Витребування майна власником з чужого незаконного владння

Витребування майна власником з чужого незаконного владння. Витребування власником майна з чужого незаконного володння вндикаця явля собою найважливший цивльно-правовий засб захисту права власност.

Таке витребування здйснються шляхом пред явлення позову в суд чи арбтраж.

Такий позов називають вндикацйним. Позивачем по вндикацйному позову власник майна або юридична особа, якй майно передано в повне господарське вдання або оперативне управлння.

В останньому випадку державна або недержавна органзаця не власником майна, але й передано в управлння певне майно, й тому вона ма право й обов язок вимагати повернення його вд незаконного володльця. Вдповдачем по вндикацйному позову бува незаконний володлець фзична або юридична особа, яка волод майном позивача без законних пдстав. Ст. 32 Закону Про власнсть наголошу, що власник ма право витребувати сво майно з чужого незаконного володння.

Таким чином, якщо якась рч вибула з володння власника, останнй може витребувати в особи, що нею волод. Але витребувати рч вн може тльки вд незаконного володльця, тобто вд такого, який волод рччю без законних пдстав 4 251. Пдставою для вндикац може бути договр або адмнстративний акт. Таким чином, якщо власник передав свою рч у тимчасове користування за договором майнового найму наймачев, то наймач не буде вдповдати по вндикацйним позовом, адже вн користуться рччю на правовй пдстав.

Цю пдставою в даному раз укладений мж власником та наймачем договр майнового найму. Якщо ж певна особа вкрала рч або купила не у власника, а, наприклад, у громадянина, до якого ця рч перейшла за договором майнового найму, договором схову тощо, то така особа вважатиметься незаконним володльцем, позаяк продавець не мг передати покупцев за договором купвл-продажу права власност на рч, не маючи його сам. За вндикацйним позовом власник може витребувати свою рч у натур. Якщо у вдповдача реч вже нема, то цей позов не може бути задоволений. Наприклад, коли рч вкрадено встановлено, хто це зробив, вндикацйний позов може мати мсце тод, коли особа, що вкрала рч, ще волод нею. Якщо ж рч уже продано невдому кому або знищено, не можна одержати й задоволення по вндикацйному позову, бо за цим позовом можна вимагати повернення саме майна, що належить власников 4 351. Якщо в особи, яка вкрала рч, ц реч вже нема, то до не все одно можна пред явити вимоги, але вони будуть спрямован не на повернення реч, а на вдшкодування заподяно шкоди. Тод буде мати мсце не вндикацйний позов, а позов зобов язального характеру про вдшкодування заподяно шкоди.

Можливсть такого вдшкодування прямо виплива з ст. 440 Цивльного кодексу, в якй зазначено Шкода, заподяна особ або майну громадянина, а також шкода, заподяна органзац, пдляга вдшкодуванню особою, яка заподяла шкоду, у повному обсяз 2242. Так само рч не може бути витребувана, якщо незаконний володлець змнив настльки, що по сут, вона перетворилася на ншу рч. Отже, коли реч нема, не можна й вимагати повернення вд особи, що нею володла.

Т.П.Коваленко зауважу, що предметом вндикацйного позову може бути витребування ндивдуально визначено реч. В зв язку з тим, що власник за вндикацйним позовом може вимагати повернення саме сво реч, вона мусить бути ндивдуально визначеною.

Вдносно родових речей не можна встановити, чи це саме т реч, що належали власников, чи яксь нш 3352. Предметом вндикацйного позову може бути й рч, що визначаться клькстю, мрою, вагою наприклад, цукор, борошно, картопля, тощо, тобто реч, що визначен родовими ознаками за умови, що вони якось ндивдуалзован наприклад, картопля у мшку, який ма штамп, напис тощо. Ст. 148 Цивльного кодексу Украни встановлю, що витребуючи майно з чужого володння, власник вправ також вимагати вд особи, яка знала або повинна була знати, що володння незаконне недобросовсний володлець, повернення або вдшкодування всх доходв, як ця особа здобула або повинна була здобути за весь час володння вд добросовсного ж володльця всх доходв, що вн здобув повинен був здобути з того часу, коли вн дзнався або повинен був дзнатись про неправомрнсть володння або одержав повстку за позовом власника про повернення майна 2 186. Причому виршення питання про те, з якого часу доходи мають бути повернен власников, залежить вд того, чи був володлець добросовсним чи недобросовсним.

