Потреби суспільства, з одного боку, і наше власне покликання — з іншого, — те головне, чим зумовлений і в реалізації чого полягає сенс нашого життя.

Визначення сенсу життя пов'язане з розумінням мети життя як уявного чи очікуваного ре­зультату нашої діяльності та з вибором життєвого шляху.

Останній нерозривно пов'язаний з життєвою позицією та способом життя.

Життєва позиція виявляється у практичних діях — оцін­ках, прагненнях тощо. Людина, яка має чітку життєву пози­цію, завжди є послідовною і цілеспрямованою. Головною харак­теристикою життєвої позиції людини є рівень її активності, яка передбачає єдність дій людини та її переконань.

Найповніше життєва позиція людини реалізується у її способі життя, в тому, заради чого (чи для чого) людина живе і як вона живе. Спосіб життя людей визначається рівнем матеріального та духовного розвитку суспільства, його традиціями та звичаями, належністю людини до певної соціальної групи, статтю, віком, станом її здоров'я, характером, місцем проживання та ін. Однак людина сама визначає спосіб свого життя: "Людина — творець своєї долі".

Повнота життя визначається вмінням людини цінува­ти кожний день, годину, мить, адже вони, як і життя в ціло­му, неповторні. Щастя — це, мабуть, найбільше задоволення самим життям, здійснення свого призначення, досягнен­ня життєвої мети.Люди по-різному розуміють свої життєві цілі, їхні уявлення про щастя мають індивідуаль­ний характер.