У північній півкулі добре виражені області тепла у тропічних пустелях(мал.4.8). В Сахарі температуру перевищує 400С, а на рівні місцевості вона трохи нижча. Необхідно відмітити, що Мексика і Центральна Азія розташовані на великій висоті і тому температура на рівні місцевості нижча, ніж на карті.
У помірних широтах на суходолі ізотерми прогинаються на північ, а над океанами – на південь. Отже на всіх широтах влітку материки тепліші, ніж океани. Прослідкується вплив холодних та теплих течій. Особливо велике згущення ізотерм біля узбережжя Каліфорнії, де поряд з пустелею є холодна Каліфорнійська течія. Середня температура в липні на узбережжі тут всього 160С, а в прилеглій пустелі перевищує 320С.
В Арктиці в липні поблизу полюса та на Гренландії температура нижча 00С, а на рівні місцевості в Гренландії вона нижче -150С. Це й не дивно, оскільки висота крижаного плато Гренландії близько 3км. У південній півкулі температура досить швидко знижується до Антарктиди. На узбережжі вона знижується до -15,-350С, а в центрі Східної Антарктиди середня липнева температура близько -700С.