Проведення перевірки

Так, Пенсійний фонд та його територіальні органи, відповідно до ст. 13 Закону № 2464, мають право звертатися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство платника єдиного внеску.

У зв’язку із зазначеним, в ході перевірок необхідно звернути увагу на повноту вжитих за наявності підстав заходів управліннями Пенсійного фонду до стягнення боргу шляхом звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство платників внесків, зокрема, з підстав відсутності їх за місцезнаходженням.

Також, слід дослідити питання використання територіальними управліннями наданих Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прав щодо ініціювання заміни та оскарження бездіяльності арбітражних керуючих.

Як встановлено прокурорськими перевірками, органами Пенсійного фонду України області з метою стягнення заборгованості зі сплати внесків з платників, які відсутні за місцезнаходженням, або її подальшого списання у встановленому законодавством порядку, заяви про порушення справи про банкрутство відсутніх боржників подаються до суду у поодиноких випадках.

Права кредитора, надані вищезазначеним Законом, територіальними управліннями використовуються не в повній мірі, як наслідок вжиті заходи суттєво не впливають на погашення заборгованості вказаною категорією платників.

Також, територіальними управліннями не у всіх випадках заявляються кредиторські вимоги та вирішується питання про стягнення заборгованості у судовому порядку з платників внесків, які підпадають під дію Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При перевірці повноти вжитих територіальними органами Пенсійного фонду заходів до стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування необхідно звертати увагу на наведені вище питання.

Врахувати, що порядок стягнення заборгованості зі страхувальників визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Крім того, відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону до 01.01.2011) передбачено право Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Перевірці також підлягають питання правомірності списання територіальними управліннями Пенсійного фонду заборгованості зі сплати внесків.

Так, відповідно до ст. 25 Закону № 2464 сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.

У разі ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

­ ліквідаційна комісія - щодо юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується;

­ юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

­ засновники або учасники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов'язаннями;

­ юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується;

­ правонаступники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов'язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов'язки.

Аналогічний порядок списання заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону до 01.01.2011).

У той же час, за даними Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області органами Пенсійного фонду області лише за минулий рік списано заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму близько 6 млн. грн.

При перевірці повноти вжитих територіальними органами Пенсійного фонду заходів при застосуванні до порушників фінансових санкцій, притягненні винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності врахувати, щотериторіальний орган Пенсійного фонду відповідно до ст. 25 Закону № 2464 застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Посадові особи страхувальника несуть адміністративну відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (стаття 165-1 КУпАП) та за перешкоджання уповноваженим особам Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у проведенні перевірок (стаття 188-23 КУпАП).

У той же час, як встановлено прокурорськими перевірками, питання про адміністративну відповідальність винних посадових осіб страхувальників територіальними управліннями Пенсійного фонду в багатьох випадках не вирішується.

Крім цього, слід звернути увагу на стан контролю органами Пенсійного фонду за дотриманням банками законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Так, банки приймають від платників єдиного внеску платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі невиконання цієї вимоги, банки за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплаченого єдиного внеску, з правом зворотної вимоги до платників єдиного внеску щодо відшкодування цієї суми (ст. 24 Закону № 2464).

За несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування банками на рахунки органів Пенсійного фонду сум єдиного внеску, фінансових санкцій, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум. За порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті платниками (ст. 25 Закону № 2464).

З метою виявлення кримінально-караних порушень законодавства у цій сфері та забезпечення погашення заборгованості зі сплати внесків, необхідно у ході перевірки вивчити дані органів Пенсійного фонду щодо суб’єктів господарювання регіону, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску, з’ясувати причини утворення заборгованості та визначити коло суб’єктів, що підлягають перевірці.

У подальшому в ході перевірок необхідно вивчити дані щодо руху коштів на рахунках підприємств з початку виникнення заборгованості. За кожним фактом умисної несплати внесків до Пенсійного фонду при наявності коштів на рахунках підприємств та реальної можливості погашення заборгованості організувати проведення перевірки із прийняттям рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Як приклад,проведеною прокуратурою міста Южноукраїнська перевіркою додержання службовими особами ТОВ «ЮГ-Спецгідроенергомонтаж» вимог законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування установлено, що останніми, попри наявність коштів, не сплачено єдиного внеску в сумі 200,4 тис. грн.

