Ст. 65 Закону України " Про господарські товариства " визначає, що товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого розділений на частки засновницькими документами. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при їх недостатності - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі відповідно до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.
Аналіз чинного законодавства показує, що до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються практично всі норми, що регулюють діяльність товариства з обмеженою відповідальністю (статті 52 - 64 Закону «Про господарські товариства»). Товариство з додатковою відповідальністю створюється та діє на підставі двох установчих документів - засновницького договору й статуту. Статутний фонд розділяється на частки учасників, розмір яких визначається засновницькими документами. Органами управління товариства з додатковою відповідальністю є: збори учасників, дирекція (директор) і ревізійна комісія (порядок їхнього утворення й компетенція визначені в статтях 58 - 63 Закону «Про господарські товариства»).
Основна відмінність між товариством з обмеженою відповідальністю й товариством з додатковою відповідальністю полягає в характері відповідальності учасників по зобов'язаннях товариства. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не несуть відповідальності по зобов'язаннях товариства, а в товаристві з додатковою відповідальністю учасники несуть субсидіарну (додаткову) відповідальність по боргах товариства своїм особистим майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до величини їхніх внесків. Межі додаткової відповідальності (дворазова, трикратна, п'ятикратна й т.п.) визначаються самими учасниками в установчих документах.
Відповідальність учасників має субсидіарний характер - вона наступає лише у випадку недостатності майна товариства для задоволення вимог кредиторів.