Ст. 145 Цивльного кодексу розкрива змст поняття добросовсний набувач. Набувач вважаться добросовсним, якщо вн не знав не повинен був знати, що особа, у яко вн придбав рч, не мала права вдчужувати.

Вдповдно, недобросовсним набувач визнаться, якщо вн знав чи повинен був знати, що особа, в яко вн набув рч, не мала права вдчужувати, тобто якщо вн знав чи повинен був знати про неправомрнсть свого володння.

Звичайно, набувач вважаться недобросовсним в раз, якщо рч набута ним злочинним шляхом. Незаконний набувач вважаться добросовсним, поки не буде доведено протилежне. Як видно з наведено вище цитати з ст. 148, власник вправ вимагати вд недобросовсного володльця повернення або вдшкодування доходв, як вн здобув або повинен був здобути за весь час володння, а вд добросовсного володльця всх доходв, що вн здобув повинен був здобути з часу, коли дзнався або повинен був дзнатись про неправомрнсть володння або одержав повстку за позовом власника про повернення майна.

Таким чином, одержане добросовсним набувачем до того, як вн дзнався або повинен був дзнатися про неправомрнсть свого володння, належить йому, вн ста власником цих доходв.

Недобросовсний володлець повинен повернути доходи, як вн дстав чи повинен був дстати за весь час володння. Незаконний володлець повинен повернути чи вдшкодувати не тльки доходи, як вн одержав, а й т, як повинен був одержати. Якщо ж незаконний володлець не одержав доходв з власно вини, вн несе вс невигдн наслдки цього мусить повернути доходи, як вн мг одержати. В якост прикладу можна навести ситуацю, коли незаконний володлець саду не знмав плодв, вдповдно, не одержував вд саду доходу.

В цьому раз вн, у вдповдност до ст. 148 Цивльного кодексу, все одно повинен вдшкодувати втрачен ним доходи Ця ж стаття передбача, що володлець, як добросовсний, так недобросовсний, в свою чергу ма право вимагати вд власника вдшкодування зроблених ним необхдних витрат на майно з того часу, з якого власников належать доходи вд майна 2186. Таким чином, недобросовсний володлець ма право вимагати вд власника вдшкодування зроблених ним необхдних витрат на майно за весь час володння, бо вн повинен повернути одержан прибутки також за весь цей час. За добросовсним володльцем закон визна право вимагати вд власника вдшкодування тльки з часу, коли вн дзнався або повинен був дзнатися про неправомрнсть володння або одержав повстку за позовом власника про повернення майна, позаяк прибутки з майна належать власнику тльки з цього часу. Отже, подекуди ситуаця виявитися парадоксальною недобросовсний володлець може опинитися у кращому становищ, нж добросовсний.

Таке може статися в раз, коли необхдн витрати на майно перевищують прибутки, як воно да, або у випадку, коли майно не да прибуткв, але вимага для свого утримання певних витрат.

Т.П.Коваленко вважа за доцльне доповнити ст. 148 дючого ЦК УРСР правилом, згдно з яким добросовсний володлець мав би право вимагати вд власника вдшкодування необхдних витрат на майно за весь час володння, коли ц витрати перевищують доходи. Це посилило б виховне значення ст. 148 ЦК УРСР З 354. Можлива й ще одна складнша ситуаця витрати незаконного володльця виходять за меж необхдних витрат по поточному утриманню майна, Це може статися, якщо незаконний володлець зробив певн полпшення у майн, внаслдок чого збльшилась його вартсть.

