільшується;
3) зменшується.
5. Швидкість вітру залежить від:
1) сили Коріоліса;
2) сила горизонтального баричного градієнта;
3) відхиляючої сили обертання Землі.
6.Градієнтний вітер – це вітер, який визначається дією трьох сил:
1) силою горизонтального баричного градієнта, Коріоліса і силою тертя;
2) силою Коріоліса, силою тертя і відцентровою силою;
3) силою горизонтального баричного градієнта, Коріоліса і відцентровою силою.
7. Як впливає сила Коріоліса на вітер; вона:
1) збільшує його швидкість;
2) зменшує його швидкість;
3) змінює його напрям.
8. Повітря в антициклонах у північній півкулі в шарі тертя рухається:
1) до центру;
2) від центру;
3) вздовж ізобар.
9. Мусони – це вітри, які двічі міняють свій напрям на протилежний
протягом:
1) доби;
2) року;
3) кожного сезону.
10. Пасати – це вітри в середині тропічних широт, які мають:
1) північно-східний напрямок;
2) південно-східний;
3) північно-східний та південно-східний.
11. Бора – це місцевий вітер:
1) теплий і сухий;
2) теплий і вологий;
3) холодний.
12. Найсильніші бризи – це вітри, які виникають на берегах:
1) океанів;
2) морів;
3) великих озер.
13.Переважаюче перенесення повітря із заходу на схід у помірний широтах
обумовлюється:
1) впливом океанів;
2) напрямком горизонтально баричного градієнта;
3) компенсаційними течіями внаслідок того, що в тропічних та високих широтах панують східні вітри.
14.На території, зайнятій циклонами, панує хмарна з опадами погода, тому
що в них існують:
1) низхідні течії повітря;
2) висхідні;
3) горизонтальні.
15. Тропічні циклони формуються:
1) в районі екватора;
2) на широті 300 пн. і пд. і півкуль;
3) на широті 5-200 обох півкуль.
16. Океан протягом літа накопичує більше тепла, ніж суходіл, а тому в
умовах морського клімату тепліше протягом:
1) усього року;
2) літа;
3) зими.
17. Великі родовища солі свідчать про те, що клімат минулого був:
1) теплим і вологим;
2) теплим і сухим;
3) помірним.
18. До астрономічних гіпотез зміни клімату відносять:
1) зміну прозорості атмосфери;
2) зміну хімічного складу атмосфери;
3) зміну ексцентриситету земної орбіти.
19. Причиною зміни і коливання клімату може бути:
1) зміна прозорості атмосфери на тривалий час;
2) зміна кількості опадів;
3) зміна температури.
20. Які дії людини можна оцінити як навмисний її вплив на клімат:
1) викиди СО2 в атмосферу;
2) викиди тепла;
3) зрошення полів.
21. Бризи – це вітри, які двічі міняють напрям на протилежний:
1) протягом року;
2) доби;
3) сезону.
22. Льодовикові вітри:
1) постійно дмуть вниз вздовж схилу;
2) вночі вздовж схилу, а вдень–угору;
3) вдень вздовж схилу, а вночі – угору.
23. Тромби у порівнянні зі смерчами мають:
1) менший діаметр, меншу руйнівну силу і швидше зникають;
2)більший діаметр, меншу руйнівну силу і швидше зникають;
3) більший діаметр, більшу руйнівну силу і довше існують.
24. Шквали –це...
1) різке короткочасне посилення вітру;
2) тривалі різкі вітри;
3) поступове посилення вітру.
25. Мусони – це стійкі повітряні течії з різкою зміною переважаючого напрямку на протилежний:
1) від зими до весни та від весни до літа;
2) від весни до літа та від літа до осені;
3) від літа до зими та від зими до літа.
26. Основною формою циркуляції атмосфери в помірних широтах є:
1) циклонічна діяльність;
2) пасати;
3) мусони.
27. Основними відмінностями тропічних циклонів від циклонів помірних широт є:
1) менший їх діаметр і нижчий атмосферний тиск у їхньому центрі;
2) більший їх діаметр і вищий атмосферний тиск у їхньому центрі;
3) менший їх діаметр і вищий атмосферний тиск у їхньому центрі.