За результатами перевірки 01.03.2012 прокуратурою міста порушено кримінальну справу стосовно керівника ТОВ «ЮГ-Спецгідроенергомонтаж» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, провадження досудового слідства по якій завершено, справу скеровано до суду.

Корисним при проведенні зазначених перевірок може бути досвід органів прокуратури Дніпропетровської області.

Так, у січні 2011 року прокурором міста Жовті води порушено кримінальну справу відносно службових осіб ДП «Жовтоводське управління будівництва» за ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 366 КК України, які видали довідки про заробіток для обчислення пенсій колишнім працівникам підприємства із завищеними розмірами заробітної плати, що потягло за собою переплати пенсій за період 2006-2010 років на загальну суму 204 тисячі гривень (згідно публікації від 29.03.2011, розміщеної на Інтернет сайті прокуратури Дніпропетровської області - www.dnipr.gp.gov.ua).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Згідно зазначеного Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додається, зокрема, довідка про заробітну плату особи (пункт 7).

Правом перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість видачі таких довідок, відповідно до пункту 38 вказаного Порядку, наділено орган, що призначає пенсію.

Таким чином, при проведенні перевірок з питання законності отримання пенсійних виплат необхідно звертати увагу на можливу причетність посадових осіб органів Пенсійного фонду на завищення їх розміру та, як наслідок, незаконне використання коштів бюджету Фонду.

При проведенні перевірок з питання виконання кошторису видатків на утримання територіальних управлінь Пенсійного фонду доцільно врахувати досвід органів прокуратури Дніпропетровської області при проведенні аналогічних перевірок.

Зокрема, 26 вересня 2011 року прокурором Баглійського району м. Дніпродзержинська порушено кримінальну справу відносно службових осіб управління Пенсійного фонду України Баглійського району міста Дніпродзержинська за фактом зловживання службовим становищем за ч. 2 ст. 364 КК України.

Встановлено, що між виконавчим комітетом районної ради та територіальним управлінням Пенсійного фонду укладено договір про передачу в тимчасове безоплатне користування адміністративного будинку (нежиле приміщення). Відповідно до договору, виконавчий комітет райради у разі надання погодження проведення капітального ремонту цієї будівлі зобов’язується відшкодувати управлінню ПФУ витрати, пов’язані з ремонтом.

Проте, службові особи управління пенсійного фонду, достовірно знаючи, що виконавчий комітет районної ради погодження на проведення ремонтних робіт адміністративного будинку не надавав, в період часу з вересня по жовтень 2010 року, уклали з приватним підприємством договір на ремонт м’якої покрівлі будівлі. А грошові кошти, у сумі 98 тисяч гривень за проведені ремонтні роботи вони незаконно перерахували на рахунок приватного підприємства, чим державним інтересам було заподіяно істотну шкоду (згідно публікації від 12.10.2011, розміщеної на Інтернет сайті прокуратури Дніпропетровської області - www.dnipr.gp.gov.ua).

3.2. Під час проведення перевірок у територіальних органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності необхідно звернути увагу на повноту вжитих територіальним органом заходів, спрямованих на ліквідацію існуючої недоїмки, застосування до порушників фінансових санкцій, притягнення винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності, додержання вимог законодавства при наданні матеріального забезпечення та соціальних послуг, додержання визначених законодавством прав застрахованих осіб.

Оскільки основним джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є страхові внески, при перевірці питання повноти вжитих територіальним органом Фонду заходів, спрямованих на ліквідацію існуючої недоїмки, основну увагу слід звернути на стан нарахування та стягнення виконавчими дирекціями Фонду штрафів та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, вжиття заходів цивільно-правового характеру до боржників.

Зокрема, необхідно зосередитись на виявленні випадків незастосування штрафних санкцій та пені, визначених ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240 (далі Закон № 2240), невжиття цивільно-правових заходів посадовими особами Фонду до стягнення простроченої недоїмки в судовому порядку, у тому числі з боржників, що підпадають під дію Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Звернути увагу на правомірність списання територіальними органами Фонду заборгованості зі сплати страхових внесків.

Порядок списання безнадійної дебіторської заборгованості з коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджено Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.06.2011 № 30.

