Самостійна робота

Творчо- аналітичне завдання

ЗАДАЧІ:

1.Ревнуючи дружину, Корнієнко вирішив з нею розправитись.У себе на квартирі він облив її окропом, що спричинило опіки І—II ступеня, після чого завдав численних ударів гайковим клю­чем по голові. Від крику потерпілої прокинулись діти. Коли 15-річ-ний Олег намагався умовити батька, той завдав йому кількох уда­рів тим самим ключем по голові, заподіявши поранення, від яких Олег помер у лікарні. Не бажаючи мати свідка, Корнієнко ключем завдав також кілька ударів по голові Миколі, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Побачивши, що дружина ворухнулась, Корнієнко завдав їй ще три удари гайковим ключем. Потерпілій були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вважаючи всіх трьох убитими, Кор­нієнко викликав швидку допомогу, порізавши собі вену і симулюю­чи психічне захворювання.

2.Оленюк мав відомості, що у Верченко, яка проживає одна,є багато грошей, що їх вона виграла в лотерею. Він запропонував Іванчуку обікрасти Верченко. Вночі вони через вікно проникли до неї в хату і почали шукати гроші. Коли Верченко прокинулась і за­кричала, Оленюк двома ударами ножа в шию і груди вбив її. У при'міщенні злочинці знайшли лише 580 грн., які й забрали.

3. З метою розпиття спиртних напоїв Пустовіт і Радосюк пізно ввечері зайшли до будинку Степанова, де, крім останнього, знахо­дились також Макогон та Федоров. На грунті ревнощів до Мако-гон, сожительки Пустовіта, яка прийшла в дім до Степанова зі сво­їм знайомим Федоровим, Пустовіт прогнав останнього і здійняв сварку з Макогон. Наніс їй побої, а потім вирішив убити. Реалізуючи свій намір, Пустовіт, нібито проводячи її додому, разом з Ра­досюк довів Макогон до водойми, з допомогою Радосюк зв'язав їйруки і почав завдавати ударів кухонним ножем у різні частини ті­ла. Всього він завдав 24 ножових поранення черевної порожнинита грудної клітки. Потім ніж взяла Радосюк і з помсти за образу,заподіяну їй Макогон під час сварки в будинку Степанова, завдаланим удару в серце. Від одержаних поранень Макогон померла.З висновку судово-медичної експертизи видно, що кожне із 9 про­никаючих поранень, завданих потерпілій Пустовітом, саме по собі призвело до настання смерті.

4. Дудник разом з Качковським, який мав допомагати йому увиконанні будівельних робіт, розпивав спиртні напої. Коли Дудни квідлучився, Качковський сам випив горілку, що залишилася, післячого заснув на подвір'ї. Дудник намагався розбудити Качковсько-го, але той нецензурно вилаявся на його адресу і продовжував дрі­мати. Обурившись і згадавши, що Качковський сам випив частину горілки, а, крім того, не повернув йому давній борг, Дудник вирі­шив розправитись з ним. Він вилив на одяг Качковського бачок га­су і підпалив, а сам втік з місця вчинення злочину. Потерпілий від одержаних опіків через два тижні помер.

5. Ілясов, Романченко і Воронецький на квартирі останньогорозпивали спиртні напої. Між Ілясовим та Романченком виникласварка, а далі бійка, в процесі якої Романченко спричинив Ілясовулегкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я. Бійку було припи­нено Воронецьким. Випивка продовжувалась. Збираючись йти до­дому, Ілясов не знайшов свого шкіряного пальта і запідозрив, щойого сховав Романченко, щоб потім забрати собі. Обурений такою підозрою, Романченко накинувся з кулаками на Ілясова. Щоб за­спокоїти Романченка, Воронецький та Ілясов зв'язали йому руки іноги. Озлоблений на Романченка, Ілясов через якийсь час затягйого на кухню, де протягом тривалого часу завдавав у різні части­ни тіла ударів руками, ногами, а також ременем з металевоюпряжкою, душив його цим ременем. Ілясов спричинив Романченку численні двосторонні переломи ребер, крововиливи в ділянці груд­ної клітки, на серцевій сумці, в гіпофіз, сонячне сплетіння, оболон­ки і тканини головного мозку та внутрішню оболонку серця. Від одержаних ушкоджень, що потягли за собою тяжкий травматич­ний шок і жирову емболію малого кола обігу, Романченко на місці вчинення злочину помер.

6. Гольцев, звільнившись з місць позбавлення волі, де він від­бував покарання за замах на вбивство із хуліганських спонукань,зійшовся з Пановою. Вони обоє зловживали спиртними напоями,сварилися, при цьому Гольцев неодноразово погрожував Пановійвбивством. Під час чергової сварки Гольцев збив Панову на підло-1гу і завдав їй ногою, взутою у черевик, удару в груди в ділянку сер­ця, спричинивши тупу травму грудної клітки з розривом лівогошлуночка серця. Від одержаного ушкодження Панова померла намісці.

