Творчо- аналітичне завдання
1.Студентам треба визначити види складів екологічних злочинів за критерієм їх закінчення.
2.Необхідно визначити вид суб’єкта цих злочинів та звертати увагу на форми вини злочинців.
3. Студентам необхідно відмежовувати екологічні злочини від адміністративних правопорушень та від злочинів проти власності.
Студентам пропонується розв’язати задачі
1. Не маючи коштів на придбання матеріалу для завершення будівництва сараю, Арендар у вересні зрубав у лісі, що належав колективному сільськогосподарському підприємству, десять десятирічних сосон. Під кінець будівництва з'ясувалось, що будматеріалу все-таки не вистачає. У жовтні Арендар у тому самому лісі зрубав ще п'ять сосон. При перевезенні їх до свого обійстя він був затриманий.
Дайте кримінально-правову оцінку дій Арендаря.
(2)Кумилко в останній декаді грудня зрубав у лісі на території заповідника три п'ятирічні ялини, одну з яких залишив у себе, а дві намагався продати. При затриманні він у всьому зізнався, але заперечував свою обізнаність щодо того, що ліс був заповідний.
3. Для розпалювання багаття туристи Кизяк, Онипчук та Дущенко зрубали в лісопарку три сухі сосни. За власною ініціативою Кизяк зрубав ще й десятирічну ялину. Місяць тому за незаконну порубку чагарників він був підданий адміністративному стягненню за ст. 65 КАП.
Дайте кримінально-правову характеристику дій цих осіб. Варіант 1. Кизяка підмовив зрубати ялину Дущенко. Варіант 2. Події відбувалися на території заповідника.
4. Ануфієв і Саприка в ніч на 22 грудня зрубали ялину біля міського готелю, яку віднесли в дім до Саприки. Спричинена міському господарству шкода з урахуванням коефіцієнта 2,0 дорівнювала 5,3 тис. грн. Вони були засуджені за ч. 2 ст. 185 КК України. В принесеному на вирок суду поданні до апеляційного суду прокурор поставив питання про неправильність кваліфікації дій засуджених за ч. 2 ст. 185 і в той же час про відсутність у їхніх діях складу злочину, передбаченого ст. 246 КК України, в зв'язку з чим просив закрити провадження у справі.
Чи правильний висновок прокурора?
5. Працюючи лісником, Айбушев задовольнив прохання Масаутова дозволити йому рубку лісу без лісорубного білета, Масаутов бензопилою спиляв 19 сосен, давши за це Айбушеву 3 тис. грн. Шкода від порубки склала 20 тис. грн.
6. Вночі Шаповал викопав у саду сільськогосподарського кооперативу вісім дворічних яблунь і посадив їх у себе на городі. За день до нового року він у міській лісопарковій зоні зрубав три ялини, з яких дві продав, а одну залишив у себе.
7. Цвірко в міському лісі спиляв дуба діаметром 41 см, стовбур, якого розпиляв на частини і намагався відвезти додому, але був затриманий.
8. Напередодні нового року Хутряний та Очкуренко вирішили збагатитись за рахунок продажу ялинок. Домовившись з власником вантажного автомобіля Чухонцевим, якому пообіцяли заплатити 20 відсотків від суми виторгу, вони поїхали в державний ліс, де зрубали 115 ялинок. Чухонцев участі в цьому не брав. При в'їзді вмісто його автомобіль був затриманий.
Варіант. Ялинки були зрубані на території заповідника.
9. Лісотехнік Дудник та лісничий Шуменко незаконно дозволили Дмитруку заготівлю лісоматеріалів. Після того, як Дмитрук спиляв і відвіз додому десять сосон, вони розпили "могорич". При цьому Дмитрук передав по 1 тис. грн. Шуменку та Дуднику "на знак подяки". Десять місяців тому Дмитрук притягався до кримінальної відповідальності за незаконну порубку лісу.
10. Марченко й Пікуль на човні з підвісним мотором під’їхали до острова "Березова грива", де помітили лося, що стояв у воді. Вони почали його переслідувати. Коли лось знесилів, накинули на нього петлю і човном підтягли до берега, де сокирою відрубали й забрали задню частину лося, а решту залишили.
Теми рефератів:
1.Кримінальна відповідальність за незаконне полювання.
2. Роль кримінально-правової охорони довкілля.
3. Відмежування злочинів проти довкілля від екологічних правопорушень
Методичні рекомендації.
Під час вивчення теми слід звернути на наступні питання:
І.Природа утворює зовнішнє середовище, що оточує людину. Це сукупність умов, які складають природну основу, сферу існування людства, будучи водночас джерелом життя людини, її благополуччя та процвітання.
Всі природні багатства нашої країни - «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони - згідно з Конституцією України (ст. 13), є об’єктами права власності Українського народу». Стаття 66 Конституції України зобов’язує кожного громадянина не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Охорона довкілля є важливою функцією нашої держави. Кримінальний кодекс України встановлює відповідальність за найнебезпечніші правопорушення в галузі довкілля.
Злочини проти довкілля мають своїм родовим об’єктом суспільні відносини, що забезпечують охорону довкілля, його наукове обґрунтоване раціональне використання і відтворення природних ресурсів, охорону нормального екологічного стану біосфери.
За своїм безпосереднім об’єктом всі злочини проти довкілля можуть бути поділені на: 1) злочини проти екологічної безпеки (статті 236, 237, 238 і 253), 2) злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря (статті 239, 240, 241 і 254), 3) злочини у сфері охорони водних ресурсів (статті 242, 243 і 244), 4) злочини у сфері лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу (статті 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251 і 252).
Екологічне забруднення значних територій може бути пов’язане із забрудненням землі, водних ресурсів, атмосферного повітря або продуктів харчування в цьому регіоні, радіоактивними, хімічними та іншими речовинами, що створюють реальну загрозу життю і здоров’ю людей.
Інші тяжкі наслідки - це заподіяння шкоди здоров’ю людей або інший збиток, наприклад, зруйнування або пошкодження заповідних територій.
Суб’єктивна сторона злочинів характеризується складною (подвійною) формою вини: щодо дії (бездіяльності) - умисел або необережність, щодо наслідків - тільки необережність.