Первісне суспільство охоплює період від виникнення на землі людини (два мільйони років тому) до утворення держави (п’ять тисяч років тому), класового суспільства. Воно проходить у своєму розвитку три етапи: 1) ранній етап — праобщина (стадія становлення); 2) середній етап — родова община (стадія зрілості); 3) пізній етап — протоселянська община (стадія розкладання).
Залежно від способів господарювання вирізняють два головних періоди в розвитку первісного суспільства: 1) період збиральної (присвоювальної) економіки, коли люди отримували готові продукти від природи шляхом полювання, збирання плодів, рибної ловлі; 2) період виробничої економіки, коли людство переходить до землеробства, тваринництва, металообробки, керамічного виробництва тощо.
Первісне суспільство (як і будь-яке суспільство) було певним чином організоване. Його структуру становили сім'ї, роди (20 — 30 чоловік), фратрії (кілька родів), племена, союзи племен. Родова община — це колектив людей, об'єднаних кровно-родинними зв'язками, спільністю майна і праці. Спільна праця породжувала спільну власність. У спільній власності первісної общини були певна територія, знаряддя праці, житло, а вироблені продукти розподілялися порівну між її членами. Відсутність прибуткового продукту унеможливлювала використання чужої праці, рівності соціального становища, що породжувало єдність інтересів і згуртованість членів роду.
Первісному суспільству були притаманні і владні інститути, органи управління. Влада — це здатність і можливість впливати на поведінку, діяльність людей за допомогою різних засобів — волі, авторитету, насильства тощо. Публічна влада при первісно-суспільному ладі не знала майнових, кастових, станових, класових відмінностей і державно-політичних форм. Її джерелом і носієм була вся община, а способом реалізації — первісне самоврядування.
Управління в первісному суспільстві здійснювалося: старійшинами, влада яких ґрунтувалась на їх авторитеті, шануванні, досвіді, мудрості; радами старійшин; воєнними вождями; радами воєнних вождів; загальними зборами дорослих членів роду (воїнів), які вирішували питання життєдіяльності роду і водночас виступали своєрідною судовою інстанцією, розглядали справи про релігійні злочини, вбивства серед членів роду, спори між окремими особами; жрецями. Публічна влада не мала спеціальних примусових установ, але здатна була до ефективного примушування за порушення існуючого порядку і правил поведінки. Рід забезпечував захист своїх членів від зовнішніх ворогів за допомогою воєнної сили і звичаю кровної помсти. Крім воєнної, потестарна влада первісного суспільства виконувала функцію перерозподілу суспільного продукту; організуючу функцію (поступове введення ієрархічної системи управління); контрольну (контроль за ресурсами, обміном, торгівлею) тощо.
Через простоту економічної і соціальної організації первісного суспільства публічна влада ще не потребувала особливого апарату управління і примушування, відокремлених від суспільства.