В ЛЕНН ПРО СОЦАЛСТИЧНУ ПЕРЕБУДОВУ СЕЛА

В ЛЕНН ПРО СОЦАЛСТИЧНУ ПЕРЕБУДОВУ СЕЛА. К. Маркс Ф. Енгельс були переконан товарне виробництво ринок, як обслуговували вс експлуататорськ формац досягли розквту в умовах буржуазного ладу, з соцалзмом несумсн. Звдси випливав висновок псля Пролетарсько революц товарообмн поступиться мсцем продуктообмну, а грошовий облк - облку суспльно прац безпосередньо в робочому час. Зримо яскравий опис вдносин усуспльненого господарства з дрбним селянським виробництвом, що не пдлягало усуспльненню, дав В Ленн у брошур До селянсько бдноти травень 1903р. Коли робтничий клас переможе всю буржуазю, тод вн вднме землю у великих хазяв, тод вн органзу на великих економях товариське господарство, щоб землю обробляли робтники разом, спльно, обираючи вльно доврених людей у розпорядники, маючи всяк машини для полегшення роботи, працюючи позмнно не бльше восьми а то й шести годин на день кожний.

Тод й дрбний селянин, який захоче ще по-старому сам господарювати, господарюватиме не на ринок, не на продаж першому стрчному, а на товариства робтникв дрбний селянин постачатиме товариству робтникв хлб, мясо, овоч, а робтники будуть без грошей давати йому машини, худобу, добрива, одяг все, що йому потрбно. В аграрнй програм парт бльшовикв, на основ яко було написано цю популярну брошуру, соцалстична перспектива для села повязувалася з утворенням на баз експропрйовано помщицько власност великих державних господарств пд кервництвом Рад депутатв вд сльських робтникв.

Економчн звязки мж сльськими радянськими господарствами та промисловстю мали здйснюватись у нетоварнй форм, шляхом продуктообмну.

Та величезна бльшсть селян бажала зрвняльного подлу земель. тому наприкнц серпня 1917р. В Ленн висловився за те, щоб партя пшла на поступки дрбнобуржуазному селу задовольнила його вимогу про оголошення державних, помщицьких, селянських та нших земель всенародним надбанням, х безвдплатне вдчуження перехд у користування всх трудящих на зрвняльнй основ.

По сут, партя бльшовикв брала на озброння есервську аграрну програму. Соцалзаця земл була узаконена Декретом про землю. Здйснюван за Декретом про землю аграрн перетворення були сторично прогресивн. Передачею земл в безоплатне користування забороною купл-продажу Радянська влада захищала трудящих селян вд визискування. Безземельне малоземельне селянство Украни одержало близько 15млн. десятин земл, 600тис. коней, 800тис. голв велико рогато худоби. Склалася нова соцально-класова структура села. Кльксть бдняцьких господарств зменшилася з 58 перед революцю до 33 у 1923р. Питома вага середнього селянства збльшилася, вдповдно, з З0 до 63. Частка куркульських господарств скоротилася з 12 до 3. В Ленн так коментував результати аграрно революц Селянство стало далеко бльш середнм, нж ранше, суперечност згладились, земля подлена в користування далеко бльш зрвняльне, куркуль пдрзаний в значнй частин експропрйований - у Рос бльше, нж на Укран, в Сибру менше. Аграрн перетворення перших рокв Радянсько влади привели до того, що за нових умов класов позиц всього селянства почав уособлювати середняк.

Середняцькими стали майже половина бдняцьких господарств три чверт куркульських.

