Вплив громадських об'єднань, трудових колективів на органи держави:
— громадські об'єднання, трудові колективи беруть участь у формуванні депутатського корпусу, представницьких органів державної влади;
— держава залежить від громадських об'єднань, трудових колективів з точки зору ефективності виконання своїх функцій;
— представники громадських об'єднань входять до складу певних державних колегіальних органів як їх повноправні члени з правом ухвального голосу;
— керівні органи певних громадських організацій можуть бути суб'єктами права законодавчої ініціативи;
— уряді випадків державні органи можуть приймати рішення тільки спільно або за погодженням з відповідними громадськими об'єднаннями;
— держава дає змогу певним громадським організаціям цілком самостійно приймати з певних питань формально обов'язкові (юридичні) рішення нормативного або індивідуального характеру;
— певним громадським об'єднанням дозволено контролювати діяльність окремих державних організацій;
— за порушення деяких юридичних норм держава передбачає можливість застосування заходів громадського впливу.
Вплив органів дбржави на громадські об'єднання:
— держава створює необхідні передумови (зокрема, юридичні, а іноді й матеріальні) для організації та діяльності громадських об'єднань;
— держава як владний суверен виробляє вихідні соціально обгрунтовані нормативні положення щодо організації, офіційної реєстрації та діяльності громадських об'єднань;
— держава розробляє типові (зразкові) статути, положення деяких громадських об'єднань для стимулювання їх утворення і діяльності;
— держава реєструє громадські об'єднання, їхні структури;
— вона контролює законність діяльності громадських об'єднань;
— у деяких випадках держава надає заходам громадського впливу, застосовуваним громадськими об'єднаннями, юридичного значення.
Безперечно, у різних країнах держави використовують ці форми впливу по-різному, вибірково. Так, поряд з країнами, де реєстрація політичних партій є обов'язковою (США, Україна, Росія, Швеція), є й такі країни, де реєстрація не проводиться, проте від партій вимагається подання певних документів (Австрія, ФРН), а є, нарешті, і такі держави, які взагалі не «реагують» на утворення і діяльність партій (Великобританія, Австралія, Нова Зеландія).