Згідно з вказаним Порядком списанню підлягає безнадійна дебіторська заборгованість у разі:

­ визнання страхувальника в установленому законодавством порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені внаслідок недостатності майна банкрута, за умови внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі рішення суду;

­ непред'явлення кредиторських вимог Фонду або пред'явлення кредиторських вимог Фонду до страхувальника після закінчення строку, встановленого для їх подання, за умови внесення запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

­ ліквідації страхувальника, коли вимоги зі сплати страхових коштів залишилися незадоволеними у зв'язку з недостатністю майна страхувальника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями страхувальника згідно з вимогами Цивільного та Господарського кодексів України;

­ винесення судом рішення відносно страхувальника про припинення юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством;

­ смерті, оголошення фізичної особи, яка використовує найману працю, померлою або визнання у судовому порядку безвісно відсутньою, недієздатною або обмежено дієздатною, якщо зобов'язання нерозривно пов'язане з цією фізичною особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою, за умови засвідчення цього факту органом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення.

У разі встановлення фактів списання заборгованості зі сплати страхових внесків з підстав непред'явлення кредиторських вимог Фонду або пред'явлення кредиторських вимог Фонду до страхувальника після закінчення строку, встановленого для їх подання, необхідно вирішувати питання про відповідальність посадових осіб Фонду за вчинення службової недбалості.

Перевірці також підлягають питання додержання законів при застосуванні посадовими особами Фонду соціального страхування заходів адміністративного впливу за порушення законодавства про державне соціальне страхування (ст. ст. 165- 5, 188-23 КУпАП).

Необхідно вивчити акти перевірок та з’ясувати, чи у всіх випадках виявлення адміністративних правопорушень складаються протоколи, чи не допускається фактів фактичного звільнення винних осіб від відповідальності внаслідок невжиття заходів до фіксації правопорушень.

Під час проведення перевірки з питання додержання вимог законодавства територіальними органами Фонду при наданні матеріального забезпечення та соціальних послуг врахувати, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до ст. 34 Закону № 2240, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

­ допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (статті 35, 37 Закону № 2240);

­ допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 Закону № 2240);

­ допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (статті 45, 46 Закону № 2240);

­ забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків) (статті 47, 48 Закону № 2240).

Питання додержання вимог законодавства під час надання вказаного матеріального забезпечення та соціальних послуг, обґрунтованість їх отримання, також необхідно охопити перевіркою. Особливу увагу звернути на отримання відшкодування страхувальниками витрат на виплату допомоги по вагітності та пологах, насамперед у випадках нетривалої роботи жінок до відпустки по вагітності та пологах з необґрунтовано великим розміром заробітної плати, встановивши фактичне виконання ними трудових обов’язків.

Випадки відмови громадянам у виплаті страхових коштів та наданні соціальних послуг підлягають перевірці із залученням спеціалістів Територіальної державної інспекції з питань праці у області.

Із залученням спеціалістів органів Держфінінспекції в Миколаївській області перевірці підлягають питання використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, особливу увагу при цьому необхідно звернути на додержання вимог законодавства під час закупівель товарів, робіт і послуг за кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (стаття 20 Закону № 2240).

3.3. У територіальних відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань необхідно звернути увагу на повноту вжитих територіальним органом заходів, спрямованих на ліквідацію існуючої недоїмки, методика перевірки яких аналогічна вищенаведеній, застосування до порушників фінансових санкцій, притягнення винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності, додержання вимог законодавства при наданні матеріального забезпечення та соціальних послуг, додержання визначених законодавством прав застрахованих осіб.

Перевірці також підлягають питання щодо додержання законодавства під час надання соціальних послуг та проведення виплат відділеннями Фонду у разі настання страхового випадку (ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105, далі – Закон № 1105). Звернути увагу на обґрунтованість отримання страхових виплат потерпілими.

Особливу увагу слід звертати на факти відшкодування витрат на придбання лікарських засобів потерпілим, зокрема тим, які систематично отримують відшкодування із Фонду. Спільно із фахівцями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі висновку МСЕК на вказану особу, копій квитанцій про придбання медичних препаратів та рецептів лікаря необхідно відокремити лікарські засоби, що не пов'язані із основним захворюванням, яке спричинено внаслідок виробничої травми. На підставі отриманої інформації можливо буде виокремити рецепти, у яких зазначаються медичні препарати у кількості значно більшій, ніж це необхідно потерпілому, або тих, що не мають відношення до виробничої травми, а відповідно їх вартість не може відшкодовуватись Фондом.

