Пояснювальна записка
Методичні матеріали з Кримінального права (Особливої частини) підготовлені з урахуванням специфіки діяльності працівників ОВС, охоплюють проблеми кваліфікації злочинів, орієнтовані на поглиблене вивчення ознак конкретних складів злочинів та їх відмежування від суміжних складів.
Вивчення Кримінального права України слід починати з уважного ознайомлення з програмою курсу “Кримінальне право” та наступними методичними вказівками. В цих вказівках дається коротка характеристика тем курсу Особливої частини, звертається увага студентів на окремі склади злочинів, на деякі спірні питання, які неоднаково розв’язуються, з яких в юридичній літературі висловлюються різні точки зору.
Методичні вказівки не мають нормативного матеріалу, вони дають тільки пояснення до найбільш складних питань курсу та рекомендації з їх вивчення, тому вони не можуть замінити ні підручників, ні навчальних посібників, ні нормативного матеріалу, вони містять посилання на них.
Ці методичні вказівки треба використовувати для самоконтролю, тобто студент повинен перевірити, як ним засвоєні необхідні нормативні матеріали, як він зрозумів питання, на які треба звернути увагу.
Вивчення тем курсу та кожного конкретного виду злочину повинне базуватися на знаннях: діючого кримінального законодавства—Кримінального кодексу України /КК/. Вивчення конкретного виду злочину /його складу/ за спеціальною літературою повинне бути нерозривно пов'язане та йти паралельно з вивченням відповідних норм КК.
Слід мати на увазі, що з метою вдосконалення нового діючого кримінального законодавства в літературі будуть продовжуватись роз’яснення, коментування судової практики та практики органів внутрішніх справ. Тому слід постійно слідкувати за новими змінами у кримінальному законі, а також звертатись до практики ОВС та судів при розгляданні ними окремих категорій справ. До практики ОВС та судів слід також звертатись у зв'язку з відмежування злочинів від цивільно-правових деліктів, адміністративних правопорушень.
Поряд з діючим кримінальним законодавством вивченню належать відповідні постанови Пленуму Верховного Суду України про практику застосування законодавства про відповідальність за окремі категорії злочинів або окремий вид злочину. .Ці постанови студент повинен конспектувати в окремих зошитах з кримінального права.
Такі постанови публікуються у систематизованих збірниках, наприклад у Збірнику постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах /Київ, «Скіф», 2005р../, або у Віснику Верховного Суду України.
Також студенту необхідно вивчати судову практику по конкретним справам / матеріали публікуються в журналі "Право України" та інших юридичних виданнях/
Велику допомогу у вивченні кримінального права може мати картотека судової практики по конкретним справам, яку веде кодифікаційний кабінет Адвокатського об’єднання Одеської обласної колегії адвокатів.
Для ліпшого засвоєння конкретних видів злочинів, які містяться у тому чи іншому розділі Особливої частини кримінального кодексу України, рекомендується дотримуватись послідовності, вивчення, а саме:
1.визначення місця даного виду /складу/ злочину у системі Особливої частини Кримінального кодексу..
2.Уяснення поняття / визначення/ конкретного злочину у відповідності з кримінальним законом.
3.Юридичний аналіз складу даного злочину /визначення об’єкту, предмета, об’єктивної та суб'єктивної сторін, а також суб'єкта складу злочину/.
4.Встановлення видів цього злочину /вказівка на частину, пункт статті Кримінального кодексу України/.
5.Визначення як необхідних /обов'язкових/, так й кваліфікуючих ознак обтяжуючих обставин злочину, розкриття їх змісту.
6.Визначення виду складу злочину за різними критеріями, наприклад, простий /основний/, кваліфікований, або особливо кваліфікований, а також матеріальний, формальний чи відсічений.
7.Відмежування злочину, який аналізується від суміжних складів.
8.Висновки стосовно можливості притягнення особи до кримінальної відповідальності за той чи інший злочин.
Пояснення поняття конкретного злочину означає уміння студента запам'ятати його основний зміст та уміння студента вказати на його головні /конструктивні /ознаки, необхідні ознаки. Наприклад, при визначенні поняття "розбій" необхідно вказати, що цей злочин уявляє собою напад з метою заволодіння чужим майном, який поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи /потерпілого/.
Виключну увагу слід звернути на детальний юридичний аналіз складу конкретного злочину, тому що як тут вказує досвід, студенти роблять багато помилок.
Найбільш часто зустрічаються такі помилки, а саме:
1.Характеристика об'єктивної сторони нерідко дається дуже коротко, без глибокого аналізу усіх ознак, які його складають.
2. Іноді змішуються матеріальні та формальні склади злочинів, внаслідок чого студенти помилково відносять до змісту об'єктивної сторони формальних складів у якості необхідних ознак наслідки та причинний зв'язок.
3.При аналізі суб'єктивної сторони складу злочину студенти ти змішують різні форми вини. Труднощі виникають при відмежуванні Інтелектуального елемента вини від вольового. Серйозна увага повинна бути приділена складам злочинів зі змішаною /подвійною, складною/ формою вини. У злочинах ,які скоюються з умисною формою вини, обов’язково треба визначати мотив та ціль злочину. Багато злочинів відмежовується один від іншого за мотивом та ціллю злочину.
4.Говорячи про суб'єкта злочину, студенти іноді забувають положення ст.22 КК, а також положення ч.2 ст.18 КК /поняття спеціального суб'єкта /. Дуже важливим є добре знання понять "осудність", «неосудність» та «обмежена осудність» /ст.ст.19, 20 КК України /.
5.В процесі кваліфікації злочинів студент повинен відрізняти конкуренцію кримінально-правових норм від сукупності злочинів. Також студент повинен пам'ятати правила кваліфікації злочинів при конкуренції загальної та спеціальної норм, при конкуренції декількох спеціальних норм. (З курсу теорії держави і права студенти повинні засвоїти поняття загальної та спеціальної норм, вміти їх визначати за Кримінальним Кодексом у межах однієї статті, розділу та всього кримінального Кодексу).
6.Студент повинен уважно вивчати кримінально-правові норми Особливої частини КК України та знати, що деякі норми передбачають спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності /наприклад, ст.3 ч.2, ст.114 ч.2, ст.369 ч.3, ст.311 ч.4 КК України /. Студент повинен запам’ятати умови, при яких можливе таке звільнення.