рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Напрями вдосконалення та розвитку МВК системи.

Напрями вдосконалення та розвитку МВК системи. - раздел Финансы, ТЕМА1 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЇХ ВПЛИВ НА МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ 1. Зміст І Суть Міжнародних Валютно-Кредитних Відносин. Валютна Систе...

1. Зміст і суть міжнародних валютно-кредитних відносин. Валютна система.

Міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини — це відносини, що виникають між суб'єктами світового ринку й відображають ступінь і глибину розвитку світогосподарських та інших зв'яз­ків. Хоча міжнародні валютно-фінансові та кредитні від­носини виникли задовго до утворення світового господарст­ва, відносно зрілої форми вони набули в умовах високого рівня розвитку світогосподарських зв'язків.

Міжнародні валютно-кредитні відносини становлять сферу обмі­ну в системі світового господарства. Вони являють собою завер­шальну стадію в процесі руху, переміщення різноманітних всезростаючих ресурсів між суб'єктами світогосподарських зв'язків, що знаходить свій вираз в такій інтегральній категорії, як платіжний баланс держави.

Операції з валютою являють со­бою складову частину грошово-кредитної сфери, активно впливаючи на стан державного бюджету й економічного зро­стання. Товарообіг і рух факторів виробництва, науково-технічне і гуманітарне співробітницт­во, культурний обмін і туризм обслуговуються через валютні операції.

Міжнародні валютні відносини — одна з головних складових МЕВ. Найважливі­шим елементом міжнародних валютних відносин виступає валютна система.Розрізняють національну та світову валютні системи. Світова валютна система розвивається на регіональному та глобально-світовому рівнях. У свою чергу регіональні, світові та національні валютні системи активно взаємодіють між собою, утворюючи єдину цілісну систему міжнародних валютних відносин.

Національна валютна система — це форма організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійсню­ються міжнародні розрахунки, утворюються та використову­ються валютні кошти держави. Основні елементи національ­ної валютної системи визначаються національним законо­давством.

Регіональні валютні системи створюються в межах міжнарод­них інтеграційних угруповань та валютних блоків. Вони характери­зуються, як правило, наявністю власної міждержавної або наднаціо­нальної (колективної) валюти, механізму взаємної валютної координації та регулювання (європейська змія) та інших важливих атрибу­тів, які виокремлюють їх у відносно відособлені ланки міжнародних валютно-кредитних відносин.

Світова валютна система— це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це су­купність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахун­ковий оборот у рамках світового господарства.

Головне завдання світової валютної системи полягає в ефективному опосередкуванні платежів за експорт і імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міждержавної госпо­дарської діяльності, створенні сприятливих умов для розвитку виробництва та МПП, забезпечення без­перебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва.

Світова валютна система включає світовий грошовий товар, валютний курс, ва­лютні ринки та міжнародні валютно-фінансові організації.

Світова валютна система базується на функціональних формах світових грошей. Світовиминазивають гроші, які обслуговують міжнародні економічні, політичні та культурні відносини, а грошова операція, завдяки якій в даній країні можна придбати платіжні засоби, що є дійсними і можуть бути використані за кордоном, є операцією валютною.

Отже, світова валютна система виступає однією з головних рушійних сил, які можуть або сприяти розширенню МЕВ, або, навпаки, — обмежувати їх інтенсивність. Тому розвиток МЕВ значною мірою залежить від характеру світової валютної системи і дієвості функціонування її інститутів.

2. Грошова структура міжнародної валютно-кредитної системи.

Міжнародна валютна система складається з двох го­ловних грошових блоків: резервні національні валюти; наднаціональні валюти.

Світові гроші — головна ланка міжнародної валютної системи. Вони є логічним продовженням внутрішніх грошей, вищою формою їх функціонального застосування. Першими світовими грошима, ще виконували усі відповідні функції, були дорогоцінні метали, голов­ним чином золото і срібло. Однак поступово вони витіснялись із внутрішнього і міжнародного обміну і замінювалися національними валютами, що виконують роль міжнародних грошей.

Прийнято розрізняти міжнародну торгову та міжнародну резервну валюту, функції яких виконують деякі національні гроші.

Міжнародна торгова валюта слугує для оцінки та опосередкуван­ня міжнародних торгових операцій, якими є експорт і імпорт товарів, послуг, капіталів тощо. У даному випадку вона виконує ті ж самі функції, що й національна валюта, тобто міри вартості і масштабу цін, засобу платежу і нагромадження. На міжнародних валютних ринках торгова валюта виступає як товар, є предметом купівлі-продажу. Її ціна (валют­ний курс) змінюється залежно від попиту і пропозиції. Йдеться про операції переважно приватного характеру.

Інша сфера, в якій обертаються світові гроші, пов'язана із взаємодією країн як суб'єктів МЕВ. У даному випадку світові гроші, будучи валютним резервом держави, використовуються передусім для покриття дефіциту платіжного ба­лансу, позик, кредиту, допомоги тощо. На цьому рівні валютні ре­зерви забезпечують здійснення офіційних, тобто державних фінан­сових операцій, у яких суб'єктами виступають не приватні особи (фізичні), а лише держави та їхні уряди. Мова йде при цьому про од­накові за якістю гроші, але про різні рівні суб'єктів їх використання та застосування.

Головна функція міжнародної резервної валюти — створення ва­лютних державних резервів (функція нагромадження та скарбу). Во­на ж виступає інтегруючою одиницею, в якій визначається паритет національних валют і таким чином здійснюється їх зіставлення. Між­народна резервна валюта використовується для збереження відносно стабільного валютного курсу.

