Одним із показників набуття Україною ознак сучасної цивілізованої держави є нормативне визначення пріоритетів в ієрархії тих соціальних цінностей, які становлять основу життєдіяльності людського суспільства. У загальній формі таке визначення дано в Конституції України, ст. 3 якої, зокрема, проголошує: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи об'єднані в розділ IV Особливої частини КК. У порівнянні з раніше діючим кримінальним законодавством новий КК розширив межі кримінальної відповідальності за ці злочини, установивши, що потерпілим від зґвалтування, насильницького задоволення полової пристрасті в перекручених формах і спонуки до вступу в половий зв’язок може бути не тільки особа жіночого, але і чоловічої статі.
Об’єктами злочинів цієї групи є полова воля і полова недоторканість особи, а також нормальний фізичний і моральний розвиток дітей і підлітків. Додатковим об’єктом може виступати здоров’я потерпілого.
Об’єктивна сторона злочинів проти половою волі і половою недоторканості особи характеризується протиправними активними діями винних. Переважна більшість злочинів розглянутої групи - це злочину з формальним складом, тобто вони є кінченими з моменту вчинення дій. Кваліфіковані види зґвалтування (ч. 4 ст. 152 КК), насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ч. 3 ст. 153 КК) передбачають настання особливо тяжких наслідків, а кваліфікований вид статевих зносин з особою, що не досягло половою зрілості (ч. 2 ст. 155) - наслідків у виді безплідності або інших тяжких наслідків.
Суб’єктивна сторона всіх злочинів даної групи характеризується провиною у формі прямого умислу. Мотиви їхнього здійснення на кваліфікацію не впливають. Відношення до наслідків, передбаченим у зазначених кваліфікованих складах злочинів, може бути як умисним, так і необережним.
Суб’єкти злочинів проти половою волі і половою недоторканості особи відрізняються за віком або по наявності інших ознак, що дозволяють віднести їх до спеціального.
Злочини, передбачені розділом IV Особливої частини КК, у залежності від особливостей безпосереднього об’єкту, можна поділити на наступні види:
1. Злочини, що посягають на статеву свободу та статеву недоторканність особи:
- зґвалтування (ст. 152 КК);
- насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 КК);
- примушування до вступу в статевий зв’язок (ст. 154 КК);
2. Злочини, що зазіхають на нормальний фізичний та моральний розвиток дітей і підлітків:
-статеві зносини зособою, що не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК);
- розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК).
Для закріплення вказаних питань студенти повинні пам’ятати, що у залежності від безпосереднього об’єкту вказаних злочинів вони класифіцируються у навчальній літературі таким чином:
1.Злочини, які посягають на статеву свободу та статеву недоторканність особи.
2.Злочини, які посягають на нормальний фізичний та моральний розвиток підлітків.
Аналіз вказаних норм повинен супроводжуватись уважним вивченням сутності сексуального насильства, грубого порушення статевої моралі по відношенню до неповнолітніх.