Стан атмосфери характеризується значенням трьох її параметрів: температури, тиску та густини або питомого об’єму. Ми вже згадували, що вони пов’язані між собою рівнянням стану газів(PV=RсT). Закон, за яким відбуваються адіабатичні зміни стану в ідеальному газі, з достатньою точністю застосовується до сухого повітря, а також до ненасиченого водяною парою повітря. Це сухоадіабатичний закон і він визначається рівнянням сухоабатичного процесу або рівнянням Пуасона
Т / Т0 = (Р/Р0) R/Ср ; Т / Т0 = (Р/Р0) 0,286,
де R – газова стала, Ср – теплоємність повітря, R/Ср=0,286.
Зміст рівняння Пуасона полягає в тому, що коли тиск в сухому чи ненасиченому повітрі змінюється від Ро на початку процесу до Р в кінці, то температура цього повітря змінюється від То на початку процесу до Т в кінці його. При цьому значення температури і тиску змінюється у відповідності з написаним вище рівнянням.
Зменшення атмосферного тиску і пов’язане з ним розширення повітря і зниження температури в атмосфері спостерігається при висхідних рухах повітря. Таке піднесення повітря вгору має місце при конвекції, при русі повітря вздовж похилої поверхні холоднішої повітряної маси, тобто над фронтальною поверхнею, при вимушеному русі повітря вздовж гірського схилу. За цією ж схемою відбувається стискання повітря при низхідних рухах: повітря надходить у шари атмосфери з меншим тиском і його температура підвищується. Отже, при піднесенні сухого або ненасичено водяною парою повітря адіабатично охолоджується, а при опусканні – адіабіотично нагрівається. Розрахунки і практика показують, що температура цього повітря на кожні 100 м висоти змінюється на 0,980С або наближено на 10С: при піднесені температура знижується, при опусканні – підвищується на 10С. Ця зміна називається сухоадіабатичним градієнтом: γа =10С. Тут слово градієнт вживається умовно, адже не йде мова про різницю температури на верхній і нижній межі шару, а йде мова про зміну температури повітря, яке рухається у вертикальному напрямку.