Дана проблема також розглядаться в ст. 148 Цивльного кодексу Добросовсний володлець ма право залишити за собою зроблен ним полпшення, якщор вони можуть бути вддлен без пошкодження реч 2186. Наприклад, якщо сумлнний набувач помняв колеса на придбаному ним автомобл, який було вкрадено в законного власника, то при витребуванн в нього автомобля набувач може помняти колеса знову на т стар, що були на час викрадення.

Проте, можлива й така ситуаця, коли незаконний володлець здйснив у майн полпшення, що х неможливо вддлити, наприклад, каптальний ремонт будинку. В цьому раз ст. 148 Цивльного кодексу передбача Якщо вддлити полпшення неможливо, добросовсний володлець ма право вимагати вдшкодування зроблених на полпшення витрат, але не бльше розмру збльшення вартост реч 2 186. Як бачимо, в цьому раз право на вдшкодування ма тльки добросовсний володлець.

Добросовсний набувач ма перед недобросовсним ще одну перевагу якщо вд недобросовсного майно може бути витребуване в усх випадках, то вд недобросовсного не в усх. За ст. 145, якщо майно за плату придбане добросовсним набувачем у особи, яка не мала права його вдчужувати, власник вправ витребувати це майно вд набувача лише у раз, коли майно загублене власником або особою, якй майно було передане власником у володння, або викрадене у того чи ншого, або вибуло з хнього володння ншим шляхом поза хньою волею.

Якщо рч було продано особою, яка одержала вд власника за договором наприклад, договором схову, майнового найму тощо, добросовсному набувачев, то вд останнього власник не може витребувати свою рч, бо у даному випадку рч вибула як з володння власника, так з володння його контрагента по договору, з х власно вол. Отже, у цьому випадку право власника на витребування сво реч з незаконного володння обмежуться в нтересах добросовсного набувача З 355. У ст. 145 Цивльного кодексу зазначено також, що майно, набуте безоплатно навть добросовсним набувачем вд особи, яка не мала права його вдчужувати, власник вправ витребувати майно в усх випадках. Наприклад, якщо власник автомобля за договором схову передав свй автомобль контрагентов, а той, замсть того, щоб повернути його власнику, подарував цей автомобль ншй особ, то власник може витребувати свою рч у даного добросовсного набувача, позаяк набувач набув безоплатно.

Виходячи з ст. 145 Цивльного кодексу, власник може витребувати сво майно у добросовсного набувача не тльки у випадку, коли воно викрадене або загублене, але взагал у всх випадках, коли майно вибуло з володння власника або його контрагента по договору поза х волею.

Таким чином, власник якогось майна не може витребувати сво майно з незаконного володння ншою особою тльки при наявност сукупност наступних трьох умов а набувач ма бути добросовсним набувачем вн не повинен знати, що купу майно не у власника б майно ма бути придбане набувачем за грош, тобто повинно бути купленим в власник повинен втратити володння цим майном з власно вол, а саме, майно ма бути передане власником за договором схову, майнового найму тощо ншй особ, яка продала його добросовсному набувачев.

Таким чином, можна зробити висновок, що законодавець ста на захист нтересв добросовсного набувача у випадку, коли майно вибуло з володння власника та його контрагента з хньо власно вол. Тут припускаться, що власник виявив певну необачнсть, доврившись особ, яка на це не заслуговувала, про що свдчить весь розвиток подй, адже замсть того, щоби повернути власников одержану вд нього за договором рч, особа прода комусь.

Отже, власник повинен нести невигдн наслдки сво необачност. Якщо ж рч вибула з володння власника та його контрагента поза хньою волею, то ц мркування вдпадають. Вдповдно до ст. 145 Цивльного кодексу витребування майна власником вд добросовсного набувача не допускаться, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових ршень.

