Згідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1533 одним із видів забезпечення, які може надавати державна служба зайнятості за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, є допомога по безробіттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються громадяни, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, також, згідно з п. 6 ст. 1 цього Закону до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
В частині 2 статті 36 Закону № 1533, зазначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно ч. 3 цієї ж статті, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
В якості доказів отримання допомоги по безробіттю на одержання якої, відповідно до чинного законодавства, відповідач не мав права необхідне надання копії заяви про надання статусу безробітного; копії персональної картки безробітного; копії перерахунку допомоги по безробіттю; копію претензії з позначкою про її отримання тощо.