Вказані порушення можуть мати місце у зв’язку із можливим зловживанням як з боку потерпілого, так і з боку лікарів, які з метою отримання незаконного відшкодування виписують такі рецепти.

Звернути увагу на питання здійснення відділеннями Фонду заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працівників, викликаної умовами праці, передбачених ст. 22 Закону № 1105.

Перевірити відповідність кваліфікації страхових експертів з охорони праці Фонду вимогам законодавства до зазначених посад, додержання ними вимог законодавства під час провадження своєї діяльності (ст. 23 Закону № 1105).

Прокурорськими перевірками встановлювалися факти неякісного проведення перевірок, невжиття заходів до усунення виявлених порушень та притягнення винних до встановленої законодавством відповідальності.

Також необхідно встановити яким чином відділеннями Фонду виконуються обов’язки пов’язані з координацією страхової діяльності (ст. 24 Закону № 1105).

Перевірити питання додержання вимог законодавства відділеннями Фонду під час віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення їх перевірок щодо стану профілактичної роботи та охорони праці, достовірності поданих ними відомостей про види економічної діяльності для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва та дотримання ними порядку використання страхових коштів. Застосовування до порушників за наслідками перевірок фінансових санкцій та накладення адміністративних штрафів. (ст. 24-1, 47 Закону № 1105).

Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до ст. 25 Закону № 1105, бере участь у фінансуванні заходів, передбачених державними цільовими, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони, безпеки та гігієни праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків, у зв’язку із зазначеним ці питання підлягають перевірці.

З’ясувати чи були факти відмови або припинення відділеннями Фонду страхових виплатах і надання соціальних послуг застрахованим особам (ст.ст. 37, 38 Закону № 1105), питання їх правомірності підлягають перевірці із залученням спеціалістів Територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області.

Охопити перевірками із залученням спеціалістів органів Держфінінспекції в Миколаївській області питання додержання вимог законодавства під час закупівель товарів, робіт і послуг за кошти соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (ст. 46-1 Закону № 1105).

Дослідити питання додержання визначених ст. 43 Закону № 1105 прав застрахованих осіб.

3.4. Під час перевірки в територіальних органах державної служби зайнятості, на які Законом покладене виконання функцій виконавчих органів Фонду соціального страхування на випадок безробіття, слід звернути увагу на повноту вжитих ними заходів, спрямованих на ліквідацію існуючої недоїмки, методика перевірки яких аналогічна вищенаведеній, застосування до порушників фінансових санкцій, притягнення винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності, додержання вимог законодавства при наданні матеріального забезпечення та соціальних послуг, додержання визначених законодавством прав застрахованих осіб.

Види забезпечення та соціальні послуги у сфері соціального страхування на випадок безробіття визначено ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533 (далі - Закон № 1533). Зокрема, за цим Законом надаються наступні види забезпечення:

­ допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

­ допомога по частковому безробіттю;

­ матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

­ допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Видами соціальних послуг є:

­ професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;

­ профорієнтація;

­ пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

­ інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

При проведенні перевірки додержання вимог законодавства при наданні допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, врахувати, що її розмір визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) (ст. 23 Закону № 1533).

У зв’язку із зазначеним, поширеними є порушення щодо надання недостовірних довідок про розмір отриманого доходу з метою завищення розміру допомоги.

У той же час, правом перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку їх використання, наділені базові центри зайнятості (ст. 34 Закону № 1533). Таким чином, у разі виявлення цих порушень необхідно надавати оцінку діям посадових осіб центрів зайнятості щодо повноти виконання покладених на них контрольних функцій.

При проведенні перевірки додержання вимог законодавства при наданні допомоги по частковому безробіттю врахувати, що вказаний вид допомоги не надається у разі, якщо простій носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин, а також у разі можливості працевлаштування працівників на інших дільницях, у цехах, на підприємствах. Також, допомога не надається якщо працівник відмовився від підходящої роботи на цьому або іншому підприємстві з повним робочим днем (тижнем) чи працює на даному підприємстві за сумісництвом. (ст.ст. 24, 25 Закону № 1533)

З метою виявлення зазначених порушень законодавства доцільно отримати інформацію з територіальних управлінь праці та соціального захисту населення щодо виявлення фактів простою підприємств, а також з органів статистики про надані суб’єктами господарювання звіти щодо неповної зайнятості працівників.

При проведенні перевірки додержання вимог законодавства при наданні матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного врахувати, що вказаний вид допомоги надається відповідно до Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 308 (Порядок № 308).

Матеріальна допомога у період професійного навчання призначається, відповідно до п. 16 Порядку № 308, за умови відвідування безробітним занять без пропусків без поважних причин, що підтверджується відповідним табелем.

У разі направлення безробітного на професійне навчання не за місцем проживання навчальному закладу або підприємству, установі, організації, де проживає безробітний у цей період, відшкодовується вартість проживання цього безробітного в гуртожитку.

У разі неможливості орендувати місця в гуртожитках для проживання безробітних на період професійного навчання за направленням державної служби зайнятості можлива оренда приміщень для їх поселення у пансіонатах, будинках відпочинку, готелях та приватному секторі. Для цього укладаються договори центрів зайнятості з юридичними та фізичними особами, які здають приміщення в оренду. (п. 27 Порядку № 308).

У зв’язку із зазначеним, у ході перевірок необхідно із залученням співробітників органів внутрішніх справ та державної податкової служби дослідити обґрунтованість виплати матеріального забезпечення та відшкодування вартості проживання безробітного.

При проведенні перевірки додержання вимог законодавства при наданні роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних необхідно врахувати, що зазначена дотація надається відповідно до Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.01.2001 № 1 (далі Порядок № 1).

Слід зауважити, що відповідно до п. 6 Порядку № 1 дотація не надається роботодавцям, які перебувають на обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування менше 3 місяців, на день звернення мають заборгованість за страховими внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та/або із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, заборгованість із сплати фінансових санкцій за порушення норм Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення», не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - у разі працевлаштування безробітних з числа інвалідів. Також, дотація не надається роботодавцям, які протягом останніх 3 місяців скорочували чисельність працівників за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення державної служби зайнятості працевлаштовується безробітний, а фізичним особам - підприємцям - якщо вони не використовували найману працю протягом останніх 3 місяців, і бюджетним організаціям.

У разі розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим за направленням державної служби зайнятості, до закінчення двох років з дня працевлаштування у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату, за угодою сторін, через невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, а також у разі встановлення недостовірності поданих роботодавцем даних, використання дотації з порушенням законодавства центр зайнятості припиняє виплату дотації. (П. 8 Порядку № 1).

З урахування викладеного, із залученням спеціалістів Територіальної державної інспекції з питань праці у Миколаївській області, управлінь праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, органів державної податкової служби слід перевірити фактичне існування дотаційних робочих місць на підприємствах та працевлаштування на них безробітних громадян, тривалість трудових відносин з працівником протягом 2 років.

Як свідчать результати прокурорських перевірок, роботодавцями допускаються кримінально-карані порушення з метою отримання зазначеної дотації.

Так, прокурором Новоодеського району за результатами перевірки додержання вимог законодавства при наданні фермерському господарству «Лан» дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, установлено, що упродовж 2010 року за направлення Новоодеського РЦЗ фермерським господарством на дотаційні робочі місця працевлаштовано трьох безробітних. У той же час, попри звітування до центру зайнятості фермерським господарством про використання праці зазначених осіб, останні жодного дня у господарстві не працювали. Як наслідок, посадові особи фермерського господарства «Лан» незаконно привласнили 43,5 тис. грн. дотаційних коштів.

За наслідками перевірки прокурором Новоодеського району 26.10.2011 порушено кримінальну справу відносно голови вказаного фермерського господарства за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, провадження досудового слідства у якій завершено, справу скеровано до суду.

Окрему увагу міськрайпрокурорів слід приділити перевірці достовірності відомостей про працевлаштування осібз метою виявлення фактів перекручення статистичної звітності ти штучного нарощування показників службовими особами міськрайонних центрів зайнятості.

З цією метою з органів державної служби зайнятості необхідно витребувати персоніфікований перелік осіб, які працевлаштовані та пройшли професійне навчання. Після цього із залученням працівників органів внутрішніх справ перевірити факт їх працевлаштування та проходження професійного навчання.

Зокрема, Первомайським міжрайонним прокурором перевіркою достовірності відомостей про працевлаштування осіб установлено, що посадовою особою Первомайського міськрайонного центру зайнятості з метою покращення показників у роботі сфальсифіковано персональну справу особи, яка звернулась до центру зайнятості, з метою створення видимості вжитих заходів до працевлаштування особи з обмеженим фізичними можливостями. При цьому, зазначена особа до служби зайнятості не зверталась, на обліку не перебувала, направлення на працевлаштування не отримувала, жодних підписів на жодних документах не ставила. Міжрайонною прокуратурою 10.03.2011 за вказаним фактом порушено кримінальну справу відносно посадової особи Первомайського міськрайонного центру зайнятості, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, провадження досудового слідства по якій завершено, справу скеровано до суду.

3.5 Під час перевірок потребує посиленої уваги захист інтересів держави при виконанні рішень про стягнення коштів до державних цільових фондів, який є одним із пріоритетних напрямків діяльності органів прокуратури. Тому перевірками в державних органах необхідно охопити питання законності і повноти вжитих заходів, спрямованих на виконання постановлених на їх користь судових рішень указаної категорії. Надавати принципову правову оцінку діям посадових осіб зазначених органів щодо виконання покладених на них повноважень.

Слід ураховувати, що найбільш поширеними порушеннями, які допускаються стягувачами, є несвоєчасне пред’явлення виконавчих документів до органів державної виконавчої служби, неналежне здійснення контролю за виконанням судових рішень та невикористання наданих законом повноважень щодо захисту інтересів держави.

У кожному випадку пропущення стягувачами установленого ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» строку для пред’явлення виконавчого документа про стягнення коштів до бюджету чи державних цільових фондів до виконання приймати рішення в порядку ст. 97 КПК України та, за наявності у діях цих осіб складу злочину, порушувати кримінальне провадження.

Перевірками з питань додержання законодавства при виконанні рішень судів необхідно охоплювати усе коло суб’єктів, які згідно із законом уповноважені на виконання цих рішень, а саме: державних виконавців при проведенні ними виконавчих дій, керівників органів ДВС при здійсненні ними контролю за законністю виконавчого провадження; учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій; арбітражних керуючих при виконанні ними судових рішень.

Обсяг прокурорської перевірки має включати опрацювання всього кола питань здійснення примусового виконання рішення, починаючи з відкриття виконавчого провадження та закінчуючи останньою процесуальною дією, вчиненою у цьому провадженні. Повнота з’ясування прийнятих у виконавчому провадженні рішень дозволить комплексно оцінити стан законності.

У ході перевірок з’ясовувати, чи дотримуються права сторін виконавчого провадження, чи своєчасно направляються їм копії процесуальних документів, повноту вчинення виконавчих дій, чи вживаються заходи до розшуку боржників та їх майна; відповідність закону прийнятих державними виконавцями процесуальних рішень у виконавчому провадженні, у т.ч. законність їх зупинення, відмови у відкритті виконавчого провадження, відкладення виконавчих дій, закінчення виконавчих проваджень, повернення стягувачам виконавчих документів.

При перевірці законності діяльності боржників у ході виконання рішень у першу чергу з’ясовувати обставини надходження до них виконавчих документів, організацію їх розгляду і вирішення службовими особами, зміст та належність повноважень на їх виконання відповідно до правового статусу службових осіб, фактично вжиті заходи, причини бездіяльності, наявність розпоряджень і рішень стосовно предмета виконання, здійснення операцій з майном та коштами тощо.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до ч. 6 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника – юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Згідно з галузевим наказом Генерального прокурора України від 29.11.2006 № 6гн необхідно перевіряти додержання законодавства в діяльності арбітражних керуючих при виконанні ними судових рішень. Предметом прокурорського нагляду на стадії виконання судових рішень є законність діяльності арбітражних керуючих саме при виконанні судових рішень.

Особливу увагу необхідно звертати на законність дій арбітражного керуючого (ліквідатора) після передачі йому виконавчого документа державною виконавчою службою у разі ліквідації боржника – юридичної особи (п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»). Перевірки з цих питань проводити в частині своєчасності та повноти включення визначеного у судовому рішенні грошового зобов’язання боржника до реєстру вимог кредиторів.