Коли майно боржника буде передано судовим виконавцем для реалзац торговельнй органзац, в якй та чи нша особа придба це майно, то перший власник майна не може витребувати його в ц особи на пдстав, що вн загубив це майно або воно було в нього викрадено, а потм потрапило до рук боржника, вдносно яко було постановлено вдповдне судове ршення. В такий самий спосб виршуться питання, якщо особа набула будинок з прилюдних торгв, як було проведено для виконання судового ршення.

Як вже зазначалося у вступ, вдповдно до Конституц Украни держава забезпечу захист прав усх суб ктв права власности господарювання ст. 13. Зважаючи на це, викладений в ст. 145 Цивльного кодексу механзм витребуування майна власником розповсюджуться на вндикацю всх форм власност. Отже, жодна з форм власност не користуться правом необмежено вндикац. До 16 грудня 1993 року, згдно з ст. 146 Цивльного кодексу державне майно, а також майно колгоспв, нших кооперативних та нших громадських органзацй, неправомрно вдчужене яким би то не було способом, могло бути витребуване вдповдними органзацями вд всякого набувача недобросовсного добросовсного.

Важливо, щоб набувач був незаконним, а чи знав вн про незаконнсть свого володння це мало значення при виршенн питання про вндикацю. Так само не мав значення спосб, яким майно вибуло з володння вдповдно органзац чи воно викрадене, чи загублене, чи добровльно за договором передано ншй юридичнй чи фзичнй особ, вд яко потрапило незаконному набувачев.

Так, якщо громадянин брав напрокат в державнй органзац якусь рч, а згодом замсть того, щоб повернути, продавав ншому громадянину, то ця рч могла бути витребувана у останнього прокатною органзацю З358. Це свдчить про те, що державна та колгоспно-кооперативна форми власност користувалися перевагами в питаннях вндикац в порвнянн з особистою власнстю. Закон Про власнсть скасував ц переваги, маючи на мет привести Цивльний кодекс у вдповднсть з цим Законом, Верховна Рада Украни прийняла 16 грудня 1993 року Закон 3718-12, згдно з яким статт 144, 146, 149 та 150 було виключено з кодексу.

Унфкаця порядку витребування майна власником вд добросовсного набувача забехпечу рвноправнсть рзних форм власност в Укран. З огляду на ст. 145 Цивльного кодексу при наявност певних умов майно може бути витребуване у добросовсного набувача. Це стосуться всякого майного, за виключенням грошей та цнних паперв. 2.2. Витребування грошей цнних паперв на пред явника.

Порядок вндикац грошей та цнних паперв на пред явника встановлються статтею 147 Цивльного кодексу. Особливстю витребування грошей та цнних паперв на пред явника те, що вони в жодному раз не можуть бути витребуван вд добросовсного незаконного набувача. Не можуть бути витребуван грош та цнн папери на пред явника вд добросовсного набувача на тй пдстав, що вони були загублен власником чи викраден в нього.

Припустимо, що громадянин А. купив у громадянина Б. деяку облгацю. Згодом з ясувалося, що ця облгаця була ранше викрадена громадянином Б. у громадянина В. Незважаючи на те, що в даному раз облгаця вибула з володння В. не з його вол, В. не може витребувати в громадянина А. облгацю як вн зробив би це з усяким ншим майном, позаяк громадянин А. добросовсним набувачем. Даний порядок поширються на т грош та цнн папери, що належали юридичнй особ були незаконно вчужен будь-яким способом. У вищенаведеному приклад, якщо б облгац були викраден не у громадянина, а у фрми згодом добросовсно набут громадянином А вони не можуть бути витребуван в нього.