7. Кримський з метою заволодіння автомашиною ГАЗ-24 "Вол­га", що належала львівській геологорозвідувальній експедиції, вчи­нив напад на водія цієї машини Титла, в процесі якого мислив­ським ножем (він постійно носив його з собою, хоч і не бувмисливцем) завдав сім ударів у шию і спину. Від одержаних ушко­джень Титло через кілька днів помер. Підробивши дорожнього лис­та, Кримський намагався перегнати автомашину в іншу область,але був затриманий.

8. Повертаючись з весілля вночі додому, п'яний Ватрич поба­чив ще більш п'яного односельця Лукашука, що ледве тримався наногах, вчепившись за паркан. У відповідь на пропозицію Ватричайти додому разом Лукашук висловився нецензурно. Тоді Ватричвитяг з кишені пляшку горілки і завдав нею Лукашуку удару по го­лові, збивши його з ніг, а коли той намагався звестись на ноги, по­вторив удар. Пляшка розбилась. Тоді Ватрич почав завдавати Лу­кашуку ударів у різні частини тіла ногами й гострою шийкоюпляшки, а також підібраним з землі каменем. Після цього Ватричволоком потяг Лукашука до мосту. Коли Лукашук застогнав, Ват­рич каменем ще кілька разів ударив його по голові та скинув у річ­ку. Потерпілому було заподіяно смертельні тілесні ушкодження,зокрема, закриту травму черепа з крововиливом у мозок. СмертьЛукашука настала від утоплення.

9. Кочегар Швидко через неприязні стосунки зіштовхнув тро­юрідного брата Кизю в дренажний колодязь глибиною 18 м, де тойутопився. Коли дружина загиблого через 3 дні прийшла до котель­ної спитати про свого чоловіка, Швидко вбив її молотком і труп ки­нув у той самий колодязь. Потерпіла була на 8-му місяці вагітностіблизнятами.

10. Чехун, керуючи закріпленою за ним вантажною автомаши­ною в стані сп'яніння, зупинив її біля легкової автомашини, щочастково стояла на проїжджій частині сільської вулиці, і почав не­цензурно лаяти Гуйбу, Вербного і Троян, які сиділи в цій автома­шині, за те, що вони зупинились на дорозі. Він витягнув з автома­шини Гуйду і вдарив кулаком в обличчя. Троян повела Гуйду досебе у двір, а Чехун із залізним бруском підбіг до Вербного і за­махнувся на нього. Підбіг Ткаченко, забрав брусок і поклав у кабі­ну вантажівки. Чехун знову схопив брусок і намагався вдаритиВербного, але цьому завадив Ткаченко. Тоді Чехун схопив свій"дипломат" і все ж наніс удар по голові Вербному, після чого пої­хав. Невдовзі він повернувся з мисливською рушницею, лаючисьта погрожуючи ("Застрелю!"), підбіг до Вербного і Ткаченка тавистрілив у їхньому напрямі. Ткаченко почав тікати. Чехун зблизької відстані вистрілив у Вербного, тяжко поранивши його вживіт, від чого потерпілий помер.

11. В сім'ї Руденка на грунті пияцтва глави сім'ї часто виника­ли сварки. Він ображав дружину, бив її. Під час чергової сваркиРуденко завдав потерпілій удару ногою в живіт, що потягло пере­ривання вагітності, про яку він знав. Перебуваючи у стані сп'янін­ня, невдовзі він знову вчинив з дружиною сварку і завдав їй кіль­кох ударів по обличчю і в груди. Потерпіла заявила, що піде зіскаргою до дільничного уповноваженого, взяла на руки малолітнюдочку Галю і вийшла на подвір'я. Руденко схопив мисливську руш­ницю, прицілився в голову дружини і вистрілив. Пострілом буловбито Галю, а її мати одержала легке дробове поранення лівої кис­ті. Тримаючи на руках убиту дочку, потерпіла крикнула "Що тинаробив?" і вибігла на вулицю. Руденко наздогнав її і вбив пострі­лом у голову. Коли на постріл прийшла сусідка Євтушенко і поба­чила два трупи, Руденко, намагаючись позбавитись свідка, вистрі­лив і в неї, спричинивши численні поранення шиї та обличчя, асам втік. Євтушенко було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

У сім'ї Попових часто виникали сварки. При цьому Поповбив дружину, погрожував убити її й сина. Під час чергової сварки Попов, перебуваючи в стані сп'яніння, схопив пістолет і почав йо­го перезаряджати. Злякавшись, дружина забігла в туалет та пок­ликала туди сина. Попов вирішив убити їх обох. Він зробив спо­чатку два постріли в дружину і один у сина, а потім намагався покінчити життя самогубством, вистріливши в ліву частину гру­дей. Дружина була вбита, сину — заподіяно тяжке тілесне ушко­дження, сам Попов одержав середньої тяжкості тілесне ушкодження

Теми рефератів:

1. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство на замовлення.