Міжнародними стали валюти тих держав, національна економіка яких мала найбільшу вагу у світовому господарстві і значною мірою впливала на міжнародну торгівлю і вивіз капіталу. Інші валюти виконують лише окремі функції, виступаючи, на­приклад, як міжнародна торгова валюта.

Поширеною міжнародною торговою (водночас і резервною) валютою є долар США. На сучасному етапі конкуренцію долару складає евро.

Процес демонетизації золота загострив проблему міжнародної валютної ліквідності. Проекти створення міжнародних розрахункових одиниць почали розроблятися ще в 40-ві роки XX ст. і пов'язані з ім'ям Дж. Кейнса.

Першою колективною валютною одиницею, що порівняно широ­ко застосовувалася на Заході, був епуніт (European Payment Unit) — розрахункова одиниця Європейського платіжного союзу, створе­на в 1950 р. Епуніт використовувався в межах Європейсько­го платіжного союзу, членами якого були 17 країн Західної Європи. Наприкінці 1958 р. була введена взаємна конвертованість захід­ноєвропейських валют, і епуніт припинив своє існування.

У 1961 р. стала застосовуватись інша валютна одиниця — ЄРО (європейська розрахункова одиниця — European Unit of Account).

Наступними колективними валютами стали перевід­ний рубль (1964 p.), що обслуговував розрахунки між країнами—члена­ми Ради Економічної Взаємодопомоги, та СДР, (у вересні 1967 р. в Ріо-де-Жанейро на спеціальній сесії МВФ був прийнятий план її створення).

Однією з перших розрахункових одиниць, створених за принци­пом «кошика» валют, була європейська складова одиниця ЮРКУ.

Особливе місце серед колективних валют займала Європейська валютна одиниця (ЕКЮ). — European Currency Unit (ЕКЮ). Сьогодні це євро.

Таким чином, міжнародна валютна система розвивається в даний час двома взаємопов'язаними суперечливими шляхами. З одного боку, посилюються роль і значення глобальних валютно-фінансових струк­тур (МВФ, Група Світового банку), що відповідає потребам транснаціоналізації та глобалізації економічного розвитку. З іншого боку, від­буваються процеси регіоналізації валютно-кредитних відносин, фор­мування валютних блоків (зон).

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ТЕМА1 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЇХ ВПЛИВ НА МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ

Глобалізація економіки як основа розвитку МВКВ... Поглиблення міжнародного поділу праці... Інтернаціоналізація вартості та грошових відносин...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Напрями вдосконалення та розвитку МВК системи.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Напрями вдосконалення та розвитку МВК системи.
Стрімке зростання світового фінансового ринку в ос­танні десятиліття, істотне збільшення ПІІ після П світової війни, мексиканська фінансова криза 1994 р. привернули пильну увагу аналітиків, науковц

Система золотого стандарту (Паризька).
Першою формою організації грошово-валютних відносин, яка базувалась на використанні золота як грошового товару є золотий стандарт. Уперше золотий стандарт як тип грошової системи склав­ся у Великоб

Генуезька валютна система.
Система золотодевізного стандарту була другою світовою валютною системою, юридичне оформлення якої було зафіксовано у міждержавній угоді, підписаній на Генуезькій міжнародній економічній конференці

Бреттон-Вудська валютна система.
Друга світова війна визначила перебіг подальшого розвитку всієї світової економіки. США вийшли з війни наймогутнішою нацією, з непошкодженою структурою економіки, зосередивши у себе 70 % світових з

Ямайська валютна система.
У січні 1976 р. у м. Кінгстоні (Ямайка) було підписано уго­ду, що стала основою четвертої світової валютної системи — Кінгстонської (Ямайської), яка набула чинності 1 квітня 1978 р. Головн

Загальна характеристика валютного курсу.
Іноземна валюта купується і продається на валютному ринку за ціною, яка називається її обмінним курсом. Обміннийкурс (exchange rate) — це ціна іноземної валюти у внутрішній валюті

Чинники валютного курсу
Чинники валютного курсу поділяються на фундаментальні (довгострокові) і кон'юнктурні (короткострокові). Фундаментальні чинники: • стан платіжного балансу і співві

Режим валютного курсу.
У 1982 р. МВФ ухвалив класифікацію режимів валютних кур­сів, яка передбачала вільний вибір режиму кожною країною. За класифікацією МВФ, залежно від ступеня гнучкості (ступеня сво­боди щодо зміни ку

Фактори, що впливають на стан ПБ.
5. Державна політика регулювання ПБ. 1. Платіжний баланс та його структура. Економічні, політичні, військові, культурні та інші відно­сини між кр

Фактори, що впливають на стан ПБ.
На стан платіжного балансу впливають такі фактори: 1.Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція. 2. Циклічні коливання економіки. 3

Вексель, його види
Вексель - це цінний папір, що містить безумовне боргове зобов'язання. При розрахунках зі зовнішньоторгових операцій використовуються простий та переказний (тратта) векселі.

Нью-Йорк
Нью-Йоркський фінансовий центр на відміну від інших фінансових центрів був і залишається тільки іноземним ринком капіталу, проте він є головним першоджерелом євродоларів. Долар належить до

Люксембург
Люксембург — типовий приклад світового фінансового цент­ру нового часу. Швидкому піднесенню Люксембурга як фінансового центру сприяли такі чинники: • відсутність вимог на обов'язк

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги