Основним методом вимірювання власного загасання ланцюгів є метод порівняння, прнмененіе якого можливе лише за наявності двох одінаковьіх ланцюгів, що дозволяють утворити однорідну петлю. Схема вимірювання власного загасання методом порівняння наведена на рис. 11.13а.
У пункті А через сімметрірующій трансформатор ТРХ під-виключають генератор з плавним регулюванням частоти. Паралельно вторинній обмотці трансформатора підключають магазин загасання МОЗ. До інших точок петлі (теж в пункті А) підключають опір Ян, рівне номінальному значенню хвильового-го опору кола (якщо власне загасання ланцюга більше 25 дБ, ланцюг можна не навантажувати). При вимірах порівнюють рівні напруги в кінці петлі і на виходе магазину загасання МОЗ, регулюючи величину загасання на виходе МОЗ до отримання однакових показань індикатора І в обох положеннях пере-перемикач П. Показання магазину загасань дає величину загасання двох ланцюгів. Величина загасання ланцюга дорівнює половині виміряної величини: а = анзм / 2.
обстоювання загасання ланцюга методом порівняння вимірюється після вимірювання перехідного загасання. Якщо перехідне затухання на ближньому кінці між ланцюгами, з которнх утворена вимірювальна петля, порівнянно по величині з загасанням дан-ної петлі (відрізняється менше ніж на 25 дБ), то для вимірювання загасання зтот метод не застосовується. У зтом випадку для вимірювання власного загасання ланцюгів застосовують метод різниці рівнів (мал. 11.136).
У пунктах А і Б, тобто на початку і кінці вимірюваної лінії, включають прибори для вимірювання рівнів передачі У | і На вхід лінії в пункті А включають генератор, рівень передачі якого підтримують постояннмм і равньїм 10-20 дБ. У пункті Б лінню навантажують опором /? ". При даній частоті визначають рівні передачі р і прийому р2 відповідно в пунктах А і Б. величина загасання ланцюга визначається за формулою
а = р -рі.Кілометріческое загасання ланцюга, дБ / км, одноОКМ == О. / 1,де / - довжина виміряної лінії, км.
Виміряне значення власного загасання ланцюга призводять до температурі 4-20 ° С за формулоюО20 == 1 + а (/ -20 °) 'де а * - виміряне загасання при температурі і; а - температурний козффіціент загасання.
11.11. Вимірювання величини кеоднородності хвильового опору коаксіальньїх пар
Під не знородносгью я розгл'Ріва месі - іемой коаксіальної нарьі слід поніма.ть величину откдоненія. її хвильового опору в даному. місці від хвильового сонротівле-'няодяородной коаксіальної парі.Величину неоднорідності оцінюють за допомогою козффіціен-та відбитого Р0тр, которийвмражается або у відсотках, або безпосередньо в омах. Козффіціент відображення у відсотках визначається за формулою
(£-£>)
(2-Ь^н)
100%
де 2 - хвильовий опір ланцюга, Ом; Ея - хвильове опору-тівленіе ділянки ланцюга в місці неоднорідності, Ом.Козффіціент відображення в омах визначаться з вираженимиотр-
Величини неоднорідностей коаксіальних пар визначаються по імпульсними характеристиками. Схема вимірювань їм-пульснім приладом показана на мал. 11.14. У вимірювану лінію з певною періодичністю посіла зондірующнеімпульсьі. У місцях неоднорідностейкаждий з зтіх імпульсів частково відбивається, тобто частина знергію повертається до початку лінії. При зтом на зкранезлектронно-променевої трубки спостерігається ві-кинути (сплеск). Імпульсна характеристика являє собою
Мал. 11.14. Схема вимірювань неоднорідностей хвильового со-спротивукоаксіальннх пар
Мал. 11.15. Імпульсна характеристика коаксіальної па * рьі між пунктами А і Б з неоднорідності м і
Мал. 11.16. Прімерньїегра-дуірованньїекрівьіе до імпульс-ному приладу для визначення величин іеоднородностейко-ахсіальньгх пар на лінії дли-ної 1500 м
сукупність таких вьібросов, що мають різні імпульсьі і полярності (мал. 11.15).Амплітудавьіброса залежить від величини неоднорідності (чим більше неоднорідність, тим більше відбитого імпульсу та амплітуда вьіброса), відстані до місця неоднорідності (чим зто відстань далі від початку лінії, тим більше слабшає зон-дірующій імпульс і тим менше вмброс), а також від велічіньї посилення пріємного підсилювача. Кількісна оцінка величин неоднорідностей проводиться за допомогою прілагаемнх до імпульс-Ійїм приладам г р а д у і р про вочнойьі х кривих (рис. 11.16). Кожна градуировочная крива відповідає певному значенню козффіціента відображення Р0тр, тобто певної величи-не неоднорідності коаксіальної парі.
Для визначення величин неоднорідності по градуювальної кривої спочатку роблять замальовку всій імпульсної характеристики коаксіальної парі. При зтом фіксується положення регулятора посилення пріємного підсилювача на кожній дільниці кабелю, що необхідно учітівать при подальшій оцінці велічіньї неоднорідності. Величину неоднорідності визначають при накладень замалювати імпульсної характеристики на градуювальних кривих. Підраховано по градуювальної кривої величини неоднорідностей коаксіальних пар порівнюють із встановленими нормами. Для зняття імпульсннх характеристик використовуються прибори УІП-5 КМ, УІП-5 КС, УІП-КС.
Висновок
При написані дипломної роботи на тему: «Імпульсний НН, заміна дискового НН на кнопочний. Матеріали та арматура КЛЗ.» я розглянув такі підпункти
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Давыдовский В.М. – Телефонные апараты и коммутаторы МБ и ЦБ. - М: Связбиздат,1942
2. ГОСТ 7153-85 Аппараты телефоны еобщего применения. Общиете хнические условия.
3. Дубровский Е. П. — Абонентские устройства городских телефонных сетей. Справочник. — М.: Радио и связь, 1986.
4. Кизлюк А И. — Справочник по устройству и ремонту телефонных аппаратов зарубежного и отечественного производства. — М.: Антелком, 1998.
5. Корякин-Черняк С. Л., Котенко Л. Я. — Телефонные сети и аппараты. — К., СПб: Наука и Техника, 1998.
6. Пономаренко А. А., Корякин-Черняк С. Л. — Телефоны, АОНы, радиотелефоны. — М., К.: Наука и Техника, Солон, 1995.
7. Микросхемы для современных импортных телефонов. Справочник. — М.: Додзка, 1998.
8. Гурин А.С. и др. - Телефонния - М: Воениздат,1963 .
. 9. Городская телефонная связь - М:Радио и связь,1987 .