Основу інвестиційної діяльності виробничого підприємства складає реальне інвестування. На більшості українських підприємств це інвестування є єдиним напрямом інвестиційної діяльності.
Здійснення реальних інвестицій має ряд особливостей:
1. Реальне інвестування є головною формою реалізації стратегії економічного розвитку виробничого підприємства. Розвиток забезпечується здійсненням інвестиційних проектів. Саме ця форма інвестування дозволяє підприємству успішно проникати на нові товарні і регіональні ринки, забезпечити ріст своєї ринкової вартості.
2. Реальне інвестування знаходиться у тісному зв’язку з операційною діяльністю підприємства. Завдання збільшення обсягу виробництва продукції, розширювання асортименту виробів, які вироблюються, та підвищення їх якості, знижки поточних витрат вирішуються, зазвичай, у результаті реального інвестування. У свою чергу, від реалізованих підприємством реальних інвестиційних проектів здебільшого залежать майбутні операційні процеси, потенціал росту операційної діяльності.
3. Реальні інвестиції забезпечують, зазвичай, більш високий рівень рентабельності порівняно з фінансовими інвестиціями. Ця здатність генерувати більшу норму прибутку є одним із спонукальних мотивів до підприємницької діяльності у реальному секторі економіки.
4. Реальні інвестиції схильні до високого рівня ризику морального старіння. Цей ризик супроводжує інвестиційну діяльність, як на стадії реалізації реальних інвестиційних проектів, так і на стадії експлуатації. Стрімкий технічний прогрес сформував тенденцію до збільшення рівня цього ризику у процесі реального інвестування.
5. Реальні інвестиції мають високу ступінь протиінфляційного захисту. Досвід показує, що в умовах інфляційної економіки темпи росту цін на численні об’єкти реального інвестування не тільки відповідають, але в багатьох випадках навіть випереджають темпи росту інфляції, реалізуючі ажіотажний попит підприємців на матеріалізовані об’єкти підприємницької діяльності.
6. Реальні інвестиції є найменш ліквідні. Це пов’язано з вузькоцільовою спрямованістю більшості таких інвестицій, практично не маючих у незавершеному виді альтернативного господарського застосування. У зв’язку з цим компенсувати у фінансовому відношенні невірні управлінські рішення, які пов’язані з початком здійснення реальних інвестицій, досить складно.