Таким чином, грош та цнн папери на пред явника в жодному раз не можуть витребуван власником вд добросовсного набувача. Вд незаконного недобросовсного набувача грош та цнн папери на пред явника можуть бути витребуван в будь-якому раз. 2.3. Захист прав власника вд порушень, не поднаних з позбавленням володння Порушення права власност не обов язково пов язано з позбавленням власника володнням рччю. Право власност, крм права володння, мстить у свому склад право користування право розпорядження. Ц права також можуть потребувати захисту.

Цивльно-правова практика зна випадки, коли власник здйсню сво право володння рччю, але хтось перешкоджа йому користуватися або розпоряджатися нею. Можлив випадки, коли за позовами власникв будинкв суди порушують справи щодо осб, як самовльно зайняли те чи нше нежиле примщення в хнх будинках.

В цих випадках право власника володти будинком не порушено, але йому перешкоджають користуватися певною частиною будинку, а це може перешкодити власнику здйснити право розпорядження. Якщо хтось перешкоджа власников користуватися або розпоряджатися рччю, власник може вимагати усунення порушення. У наведених випадках власник може звернутися до суду з позовом про усунення порушень його прав. Цей процес називають негаторним З360. Д, якими порушуться право власност, повинн бути протиправними, накше нема пдстав для негаторного позову.

Наприклад, якщо власник за договором житлового найму передасть комусь примщення для проживання у власному будинку, то хоч це перешкоджатиме йому самому користуватися цим примщенням, але вн не може вимагати усунення таких перешкод у користуванн будинком, бо д наймача в даному раз правомрн. Витрати, пов язан з усуненням порушень прав власника, несе порушник. Захист права власност здйснються у випадках, коли позов про витребування майна з чужого незаконного володння або про усуненння перешкод у розпорядженн чи користуванн майном пред являться не безпосередньо власником, а особою, яка волод майном у силу закону або договору з власником майна.

Прикладами може бути володння на пдстав договору майнового найму, договору пдряду, договору схову та н. Якщо рч вкрадено в наймача наймач витребу з чужого незаконного володння, пред явивши позов, то тут здйснються захист не тльки права наймача певний час володти користуватися рччю, а й права власник, позаяк у раз задоволення позову в наймача з явиться можливсть виконати сво обов язки перед наймодавцем-власником повернути останньому майно, яке було надане наймачев у тимчасове користування.

На позови, пред явлен законними володльцями чужого майна наймачами, пдрядниками, охоронцями тощо поширюються викладен вище норми статей 145, 147 та 148 Цивльного кодексу. 2.4. нш засоби цивльно-правового захисту права власност Вндикацйний та негаторний позови належать до позовв речового характеру. Вони мають у свой основ речов правовдносини мж власником та ншими особами.

Цивльно-правовий захист права власност здйснються й ншими засобами. Власник, що втратив володння рччю, не завжди може пред явити вндикацйний позов. Якщо в незаконного володльця вже нема реч, то не можна вимагати повернення. У певних випадках, передбачених ст. 145 Цивльного кодексу, рч взагал не може бути витребувана у добросовсного набувача. Але в цих випадках власник може цивльно-правовим шляхом захистити сво нтереси.

Вн може використати зобов язально-правов засоби захисту права власност. Наприклад, якщо власник за договором майнового найму передав майно ншй особ, а та особа продала це майно добросовсному набувачев, то власник на пдстав ст. 145 Цивльного кодексу не може витребувати сво майно вд такого набувача. Проте власник може вимагати вдшкодування завданих йому невиконанням договору збиткв вд наймача, як сторони у договор майнового найму. Тут вимоги власника випливають з зобов язальних вдносин, як виникли мж ним наймачем на пдстав договору.

Власник може не перебувати у договрних вдносинах з особою, яка волод його рччю. Наприклад, хтось украв у власника рч, але на момент розгляду справи у суд у злодя ц реч вже нема. Тут власник знов-таки може використати зобов язально-правов засоби захисту. Вн може на пдстав ст. 440 ЦК УРСР вимагати вдшкодування заподяно йому шкоди З 362. 3.