Куркульський клас, який почав формуватися ще в дореволюцйному сел, перетворився на прошарок всередин селянства. Соцалстичне будвництво у перш роки Радянсько влади здйснювалося на воснно-комунстичних засадах. Система вонного комунзму передбачала продуктообмн мж мстом селом при заборон торгвл, нацоналзацю вс промисловост, включаючи дрбну, встановлення практики замовлень-нарядв на державних пдпримствах при максимальнй централзац управлння промисловстю главкзм, поступове згортання грошового обгу. Однак вже в умовах переходу до мирного будвництва було прийнято ряд вонно-комунстичних декретв, спрямованих на дальше згортання сфери грошового обгу. Радянський уряд прагнув налагодити державну органзацю розподлу продуктв замсть приватно торгвл, тобто державну заготвлю доставку хлба в мста, промислових продуктв на село. Положення про витснення торгвл планомрно органзованим розподлом у рамках споживчо-виробничих комун увйшло до пдготовленого Ленним начерку проекту ново партйно програми.

В умовах розрухи у промисловост обмн мж мстом селом набув форми продовольчо розкладки, коли вс товарн лишки забирали у селян майже безкоштовно.

Селянськ маси реагували на продрозкладку скороченням обсягу вироблювано продукц. тод, щоб запобгти цьому, VIII ззд Рад у грудн 1920р. висловився за встановлення кожному селянському господарству обовязкових завдань по засву.

Цей крок нколи не реалзований був таким же логчним продовженням продрозкладки, як заборона торгвл. Пануюч у парт вонно-комунстичн уявлення про соцалстичне майбутн села знайшли вдображення у програм РКПб, яку прийняв у березн 1919р. VIII партйний ззд. Написаний Ленним аграрний пункт програми називав так найважливш заходи по органзац великого землеробства влаштування державних економй - радянських господарств, а також сприяння селянам в органзац колективних господарств - сльськогосподарських комун, громад артлей товариств для громадського обробтку земл. Коли переважна бльшсть помщицьких маткв була подлена мж селянами, в органзац колгоспв Ленн побачив дино можливий шлях переходу вд землеробства дрбного, товарного до землеробства великого, нетоварного - комунстичного.

Псля виходу з вйни партя не збиралася вдмовлятися вд вонно-комунстичних методв.

Схвалений VIII зздом Рад план ГОЕЛРО мав виконуватися перш за все за рахунок розкладки з селянських господарств. Сподваючись на те, що продрозкладка 192021 року дасть до 300 млн. пудв хлба, В Ленн на цьому ззд зауважив Без такого фонду неможливо вдбудувати промисловсть крани, неможливо думати про вдродження транспорту, неможливо навть пдходити до великих завдань електрифкац Рос. Життя показало, однак, що селяни не мирилися з прод-розкладкою, забороною торгвл, директивним плануванням посвних площ. Все це йшло врозрз з х життвими нтересами.

Як тльки вйна закнчилася, селянське невдоволення набуло гострих форм. Стягнення продрозкладки проходило з величезними труднощами. У хлбовиробничих районах виник поширився полтичний бандитизм. Зростання продовольчих труднощв поглибило господарську розруху. Продрозкладка, як вдзначав В Ленн, стала основною причиною глибоко економчно полтично кризи, на яку ми наткнулися весною 1921 року. Прийняте у березн 1921р. ршення Х ззду РКПб про замну розкладки продподатком було одностайно пдтримане партю. Разом з тим дозвл на реалзацю селянами лишкв продукц, що випливав з цього ршення, викликав сумнви.

Ршення про замну продрозкладки податком було принциповим кроком на шляху впровадження економчно полтики, яка суперечила марксистськй теор, але вдповдала реальностям життя. Ленiн почина розумiти, що потрiбен новий фактор у соцалстичнй перспектив для села - коопераця. У робот Про продовольчий податок, написанй 21 счня 1921р Володимир ллч зауважу, що коопераця, як форма торгвл, вигднша кориснша, нж приватна торгвля, тому що вона полегшу обднання, органзацю мльйонв населення, а ця обставина, а свою чергу, ггантський плюс з точки зору дальшого переходу вд державного капталзму до соцалзму.

Сама ж коопераця дрбних товаровиробникв вважалася формою державного капталзму поза торгвлею вона снувати не могла. Магстральним напрямом у вдносинах мж мстом селом вважався не розвиток торгвл, а безгрошовий продуктообмн на позаринковй основ.

