УПРАВЛІННЯ ПЛИННІСТЮ КАДРІВ У ПІДПРИЄМСТВІ

Процес формування стабільного трудового колективу передбачає такі етапи:

1) оцінка плинності кадрів (кількісна – за допомогою розрахунку коефіцієнту плинності та якісна - виявлення причин, чинників і мотивів плинності кадрів);

2) розробка заходів щодо скорочення плинності кадрів;

3) управління трудовою дисципліною.

Плинність кадрів (надлишкова плинність) – це сукупність звільнень працівників за власним бажанням або за прогули та інші порушення трудової дисципліни (нестачі, розкрадання, порушення правил і т.д.).

Стан процесу плинності кадрів у підприємстві характеризується коефіцієнтом плинності кадрів (Кпк):

Rз - Rнз

Кпк = , (11.1)

Rсер.

де: Rз – кількість звільнених працівників з підприємства за певний

період;

Rнз (необхідна плинність) – кількість неминуче звільнених працівників за

відповідний період (у зв´язку з переводом до інших організацій,

виходом на пенсію, в армію, у декретну відпустку, при направленні

на навчання, за станом здоров´я, за скороченням штатів);

Rсер.- середньооблікова чисельність працівників за відповідний

період.

 

Коефіцієнт плинності також можна розрахувати за формулою (2-й спосіб):

 

Кп = Вп / Зп,

де: Вп – надлишкова плинність за певний період;

Зп - середньооблікова чисельність працівників за відповідний період

Якщо: Кпк < 0,1 – плинність кадрів у підприємстві є низькою;

0,1 ≤ Кпк ≤ 0,2 - плинність кадрів у підприємстві середня;

Кпк > 0,2 – плинність кадрів у підприємстві є високою;

 

З якісної сторони процес плинності кадрів характеризується: причинами, чинниками і мотивами плинності.

Причини плинності кадрів за походженням поділяються на три групи:

- пов'язані із сімейно-побутовими обставинами;

- пов'язані з незадоволеністю умовами праці і побуту;

- пов'язані з порушеннями трудової дисципліни.

Причини звільнення, що викликані незадоволеністю умовами праці і побуту, тісно пов'язані із чинниками плинності.

Чинники плинності кадрів - це умови праці і побуту працівників (зміст і організація праці, система морального і матеріального стимулювання, організація виробництва і управління, стиль керівництва і взаємини в колективі, система професійного просування, забезпеченість житлом, санітарно-гігієнічні умови праці і т.д.).

Чинники плинності кадрів за ступенем можливого цілеспрямованого впливу на них поділяють на 3 групи:

- цілком керовані (умови праці і побуту);

- частково керовані (задоволеність колективом, взаєминами, формами мотивації);

- некеровані (природно - кліматичні чинники).

Основними мотивами плинності кадрів на підприємстві є:

- низька зарплата окремих груп працівників у зв'язку з поганою організацією праці і виробництва;

- відсутність ритмічності роботи, систематична робота в понаднормові години і вихідні дні;

- невідповідність виконуваних робіт рівню кваліфікації і основній професії, невизначеність перспектив професійного просування;

- важкі і шкідливі умови праці;

- погані взаємини в колективі, з адміністрацією;

- незадоволеність професією.

Виявлення мотивів, чинників і встановлення причин плинності кадрів здійснюється за допомогою спеціальної процедури, виконуваної робітниками кадрової служби. У процедуру входять: вивчення анкетних даних, бесіди з робітниками, що звільняються, а також з його товаришами, колегами і безпосереднім керівником, результати яких заносяться в журнал по обліку звільнень.

Управління плинністю кадрів у підприємстві полягає в зведенні до мінімуму протиріч між потребами, інтересами працівників і конкретними можливостями їхнього задоволення.

Заходи щодо скорочення плинності кадрів поділяються на такі групи:

1) техніко-економічні (поліпшення умов праці, удосконалення системи матеріального стимулювання і нормування праці, підвищення ступеня автоматизації робіт, розвиток нових форм організації праці і т.д.);

2) організаційні (удосконалення процедур прийому і звільнення працівників, системи професійного просування, робота з молоддю і т.д.);

3) виховні (формування у працівників відповідального відношення до праці, свідомої дисципліни, культури поведінки і т.д.);

4) соціально-психологічні (удосконалення стилю і методів керівництва, взаємин у колективі, системи морального заохочення і т.д.);

5) культурно-побутові (поліпшення культурно-масової і спортивної роботи, збільшення забезпеченості житлом, дитячими установами, базами і будинками відпочинку і т.д.).

В процесі управління плинністю кадрів доцільно визначати показник задоволеності працівників підприємством (Кз):

Число осіб, що звільнилися за власним бажанням

Кз = 1 - (11.2 )

Середньооблікова чисельність працівників

 

Проблеми незадоволеності працівників вивчаються за допомогою анкет.

Анкета для дослідження задоволеності працівників працею може складатися з таких питань:

1. Об’єкт незадоволеності (режим, невідповідність кваліфікації, рівень відповідальності, відношення до керівництва, у колективі, заробітна плата, перспективи, соціальні відносини, несправедливість, напруженість і т.д.).

2. Куди є бажання піти (інший підрозділ, підприємство).

3. Причина рішення.

На основі даних, отриманих за допомогою анкетування працівників, можна визначити коефіцієнт потенційної плинності кадрів (Кпп):

 

Число осіб, що бажають звільнитися (згідно анкеті)

Кпп = (11.3)

Число опитаних працівників

 

У певних випадках доцільно розраховувати коефіцієнт інтенсивності плинності (Кіп):

Частковий коефіцієнт плинності по підрозділу

Кіп = (11.4)

Загальний коефіцієнт плинності