28. Циклони обумовлюють хмарну погоду з опадами, тому що:
1) в них існують низхідні рухи повітря;
2) висхідні рухи повітря;
3) горизонталь рухи повітря.
29. Загальна циркуляція атмосфери в нижній тропосфері має такі риси:
1) в тропічних широтах панують східні вітри, в помірних та високих широтах західні;
2) в тропічних широтах західні, в помірних східні, у високих західні;
3) в тропічних широтах східні, в помірних західні, у високих широтах східні.
30. Пасати – це...
1) постійні вітри на екваторіальній периферії субтропічних антициклонів на широті 300-100 в обох півкулях;
2) сезонні вітри на екваторіальній периферії субтропічних антициклонів на широті 300-100 в обох півкулях;
3) постійні вітри в зоні екватора.
31. Зона конвергенції в середині тропічних широт – це:
1) зона зустрічі антипасатів обох півкуль;
2) зона зустрічі пасатів обох півкуль;
3) зона зустрічі пасатів та антипасатів.
32. Траєкторія руху тропічних циклонів має вигляд:
1) параболи, вигнутої на схід;
2) параболи, вигнутої на захід;
3) параболи, вигнутої в бік від екватора.
33. Атмосферний фронт називається теплим, коли:
1) холодне повітря рухається у бік теплого;
2) тепле у бік холодного;
3) тепле піднімається угору.
34. Холодні фронти формуються:
1) у тиловій частині циклонів;
2) у передній частині циклонів;
3) в центральній частині циклонів.
35. Струминні течії в атмосфері – це:
1) потужні висхідні рухи теплого повітря;
2) потужні низхідні рухи холодного повітря;
3) потужні горизонтальні течії повітря.
36. До сезонних центрів дії атмосфери відносять:
1) Азорський антициклон, Гавайський антициклон;
2) Ісландський мінімум, Сибірський антициклон;
3) Мексиканський мінімум, Канадський антициклон.
37. Шар тертя – це:
1) шар атмосфери товщиною 10 м;
2) 100 м;
3) 1000 м.
38. Напрямок вітру – це частина горизонту:
1) звідки дме вітер;
2) куди дме вітер;
3) куди він повертає.
39. В шарі тертя вітер:
1) відхиляється від ізобар праворуч;
2) ліворуч;
3) дме вздовж ізобар.
40. Геострофічний вітер – це вітер який визначається:
1) силою горизонтального баричного градієнта та силою
Коріоліса ;
2) силою горизонтального баричного градієнта, силою
Коріоліса та силою тертя;
3) силою горизонтального баричного градієнта, силою Коріоліса і відцентровою силою.
41. Горизонтальний баричний градієнт – це:
1) зміна атмосферного тиску на кожні 100 м висоти;
2) зміна атмосферного тиску на кожні 100 км відстані;
3) зміна атмосферного тиску на кожні 100 м відстані.
42. Баричний ступінь більший:
1) у теплому повітрі;
2) у холодному;
3) у вологому.
43. Баричне поле – це:
1) розподіл атмосферного тиску в горах;
2) на рівні земної поверхні;
3) на площині.
44. Карти відносної баричної топографії дають нам уяву про:
1) розподіл тиску у певному шарі повітря;
2) розподіл температури у певному шарі повітря;
3) розподіл абсолютної вологості повітря у певному шарі повітря.
45. У періоди інтенсивної вулканічної діяльності в атмосферу надходить
багато твердих та рідких аерозолей, що призводять до:
1) зниження температури земної кулі;
2) підвищення, оскільки зменшується ефективне випроміню-
вання;
3) зниження, оскільки збільшується ефективне випроміню-
вання.
46. На осушених масивах колишніх боліт імовірність приморозків:
1) не змінюється;
2) зменшується;
3) збільшується.
47. Найбільший вклад у створення парникового ефекту вносить:
1) вуглекислий газ;
2) водяна пара;
3) озон.
48. За рахунок парникового ефекту на кінець ХХІ ст. середня температура земної кулі може підвищитись на 1,5-2,50 С, але удвічі більше від середнього вона може підвищитись:
1) у низьких широтах;
2) у високих;
3) у помірних.
49. Мікрокліматичні особливості окремих ділянок можна вивчити за
проміжок часу:
1) 10-20 років;
2) 2-4 роки;
3) 20-30 років.
50. У великих містах з розвиненою промисловістю сонячна радіація має
такі особливості:
1) прямої радіації менше, а розсіяної більше;
2) прямої радіації більше, а розсіяної менше;
3) прямої і розсіяної радіації менше.
51. Які дії людини можна оцінити як ненавмисний вплив на клімат:
1) осушення боліт;
2) створення полезахисних лісових смуг;
3) викиди СО2 в атмосферу.
52. Залізні, марганцеві та бокситові руди у земній корі є ознакою:
1) сухого і теплого клімату;
2) вологого і спекотного;
3) вологого і теплого.
53. В основу класифікації, кліматів Л.С. Берг поклав:
1) ландшафтні зони;
2) розподіл сонячної радіації;
3) розподіл температури.
54. В середземноморському кліматі атмосферні опади випадають переважно:
1) влітку;
2) весною;
3) взимку.
55. В основу класифікації кліматів Б.П. Алісов поклав:
1) сонячну радіацію;
2) циркуляцію атмосфери;
3) характер земної поверхні.
56. Межі кліматичних поясів Б.П. Алісов визначає за:
1) зміною характеру рослинного покриву;
2) положенням кліматологічних фронтів;
3) зміною кількості атмосферних опадів.
57. Поява снігового покриву після дощової осені сприяє:
1) підвищенню температури повітря;
2) не впливає;
3) зниженню.
58. Зимою при підвищенні місцевості в нижній частині гір середня місячна температура повітря:
1) підвищується;
2) знижується;
3) не змінюється.
59. На навітряних схилах гір при збільшенні висоти кількість атмосферних опадів:
1) коливається;
2) зменшується;
3)збільшується.
60. При збільшенні висоти кількість опадів на гірських плато:
1) збільшується;
2) зменшується;
3) не змінюється.
61. В умовах морського клімату хмарність:
1) менша, ніж на суходолі;
2) більша;
3) однакова.
62. В умовах морського клімату найвищі та найнижчі місячні температури повітря:
1) запізнюються проти суходолу на 1 місяць;
2) випереджають;
3) настають одночасно.
63. В умовах морського клімату добові амплітуди температури повітря:
1) більші, ніж на суходолі;
2) однакові;
3) менші;
64. Над холодними морськими течіями кількість атмосферних опадів:
1) значно зменшується;
2) однакова;
3) значно збільшується.
65. Поверхня води нагрівається повільніше, ніж суходіл, оскільки тепло від водної поверхні розповсюджується вглиб:
1) завдяки турбулентній теплопровідності;
2) молекулярній теплопровідності;
3) радіаційному випромінюванні.
66. Турбулентний потік тепла в атмосферу над океанами найбільший:
1) в середині тропічних широт;
2) в помірних широтах;
3) в субполярних широтах;
67. Витрати тепла на випаровування над океанами найбільші:
1) в районі екватора;
2) в субтропіках;
3) в помірних широтах.
68. Основною формою трансформації повітряних мас над океанами є їх:
1) нагрівання;
2) охолодження;
3) зволоження.
69. Сумарна сонячна радіація на Землі змінюється в межах:
1) 2600 – 8200 МДж/м2 ;
2) 2200 – 7600 МДж/м2;
3) 2400 – 8000 МДж/м2.
70. Середня багаторічна величина радіаційного балансу на материках не перевищує:
1) 3000 – 3200 МДж/м2;
2) 4000 – 4200 МДж/м2;
3) 3500 – 3700 МДж/м2.
71. Основною формою циркуляції атмосфери в середині тропічних широт є:
1) циклонічна діяльність;
2) пасати;
3) західні вітри.
72. Температура повітря у східній частині океанів в середині тропічних
широт:
1) на 3-40 нижча, ніж у відкритому океані;
2) на 3-40 вища;
3) однакова.