Мислився, як пзнше згадував голова Раднаркому, якийсь безпосереднй перехд без торгвл, крок до соцалстичного продуктообмну. У промов Володимира ллча на Всеросйськй продовольчй нарад 16 червня 1921р. вперше зявляться термн нова економчна полтика. Уперше тут припускаться можливсть торгвл не тльки в мсцевому оборот. Уперше перед бльшовиками ставиться завдання вчитися торговельнй справ, щоб мати можливсть контролювати ринок. Нарешт, уперше луна заклик налагодити грошовий обг. Програмною також доповдь про нову економчну полтику на VIII Московськй губпартконференц 29 жовтня.

У нй Ленн визнав, що товарообмнн операц перетворилися у звичайну купвлю-продажу, торгвлю, а ринок зорганзувався у межах вс крани. Виходячи з цього, вн закликав господарникв пристосуватися до ринку. Йшлося, насамперед, про змцнення грошового обгу, органзацю державно торгвл, переведення нацоналзовано промисловост на комерцйний, або господарський розрахунок. Однак поворот до торгвл ринку, як ранше, вважали вдступом вд можливого за нших обставин безпосереднього, без використання товарно-грошових вдносин, будвництва соцалзму.

Через клька тижнв, у листопад 1921р. Ленн дйшов висновку про принципову неможливсть безпосереднього соцалстичного будвництва у дрбноселянськй кран. В нтересах змцнення союзу двох класв трудящих, отже в нтересах побудови соцалзму, треба було встановити еконемчний обмн мж мстом селом иа ринковй основ. Вонно-комунстична доктрина з негативним ставленням до ндивдуально власност, торгвл грошей суперечила природ селянства.

Поки вона ототожнювалася з соцалзмом, перспективи соцалстичного будвництва на сел здавалися невизначеними. Треба селянськ маси перевести до будвництва, для них цлком чужого, яке вони не розумють якому не можуть врити говорив Ленн на Московськй губпартконференц в листопад 1920р. Соцальний склад комун, що створювалися у колишнх помщицьких матках, часто був неселянським, а в малочисельних артлях переважали наймити й бдняки.

Псля аграрно революц село стало бльш дрбнобуржуазним. Здавалося неймоврним, щоб середн селянство у свой мас добровльно вдмовилося вд щойно набуто власност обдналося в колективн господарства. Еволюця традицйних для марксиств поглядв на торгвлю ринок, яка вдбулася за перший рк непу, створила нову ситуацю у питанн про соцалстичн перспективи села. Замсть колгоспу, для якого властивим було вдчуження безпосереднього виробника од земл та нших засобв виробництва, у центр по-соцалстичному органзованого сльського господарства ставав кооператив дрбних товаровиробникв.

Коопераця цлком вдповдала селянськй природ, а тому робила перехд до соцалзму простим, легким доступним для селянина. Коли В Ленн через тяжку хворобу залишив державн справи, вн поспшив викласти парт сво нов погляди на кооперативну форму власност при соцалзм. Продиктована на початку счня 1923р. стаття Про кооперацю починалася з найважлившо тези у неп Радянська влада зробила поступку селянину як торговцю саме з цього виплива зворотно тому, що думають ггантське значення кооперац.

Саме в кооперац, заявив ллч, знайдено мру поднання приватного нтересу з нтересами держави, мру пдпорядкування приватного нтересу загальним нтересам, яка ранше була каменем спотикання для багатьох багатьох соцалств. Звдси випливав висновок першорядного значення в умовах диктатури пролетарату просте зростання кооперац тотожн зростанню соцалзму. А лад цивлзованих кооператорв уточнював ллч при суспльнй власност на засоби виробництва, при класовй перемоз пролетарату над буржуазю - це лад соцалзму. Жодно рзниц мж кооперативною загальнонародною формами власност у держав диктатури пролетарату вн не бачив. дея про сумснсть товарно-грошових вдносин з соцалзмом вагомим внеском Ленна у марксистське вчення.