Поняття і загальну характеристику механізму індивідуального поведінки

Однією зі складових частин загального причинного комплексу злочинності є причини умови індивідуального злочинного поведінки. Вивчення що існує між ними взаємозв'язку є важливим кримінологічної завданням.

Але якщо причини злочинності загалом обумовлені протиріччями соціального середовища, те причини й умови скоєння конкретного злочину за більшою мірою зазнають впливу безпосереднього оточення чоловіки й тієїмикросреди, у якій відбувається формування. У спосіб виявляється складний комплекс нижченаведених причинних залежностей - від індивідуального злочинного поведінки й його безпосередніх детермінант до загальних причин злочинності, що у кінцевому підсумку на злочин ідуть конкретні представники суспільства, є носіями його засад і умов його життєдіяльності в усьому їхньому різноманітті та реальних проявах. Та й саме мікросередовище, що надає пряме вплив формування конкретного індивіда,производна з більш широкої громадської середовища проживання і у сенсі є його породженням.

У конкретному злочин та його причини більшою мірою, ніж це відбувається спільною для рівні, проявляється їх взаємозв'язок з особистісними особливостями індивіда. Проте, визнаючи індивідуальність кожного злочини і його причин, слід виділити ті механізми, що є єдиними всім злочинів [1,с.126].

Загалом вигляді причинами конкретного якихось злочинів є криміногенна мотивація особистості, що базується їхньому антигромадською установці. Вона складається в особи поступово під впливом дві групи умов. До першої ставляться такі, які формують потреби, інтереси, ціннісні орієнтації особистості.Искажения і деформації у яких утворюють основу криміногенної мотивації і його внутрішню змістовний бік. Умови другої групи безпосередньо ставляться до процесу скоєння злочину, створюють криміногенну ситуацію. Взаємодіючи з особистісними особливостями, вони викликають намір і рішучість зробити злочин.

Отже, вчинення конкретного якихось злочинів є результатом взаємодії які утворилися під впливом несприятливих життєвих умов негативних, морально-психологічних властивостей особи і зовнішніх об'єктивних обставин, їхнім виокремленням криміногенну ситуацію. На рівні несприятливих умов морального формування особистості створюються передумови, аналізовані як скоєння злочину конкретної особи. На рівні конкретної історичної ситуації що склалася в особи криміногенна мотивація реалізується у дійсність (малюнок 1).

Малюнок 1 – "Чинники, що зумовлюють індивідуальне злочинну поведінка"

Це становище має лише теоретичне, а й практичного значення. Так, правоохоронні органи, здійснюючи профілактичну діяльність обох зазначених рівнях, виявляють умови, які впливають формування морально-психологічних властивостей особистості сім'ї, навчальному чи виробничому колективі, побутовому оточенні, сфері спілкування, і за іншими областях соціального життя, аби прийняти відповідних заходів з усунення, за необхідності взаємодіяти з іншими закладами, підприємствами й суспільними організаціями для оздоровлення обстановки і нейтралізації що виникли криміногенних ситуацій.

Подальше вивчення структури злочинного поведінки вимагає роздільного аналізу кожної з ліній причинної ланцюжка, які ведуть вольовому акту. Йому передує постановка цілі й передбачення результатів своїх дій. Усе це відкладають у свідомості індивіда і цього разу вже існуючих елементах, насамперед як-от минулий досвід, інтереси, погляди, психічні особливості особи. Сюди слід додати вплив існуючої зовнішньої ситуації.

Отже, з погляду причинності злочин повинне розглядатися як результат взаємодії особи і зовнішньої конкретної історичної ситуації. До того ж слід додати, що це особа розвивається з урахуванням взаємодії психофізичних даних індивіда, і навіть спадкових задатків у взаємодії із зовнішнього середовищем.

З цього випливає, що з дорослої людини все соціально значимі впливу довкілля проходять через його свідомість і особистісні особливості, тобто. між людиною і середовищем існують складні причинно-наслідкові залежності.

Щоб питанням, у якому з ланок причинної ланцюжка кореняться причини їх скоєння конкретного злочину, треба розглянути їх за суті, використовуючи матеріали конкретних кримінологічних досліджень. Тільки можна буде отримати дані про те, які саме причини несуть у собі найбільшу ступінь криміногенності, які конкретно сфери довкілля, і якою життєвому етапі індивіда надали нею криміногенне вплив, які психофізичні властивості й особливо конкретної особи виявилися найбільш податливими до такого впливу [9,с.96].