При малій своїй масі сніжинки мають доволі великі розміри, а тому легко переносяться вітром. Вітер переносить не лише падаючі сніжинки, а й піднімає їх у повітря із земної поверхні. У зв’язку з перенесенням снігу у природі існує цілий ряд явищ, які в українській мові мають різні назви.
Хуртовина (завірюха, віхола) – це випадіння снігу із хмар при сильному вітрі. В одних випадках чітко видно, що сніг в основному падає зверху, в інших випадках не можна відрізнити скільки снігу падає зверху і скільки піднімається вітром із земної поверхні. В різних районах Росії хуртовини називаються пургою або бураном. Якщо сніг випадає з купчасто-дощових хмар і тому має зливовий характер, то хуртовини бувають сильними, але короткочасними. Особливо сильні хуртовини спостерігаються на узбережжі Антарктиди, де спостерігаються дуже сильні вітри, а сніговий покрив сухий через низькі температури.
Заметіль(метелиця), при якій сніг піднімається вітром з поверхні снігового покриву. Вона може бути сильною і слабкою. Якщо сніг переноситься безпосередньо над сніговим покривом у шарі атмосфери товщиною кілька десятків сантиметрів, то це буде слабка заметіль. Для виникнення заметілі одного вітру недостатньо. Якщо температура повітря позитивна або близька до 00С і сніговий покрив вологий, то сніг не переноситься. У помірних широтах протягом зими бувають відлиги. Це підвищення максимальної температури повітря вище 00С на фоні сталої від’ємної середньодобової температури. Тому при замерзанні підталого снігу на його поверхні утворюється снігова кора, яка й захищає сніг від перенесення. Найкращі умови для виникнення заметілі – це наявність свіжовипавшого снігу і особливо коли він випав на снігову кору.
Хуртовини й заметілі відносять до небезпечних явищ погоди, які різко зменшують горизонтальну видимість та перерозподіляють сніговий покрив. У процесі перенесення снігу утворюються замети. Це вали та кучугури снігу на дорогах та перед перешкодами. Товщина шару снігу на дорогах та перед перешкодами може бути в 2-5 разів більшою, ніж на відкритому полі. Це вимагає великих витрат на очистку доріг від снігу. В Україні найменше хуртовин буває на півдні – 5-10 днів. На північному сході України їх буває понад 25 днів, а в Карпатах щорічно спостерігається 30-35 днів. В окремі роки на північному сході хуртовини бувають протягом 44-49 днів, а в Кримських горах та Карпатах може бути 50-70 днів.
Питання до самоперевірки.
1. Випаровування води, сумарне випаровування.
2. Тиск насиченої водяної пари.
3. Тиск насичення на плоскою поверхнею води та над льодом.
4. Швидкість випаровування води, теплота випаровування.
5. Випаровуваність.
6. Географічний розподіл випаровування та випаровуваності.
7. Характеристики вологості повітря.
8. Добові та річні зміни тиску водяної пари та відносної вологості повітря.
9. Конденсація та сублімація водяної пари.
10. Ядра конденсації.
11. Продукти конденсації та сублімації.
12. Міжнародна класифікація хмар.
13. Коротка характеристика форм хмар.
14. Мікроструктура та водність хмар.
15. Збільшення розмірів елементів хмар.
16. Добовий та річний хід хмарності.
17. Тривалість сонячного сяйва.
18. Світлові (оптичні) явища у хмарах.
19. Серпанок, туман, імла. Типи туманів.
20. Географічний розподіл туманів
21. Наземні гідрометеори.
22. Умови утворення атмосферних опадів.
23. Класифікація атмосферних опадів за генезисом та за зовнішнім виглядом.
24. Активний вплив людини на атмосферні процеси.
25. Електризація хмар та опадів.
26. Гроза. Блискавка. Грім. Громовідвід. Куляста блискавка.
27. Вогні святого Ельма.
28. Добовий та річний хід атмосферних опадів.
29. Тривалість та інтенсивність атмосферних опадів.
30. Географічний розподіл атмосферних опадів.
31. Які атмосферні явища утворюються в результаті адвекції тепла.
32. Показники зволоження території.
33. Мінливість умов зволоження території. Посушливі явища.
34. Водний баланс земної кулі.
35. Обіг вологи в атмосфері.
36. Сніговий покрив.
37. Хуртовини.
38. Снігова лінія.