Скорочення податкiв у свiтi концепцi пропозицi

Скорочення податкiв у свiтi концепцi пропозицi. Як вiдомо, будь-яке втручання в функцiонування економiки, що затриму пересування криво сукупного попиту вгору або змушу зсуватися вниз вiдносно криво сукупно пропозицi буде стримувати темпи iнфляцi. Аналогiчного ефекту можна було б досягти, якщо б було можливо вплинути на сукупну пропозицiю.

Такий пiдхiд до економiчноi практики став вiдомим як концепцiя пропозицi. Малюнок 1 iлюстру, яким чином економiчна полiтика концепцi пропозицi мала б сприяти усуненню iнфляцi. Економiчна система спочатку знаходиться у станi рiвноваги на довгостроковому iнтервалi в точцi E. Якщо не вiдбуваться нiяких змiн з боку сил, формуючих пропозицiю в економiчнiй системi, то пересування криво сукупного попиту з AD до AD перевело б економiчну систему в точку Е - в новий стан рiвноваги на короткостроковому iнтервалi.

В економiчнiй системi виникла б iнфляцiя. Однак припустимо, що в той момент, коли пересуваться крива сукупного попиту, економiчна полiтика у рамках концепцi пропозицi досяга мети пiдвищення природного рiвня реального обсягу виробництва до Q . Це вiдповiдало б перемiщенню криво сукупно пропозицi на довгостроковому iнтервалi iз положення n у положення n. Якщо не вiдбувасться нiяких змiн в очiкуваному рiвнi цiн на фактори виробництва, то разом з нею зсунеться праворуч до AS й крива сукупно пропозицi на короткостроковому iнтервалi.

При умовi вказаних пересувань криво пропозицi, економiчна система досягне ново рiвноваги в точцi Е, запобiгши при цьому будь-якому пiдвищенню цiн. P n n мал.1 AS AS AD AD 0 Q Q Q Основне питання поляга в тому, яким чином здiйснити бажане збiльшення природного рiвня реального обсягу виробництва. Прибiчники концепцi пропозицi як один iз способiв досягнення цього результату розглядають змiнення у податковiй полiтицi.

Вони звернули увагу на те, що на протязi 70-х рокiв вiдбулося припинення зростання природного рiвня реального обсягу виробництва у США. Головною причиною такого стану речей, на думку прихильникiв концепцi пропозицi, стала дiюча в США податкова система. Вона нiяким чином не сприяла розвитку процесiв накопичення та iнвестування, а також зацiкавленостi у високопродуктивнiй працi. Iнфляцiя ще бiльш посилила проблему. Не тiльки корпорацi i дуже заможнi люди страждали вiд високих податкiв.

Поднана дiя iнфляцi, прогресивного податку на доход вводила звичайних робiтникiв, що отримують зарплату, в групи, що оподатковуються за бiльш високою ставкою. Основою економiчно програми прибiчникiв концепцi пропозицi стала детально обмiркована послiдовнiсть дiй по зменшенню ставок оподаткування. По-перше, мав бути знижений податок на доход громадян, що посилило б трудову мотивацiю робiтникiв. По-друге, планувалося реформувати систему податкiв на доходи вiд прирiсту капiталу та ввести рiзноманiтнi податковi стимули пiльги для пiдприсмств, що збiльшують обсяги виробництва- це стимулювало б накопичення та iнвестицii.

По-трет, практика iндексацi мала розповсюдитись на всю податкову систему для того, щоб ставки податкiв не пiдштовхувались iнфляцiю. 2.3