2. Злочини проти здоров'я особи, суб’єктом яких є медичний або фармацевтичний працівник

Методичні рекомендації.

Одним із показників набуття Україною ознак сучасної цивілізованої держави є нормативне визначення пріоритетів в ієрархії тих соціальних цінностей, які становлять основу життєдіяльності людського суспільства. У загальній формі таке визначення дано в Конституції України, ст. 3 якої, зокрема, проголошує: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави”.

Наведені конституційні положення мають ряд конкретних кримінально-правових аспектів, зокрема:

1. Об’єктом кримінально-правової охорони можуть бути різні за своїм характером та змістом соціальні цінності;

2. Як найвища соціальна цінність людина є самостійним об’єктом кримінально-правової охорони; при цьому зазначена охорона здійснюється, зокрема, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за посягання не на “людину взагалі”, а на її конкретні блага, права та свободи.

3. Серед таких благ, прав та свобод людини найбільш соціальне значущими згідно з Конституцією України є життя і здоров’я, честь і гідність, статева свобода та статева недоторканність. Така значущість має знайти конкретне втілення в механізмі кримінально-правової охорони зазначених благ - перш за все, у такому його елементі, як кримінально-правові норми.

4. Особлива цінність життя і здоров’я, честі й гідності, статева свобода та статева недоторканність зумовлена тим, що ці блага становлять необхідну біологічну і соціальну основу всіх інших її особистих благ, а це дає достатні підстави виділяти їх як спеціальний об’єкт кримінально-правової охорони і, отже, розглядати як родовий об’єкт відповідної групи злочинів.

5. Кожне з названих у ч.1 ст.3 Конституції України благ відіграє свою “роль” у забезпеченні існування (можливості існування) будь-якої людини як окремої біосоціальної істоти, а відтак, має відносно самостійну соціальну цінність, тому посягання на окреме із цих благ навіть за відсутності у людини деяких інших, а також посягання на “неповноцінне” благо за наявності необхідних умов має розглядатись як злочин проти особи.

Таким чином, при вивченні теми слід засвоїти, що життя і здоров’я, як особисті блага людини: а) визнаються Конституцією України найвищою соціальною цінністю і з цієї точки зору повинні мати певні пріоритети в механізмі кримінально-правової охорони прав і свобод людини та громадянина; б) можуть бути самостійним об’єктом кримінально-правової охорони; в) за своїм змістом становлять необхідну біологічну і соціальну основу існування людини, що дає підстави для виділення їх як окремого родового об’єкта (кількох родових об’єктів) для певних груп злочинів; г) мають охоронятися незалежно від індивідуальних особливостей конкретного потерпілого, зокрема, “якості” окремих благ, відсутності у нього окремих із них.

Студенти повинні відрізняти практичні випадки, коли треба застосовувати ст.ст. 116, 118 КК, а коли ст. 115 ч.1 КК.; не плутати застосування ст..115 ч.1 КК (просте умисне вбивство) та можливість при призначенні покарання судом за цей злочин застосувати ст.. 66 КК України, з випадками застосування лише ст..116 КК, ст.. 118 КК, при цьому ст..66 КК вже не застосовується. Крім того, треба вивчити напам'ять та розібратися в ознаках вбивства, знати їх зміст.

Студенти повинні класифікувати вбивства, при цьому увагу приділити кваліфікованим видам умисного вбивства, як найбільш небезпечним злочинам. Вони передбачені ч.2 ст. 115 КК. Студенти повинні відрізняти різні кваліфіковані склади умисного вбивства, розібратись в особливостях їх кваліфікації. Треба також приділити увагу системі злочинів проти здоров'я особи, розібратись в характеристиці злочинів проти здоров'я особи з матеріальними та формальними складами. Студенту слід класифікувати тілесні ушкодження за формою вини та ступенем тяжкості.

Студентам треба звернути увагу на особливості кваліфікації злочинів, передбачених ст.. 126 КК, вміти їх відрізняти від спричинення тілесних ушкоджень. Крім того, студентам слід пам’ятати, що склад злочину передбаченого ст..135 КК (залишення у небезпеці) за видом є формальним, для кваліфікації цього злочину не має значення настання наслідків.

Студентам треба акцентувати увагу на суб’єкта злочинів, передбачених ст..ст.131, 132, 139-145 КК України (суб’єкт за видом спеціальний, ним є медичний або фармацевтичний працівник). Особливістю кваліфікації цих злочинів є те, що законодавець у диспозиціях вищевказаних норм вказує на настання наслідків – тяжкі наслідки, смерть особи. Тільки з настанням цих наслідків можна застосовувати вказані норми.